Війна на виживання. Що буде з Україною без західних грошей

Як очікують, ВВП зросте на 5%, це після падіння на третину у 2022-му. Курс гривні – стабільний, вона навіть зміцнилася. Інфляція, яка минулого року перевищила 26%, увійшла у цільові рамки Нацбанку (близько 5%). Такого не було навіть до війни.

Безробіття зменшилося, в магазинах і кав’ярнях не бракує покупців, а опитування підтверджували покращення споживчих настроїв. Врешті, у великих містах знову з’явилися затори. Автодилери кажуть про зростання продажів дорогих авто.

У бюджеті на 2024 рік, який вчасно ухвалив парламент, все більш-менш розподілилося так, як у кошторисі поточного року. Проте і урядовці, і аналітики стали бити на сполох і закликати “протверезіти”. Що сталося?

За чий кошт цей “бенкет”?

На 1,8 трлн грн доходів, які наступного року може забезпечити українська економіка, є 3,3 трлн видатків, каже виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

І є 1,5 трлн грн дефіциту, тобто різниці між доходами і видатками. “Це, фактично, другий бюджет”, – каже економіст.

“Діра” в бюджеті поточного року – це чверть усього ВВП, а наступного року це буде трохи “менше” – 20%.

Для порівняння: у мирні часи дефіцит був 2-3%. Він зріс під час пандемії до 6%. І це вважали надзвичайною ситуацією.

З початком повномасштабної російської агресії половина бюджетних видатків іде на армію. У кошторисі на 2024 рік видатки на оборону становитимуть 1,6 трлн грн – це 50,5% витрат.

Інша половина – на зарплати бюджетникам і держслужбовцям, соціальні видатки та пенсії.

Коштів, які виробляє економіка, вистачає лише на першу половину – армію. Решта фінансується за рахунок міжнародних партнерів.

Тобто і економічне зростання, і рівень добробуту практично на рівні довоєнного 2021 року, і те, що є попит на необов’язкові товари та послуги, і що на вулицях столиці пробки, – все це пов’язано із припливом зовнішніх грошей.

За даними міністерства фінансів, у 2022 році країна отримала від міжнародних партнерів майже 32 млрд доларів. Цього року станом на листопад – майже 37,5 млрд доларів.

Головним “спонсором” України у 2023 році став Євросоюз, звідки надійшло майже 18 млрд доларів. Цього року ЄС потіснив з першого місця США, які вели перед за фінансовою допомогою у перший рік війни. За 11 місяців 2023 року від США надійшло майже 11 млрд доларів (проти 12 млрд у 2022-му).

Серед інших донорів Канада, Японія та Британія, а також МВФ та Світовий банк.

Очікується, що наступного року країна має отримати приблизно таку саму суму міжнародної допомоги, як і цього – близько 42 млрд доларів. Різниця полягає у тому, що, як заявив міністр фінансів Сергій Марченко, розуміння, хто покриє три чверті цієї суми, наразі немає.

Практично як головнокомандувач Валерій Залужний у статті в Economist, міністр фінансів твердить, що “нам зараз треба створити умови, щоб переломити хід війни”.

Але на відміну від Залужного, Марченко не закликає сподіватися на високотехнологічну зброю, а “повернутися в реальність – в березень і квітень 2022” і “протверезіти”.

Що не так?

Автор фото, Getty Images

Вже за рік стане відомо ім’я наступного президента США

Проблеми пов’язані із двома найбільшими донорами – ЄС та США, які досі не затвердили бюджети допомоги Україні.

У США наближаються президентські вибори, і головним політичним гравцям стає дедалі складніше досягати компромісів. Щоб уникнути так званого “шатдауна” із припиненням фінансування бюджетних видатків, президент Байден був змушений підписати тимчасовий бюджет – без допомоги Україні. Наступне голосування в Конгресі очікується на початку грудня.

А у ЄС тривають дискусії через розбіжності між членами, зокрема щодо механізму ухвалення рішень. При цьому масштабна програма допомоги Україні на 50 млрд євро – Ukraine Facility – пройшла попереднє схвалення у Європарламенті. Але попереду голосування в Раді ЄС, яке має бути одностайним, включно із голосом Угорщини, яка має історію блокування рішень на підтримку України.

За інформацією Politico, угорський лідер Віктор Орбан у листі до голови Європейської ради Шарля Мішеля написав, що жодні рішення щодо допомоги Україні і навіть переговори щодо її членства в ЄС, а також подальші санкції проти Росії є неможливими, поки не відбудеться “стратегічна дискусія”, коли керівники зберуться в Брюсселі в середині грудня.

Втім, поки що ми бачимо, що погрози Угорщини вдавалося якось нейтралізувати, зауважує Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital. Тому наразі більш проблемною виглядає допомога Сполучених Штатів.

“У цьому році уряд очікує (від США) більше 3 млрд доларів, і поки що якось незрозуміло, коли ця допомога надійде і чи надійде взагалі. Відповідно, біля 13 млрд, які розраховують отримати наступного року, теж поки що під питанням”, – пояснює економіст. Але водночас зауважує: допомога від США все-таки надійде, “бо якби там не було, а в Америці і демократи, і республіканці розуміють, що без цієї допомоги Україні буде дуже скрутно”.

“Вони не хочуть брати на себе відповідальність за можливі проблеми, які може створити невчасне надходження цієї допомоги”, – каже Паращій.

Автор фото, Getty Images

У ЄС складається свій “пазл” із старих, нових і потенційних членів

Є й інші нюанси. Із 50 млрд євро від ЄС суто на підтримку українського бюджету призначено 39 млрд. І як вони розподілятимуться по роках – наразі не визначено, пояснює Олександра Бетлій, провідний економіст Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).

Вважали, що допомога надходитиме рівномірно. Але український уряд вже звернувся до керівництва ЄС і попросив видати у наступному році одразу 18 млрд євро – власне, стільки ж, скільки Київ отримає від Брюсселя і цього року.

Що стосується США, додає Бетлій, то наразі точних цифр можливої допомоги немає. Загалом її оцінюють у 60 млрд доларів, але левова частка буде військовою, тоді як на фінансування українського бюджету може піти близько 10 млрд доларів.

Якщо додати до цього допомогу від Канади, Японії та міжнародних фінансових організацій, навіть за оптимістичного сценарію розрив може зберегтися – десь на рівні 5 млрд доларів, каже економістка.

Як закрити “діру” і що буде без грошей?

Наслідки можуть бути різними і залежатимуть від того, скільки саме бракуватиме для покриття дефіциту.

За словами міністра фінансів, якщо із 29 млрд доларів бракуватиме 5 – “це буде маленькою проблемою, і ми знайдемо спосіб, як її вирішити”.

Одним із рішень є ухвалений парламентом закон про переспрямування податку на доходи військових з місцевих бюджетів до державного. Ці доходи, які несподівано з’явилися у місцевих бюджетах із початком війни, викликали запеклі суперечки про бруківку та озеленення замість дронів.

За оцінками Сергія Марченка, завдяки такому перерозподілу бюджет отримає понад 200 млрд грн або близько 6 млрд доларів наступного року.

Ухвалення закону, за словами Гліба Вишлінського, є першою ознакою “протверезіння” і того, що у влади та суспільства з’являється розуміння потреби у фінансовій мобілізації.

Автор фото, UNIAN

Поки в державному бюджеті шукали гроші на фінансування війська, місцеві бюджети фінансували “благоустрій” з податків військових

Якщо “діра” буде у 10 млрд доларів, то, каже міністр, це теж буде в принципі вирішуваною проблемою, але тут вже уряду доведеться “десь скорочувати видатки, десь збільшувати податки”.

Швидше за все, такі кроки будуть схоже на те, що відбувалося у 2022-му, – відмова від підвищення зарплат бюджетникам, індексації пенсій, посилення податкового тиску. Це виглядатиме “некрасиво” і буде непопулярним, каже Гліб Вишлінський, але цього не уникнути.

А от як покрити розрив у понад 20 млрд доларів, в уряді поки що не знають.

Експерти озвучують різні припущення про те, як уряд може закривати “діру”, і до чого це призведе. Серед можливих наслідків називають і відновлення друку грошей НБУ, і повернення до високої інфляції та девальвації гривні, і навіть скорочення чи замороження воєнних та соціальних видатків.

Зменшувати забезпечення військових уряд навряд чи наважиться, розмірковує Гліб Вишлінський, бо це підірве моральний дух. Так само навряд чи уряд відмовиться від індексації пенсій. Більш реалістичним, на погляд експерта, є відновлення друку грошей, – через викуп Нацбанком облігацій Мінфіну так, як це було навесні-на початку літа 2022. Він нагадує, що у такий спосіб в економіку потрапили 400 млрд грн.

“Це сформувало потребу у девальвації гривні з 29 до 36,6 грн за долар, і це призвело до інфляції, яка була 26%, – нагадує Вишлінський. – Після того, як ми отримали велике і регулярне зовнішнє фінансування, ми й маємо інфляцію 6% замість 26%”.

Життя в тилу напряму залежить від допомоги партнерів України

На такий рівень інфляція навряд чи повернеться, хоча й, безперечно, буде вищою, ніж цього року, вважає Олександра Бетлій.

По-перше, її стимулюватиме не лише друк грошей. Наприклад, після опалювального сезону уряду таки доведеться піти на підвищення комунальних тарифів, адже їхнє замороження вже призвело до накопичення десятків мільярдів боргів в енергетичній системі.

По-друге, міжнародна допомога все-таки надходитиме, і розрив навряд чи буде більшим за 5 млрд доларів. Навіть якщо всі ці гроші треба буде надрукувати і покривати Нацбанком, то вийде десь 200 млрд грн, а не 400, як минулого року, наголошує Олександра Бетлій. Вона додає, що тут доведеться обирати менше зло.

“Тому що ризик, що буде, як ми не фінансуємо армію, всі розуміють”, – каже економістка.

Урізати капітальні видатки, які зазвичай першими скорочують при секвестрі бюджету, вже теж неможливо – “там різати нема що”.

Зменшення фінансування медицини, освіти та виплати пенсій також відгукнеться – подальшим зростанням бідності, яка, за оцінками Світового банку, вже поширюється на чверть населення України.

А це означатиме, що ще більше людей можуть виїхати з України, припускає Олександра Бетлій.

Про те, що соціальні видатки “вже нема куди скорочувати” каже і Олександр Паращій. Він припускає, що за песимістичного сценарію, у першу чергу, можуть бути обмеження військових витрат.

“Ризиковано, думаю, всі це розуміють, тож будемо якось активніше домовлятися”, – припускає економіст.

Друк коштів Нацбанком він називає неприємною, але цілком ймовірною опцією. При цьому, на думку Паращія, на відміну від 2022 року інфляцію та курс гривні вдасться тримати під контролем.

Він прогнозує, що наступного року інфляція буде в межах 7-9%, середній курс – 37,5 грн за долар, а ближче до кінця року – десь близько 39.

Звісно, курс гривні залежить від міжнародної допомоги та її розмірів, визнає економіст. Гривня девальвує, коли цієї допомоги замало. Водночас він зауважує: за цей рік Нацбанку вдалося дещо відкласти у золотовалютних запасах, тож НБУ має достатньо резервів, аби виконати свою обіцянку – зберегти курсову стабільність.

Але вже очевидно: з погляду фінансів 2024 рік буде важчим, ніж 2023-тий. Так само складними будуть і рішення, які доведеться ухвалювати.

Також на цю тему

Економіка України-2023: що буде з курсом, цінами та виробництвом

Минулий рік Україна пройшла зі значно кращими результатами, ніж здавалося на початку повномасштабної війни. Вже цього року очікується стабілізація економіки та початок її відновлення. На чому ґрунтуються ці розрахунки, розбирався «Мінфін».

Як економіка закінчила перший воєнний рік

Минулий рік починався для української економіки досить позитивно. Звісно, якщо не враховувати загрозу російського вторгнення, про яку попереджали західні союзники, а всередині країни її переважно називали малоймовірною. За підсумками 2021 року, ВВП вперше в історії досяг позначки $200 млрд. За прогнозами уряду, у 2022 році він мав зрости ще на 3,6%.

Гривня, на думку більшості експертів, мала демонструвати лише незначне ослаблення — на кінець року, за опитуванням «Мінфіну», курс мав становити 28,15 грн/$. Інфляція, як очікувалось, мала прискоритись і сягнути (за базовим сценарієм) 8,5%. Такі показники передбачались через загальносвітову тенденцію подорожчання сировини, особливо енергоносіїв.

Всі ці прогнози не виправдалися навіть приблизно через один єдиний фактор — війну, через яку наша країна тимчасово втратила частину промислово активних територій, за кордон виїхали мільйони людей, було знищено значну частину інфраструктури та підприємств, український експорт заблоковано тощо.

Остаточні економічні показники 2022 року ще не визначені, але, за попередніми оцінками Мінекономіки, ВВП скоротилося на 32%. Хоча, за нинішніх обставин, це непоганий результат. Ще навесні Світовий банк прогнозував скорочення української економіки за результатами року на 45%, МВФ — на 35%.

Влада була у своїх прогнозах обережнішою, адже економічні показники безпосередньо залежали від ситуації на фронті, яку важко було спрогнозувати. Прем’єр Денис Шмигаль заявляв, що ВВП за підсумками року може скоротитись на 30−50%. Таким чином, у реальності падіння виявилось приблизно на тому рівні, який на початку повномасштабної війни видавався оптимістичним.

Інфляція, за попередніми оцінками, становить трохи менше 26%, і восени вона почала потроху сповільнюватись. Нацбанк обережно констатує, що інфляція виявилась більшою, ніж заявляли експерти на початку війни. Так, Світовий банк очікував, що вона становитиме 15−20%, а Нацбанк прогнозував перевищення позначки у 20%.

За оцінками НБУ, українська економіка почала поступово відновлюватись, починаючи з 3 кварталу минулого року. «Цьому сприяли спершу стабілізація фронту, а згодом звільнення ЗСУ вже понад половини окупованих у 2022 році територій. Відтак, поволі налагоджувалися виробництво та ланцюги постачання», — пояснив регулятор. Також початок роботи «зернового коридору» допоміг не лише продати частину зібраного врожаю, але й підтримав роботу транспорту та логістичного сервісу.

Разом із тим, погіршують ситуацію в країні російські удари по енергетичній інфраструктурі. Як зазначають в НБУ, це скорочує обсяги виробництва та підвищує собівартість продукції.

Новий рік означатиме для України нові виклики. В чому вони полягатимуть та які прогнози дають експерти, розповідає «Мінфін».

Яким буде новий рік

Відновлення перенесено на 2024-й

Як зізнається керуючий партнер FinPoint Сергій Будкін, досить складно давати економічні прогнози на наступний рік, оскільки залишається дуже багато невідомих факторів, які безпосередньо не залежать від України.

«Вплив війни і системних дій Росії з руйнування економіки нашої країни ми не знаємо, не можемо передбачити і моделювати. Наприклад, коли ми будуємо будь-яку економічну модель, дуже велику її частину становить ефективність системи протиповітряної оборони.

Якщо ефективність 100%, як було нещодавно в Києві, то ми можемо спрогнозувати нормально. Якщо ефективність 70%, вона, з військового погляду, висока, але з господарського — 30% об’єктів інфраструктури ушкоджено. Це може мати дуже великий вплив на економіку. Коли люди в Києві чи Одесі сидять без електрики — це одна справа, інша — коли не працюють порти і ми не маємо змоги продавати”, — говорить він.

За таких умов всі економічні сценарії 2023 року варто розглядати як такі, що виходять з нинішніх тенденцій на фронті. Однак, всі розуміють, що війна — це «зона хаосу», а тому реальність може виявитись як кращою, ніж прогнозують фахівці, так і значно гіршою.

Уряд заклав у бюджеті-2023 зростання ВВП на 3,2%, перший віце-прем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко наприкінці грудня підтвердила, що в Кабміні продовжуть притримуватись такого прогнозу. Куди скромніший у своїх оцінках МВФ, який очікує зростання української економіки на 1%.

У Меморандумі про співпрацю з Фондом зазначається, що експерти очікують на «стабілізацію економічної діяльності у 2023 році, хоча для такого прогнозу критично важливими факторами є тривалість та інтенсивність війни».

Економісти МВФ говорять, що зростання економіки України можливе у разі поєднання декількох факторів:

• поступового пожвавлення діяльності в районах, що не перебувають у зоні активних бойових дій;
• збереження доступу до зернового коридору;
• відсутності подальшої ескалації війни.

Позитивніше на відновлення економіки України дивляться інші міжнародні інституції: Світовий банк очікує зростання українського ВВП цього року на 3,3%, Європейський банк реконструкції та розвитку — відразу на 8%. Щоправда, обидві фінустанови озвучили свої оцінки в першій половині осені — до масованих ударів по енергетичній інфраструктури.

Також до виникнення ризику блекауту свій прогноз про зростання ВВП на 4% опублікув ICU. «Цей прогноз базується на припущеннях поступового зниження інтенсивності бойових дій, покращення безпекової ситуації та часткового повернення біженців», — пояснив «Мінфіну» голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук. Щоправда, він визнає, що за наслідком рівня пошкоджень енергетичної системи прогноз може бути переглянутий.

Найпесимістичніше на перспективи нашої економіки дивляться експерти Dragon Capital, які прогнозують подальше падіння ВВП ще на 5% за підсумками року.

Цей прогноз базується на припущенні, що Україна поступово звільнятиме окуповані території, та зможе закінчити гарячу фазу війни на прийнятних умовах наступного року, орієнтовно ближче до осені. Завдяки цьому, вважають аналітики, буде повністю розблоковано роботу ключових морських портів, із-за кордону повернуться, принаймні, половина вимушених мігрантів, а також приватний бізнес відновить інвестиційну діяльність.

«Водночас, зважаючи на пошкодження виробничих потужностей ворогом та руйнування логістичних ланцюжків, темпи початкового поствоєнного відновлення будуть помірними і недостатніми, щоб компенсувати економічні втрати на початку 2023 р., викликані атаками на енергетичну інфраструктуру», — зазначають в компанії.

Експерти, переважно, чекають покращення справ у 2024 році. В Dragon Capital капітал зазначають, що саме він стане роком відбудови економіки.

За оцінками Світового банку, економіка України у 2024 р. зросте на 4,1%. А ось міжнародні інвестиційні та банківські групи бачать ще більше перспектив. Так, Goldman Sachs вважає, що ВВП країни зросте на 7%, а Fitch Ratings та Moody’s Analytics прогнозують зростання в межах 9−10%. Щоправда, актуальними ці прогнози будуть лише у випадку завершення бойових дій.

Ціни продовжать шалене зростання

У 2023 році ціни зростатимуть приблизно такими ж темпами, що й минулого року. Бюджет верстався з розрахунку 28%-ої інфляції, хоча на початку осені урядовці прогнозували, що вона може виявитись навіть вищою — до 30%.

Нацбанк хоча й припускає, що інфляція залишатиметься високою, сподівається на її зниження до 21%. Регулятор вважає, що її основними причинами, як і у 2022 році, залишатимуться наслідки воєнних дій та окупації окремих регіонів, що впливає на збільшення виробничих витрат бізнесу та призводить до дефіциту частини продукції. Додатковим фактором прискорення інфляції може стати погіршення енергетичної ситуації, що впливає і на обсяги виробництва, і на собівартість. Близькі до НБУ й очікування МВФ, де прогнозують інфляцію на рівні 22,5%.

Трохи вищу інфляцію очікує ICU — на рівні 24%. Ситуація могла б бути і гіршою, але, на думку Ваврищука, зростання цін стримуватимуть 2 фактори: відносно стабільний курс гривні та неготовність уряду суттєво підвищувати комунальні тарифи в умовах зниження доходів населення.

Також, на думку НБУ, стримувати зростання цін допомагатимуть ті ж самі фактори, що й минулого року, — висока облікова ставка на рівні 25% та пригнічений попит на товари та послуги.

Прогнози на 2024 рік оптимістичніші. За оцінками Нацбанку, інфляція уповільниться до 10%. А починаючи з 2025 р., регулятор сподівається повернути її в межі 5%.

Гривня триматиме удар

Порівнюючи з офіційним курсом на початок минулого року, гривня впала на 34%. Ще більше знизився курс, за яким готівковий долар можна придбати в обмінниках, — на 48%.

Найімовірніше, цього року гривня так само слабшатиме, хоча вже не так активно. У бюджеті курс на кінець 2023 р. закладено на рівні 45,8 грн/$. Щоправда, уряд у попередні роки досить часто закладав у бюджеті нижчий курс, ніж реально демонструвала нацвалюта.

Експерти, переважно, очікують, що гривня буде сильнішою. В ICU переконані, що на кінець цього року національна валюта за офіційним курсом ослабне до позначки в 40,2 грн/$. Ваврищук пояснює, що на ослабленні гривні може наполягати МВФ, адже нинішній валютний курс створює дисбаланси на валютному ринку. Крім цього, ослаблення гривні вигідне уряду, адже від цього залежатимуть доходи бюджету, зокрема від експорту.

Ближчий до урядового прогноз оприлюднили аналітики Dragon Capital, на думку яких на кінець року гривня девальвує до 43 грн/$.

Ключовий фактор, який впливає на ослаблення гривні, — дефіцит валюти на міжбанку. Тобто попит на неї більший, ніж наявна пропозиція. Насамперед, валюта потрібна імпортерам для закупівлі товарів за кордоном. Також її активно витрачають наші співгромадяни, які втекли від війни за кордон. У період із серпня до жовтня щомісячний дефіцит валюти на міжбанку становив близько $2,5 млрд. За оцінками Dragon Capital, в зимові місяці через удари по інфраструктурі він може збільшитись до $4 млрд.

«Перебої з постачанням електрики спонукатимуть частину населення виїхати за кордон, негативно вплинуть на виробництво та експорт енергоінтенсивної продукції (метали, руда, машинобудування), а також збільшать потреби в імпорті газу», — пояснюють у Dragon Capital.

Наразі брак валюти покривається НБУ, який продає її на міжбанку з резервів. Але, завдяки міжнародній допомозі, ЗВР сягнули $28 млрд, що приблизно на $500 млн більше довоєнного рівня.

Уряд очікує на продовження фінансової підтримки. За словами Дениса Шмигаля, у 2023 році Україна отримає від союзників та міжнародних інституцій $32 млрд.

Аналітики Dragon Capital вважають, що, за умов надходження до країни валюти, міжнародні резерви залишатимуться вище безпечного рівня у $20 млрд. «Це дозволить НБУ тримати офіційний курс гривні до долара на поточному рівні 36,57 грн/$ до кінця третього кварталу 2023 р., коли очікуване завершення гарячої фази війни дасть змогу розпочати повернення до гнучкого курсоутворення та інфляційного таргетування», — передбачають експерти.

Окрім наявності резервів, курсова стабільність залежатиме від тих самих факторів, що й економічна стабільність: поява можливостей для експорту, кількість біженців за кордоном, вартість енергоносіїв. В контексті економічних прогнозів говорити про ці фактори неможливо. Передусім, вони залежатимуть від українських військових.

Минулого року Україна вже зуміла здивувати світ на полі бою. Київ не був захоплений ані за 72, ані за 96 годин, як пророкували військові оглядачі. Натомість, війська провели ряд операцій зі звільнення окупованих територій.

Не менше Україна дивує і на економічному фронті. Падіння ВВП виявилось на мінімальному з очікуваних рівнів, дефіциту товарів у країні немає, аграрії зібрали врожай, і проблема лише в тому, щоб його вивезти за кордон.

Експерти очікують, що 2023 рік має стати роком стабілізації економічної ситуації і, за умови завершення бойових дій, фундаментом для подальшого зростання.