Пам’ятки Яремче.

Прогуляємося по містечку Яремче і оглянемо всі місцеві визначні пам’ятки. Вважаю тому, хто після прочитання статті відвідає курорт, буде набагато краще скласти план відпочинку в цьому чудовому куточку Карпат.

Прогулянку почнемо з північного сходу, з боку Івано-Франківська.

Тут розташований район Дора, або як кажуть місцеві присілок. Раніше Дора було самостійним населеним пунктом, причому його історія починається раніш Яремчі на добрих півсторіччя. З цікавого, в Дорі є сувенірний ринок та два дерев’яних храми. Перший, Михайлівська церква, пам’ятка архітектури 1844 року, розташована по вул. Кам’янка, за залізничною колією на території кладовища. Поруч з церквою пізніше була побудована дзвіниця.

Вище по річці Кам’янка, за 2 км від дороги знаходиться сучасний дерев’яний храм Петра і Павла, що одночасно є музеєм митрополита Андрія Шептицького. Дуже гарне місце на березі річки біля лісу. А вище, в горах за 5 км від храму знаходиться полонина Стайки.

Далі йдемо по вулиці Свободи і на узліссі бачимо невеликий комплекс будівель монастиря Святого Пророка Іллі. Дерев’яна Церква, колодязь з чистісінькою водою, каплиця. Дуже красиве і доглянуте місце.

За тим прямуємо головною вулицею Яремче у бік центру. Тут можна відвідати Музей етнографії та екології Карпатського краю. Музей невеликий. Крашанки, гуцульський одяг, предмети побуту. А через 300 м височить сучасна кам’яна Церква Різдва Святого Іоанна Хрестителя. Світла і красива. Якщо ж піти від музею до річки Прут, потрапите до пам’ятника природи Яремчанські складки. Здалеку вони нагадують жмуток білих смуг, що розходяться по схилу гори, але чиясь вибаглива фантазія дала їм назву «скеля Слон».

Далі йдемо по дорозі, минаємо праворуч продуктовий ринок, невеликий парк санаторію з кумедною скульптурою гуцулки і виходимо до сувенірного ринку. Тут все, що потрібно гостям курорту. Гуцульський одяг, вироби з дерева, Карпатські трави, настоянки, медовуху, хріновуху та багато іншого.

Якщо від сувенірного ринку пройти на захід у бік гір, то через кілометр Ви вийдете до міні- зоопарку (вольєри в основному з представниками місцевої фауни) і музей під відкритим небом – Карпати в мініатюрі. Тут можна побачити пам’ятки не тільки Яремче, але всього Карпатського краю. Якщо пройти трохи вгору по невеликій річечці, то можна побачити водоспад Дівочі сльози.

А ще Вас чекає дуже несподівана пригода. Через ліс прокладена медвежа, або босонога стежка. Платите декілька гривень, роззуваєтесь і нумо по горам босоніж по гравію, шишкам, глині. Релакс та масаж, ваші стомлені ноги скажуть велике дякую.

Переходимо через міст на правий берег Прута і ось, менш ніж через кілометр, головна і центральна пам’ятка Яремче – водоспад Пробій. Насправді Пробій, це великий (біля 8 метрів) поріг, утворений в місці, де скелясті береги стискають Прут з обох сторін. Дуже гарне місце. Скелі, вири, тони падаючої води.

Тут є місток для споглядання води, що біжить, ринок, розваги для екстрималів і кілька кафе, в тому числі і колоритний, повністю виконаний з дерева ресторан Гуцульщина.

Далі смакуємо місцевими стравами під медовуху, переходимо на лівий берег, залишаємо купу грошей на ринку і, милуючись краєвидами на річку і гори, прямуємо до автомобільного моста, по ньому знову переходимо на правий берег і через 1,5 км (від водоспаду) потрапляємо в початок стежки Довбуша. Вона йде вправо, в гори до скель Довбуша і прокладена по гірському лісу з чудовими краєвидами. Після огляду печер можна піти далі, до полонини Маковиця. На початку стежки, як нескладно здогадатися, розташований невеликий ринок, де можна купити сувеніри і підкріпитися. Вхід на стежку платний.

Прямуємо далі, оглядаємо величезну каменюку, що лежить біля входу в залізничній тунель, і звичайно ж носить ім’я Довбуша. Через кілометр, минувши вигин дороги, потрапляємо в село Ямна, що теж стало частиною Яремче. Тут кілька дуже гарних дерев’яних церков і серед них справжній шедевр дерев’яного будівництва, Церква св. Івана Милостивого (1736 м).

Нарешті остання пам’ятка Яремче, про яку хочу розповісти – це водоспад Капливець. Він розташований на краю Ямної, на вигині річки. Тут невеликий потік перед впаданням Прут розмив м’які породи і, досягнувши твердої скелі, почав весело стрибати по високих щаблях.

Таким чином, довжина нашої прогулянки вийшла близько 10 км, звичайно ж, без відгалужень до парку мініатюр, полонин і печер Довбуша, і, що б подивитися всі визначні пам’ятки Яремче, навіть подорожуючи на авто, одного дня буде мало. Сподіваюся, мій опис пам’яток Яремче допоможе Вам спланувати відвідування цього чудового міста і не пропустити багато цікавого!

Читайте ще про карпатські курорти:

Яремче — “зелена перлина” Карпат

Популярна туристична локація, яка, незважаючи на кількість туристів, зберігає автентику та щиру гостинність. Хочете побачити Карпати? Приїздіть до Яремче!

Зручно, коли можна жити в одному містечку і мати змогу об’їздити з десяток наближених до нього. Якщо хочете встигнути побачити все за тиждень відпустки, Яремче – ідеальна локація: всі основні шляхи транспортного сполучення з’єднані тут, а на дорогу у будь-яку точку Карпат знадобиться не більше 4 годин. Та що там наближені містечка, – і в самому Яремче можна знайти чимало цікавого: дивовижні природні формації – водоспади, круті скелі, віковічні ліси, відкриті пішохідні маршрути будь-якої складності, гуцульська культура – постійно діючий ярмарок, виставки народних промислів та ремесел, колоритні гуцульські фестивалі, традиційна кухня майже у кожному закладі!

У Яремче приємно помічати дрібниці: різьбу на старих хатах, дивну, як на туриста, говірку, насичений запах бринзи, дрібний хрестик на ярмарковому вишитому рушнику, людей у національному вбранні, яке на тутешньому люді виглядає настільки органічно, що ряджені у вишиванки дівчата на звітному концерті самодіяльних колективів будуть впадати у вічі, бо тепер ви знатимете різницю між тим, що таке «носити» і «вдівати» вишиванку.

Яремче – місто, в плані туристичної інфраструктури розвинуте чи не найбільше за інші в Карпатах: окрім приватних садиб та сімейних готелів, є в Яремче готелі й три-, чотиризіркові. Місто відоме як здравниця: санаторії м. Яремче в більшості своїй мають загальнооздоровчий профіль, у лікуванні та профілактиці захворювань використовують природньо-кліматичні умови альпійського клімату та мінеральні води.

Незважаючи на активний розвиток туризму, в Яремче вдалось зберегти автентику: тут одягають вишиванки не для того, щоб розважити приїжджих, а тому, що це традиційний елемент одягу, так само як кептарик чи крайка; тут містом їздять на конях не заради наживи заробити на кінних прогулянках, а бо кінь для гуцула – засіб пересування.

Яремче – визнаний екокурорт, одне тільки перебування в якому має помітні лікувальні властивості: за рахунок чистого повітря та альпійського клімату тут можна оздоровити організм – від очищення легень та нормалізації тиску до покращення роботи серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту.

Чому варто приїхати сюди і на що подивитись? Наприклад, на славнозвісний яремчанський ярмарок, чи стрімкі води Прута, що гуркотять у водоспаді Пробій, або на вольєрне господарство, де єдине, що розділяє дикий тваринний світ від людського — металева сітка паркану.

Цього не достатньо? Рушайте у сплав по ріці Прут або підіймайтесь у високі гори стежкою самого Довбуша!

Все найцікавіше — поруч!

Вольєрне господарство, водоспад Дівочі сльози, два яремчанських сувенірних ринки, водоспад Пробій, ресторан “Гуцульщина” і ще чимало цікавого знаходиться у 10-хвилинній доступності! Рухайтесь вулицею Свободи в бік залізничного мосту: маршрут можна почати з оглядин Вольєрного господарства, від нього прийти до водоспаду Дівочі сльози, далі спокуситись на сувеніри на першому яремчанському ярмарку, або ж придбати щось більше вартісне — хутряний комірець чи бісерну вишиванку.

Рухайтесь далі через міст — за кілька хвилин прийдете до другого ярмарку, більшого.

На самісінькому його початку — ресторан “Гуцульщина”, високий міст над бурхливим Прутом та мальовничий водоспад Пробій.

А ще за кілька хвилин по трасі — початок маршруту Стежка Довбуша.

Стежка Довбуша

З ім’ям Олекси Довбуша в Яремче, околицях міста та й в Карпатах загалом пов’язано чимало цікавого. Наприклад, чому село Ділове (до речі, географічний центр Європи) так назване? Бо тут Довбуш ділив відібрані у багатіїв гроші. Або чому Рахів зветься Раховом? Бо тут Довбуш рахував свої здобутки.

Здоровенна кам’яна брила, що за легендою була скинута згори самим Довбушем, аби загородити прохід воякам, – чудовий маркер для початку маршруту. Колись вузька та складнопрохідна стежина тепер – популярна туристична атракція. Пройтись тут зможе кожен: 4 км Стежки, що йде колом, – маршрут для прогулянки на 4-5 годин, якщо плануєте часто відпочивати, фотографуючи мальовничі краєвиди з оглядових майданчиків.

Стежка Довбуша може і не розкаже вам все про ватажка карпатських опришків, проте дасть уявлення про те, де в середині XVIII століття, вірогідно, була схованка повстанців. До того ж, тут просто приємно блукати: лісисті схили, неосяжні валуни, порослі яскраво-зеленим мохом, свіже повітря, насичене запахом хвої, тиша і неймовірні краєвиди.

Детальніше про маршрут Стежкою Довбуша читайте тут.

Яремчанський музей етнографії та екології Карпатського краю

Екскурсовод – обов’язкова умова. Без гідного пояснювального супроводу тут ви побачите тільки вигорілі фотографії, мапи, трохи застарілі стенди про діяльність УПА, може прочитаєте підписи дрібним шрифтом під експонатами і вийдете з музею з відчуттям згаяного часу. Проте супровід гіда, який за сучасними мірками, коштує копійки, дозволить кожній фотографії, кожній мапі, кожному заіржавілому набою чи уламку збитого літака струснути пил і розповісти вам свою історію: хто такі були Січові Стрільці, за що стояла Дивізія «Галичина», де у тутешніх краях билась УПА і чого досягла.

Окрім постійно діючої експозиції тут також можна побачити змінні. Наприклад, виставку традиційних шкіряних виробів – постоли, череси, дзюбеньки з тисненням, візеруванням, орнаментним візерунком.

В Яремче завжди можна знайти заняття до душі: чи то спокійний відпочинок на лоні природи, чи екстремальні пригоди, чи візит до сакральних споруд, яких на території Яремче та в околицях міста чимало!