Класи умов праці

Умови праці — це сукупність чинників виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов’язків.

Існує чотири класи умов праці:

1-й клас: оптимальні умови праці — шкідливі виробничі фактори практично відсутні;

2-й клас: допустимі умови праці — шкідливі виробничі фактори є, але їх рівень не перевищує допустимих норм і не може призвести до виникнення професійних захворювань;

3-й клас: шкідливі умови праці — шкідливі виробничі фактори є, їх рівень перевищує допустимі норми і за тривалий час може спричинити виникнення профзахворювань;

4-й клас: небезпечні (екстремальні) умови праці — рівень шкідливих виробничих факторів настільки високий, що їх вплив на працівника протягом однієї робочої зміни може викликати виникнення гострого професійног захворювання.

Умови праці: класифікація за шкідливістю, тяжкістю та напруженістю. Оцінка умов праці

Класифікація умов трудової діяльності починається з визначення цього поняття. Термін передбачає під собою комплекс, що складається з певних умов зовнішнього середовища, які супроводжують виробничий процес і трудову діяльність. Саме оцінка умов праці дозволяє визначити, яким чином і якою мірою вони впливають на рівень працездатності та життєдіяльність людини. У цій статті буде розказано про дані фактори, які і забезпечують робочий режим.

• Умовний підрозділ
• Групи небезпечних факторів
• Характеристика виробничого процесу
• Умови першого класу
• Умови другого класу
• Шкідливі умови
• Гігієнічні нормативи
• Комфортне середовище
• Показники вологості
• Інші показники
• Ступінь освітлення

Умовний підрозділ

Класифікація таких факторів, як умови праці, багато в чому обумовлюється фізіологічними та психологічними особливостями людини. Це пояснюється тим, що саме вони лягають в основу працездатності. Ці фактори впливають і на загальну продуктивність та ефективність використання робочих ресурсів. Принципи класифікації умов праці є умовними. Їх можна розділити на такі типи:

1. Соціально-економічного характеру. Такі фактори закріплені законодавчою базою та державними нормативно-правовими документами.
2. Технічного та організаційного характеру. На їх формування впливають особливості самого виробництва і робочого процесу. Тут важливим є те, яким чином адміністрація здійснює управління і контроль над безпекою трудового режиму та дотриманням дисципліни.
3. Природного і природного характеру. Основа цієї групи – явища навколишнього середовища. Це можуть бути біологічні, географічні, кліматичні або геологічні особливості.
4. Соціально-психологічного характеру. Класифікація умов праці за тяжкістю і напруженістю відносин у колективі відноситься якраз до цього пункту. Тут важливими моментами є особисті та групові цінності, а також спосіб передачі та обміну інформацією в трудовому суспільстві.

Групи небезпечних факторів

Класифікація факторів умов праці обумовлюється і ступенем їх шкідливості та небезпеки. Найбільш нешкідливі, на перший погляд, явища можуть стати причиною порушення життєдіяльності людини. Якщо умови носять спеціалізований характер, то навіть дотримання всіх встановлених норм може призвести до виробничих травм. Такі фактори обумовлюються переважно використанням складних рухомих механізмів і машин, а також хімічними середовищами, критичними температурами, електричним струмом. Класифікація умов праці, які мають підвищений клас небезпеки, являє собою такі угруповання:

1. Санітарно-гігієнічні. Вони мають виробничий характер і обумовлені зовнішнім предметним середовищем. Сюди можна віднести звуковий вплив, мікроклімат і ступінь освітленості.
2. Фізіологічні та психологічні. Фактори такого типу залежать від конкретного навантаження на функції життєдіяльності людини. Тут в першу чергу розглядається вплив факторів на рухову і нервову систему працівників.
3. Організаційні. Першопричиною їх виникнення є спосіб організації та контролю техніки безпеки на підприємстві. Те, як сформований даний процес, впливає на рівень ймовірності виникнення нещасних випадків.
4. Естетичні. Група факторів залежить від встановлення ставлення людини до своєї праці. Їхній вплив пояснюється художнім сприйняттям дійсності.
5. Соціальні та психологічні. Вони обумовлені взаєминами в колективі і політикою спілкування керівництва з підлеглими.

Сукупний вплив та їх пропорційний співвідношення зрештою формують показник ступеня тяжкості умов праці. Тобто те, як зовнішнє середовище здатне впливати на працездатність людини, її життєзабезпечуючі функції та розумові здібності, характеризує шкідливість виробничого процесу.

Характеристика виробничого процесу

Критерії та класифікація умов праці визначаються і характеристиками самого виробничого процесу, до яких можна віднести:

• використане обладнання;
• продукцію, що випускається або надаються послуги;
• технологічні процеси;
• спосіб обслуговування робочих місць.

Також процес залежить і від середовища, в якому він здійснюється. Вона обумовлюється санітарно-гігієнічними факторами, а також положеннями безпеки життєдіяльності, встановленим часом на роботу і відпочинок. Як вже неодноразово стверджувалося, важливу роль відіграють і взаємини в колективі.

Показником ефективності виробничого процесу є інтенсивність праці. Вона являє собою силові та розумові ресурси, які були витрачені в певну одиницю часу. Ця величина залежить від рівня зайнятості співробітників протягом зміни, темпів і зусиль, що докладаються для здійснення конкретного завдання, кількості запланованих справ, обсягів об ‘єктів, специфіки робочого місця, санітарно-гігієнічних умов і способів взаємодії співробітників.

Умови першого класу

Згідно з певними встановленими критеріями, сформована класифікація умов праці за ступенем шкідливості. Залежно від цієї ознаки виділяють чотири категорії факторів.

Умови першого класу вважаються найбільш оптимальними для здійснення виробничої діяльності. Таким чином, мається на увазі, що середовище – найбільш сприятливе для того, щоб всі функції людського організму були в нормі, а рівень працездатності був оптимальним.

Умови другого класу

Умови другого класу вважаються допустимими для здійснення виробничої діяльності. Під цією категорією передбачаються такі фактори, які можуть мати місце лише при їх певній мірі вираженості. Тобто їх впровадження дозволяється тільки при дотриманні встановлених норм. Зміни, що відбуваються в організмі людини в процесі її трудової діяльності, не повинні бути надто критичними. Тобто вони в комплексі не повинні відбиватися на загальному стані організму людини і, накопичуючись, не призводити до патологічних змін у подальшому поколінні. Умови даної категорії визначаються як умовно безпечні.

Шкідливі умови

У дану категорію потрапляють ще два класи – третій і четвертий. Третій клас небезпеки характеризує шкідливі умови праці. До них належать такі фактори, вплив яких неодмінно призводить до незворотних наслідків для здоров ‘я людини. Ступінь шкідливості, в свою чергу, підрозділюється ще на чотири категорії. Всі вони характеризуються гігієнічними нормативами, і якщо вони перевищуються, то таке виробниче середовище відповідає саме третьому класу умов.

Четвертий клас включає в себе екстремальні фактори. В даному випадку середовище, що складається з небезпечних елементів, впливає на співробітників і підвищує ризик розвитку професійних захворювань, а також ймовірність виникнення нещасних випадків.

Гігієнічні нормативи

Гігієнічна класифікація умов праці також накладає свій відбиток на їх поділ за класами небезпеки. Якщо бути більш точним, то перераховані вище категорії визначаються ступенем відхилення від прописаних і встановлених норм. Ці параметри були встановлені не просто навмання, вони чітко фіксують допустимі межі, в межах яких стан і життєдіяльність людини знаходяться в зоні оптимуму.

З цього випливає висновок, що гігієнічні нормативи являють собою звід величин, які є допустимими при виконанні ряду інших умов. Вони прописані для робочого часу, який розподілено на всі, крім вихідних, дні. Цей час для нормативної документації встановлено як сорок годин на сім днів. Вважається, що якщо така діяльність здійснюється на постійній основі, то протягом усього стажу вона не повинна викликати наслідків ні для здоров ‘я найважчого, ні для його нащадків. Відхилення у функціях організму не фіксуються протягом здійснення всієї трудової діяльності. Виняток становлять люди з спочатку слабким здоров ‘ям і підвищеною чутливістю. Це поняття також визначається гігієнічними критеріями.

Комфортне середовище

Багато в чому саме мікроклімат визначає і характеризує умови праці. Класифікація цих факторів залежить від ступеня забезпечення навколишнього середовища необхідними параметрами. Природно, погода має істотний вплив на рівень працездатності колективу. Остання залежить від особливостей виробництва та обладнання, сезону, приміщення та його конструкції. Всі ці моменти безпосередньо впливають на організм людини і характеризуються безліччю показників. Температура є найбільш важливим фактором, оскільки описує ступінь прогрітості повітря. Вона залежить від кінетичної енергії молекул, джерелом якої є різні поверхні. Вони випромінюють тепло. Свою роль в цьому моменті грає і конвекція.

Показники вологості

Метеорологія значною мірою характеризує умови праці. Класифікація їх передбачає і таке поняття, як вологість. Вона визначається вмістом парів води в атмосфері. Для того щоб висловити даний показник в повному обсязі, прийняті ще три величини, такі як відносна, абсолютна і максимальна вологість.

Інші показники

Для оцінки умов праці важливими є й інші показники. До них можна віднести:

1. Рухливість повітряних потоків. Вона обумовлюється різницею температур всередині приміщення і поза ним. Штучно створюється переміщення за допомогою вентиляції.
2. Інтенсивність теплового опромінення. Показник дорівнює кількості енергії, яка випромінена яким-небудь джерелом і прийнята одиницею поверхні тіла людини.

Ступінь освітлення

Зір є важливим органом для здійснення робочої діяльності. З цієї причини ступінь освітленості також нормується гігієнічними вимогами. Дана умова визначається двома видами:

1. Природною освітленістю, яка необхідна в тих приміщеннях, де люди знаходяться постійно. Освітлення може бути бічним, верхнім і комбінованим. Його наявність необов ‘язкова, якщо тільки це передбачено технологічним процесом.
2. Штучною освітленістю, яка ділиться на три категорії: загальне освітлення, місцеве та комбіноване.

Таким чином, можна сказати, що лише оптимальне поєднання всіх параметрів може забезпечити комфортне робоче середовище і, відповідно, підвищену ступінь працездатності.