Духовність – це стан душі, поведінка кожного з нас у надзвичайних життєвих ситуаціях, це наші думки, мова, вчинки, внутрішні чинники людини. Якщо немає духовних потреб, нічого говорити і про духовний розвиток людини та її духовне здоров'я.
Душа є першопричиною думки та життя тієї людини, в якій вона живе. Вона володіє волею людини в теперішньому та майбутньому житті. А особливої уваги набуває вчення Аристотеля про душу. Душа може виконувати тільки природну функцію, а не штучну, але при цьому всьому вони мають жити а не існувати.
Душа́ (грец. ψυχή, лат. anima) — складне поняття з області філософії і релігії, одинична, індивідуальна, безтілесна, нематеріальна сутність, що за деякими віруваннями властива живим істотам. Переконання в існуванні душі характерне для міфологічного й релігійного світоглядів.
Дух – це той, ким людина є насправді. Душа – це те, чим людина володіє. Бог – це океан, а Дух – це краплина божественного океану в кожному з нас. Людина – це Дух, що втілений у тілі.
Християни вважають, що на 40-й день після смерті душа потрапляє або в рай, або в пекло. Буддисти, що в цей день душа перероджується.
Ця наука визначає щастя як стан повної задоволеності життям. Зазвичай наголошується, що людина не має можливості бути щасливою повною мірою. Більшість із нас перебуває у безперервному пошуку щастя, і ми періодично досягаємо певних цілей, які роблять нас щасливими. Щастя …
