6 корисних властивостей щавлю і як правильно його готувати

Сезон зелені стартував. Ми купуємо її, правильно її зберігаємо, щоб вона довше залишалася свіжою і додаємо в їжу, адже так смачніше і корисніше. Ну і, звісно, щавель. Довгоочікуваний для багатьох, він з’являється в магазинах і на ринках. Важливо знати, як отримати від цієї рослини максимальну користь. А для цього треба враховувати особливості щавлю, тобто те, з чим його краще їсти і те, кому цю рослину не рекомендується. Нутриціолог, консультант з питань дієтології та управління здоров’ям Віра Паламар усе пояснила.

Якщо ви вважаєте себе майстром у дріжджовій випічці, беріть участь у нашому конкурсі на найкращий рецепт.

Чи правда, що щавель використовується в кулінарії дуже давно?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов’язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах – липень 2022

Ядерний тероризм Росії

“Щавель – дивовижна багаторічна рослина, яка використовується у всьому світі та культивується у різних цілях. Через пікантний кислий смак щавлю його здебільшого вирощують для вживання в їжу, при цьому він має велику кількість корисних властивостей для підтримки здоров’я організму. До появи в Європі цитрусових, щавель використовувалися для додання кислого смаку в різних стравак”, – каже Віра Паламар.

Що корисного є в щавлі?

100 г сирого щавлю містить 20 калорій, 3,2 г вуглеводів і 2,0 г білка. Він також містить близько 3,0 г клітковини.

Щодо вітамінів і мінералів, то він багатий:

• вітаміном С, містить вітамін А
• залізо
• магній
• калій
• кальцій
• поліфенольні кислоти
• флавоноїди і антоціани

Основні шість переваг щавлю, які роблять його прекрасним доповненням до вашого раціону:

1. Багатий на клітковину.

Високий вміст харчових волокон, які можна знайти в більшості сортів щавлю, сприятиме здоровому травленню. Розчинні харчові волокна також можуть допомогти знизити загальний холестерин в організмі, тим самим захищаючи здоров’я серця і знижуючи ймовірність атеросклерозу, серцевих нападів та інсультів.

2. Допомагає в процесах регуляції артеріального тиску.

У щавлі дуже багато калію (100 г містить 15% від рекомендованої денної норми), який є важливим мінералом для здоров’я людини. Калій має судинорозширювальні властивості, тим самим знижує навантаження на серцево-судинну систему, розслабляючи кровоносні судини та артерії.

3. Допомагає зберегти здоров’я зору.

Вітамін А, ще один важливий вітамін, що міститься в щавлі, тісно пов’язаний з поліпшенням зору і зменшенням дегенерації жовтої плями і катаракти. Бета-каротин, який є попередником вітаміну А, діє як антиоксидант, і, в поєднанні з іншими важливими антиоксидантними сполуками в організмі, він може значно поліпшити здоров’я очей, насамперед нічного зору, і запобігти деградації, пов’язаній з віком.

4. Хороше джерело заліза.

Значний рівень заліза в щавлі сприяє підтримці рівня гемоглобіну на необхідному рівні, що є хорошою профілактикою залізодефіцитної анемії.

Залізо в гемоглобіні необхідно для того, щоби переносити кисень від легенів до решти тіла. Підвищена циркуляція кисню по всьому тілу в життєво важливих органах прискорює ріст волосся, збільшує рівень енергії та прискорює процес загоєння (в поєднанні з вмістом білка в щавлі).

5. Покращує імунітет.

Вміст вітаміну С в щавлі вражає. 100 г щавлю містить 55% рекомендованої добової норми споживання, що може оптимізувати роботу імунну систему.

Вітамін С, сприяє підтримці захисної функції шкіри в якості бар’єру проти мікроорганізмів і чинників, що провокують окислювальний стрес, оптимізуючи активність шкіри з уловлювання вільних радикалів.

6. Сприяє здоров’ю серця.

Щавель відноситься до сімейства оксалісових, яке тісно пов’язане зі зміцненням здоров’я серця в цілому. Знову ж таки, це, ймовірно, пов’язано з антиоксидантною і протизапальною активністю сполук, що містяться в щавлі. Вони здатні знизити окислювальний стрес, тим самим захищаючи серцево-судинну систему і допомагаючи поліпшити перебіг хронічних захворювань.

Кому щавель не рекомендується?

1. Щавлева кислота сприяє росту каменів у нирках. Тому, якщо є схильність до утворення каменів, то слід уникати вживання продуктів, багатих на щавлеву кислоту, таких, як щавель.
2. Так само щавель не рекомендується людям, у яких є подагра або підвищений рівень сечової кислоти в крові.
3. Щавель перешкоджає засвоєнню кальцію, тому якщо є проблеми з процесами засвоєння кальцію, слід обмежити вживання щавлю.
4. У разі підвищеної кислотності шлунка, слід якомога рідше вживати в їжу щавель – регулярне його вживання може сприяти утворенню виразки.

Як часто можна їсти щавель?

Страви із щавлю краще вживати двічі на тиждень, але не частіше.

Знизити концентрацію щавлевої кислоти в страві допоможе додавання кисломолочних продуктів: сметани, йогурту, кефіру.

Молоде листя містить менше щавлевої кислоти, ніж грубе та старе. Тому треба уважно вибирати листя і віддавати перевагу молодим рослинам.

Крім того, при приготуванні не рекомендується використовувати чавунний або алюмінієву посуд, адже метал взаємодіятиме із щавлевої кислотою, і трава придбає дуже неприємний металевий присмак.

Як використовувати щавель?

Завдяки своєму унікальному смаку, щавель найкраще додавати в салат або як приправу для салатів. Його також можна використовувати в супах або рагу. Він прекрасно підійде як гарнір до риби або запеченої курки.

Для простої заправки з трави щавлю необхідно:

Змішайте жменю листя щавлю і жменю листя базиліка з ½ склянки оливкової олії та ¼ склянки яблучного оцту. Приправити сіллю і перцем. Ви можете скропити їм свіже листя салату або смажену рибу.

Як їдять щавель в національних кухнях світу?

• В українській кухні щавель використовують при приготуванні зеленого борщу.
• У Румунії дикий або садовий щавель використовують для приготування кислих супів, у відкритих бутербродах, тушкують зі шпинатом і додають у свіжому вигляді в салат.
• У Хорватії і Болгарії його використовують для приготування супів або з картопляним пюре, або як частину традиційної страви з вугра та інших зелених трав.
• У Бельгії консервовані пюре змішують з картопляним пюре та їдять із сосисками, фрикадельками або смаженим беконом як традиційну зимову страву.
• У Бразилії і Португалії його зазвичай їдять сирим у салатах або для приготування супів.
• В Індії листя використовуються в супах і карі.
• В Албанії листя варять на повільному вогні та подають в холодному маринаді на оливковій олії.

Вирощування щавлю у відкритому грунті

Щавель – одна з улюблених городніх культур. Його особливо цінують за те, що він, з’являючись на грядках у квітні-травні, є раннім джерелом вітамінів. Щавель є однорічною або багаторічною рослиною сімейства гречаних. Має легко відомий кислий смак. З нього готують супи, додають у салати та соуси для надання освіжаючої кислинки. Листя має характерну витягнуту форму з коротким черешком. У період цвітіння рослина випускає квітконоси з дрібними червоними та зеленими квітками. Після цвітіння в листі накопичується велика кількість кислоти, вони стають грубішими і жорсткішими і в їжу їх вживати не рекомендується. Рослина розмножується насінням. Урожай збирають вже за півтора місяці після посадки. Щавель можна культивувати все літо.

Які сорти щавлю бувають?

Загалом у світі відомо понад 150 сортів щавлю. У їжу використовують лише кілька видів, а інші представники сімейства відносяться до бур’янів та декоративних рослин. У середній смузі його часто можна зустріти у дикому вигляді на полях, луках, по берегах річок, на пустирях. Дикий щавель більше нагадує траву, тоді як культурний є кущиком з великою кількістю ніжного листя. Найбільш популярні сорти “Смарагдовий король”, “Бельвільський”, “Звичайний Чемпіон”, “Малахіт”, “Смарагдовий сніг”. Щавель щитковидний відрізняється більш м’яким смаком та округлою формою листя. Щавель гороб’ячий частіше використовують у косметології та медицині. У їжу не застосовують, оскільки у ньому міститься дуже багато кислоти. Щавель червоний має характерні червоні прожилки. Його використовують як декоративну рослину.

Підготовка грунту

Найчастіше в середній смузі культивують багаторічні сорти щавлю, тому до підготовки місця для посадки необхідно підійти з усією ретельністю, адже рослина там зростатиме до 5 років. Щоб посадити щавель навесні, грядку треба починати готувати з осені. Ділянку добре перекопують і боронують, даючи бур’янам можливість зійти. У цьому випадку перші морози занапащають небажану рослинність, і грядка буде більш чистою. Потім удобрюють гноєм, перегноєм, вносять суперфосфат та калій під перекопування. Лужний грунт необхідно підкислити. Рослина дуже чуйно реагує на бур’яни, які помітно пригнічують його зростання. Тому ділянку потрібно ретельно прополоти, особливо не допускаючи присутності пирію. Навесні грядку потрібно добре розпушити, додати мінеральне підживлення, вже на початку квітня можна висаджувати насіння. Щоб урожай був багатим, потрібно знати, як посадити щавель правильно. Посадка щавлю проводиться в неглибокі поперечні борозни глибиною 1,5-2 см. з відстанню між борознами не менше ніж 20-25 см.

Вибір місця під посадку щавлю

Щавель віддає перевагу легким пухким суглинистим або супіщаним грунтам, чудово росте на торфі. Місце має бути досить вологим, але без застоїв води, для вирішення цієї проблеми доведеться влаштувати дренаж. Ділянка для посадки щавлю повинна бути світла, бажано, з невеликою півтінню, наприклад, біля паркану або за будинком. Попередниками щавлю можуть бути селера, редис, капуста, буряк, морква, петрушка.

Нюанси посіву у різні терміни

Щоб отримати хороший урожай, важливо ретельно вивчити, як садити щавель і коли. Насіння можна сіяти ранньою весною, протягом усього літа та восени під зиму. Температура грунту для весняної посадки може становити лише +3-5℃. Щавель – культура морозостійка, і легкі весняні заморозки їй не страшні. Ранні посадки зазвичай дають багатий урожай, оскільки земля насичена вологою. Якщо посадку щавлю проводять влітку у відкритий грунт, необхідно забезпечити рослинам регулярний рясний полив, щоб забезпечити гарну схожість насіння. За літньої посадки врожай можна знімати вже в серпні. Під зиму намагаються посадити щавель у жовтні-листопаді, коли дні будуть холодними і насіння не зійде, а залишиться в землі чекати весни. Схожість насіння в цьому випадку гірша, ніж при весняній та літній посадці, зате перший урожай можна буде отримати вже у квітні, коли актуальна боротьба з зимовим авітамінозом.

Догляд за щавлем

• своєчасне прополювання;
• розпушування;
• регулярний рясний полив.

Протягом літа рослини можна підгодовувати розчином столового оцту з розрахунку 150-200 мл. на відро води.

Багато садівників вважають, що деревна зола – універсальне добриво, яке підходить для всіх видів посадок. У випадку з щавлем це правило не працює, — зола розкислює грунт, а щавлю навпаки потрібна кисла.

Щавель потрібно регулярно обрізати, коли листя досягнуть розміру 10-12 см. В іншому випадку старе листя стає грубим, в ньому накопичується шкідлива для організму щавлева кислота. Квітконоси також треба видаляти, якщо ви розраховуєте отримати зелену масу, а не посадковий матеріал.

На зиму вкривати щавель не потрібно.

Хоча рослина може в одному місці зростати до 5 років, найкращу врожайність вона зберігає у перші 2-3 року. Після цього щавель краще пересадити на інше місце.

Хвороби та шкідники

Найчастіше рослину вражають борошниста роса, іржа, плямистість. Подолати хворобу можна за допомогою фунгіцидів контактної дії.

На недоглянутих, засмічених бур’янами грядках на щавель нападає щавлевий листоїд, залишаючи на ніжному листі дірки. Для захисту від шкідника необхідно ретельно прополювати грядку, можна накидати на неї покривний матеріал. Для боротьби з листоїдом проводять обприскування настоями тютюнового пилу, деревію, деревної золи. При сильній навалі жуків можна вдатися до допомоги інсектицидів, бажано на натуральній основі.

Вирощування декоративних сортів

Вирощування щавлю декоративних сортів з агротехніки нічим не відрізняється від звичайної рослини. Так само необхідно забезпечувати своєчасне прополювання і розпушування, регулярний полив.

Найбільш декоративними вважаються сорти з червоними та бордовими прожилками «Кривава Мері», «Червоні жилки» та ін. Малюнок виявляється тим яскравішим, чим сонячне місце обрано для посадки. Дуже красиво виглядає декоративний щавель серед каміння альпійських гірок.

Інші декоративні сорти, наприклад, Альпійський, Водний, Дрібнощитовидний відрізняються різними відтінками зелені, незвичайною формою листя. Можуть бути чудовим фоном для красивоквітучих садових рослин, прикрашати береги штучних водойм.

Збір урожаю

Щавель необхідно збирати правильно та своєчасно, тоді за сезон вдасться зняти 3-5 урожаїв. Листя обрізають, коли вони досягнуть в довжину 10-12 см. Після цього грядку треба пропушити і зробити підживлення. Останній урожай знімають не пізніше ніж за місяць до можливих заморозків, інакше рослина ослабне і погано перезимує.