Електроенцефалографія у Білій Церкві

У вас часто болить голова та виникають запаморочення? Бувають судоми чи безсоння? З’ясувати причини появи цих та багатьох інших симптомів допоможе звернення до лікаря з проведенням ЕЕГ та інших діагностичних процедур. Зробити електроенцефалографію у Білій Церкві та отримати консультацію у досвідченого невролога та фахівців суміжного профілю можна у Клініці ЦСМ, яка є медичною установою повного циклу. Дане обстеження безпечне та інформативне, тому може проводитися у вагітних, дорослих та дітей будь-якого віку.

ЕЕГ — це діагностична неінвазивна методика, яка ґрунтується на впливі електричними імпульсами на клітини головного мозку для отримання даних про біоелектричну активність цього життєво важливого органу. Енцефалограма дає комплексну інформацію про стан клітин мозку та дає змогу виявляти ознаки епілепсії, патологічні осередки із запаленням, судинні порушення, пухлинні процеси, наслідки інсульту, травм чи хірургічних втручань.

Показання

Електроенцефалограма може застосовуватися для виявлення патологій або проведення диференціальної діагностики, що допомагає уникнути помилок під час постановки діагнозу. Вона проводиться як самостійно, так і в складі комплексного обстеження. ЕЕГ робиться періодично для контролю розвитку хронічних захворювань. Отримані результати допомагають лікарям правильно складати плани лікування чи реабілітації, оцінювати ефективність терапії чи хірургічного втручання.

Симптоми

Показаннями до ЕЕГ можуть стати такі симптоми:

• порушення ходи та координації рухів;
• судоми або судомні напади;
• мігрень;
• головний біль різного типу;
• запаморочення;
• нудота та блювання (без явної причини);
• помутніння свідомості та непритомність;
• гіперкінези (тремор, тики, хорея);
• порушення дрібної чи великої моторики;
• порушення м’язового тонусу (підвищений, знижений);
• зміни з боку зору, слуху, тактильної чутливості та нюху;
• асиметричність обличчя;
• больовий синдром нез’ясованого походження;
• стрибки артеріального тиску;
• ознаки порушення мозкового кровообігу;
• підозри на запалення, менінгіт чи енцефаліт;
• травма голови;
• підозри на ендокринні порушення;
• наслідки інсульту;
• збої у функціонуванні серцево-судинної системи;
• відхилення в роботі судин голови та шиї;
• постійне відчуття втоми;
• підозра на онкологічні захворювання;
• нетримання сечі та калу;
• нічний енурез;
• проблеми зі сном та безсоння;
• ходіння уві сні (лунатизм);
• порушення фізичного розвитку;
• уповільнений розвиток мовної функції у дитини;
• заїкання;
• відсутність мови;
• порушення ритму та темпу вимови;
• порушення письмового та усного мовлення;
• ознаки аутизму чи РАС;
• інтелектуальна недостатність;
• погане навчання;
• порушення пам’яті;
• дивакувата поведінка тощо.

Захворювання

Показання до ЕЕГ дуже різноманітні, тому це дослідження може призначатися лікарями різних спеціальностей. Електроенцефалограма часто долучається до плану обстеження при таких захворюваннях, як:

• Судоми та епілепсія
• Патології м’язів (невропатія, м’язова дистрофія)
• ДЦП
• Гідроцефалія
• Травми голови
• Порушення розвитку (відставання у фізичному та психічному розвитку, проблеми з мовною функцією)
• Головні болі
• Мігрень
• Порушення мозкового кровообігу
• Струс головного мозку
• Черепно-мозкові травми (ЧМТ)
• Вроджені порушення розвитку
• Аутизм
• Порушення поведінки (СДУГ, синдром Туретта, тики)
• Відхилення в інтелекті
• Генетичні стани, що впливають на нервову систему
• Інфекції та запальні процеси (менінгіт, енцефаліт)
• Аутоімунні захворювання з неврологічними порушеннями
• Пухлини головного мозку тощо

Протипоказання

Протипоказань до ЕЕГ практично немає. У деяких випадках її доводиться відкладати при ураженнях, запальних процесах чи післяопераційних швах на поверхні голови, які роблять процедуру важкою чи неможливою. Також перешкоджати виконанню енцефалограми головного мозку може нездатність пацієнта перебувати в нерухомому положенні. Перенести проведення ЕЕГ краще на інший день при алкогольному сп’янінні, ГРВІ, підвищеній температурі або надмірно збудженому стані у дитини.

Підготовка до ЕЕГ

Електроенцефалографія не потребує складної підготовки. З правилами у разі призначення ЕЕГ головного мозку пацієнта ознайомить лікар Клініки ЦСМ. Фахівець пояснює, навіщо потрібне дослідження і як воно проводиться. Щоби моніторинг електроактивності мозку був точним, варто дотримуватись низки простих рекомендацій. Основні правила щодо підготовки до ЕЕГ:

• уникати прийому алкоголю, протисудомних та заспокійливих засобів, транквілізаторів за 3 дні до процедури (можливість відміни препаратів попередньо обговорюється з лікарем);
• уникати стресових ситуацій за 2–3 дні до ЕЕГ;
• відмовитися від вживання чаю, кави, шоколаду, газованих напоїв, енергетиків та кофеїновмісних напоїв за 24 години;
• розпустити волосся, відмовившись від складних плетінь і засобів для укладання (краще, якщо волосся буде просто вимитим і розчесаним);
• зберігати спокій, уникати впливу шуму та спалахів світла в день процедури та в процесі її виконання;
• повноцінно поїсти або добре перекусити за 1 годину до дослідження (на голодний шлунок ЕЕГ не варто проводити);
• взяти із собою направлення та результати попередніх досліджень, які можуть допомогти лікарю оцінити динаміку розвитку захворювання;
• зняти всі металеві предмети (шпильки, сережки, ланцюжки, кліпси тощо) безпосередньо перед процедурою.

Порядок проведення

Вивчення електроактивності клітин головного мозку виконується за допомогою енцефалографа, який складається з кількох датчиків-електродів, які нагадують шапочку для купання в басейні, блоку та монітора. Процедура проводиться у спеціальній кімнаті, яка ізольована від шуму та світла.

Щоби пройти ЕЕГ, необхідні такі етапи:

• Підготовчий.
  Пацієнт сідає на зручний стілець або лягає на кушетку. На голову надівається шапочка з електродами-датчиками, що фіксують біоелектричні імпульси головного мозку.
• Діагностичний.
  Після включення електроенцефалографа одержувані датчиками імпульси передаються на монітор і відображаються у вигляді графіка. Виконується фіксація потужності електричних полів та її розподіл різними ділянками мозку. Проводяться функціональні проби, для яких пацієнта просять послухати різкий звук, подивитися на яскравий спалах світла, поморгати, дихати рідше або глибше.
• Завершальний.
  З обстежуваного знімають шапочку. Отримані результати роздруковуються та видаються на руки.

Для проведення електроенцефалографії дитині батьки повинні вжити низку підготовчих заходів:

• варто роз’яснити про безболісність процедури;
• спробувати одягати шапочку (для плавання, заняття спортом), імітуючи цим гру;
• потренувати глибоке дихання;
• вимити голову, не заплітати коси, зняти сережки;
• перед відправленням на обстеження дати дитині поїсти;
• взяти з собою іграшки, солодощі для заспокоєння та відволікання від процедури.

Загалом процедура займає трохи більше 20–30 хвилин. Вона не спричиняє дискомфортних та болючих відчуттів. Після дослідження пацієнт може одразу вирушати додому.

У Клініці ЦСМ у Білій Церкві створено максимально сприятливі умови для проведення ЕЕГ. Енцефалографія робиться досвідченими фахівцями, які вміють знаходити підхід до дітей будь-якого віку. Для комфортності та точності діагностики використовується сучасна апаратура експертного класу.

Результати та їхнє розшифрування

Розшифровкою ЕЕГ займається лікар функціональної діагностики, який пройшов спеціальне навчання. Для отримання висновку може знадобитись 5–7 днів. Опис електроенцефалографії складається із трьох частин:

• Вступна.
  Вказує, у якому стані перебував пацієнт, які препарати він приймав тощо.
• Описова.
  Охоплює всі записані апаратом дані: найвираженіші компоненти, окремі типи біоелектричних потенціалів та їхній характер, локалізацію джерел сигналів у мозку тощо.
• Заключна.
  Містить лікарські висновки та заключення.

Висококваліфіковані неврологи Клініки ЦСМ вміють діагностувати складні захворювання завдяки великому досвіду роботи. Вони грамотно інтерпретують результати електроенцефалографії, оцінюють дані неврологічного обстеження та анамнез хворого. Під час першого огляду лікар проводить тести для виявлення порушень мови, зору, чутливості, рефлексів, координації рухів, ходи та м’язового тонусу. Підсумки тестування разом із результатами ЕЕГ допомагають правильно оцінити стан пацієнта. У разі необхідності точнішої та детальнішої діагностики призначаються інші види досліджень.

Питання-Відповідь

Що краще ЕЕГ або МРТ головного мозку?

В цьому випадку некоректно відповідати, що краще. ЕЕГ та МРТ, як правило, призначаються у різних ситуаціях. ЕЕГ проводиться за необхідності первинної діагностики чи контролю лікування при епілепсії. МРТ головного мозку — для підтвердження чи спростування патологічних станів тканин, кровообігу, а також виявлення різних видів пухлин (зокрема злоякісних) та дрібних кістозних утворень.

Скільки потрібно спати перед ЕЕГ?

Все залежить від виду енцефалографії. Здійснення нічного ЕЕГ-моніторингу не вимагає ніякої підготовки у плані сну, а ось перед денною ЕЕГ краще зменшити тривалість нічного сну перед днем дослідження для полегшення входження в сон під час процедури.

Скільки дійсна енцефалограма головного мозку?

Термін дії результатів ЕЕГ можуть бути дійсні від 1 до 6 місяців, залежно від самопочуття пацієнта та цілей, для яких потрібне дослідження, а також вимог медичного закладу. Коли напади відсутні (наприклад, у разі вдало підібраної терапії для усунення епілептичних нападів), то електроенцефалографію можна робити приблизно 1-2 рази на 12 місяців. При нападах, необхідності корекції терапії (зокрема дози препарату) може бути призначена позапланова діагностика (але, як правило, її радять проводити не раніше ніж через 7 днів після останнього нападу).

ЕЕГ (енцефалограма) головного мозку: що показує, як роблять электроэнцефалографию

ЕЕГ, або електроенцефалографія головного мозку, – це діагностичний метод, заснований на вивченні біоелектричних імпульсів, реєструються з різних ділянок органу. Неінвазивність і висока чутливість дослідження дозволяє виявити навіть найдрібніші зміни функціонування кори і глибинних відділів мозку, не піддаючи пацієнта ніяким неприємних впливів.

В ході методики вдається провести якісний і кількісний аналіз працездатності мозкових структур, і виявити їх реакцію на застосування подразників. Під час ЕЕГ всі показники досліджуваних структур записуються спеціальним приладом – электроэнфефалографом на паперову стрічку або електронний носій. Такий запис називається енцефалограма головного мозку, і вона служить основним матеріалом для вивчення.

Можливості дослідження

ЕЕГ головного мозку надає досить широкий спектр діагностичних можливостей, що дозволяють фахівцеві:

• вивчити особливості функціонування окремих ділянок мозку в стані неспання і сну;
• скоригувати результати інших методик, таких як комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія і т. д.;
• відшукати патологічні ділянки, безпосередньо пов’язані з виникненням епілептичних нападів;
• вивчити діяльність головного мозку між нервовими періодами;
• з’ясувати причини, що призводять до непритомності, панічних атак і кризам;
• оцінити вплив і ефективність терапевтичних методів;
• визначити характер і ступінь патологічних змін;
• відстежити відхилення в якості сну і неспання;
• виявити локалізацію осередку ураження.

Енцефалограма головного мозку у багатьох випадках є чи не єдиною методикою, що визначає наявність структурних змін при симптоматику неврологічних захворювань. Тоді як іншим способам не завжди підвладне їх виявити. Слід відзначити, що саму травму або осередок розвитку патологій ЕЕГ голови не розпізнає. А зміна біоелектричної активності (БЕА) при судомних нападах та їх еквівалентах дане обстеження покаже тільки через тижні або навіть більшої кількості часу.

Коли необхідно

Електроенцефалографія є одним з найбільш використовуваних методів в неврологічній практиці, тому що вона показує досить великий список патологій головного мозку. ЕЕГ призначається при наявності таких симптомів і станів, серед яких:

• часті головні болі різного характеру;
• порушення якості і тривалості сну;
• безсоння, снохождения, розмови уві сні;
• запаморочення, непритомність, панічні атаки;
• затримки мовленнєвого розвитку, аутизм, заїкання;
• почуття постійної втоми, слабкість, ВСД;
• діенцефальні кризи, судомний синдром;
• ендокринні та судинні захворювання голови і шиї;
• черепно-мозкові травми, дородові і післяродові ураження мозку;
• запальні захворювання – енцефаліти, менінгіти тощо;
• стани після інсульту, мікроінсульту, нейрохірургічної операції.

Головні болі і запаморочення неясної етіології – вагома причина пройти електроенцефалограму

В процесі дослідження можна не тільки виявити таке небезпечне захворювання, як епілепсія, але також і патології судин головного мозку. При проведенні електроенцефалографії з функціональними пробами нескладно відрізнити істеричне розлад зору і слуху від істинного, а також легко визначити симуляцію даних патологій.

Як підготуватися

Дана процедура не вимагає особливої підготовки, але все ж дещо-які вимоги необхідно дотримати. Отже, щоб обстеження пройшло без ускладнень та результати діагностики були читані для фахівця, який буде проводити аналіз мозкової активності, слід подбати про деякі нюанси. Завчасно проконсультуватися з лікарем з приводу відміни препаратів, які можуть вплинути на ЕПА і тим самим спотворити результати дослідження ЕЕГ.

Не менш ніж за півдоби до початку проведення процедури відмовитися від енергетичних і кофеїновмісних продуктів – кави, чаю, коли, енергетичних напоїв, шоколаду і т. д. Вимити голову і не завдавати ніяких коштів, що живлять волосся або шкіру голови – лаків, кондиціонерів, мусів, масок, масел. Це буде знижувати якість контакту електродів з поверхнею шкіри. За кілька годин до дослідження необхідно поїсти і привести свій психоемоційний стан в порядок.

Постаратися мінімізувати занепокоєння та інші негативні емоції. Якщо на момент планового обстеження пацієнт захворів ГРЗ або грип, то процедуру краще перенести на більш пізній час, провести її після одужання. Перед початком, якщо на голові є зачіска, волосся слід розпустити і зняти всі шпильки або прикраси. З собою варто взяти рушник, щоб по закінченні дослідження витерти залишки гелю з шкіри.

При необхідності спостереження за судомною активністю головного мозку лікар може попросити обстежуваного трохи поспати перед діагностуванням. У таких ситуаціях пацієнту потрібно скоротити нічний сон на 3-4 години. Не рекомендується добиратися до лікувального закладу за кермом автомобіля. Краще, якщо хтось із близьких буде супроводжувати хворого.

Довідка! ЕЕГ – абсолютно нешкідливе обстеження, яке не протипоказано дітям, а також вагітним жінкам, але методика проведення для них часто не включає функціональні проби.

Вищевказані рекомендації в основному призначені для повнолітніх пацієнтів, а для дітей та їх батьків буде ще кілька порад, які дозволяють зробити процедуру максимально зручною. При підготовці до ЕЕГ дитини батьки повинні заздалегідь:

• пояснити йому, що нічого неприємного він не відчує;
• запропонувати під виглядом гри приміряти шапочку (спортивний або плавальну);
• розповісти, як правильно глибоко дихати і для чого потрібно це робити;
• розповісти скільки триває процедура, нагодувати його і заспокоїти;
• взяти з собою улюблені ласощі малюка, іграшки чи книжки.

Загалом, робиться все можливе, щоб дитина не засмутився і не став вередувати, так як це не дасть провести діагностику. Найближчим часом, і потім ще довго буде складно умовити його відвідати лікарню.

Методика проведення

Від пацієнта під час процедури ніяких особливих дій не потрібно, крім як лежати нерухомо. Безумовно, для дитини це буде складним випробуванням, тоді як у дорослого не викличе ніяких негативних реакцій. Обстежуваного для проведення діагностики садять у крісло або укладають на кушетку. На голову йому надягають спеціальний шолом-шапочку, до якого прикріплені електроди.

Іноді, коли проводиться тривала запис, електроди фіксуються на голові за допомогою спеціального клею (колодія) або пасти. Така процедура в переважній більшості випадків виконується в денний час, але в окремих ситуаціях електроенцефалографія сну є більш інформативною. У самій кімнаті діагностики пацієнт залишається один, а зв’язок з медперсоналом підтримується при використанні камери і мікрофону.

При обстеженні дитини близьким дозволяється бути присутнім у кімнаті, щоб він не злякався. Якщо на якомусь етапі діагностики у пацієнта з’явилася потреба змінити положення або сходити в туалет, то він може про це поінформувати медперсонал, і діагностика перерветься. За часом процедура, яка проводиться вдень, займає від 45 хвилин до 1,5–2 годин, і після її завершення обстежуваний може повернутися до свого звичайного життя.

Проведення ЕЕГ дитині – при грамотному підході не лякає і безболісна методика

В ході дослідження пацієнту пропонують кілька разів відкрити і закрити очі. Це роблять для оцінки артефактів, що відбиваються в запису при моргання. Протягом усього діагностування очі повинні бути закриті. При визначенні прихованої форми епілепсії найчастіше застосовуються функціональні проби. Це можуть бути:

• фотостимуляція – дія на очі яскравими світловими спалахами або з монотонним включенням і вимиканням;
• гіпервентиляція – посилене дихання, пацієнту пропонується кілька разів глибоко вдихнути (дію може викликати запаморочення);
• звукові ефекти – на пацієнта виявляється вплив гучними шумовими сигналами;
• сон – може бути самостійним наслідком нічного недосипу (що рекомендується) або наступити при прийомі седативних препаратів.

Важливо! Будь-яка з вищеописаних проб може стати причиною виникнення нападу судом або його еквівалентних станів.

Але зате функціональні проби дають можливість визначити деякі мозкові проблеми, які не проявляють себе при ЕЕГ, виробленої в спокої. Якщо ж людина проходить обстеження з приводу виявленої епілепсії, то іноді під час такого огляду можна на енцефалограмі побачити зафіксовані напади.

В окремих ситуаціях лікар спеціально може спровокувати напад яким-небудь дією, наприклад, пробій, в результаті чого він виявляє походження судом, їх вид. Так буде простіше розробити більш конкретну терапевтичну тактику. Для цього найчастіше використовується відеозапис, що отримало назву ЕЕГ-відеомоніторинг.

Що таке відеомоніторинг ПЕА головного мозку?

ЕЕГ-відеомоніторинг – це тривала запис активності головного мозку. Точного часу для такої методики не встановлено, тому вона може тривати годинами. Скільки знадобиться часу на вивчення тієї чи іншої патології, вирішують лікар і фахівець діагностичного кабінету, керуючись характеристиками кожного конкретного випадку. Іноді навіть призначається добове спостереження, здатне показати всі можливі відхилення нейронної діяльності.

Відеомоніторинг ЕЕГ проводиться при необхідності:

• відстежити турбують хворого стану та з’ясувати їх природу;
• зробити тривалу ЕЕГ, якщо стандартна запис не показала змін;
• отримати повномасштабну електроенцефалограму – при пильнуванні і сні.

Тривалий моніторинг суттєво підвищує ймовірність виявлення патологічних ознак в порівнянні зі стандартною ЕЕГ. Свою роль тут відіграє не лише чинник часу, а й можливість для пацієнта знаходитись у звичних для себе умовах, а також здійснювати свої повсякденні дії. Спілкування з родичами, читання, перегляд телевізора, сон та інші причини можуть приводити до виникнення нападів і реєструватися на камеру, дозволяючи лікаря їх досконально вивчити.

Є сон обов’язковою умовою для відеомоніторингу ЕЕГ?

В більш простих і зрозумілих випадках достатньо короткої запису ЕЕГ, проведеної у режимі неспання. Приміром, якщо близьких родичів дитини тривожать його конкретні стану під час неспання (тікі) і саме їх вдалося зареєструвати при видеомониторинге, то дослідження не обов’язково проводити уві сні. З іншого боку, під час сну можна виявити стану малюка, про яких його родина поки не мають уявлення.

Принцип проведення ЕЕГ відеомоніторингу

Тому кваліфікований невролог повинен заздалегідь висвітлити ці тонкощі і пацієнтам, і родичам, і персоналу діагностичного кабінету. На питання про те, який відеомоніторинг «краще», однозначну відповідь – нічний. Так як він, за своїм звичаєм, більш тривалий і містить запис сну. Вдень заснути виходить не у всіх – не тільки у дорослих, але і у дітей, а тривалість денної діагностики в залежності від лабораторії становить 2 – 4 – 6 годин.

Детальніше про проведення ЕЕГ дитині можна прочитати в цій статті. Звичайно, лікар при виборі виду ЕЕГ-моніторингу буде спиратися на симптоматику. Якщо певні події турбують в денний час, то процедура буде призначена на день, а якщо вночі, то, відповідно, вночі. Не варто забувати про те, що багатогодинне обстеження в ізольованому приміщенні досить складно, особливо для маленьких пацієнтів.

До того ж нічний відеомоніторинг – більш дорога процедура, а в державних установах, де її роблять безкоштовно, величезні черги. Тому якщо основні питання вдається вирішити при отриманні запису і фото, зроблених днем, то не варто піддавати пацієнтів зайвих витрат і болісних маніпуляцій.

При певних формах епілепсії патології на ЕЕГ визначаються тільки при нічному типі досліджень. Моніторинг під час сну дає можливість виявити эпилептическую активність навіть у тих пацієнтів, у яких в денний час при застосуванні функціональних проб виявити не вдалося.