Що означають штампи у Вашому закордонному паспорті?

Для того, аби поїздка до Польщі пройшла для вас без стресу, слід навчитися «читати» позначки, зроблені співробітником посольства або прикордонної служби в документах. Всі позначення на штампах зроблено латиницею, і за кожним з них стоїть конкретна інформація про пред’явника паспорта. Сьогодні поговоримо про кожен конкретний випадок.

Існує 5 випадків для відмітки у закордонному паспорті:

• перетин кордону (в’їзд/виїзд);
• відмова в отриманні польської візи;
• відмова у в’їзді до РП;
• анулювання візи до Польщі;
• депортація з країни.

Тепер варто детальніше зупинитися на кожному з них.

Штамп про перетин польського кордону

Почнемо з найбільш сприятливого прогнозу, коли виїзд/в’їзд відбувся. Страж граничний зобов’язаний зробити чіткий (!) відбиток печатки, в якому вказано:

• Спосіб перетину кордону (піктограма авто, літака, поїзда);
• назва країни (латиницею, PL – Польща);
• дата перетину кордону на в’їзд/виїзд (напрямок вказано стрілкою);
• назва прикордонного пункту;
• номер зміни.

У паспорті це виглядає так:

Читати штамп слід наступним чином: в’їзд/виїзд до Польщі на особистому ТЗ відбувся через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуськ» 11. 01. 19 і 30. 01. 19 відповідно.

Штамп про відмову в польській візі

Таку «чорну мітку» буде проставлено ​​в паспорті ще в посольстві. На штампі вказано підрозділ Генерального консульства, а також тип запитуваної візи (літера). Обведена в кружечок – саме та, в якій було відмовлено. Іноді на штампі позначають і причину відмови (цифра).

Що ж означають латинські літери на відбитку?

Як ви знаєте, польські візи бувають 4-х типів, таким чином:

«А» – аеропортна, для перебування в транзитній зоні аеропорту;

«В» – транзитна, для проходження в іншу країну по території РП;

«С» – короткострокова або туристична;

«D» – довгострокова або національна.

У той час як цифри на штампі означають, що у візі було відмовлено через:

1 – велику кількість поданих до посольства заяв (фактично, без поважних причин);

2 – необхідність пройти усну співбесіду в посольстві. Надані документи не переконали працівника посольства у ваших намірах працювати/навчатися в Польщі.

3 – неповний список наданих документів або ж їх «неправдоподібності». І якщо в першому випадку все можна виправити (повторна подача через 3 місяці), то в разі підозри на підроблені документи, у візі буде відмовлено мінімум на рік.

4 – систематичне порушення правил країни в‘їзду, в т. ч візового/безвізового режиму. Можливо, Ваші дані знаходяться в базі SIS , що також є причиною відмови (найчастіше, безстроково ).

Тут варто уточнити, що відмова у в’їзді за п. 1 і 2 є тимчасовою (від 3-х до 12-ти місяців). А ось 4-й пункт визначається умовами депортації з Польщі , внаслідок чого раніше дані й потрапили до загальної бази. Співбесіда ж у посольстві (п. 3) може закінчитися або видачею візи, або відміткою з цифрою 1 або 2 й усіма передбачуваними наслідками.

Увага! Дані про відмову у видачі польської візи надходять до загальної інформаційної системи SIS . І подавати документи до посольства іншої країни-члена Шенгенської угоди раніше терміну немає сенсу.

Про те, як оскаржити відмову, якщо ви вважаєте її неправомірною, читайте в нашій статті «Відмова в польській візі: наслідки і апеляція».

Штамп про відмову у в’їзді до Польщі

Навіть якщо польську візу отримано, ваша поїздка може перерватися на кордоні. Щоб цього не сталося, на руках у вас повинні бути всі документи, що підтверджують мету поїздки:

• робоче запрошення/довідка з навчального закладу (для візи «D»)
• зворотні квитки й бронь готелю (для візи «С»)
• турпутівки або інші документи (для візи «А» і «В») і т. ін.

Нове оцінювання учнів 1 – 4 класів: що означатимуть літери П і Д у щоденнику

З 1 вересня учнів початкової школи будуть оцінювати по-новому. Тож, діти можуть принести у щоденниках замість цифр літери “П”, “Д” та інші. Що вони означають та навіщо ввели нові правила оцінювання – читайте у статті.

Нові правила оцінювання затвердили в методичних рекомендаціях МОН. Зокрема, там прописали поняття вербальної оцінки.

Що оцінюватимуть вчителі

МОН дозволило школам використовувати вербальну оцінку замість рівневої. Тобто оцінка буде формувати навички, демонструвати ріст та вдосконалення дитини, а не просто констатувати, наскільки учень виконує план вивчення предмета.

Основний принцип реформи НУШ – зосередження на дитині. Тому оцінювання має дві пріоритетні функції: формувальну та діагностувальну. Вчителі мають оцінювати не лише результати, а й процес досягнення.

Наприклад: Якщо успіхи у читанні двох дітей однакові (вони швидко читають), то зусилля їх були різні. Адже одна дитина на початку року так само легко це робила, а інша – навчилася протягом навчання.

Тож вербальне оцінювання має відображати подоланий учнем шлях. Також вчителям варто зважати на особистісні надбання учня – активність, старанність, самостійність, відповідальність, комунікабельність.

Що таке вербальна оцінка

Вербальна (словесна) оцінка – це таке собі судження, яким вчитель описує досягнення дитини і те, над чим варто попрацювати.

Наприклад: “Діна розв’язує задачі за алгоритмом, але ще потребує допомоги вчителя та роз’яснень. Щоб досягти результату, їй варто бути більш уважною та прагнути самостійності, водночас це дуже старанна учениця”.

Такі вербальні оцінки, згідно з рекомендаціями, пропонують залишити для учнів 1 – 2 класів.

Що таке рівнева оцінка

Тепер школи мають вибір: оцінювати результати навчання у 3 – 4 класах вербальними або рівненими оцінками.

Рівнева оцінка визначає рівень результату. А самі рівні позначають літерами:

Школи мають прописати у статуті, який саме метод оцінювання обрали і будуть практикувати. Також у школи є право розробляти власні положення щодо оцінювання результатів навчання учнів.

Наразі більшість шкіл вводитиме рівневі оцінки. Їх вже активно обговорюють батьки в соцмережах. Декому це здається незрозумілим, мовляв, що тепер казати, що “Моя дитина вчиться на “П-С” або ж “У нас одні лише “вешки”?

Але є й ті, хто нагадує: літери ставили ще в гімназіях 19 сторіччя. Там використовували скорочення від слів “відмінно”, “вельми добре”, “дуже добре”, “добре”, “досить добре”, “посередньо” і “слабо”.

Так, у 20 – 30 роки минулого сторіччя учні та батьки плуталися в тих літерах. Тому згодом з’явилася чотирирівнева система оцінювання:

Окрім того, МОН нагадує, що оцінка учня є конфіденційною інформацією, що має бути доступною лише для учня та його батьків.

Що треба вміти та знати для певного рівня

Рекомендації також містять орієнтовну рамку оцінювання результатів навчання учнів 1 – 4 класів. Вона дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання.

Наприклад, початковий рівень – це не відсутність знань. Щоб його отримати, теж потрібно чимало вміти. За допомогою вчителя: розпізнавати та називати об’єкти, називати окремі ознаки об’єктів, копіювати зразок, відтворювати частину отриманої інформації тощо.

Оцінювання учня: початковий рівень

Оцінювання учня: середній рівень

Оцінювання учня: достатній рівень

Оцінювання учня: високий рівень

У МОН наголошують, що рівневі оцінки мають не засмучувати дитину через помилки, а давати відчуття сходинок, якими можна просуватися до знань та вмінь.

Нововведення не нові

Цікаво, що рівні засвоєння навчального матеріалу – не новина. Адже вони були прописані поруч із бальними оцінками відтоді, як ввели 12-бальну систему оцінювання у 2000 році.

У наказі МОН тоді йшлося про те, що:

• Високому рівню відповідають бали 10 – 12, якщо учень творчо підходить до застосування матеріалу, використовує його в нестандартних ситуаціях.
• Достатній рівень (7 – 9 балів) – коли учень застосовує знання та вміння на практиці, у стандартних ситуаціях, аргументує відповіді, самостійно знаходить та виправляє помилки.
• Середній рівень (4 – 6 балів) – якщо дитина володіє всім матеріалом, але лише відтворює його, частково або повністю, а для застосування потрібна допомога вчителя.
• Початковий рівень (1 – 3 бали) – коли учень розпізнає на елементарному рівні, відтворює окремі факти, уривки матеріалу.

Але раніше ці поняття були знайомі вчителям, а не батькам та учням, які мали справу з оцінками.

До слова, уряд затвердив постанову про одноразову допомогу у розмірі 2 тисяч гривень кожному школяреві з багатодітної малозабезпеченої сім’ї. Виплати отримають 145 тисяч дітей. Деталі – читайте у статті.