На яку глибину слід обробляти грунт в пристовбурних кругах плодових дерев?

На яку глибину слід обробляти грунт в пристовбурних кругах плодових дерев?
Близько стовбура знаходяться самі товсті коріння, які утримують рослину в ґрунті і проводять поживні речовини, але самі їх не всмоктують. Усмоктувальна зона розташована на кінцях радіально розташованих коренів. Коренева система у плодових культур віддаляється від проекції крони на 0,5-1 м, тому грунт слід обробляти за межами крони.
Перші три роки пристовбурні кола повинен мати діаметр 1-1,5 м, в наступні 4-7 років -1,5-2 м, у віці 8-10 років – 2-2,5 м.

Восени грунт слід перекапать на глибину 10-12 см поблизу штамба і на 1 5-20 см – на решті площі, а біля вишні і сливи – відповідно на 8-10 і 12-15 см. Ближче до штамбу глибина обробки менше.
Ранньою весною обробку грунту проводять на меншу глибину (10-12 см), щоб не пошкодити коріння і зберегти вологу. Грунт під обліпихою і будь-якими молодими деревами слід просто рихлити на глибину 3-5 см в радіусі 70-100 см від стовбура. Протягом вегетації грунт треба підтримувати в пухкому стані, що досягається систематичним розпушуванням на 5-6 см граблями і мульчуванням. З серпня необхідно припинити розпушування грунту, щоб втечі не жирували і краще одревеснелі до зими, особливу увагу слід приділити плодовим деревам після збирання врожаю. У цей період спостерігається дуже активне зростання коренів (2 тижні). Тому рекомендується знову перекопати грунт і внести добрива. Однак великі грудки розбивати не потрібно. Затримка з цими роботами пізніше вересня може затягнути закінчення ростових процесів і знизити зимостійкість. Для поступового окультурення підгрунтя шарів в літню пору грунт обробляють на 3-5 см глибше орного шару і вносять гній. Грунт в пристовбурних кругах слід обробляти лопатою або вилами (орієнтуючи їх ребром до стовбура), мотиками, ручними культиваторами, залізними граблями. Для аерації газонів можна використовувати вила, якими розпушують дернину і грунт, не виймаючи з них знаряддя і аерофікатори-дироколи. Їх виготовляють з дерев`яної дошки з вбудованими металевими стрижнями з порожнистих трубок. При натисканні на дошку стрижні входять в грунт на глибину 10 см. Відстань між стрижнями 10-20 см, утворені отвори діаметром 10-20 мм засипають піском, змішаним з добривами. Багато садівники роблять обробку пристовбурних кіл з внесенням і заробкою в ґрунт добрив. Для внесення малорухомих фосфорних добрив з метою наближення їх до коріння використовують садові бури (можна й рибальські). По периферії проекції крони бурять лунки вглиб від 30 до 100 см, куди закладають фосфорні та інші добрива, в тому числі рідкі підгодівлі. Той же принцип внесення використовують, вириваючи по периферії кільцеві канавки, можна скористатися звичайним ломом або навіть дерев`яним кілком.
В. Петров, садівник-любитель

Осіння підготовка посадкових ям

Підготовка посадкових ям – важливий крок у посадці всіх видів дерев і чагарників, яким багато садівників незаслужено нехтують.

Виникає питання – а навіщо готувати посадкову яму, адже дерево може прижитися і без спеціальної підготовки грунту. Давайте розберемося.

По-перше, свіжа розпушена земля буде осідати і тим самим затягне саджанець глибше в землю, що може викликати різноманітні захворювання як кореневої системи, так і самого стовбура, що значно уповільнить його зростання. По-друге, молодому саджанця дуже важливо помоч ь, удобривши його і забезпечивши якісної родючою землею.

У підготовленій за кілька місяців посадковій ямі грунт і добрива змішаються природним шляхом, тим самим сформувавши оптимальне середовище для висадки і підвищивши шанси приживлюваності. Пропонуємо вашій увазі кілька важливих порад, як підготувати осінні посадочні ями належним чином.

1. Час початку підготовки ями

Для повного осідання грунту зазвичай потрібно близько 1,5-2 місяці. Саме тому якщо посадка дерев або чагарників намічається на осінь, то ями починають готувати в липні-серпні. Якщо ж посадка планується на весну, то ями слід вирити і удобрити або засипати родючою землею в жовтні.

Підготовка складається з кількох послідовних кроків: в першу чергу необхідно викопати яму. Верхній, найбільш родючий шар землі відкладається в одну сторону, нижній в іншу. Потім верхній родючий шар землі збагачується органічними і мінеральними добривами, перемішується і засипається назад в яму. Якщо на ділянці важка глиниста земля, то в неї додається пісок, тирса або торф.

Яму найліпше викопати овальної або круглої форми з акуратними вертикальними стінками. Така форма найбільш звична для кореневої системи дерев. Розмір ями залежить від довжини коренів вашого саджанця, але зазвичай не менше 60-80 см в ширину і глибиною 60-70 см. Коріння повинні вільно розташовуватися в ямі, і мати хоча б мінімальний запас для зростання.

У кожну посадочну яму (з розрахунку на 1 квадратний метр) зазвичай вносять кілька відер перегною, перепрілого гною, торфу або компосту. З мінеральних добрив варто внести до 200-300 г гранульованого суперфосфату, кілька склянок вапна, 100-150 г сульфату калію або 1-1,2 кг деревної золи.

Важливо! Вносять в грунт тільки щось одне: перегній або компост, мінеральні добрива або деревну золу. Також варто пам`ятати, що не варто використовувати свіжий неперепрів гній і кислий торф, який може збільшити кислотність ґрунту.

Як висновок варто відзначити, що правильно і заздалегідь підготовлена посадкова яма коштує витрачених на неї зусиль. Так, можна обійтися і без підготовки, адже це досить трудомістке завдання. Але потрібно пам`ятати, що при пересадці дерев коренева система переживає справжній «шок» і саме від якості посадкової ями і використовуваного грунту буде залежати наскільки швидко ваше дерево приживеться і буде рости. джерело: lt;