Зміст:
«Збиткові» продажі та податкові наслідки!
Буває так, що інколи підприємству необхідно реалізувати товари, готову продукцію за ціною нижчою, ніж ціна придбання або собівартість виготовлення. На думку контролюючих органів, така операція не має ділової мети. Проте причини таких дій можуть бути різними. Наприклад, компанія просуває нову лінійку продукції, або в наявності є застаріли запаси, продаж яких за низькою ціною все одно буде більш вигіднішим, ніж вартість зберігання їх в подальшому.
Таким чином, «дешеві» продажі можуть бути звичайними господарськими операціями.
Проте щоб уникнути будь-яких питань з боку податкових органів, треба добре розуміти особливості оподаткування таких «збиткових» операцій. В даній статті зупинимося на актуальному – ПДВ-наслідках та впливі на податок на прибуток. Розглянемо ситуацію з продажу придбаних товарів за ціною нижче ціни придбання.
- по-перше, платникам податків потрібно визначити мінімальну податкову базу для нарахування ПДВ з такого продажу. Пунктом 188.1 ст.188 ПКУ передбачено, що база оподаткування визначається виходячи з договірної вартості, але не нижче ціни придбання в разі постачання товарів/послуг;
- по-друге, ПКУ не встановлено визначення терміну «ціна придбання». На нашу думку, ціна придбання – це вартість товарів, що вказана в договорі на поставку та сплачується постачальнику. Такої ж позиції дотримується і ДПС у своїх індивідуальних податкових консультаціях.
Важливо розуміти, що за П(С)БО 9 «Запаси» первісна вартість запасів, що придбані за плату, це собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
- сум, що сплачуються за договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;- сум ввізного мита;
- сум непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;- транспортно-заготівельних витрат (витрати на транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, витрати зі страхування тощо);
- інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. Саме тому ціна придбання не дорівнює собівартості придбаних запасів, які обліковуються на рахунках 20 «Виробничі запаси », 22 «МШП», 28 «Товари».
- по-третє, загальна сума податкових зобов’язань з ПДВ буде складатись з двох частин:
- ПДВ за договірною ціною, що підтверджується податковою накладною на покупця;
- ПДВ на суму перевищення мінімальної бази над договірною ціною. Податкова накладна виписується «на себе» з типом причини «15».
Реєстрація таких податкових накладних здійснюється в загальні строки, що передбачені ст.201 ПКУ. За несвоєчасну реєстрацію штрафні санкції застосовуються також у загальному порядку.З ПДВ розібралися, та виникає наступне питання – як правильно відобразити витрати з донарахування ПДВ у бухгалтерському обліку? Чи має підприємство право врахувати у фінансовому результаті до оподаткування витрати на суму донарахувань з ПДВ?
В бухгалтерському обліку суми донарахованого ПДВ включаються до складу інших операційних витрат, рахунок обліку 949, в періоді їх нарахування. В податковому обліку – нормами ПКУ не передбачено коригувань фінансового результату до оподаткування на суму витрат з операцій донарахування ПДВ до мінімальної бази (в даному випадку – до ціни придбання).
Таким чином, це витрати періоду як в бухгалтерському, так і в податковому обліку. Робимо такі висновки:
- продавати товари нижче ціни придбання не заборонено,
- але потрібно пам’ятати про особливості оподаткування таких операцій!
А ось в ситуації з продажу власної продукції за ціною нижче собівартості є інші нюанси оподаткування, про що поговоримо в наступній статті.
Залишились питання? Зв’яжіться с нами прямо зараз!
〉 097 338 12 88, 050 340 11 17
Дізнайтеся першим!
Підпишіться на розсилку і отримуйте
тільки найкориснішу інформацію для вашого бізнесу!
Продаж за ціною нижче собівартості: податкові наслідки та судова практика
Як у податковому обліку відобразити продаж товарів (робіт, послуг) за ціною нижче собівартості? Чи можна собівартість товарів відобразити у витратах повною сумою? Чи потрібно коригувати податковий кредит? Наскільки ризикована така операція з податкової точки зору? Яка судова практика?
Повна версія матеріалу доступна передплатникам видання «Інтерактивна бухгалтерія»
Передплатити видання
Стандарт
Потребуєте допомоги?
Зверніться до служби підтримки: 0 800 210 103.
Дзвінки безкоштовні з будь-якого номера.
© 2012-2024. Усі права захищено. Будь-яке відтворення, адаптація, переклад, розміщення та переробка вмісту матеріалів, опублікованих у газеті «Інтерактивна бухгалтерія», в інших засобах масової інформації, включаючи розміщення або переробку в електронних засобах масової інформації, захищені авторським правом. Будь-яке використання цілком або частково такої інформації допускається лише з попередньої письмової згоди редакції. Відповідальність за зміст і точність викладених фактів покладається на авторів. Редакція може не поділяти точки зору авторів. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали. Для ілюстрування матеріалів і створення графічних об’єктів та рекламних макетів використовуються фотозображення та ілюстрації Getty Images
Продаж нижче собівартості
У площині операцій з постачання товарів (продукції) товарів у разі їх реалізації за ціною нижчою ніж ціна придбання питання платників податку непокоять їх податкові наслідки. Тож узагальнимо наявну на сьогодні важливу інформацію стосовно цієї теми.
Податок на прибуток
Почнемо з того, що за пп. 134.1.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами. Його визначають на підставі даних бухгалтерського обліку. І коригують за необхідності (при обов’язковому чи добровільному застосуванні податкових різниць згідно розд. ІІІ ПКУ). Зауважимо, що коригування фінансового результату до оподаткування за операціями між резидентами України, в яких ціна продажу готової продукції є нижчою, ніж ціна придбання, ПКУ не передбачено. Ще варто додати, що встановлення ціни продажу (реалізації) товарів/продукції не заборонено чинним законодавством, за винятком товарів, на які державою встановлено мінімальні ціни (ст. 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 р. № 5007-VI).
Нагадаємо, що собівартість (первісну вартість) запасів (товарів, товарно-матеріальних цінностей, запчастин тощо) підприємства визначають відповідно до вимог НП(С)БО 9 «Запаси». А собівартість власної продукції формують за НП(С)БО 16 «Витрати».
Податківці звертають увагу (див., наприклад, ІПК ДПСУ від 24.09.2021 р. № 3583/ІПК/99-00-21-02-02-06, далі – ІПК № 3583) на розумну економічну причину (ділову мету). Це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп. 14.1.231 ПКУ).
При цьому економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Важливо! Умови щодо ділової мети застосовується для цілей ст. 39 ПКУ, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених п. 140.5 ПКУ, які передбачають застосування положень ст. 39 ПКУ.
Для цілей оподаткування вважається, що операція здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:
- головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
- у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.
Також податківці звертали увагу, що у розд. ІІІ ПКУ не згадано про доведення економічного ефекту кожної операції (див., наприклад, ІПК ДПСУ від 31.01.2020 р. № 418/6/99-00-07-02-02-06/ІПК та ІПК ДПСУ від 19.02.2020 р. № 664/6/99-00-07-02-02-06/ІПК).
В окремих судових рішеннях присутня теза, що господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не завжди свідчить про те, що така операція не пов’язана з господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати доход від конкретної операції.
Рівночасно віднесення збиткових операцій до господарських можливе у випадках обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за ціну придбання товарно-матеріальних цінностей (див. Постанову Верховного Суду від 23.07.2019 р. у справі № 802/2386/14-а).
У бухгалтерському обліку такі «збиткові» операції відображають як звичайну операцію з реалізації товарів (продукції).
Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему продажу нижче собівартості, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.
