У селі залишилися дві жительки

У прикордонному селі Єліне, яке розташоване за чотири кілометри від росії, залишилося дві мешканки.

Сергій Палянцев.

Як розповів староста Тур’янського старостинського округу Олександр Артюшенко, це пенсіонерки, які відмовляються покинути своє господарство. До 1 січня 2023 року у селі проживало приблизно 150 осіб. Обстрілювати його почали масово 2 січня 2023-го, а через місяць росіяни з міномета поцілили у погріб житлового будинку, де ховалися п’ять місцевих мешканців. З них вижив тільки один чоловік. Після трагедії люди почали масово виїжджати з Єліного.

Сергій Палянцев — переселенець з села Єліне. У 2023 році, під час обстрілу, він втратив свою дружину. Це кадри з Єліного та погреба, де загинули люди, які Суспільне відзняло рік тому, коли до села ще пускали журналістів.

«Це 1 лютого сталося. Обстріл. Я пішов до своєї тещі, сказав: «Володимирівно, збирайся, поїхали на Щорс». Я виходжу, а в тещі вже знесло веранду. Я кажу, що давай збирайся і поїхали. А Світлана у сусідів була, у погребі.

Я говорю їй поїхали, а сусід покійний Валера каже: «Давай пересидимо в погребі і потім поїдемо. Ну от і останній десятий приліт і все», — розповідає Сергій.

Чоловік отримав поранення ноги, а численні осколки врізалися у тіло. Сергій впевнений, що вижив дивом.

«Мені пощастило, що я сидів вище за всіх. Мене як вибуховою хвилею викинуло з погреба, я ще сповз у погріб, ще не відчував, що нога травмована, в стані шоку був. А Вася, він як сидів навпочіпки, так і сидить. Дивлюся, а в нього пів черепа немає, а далі в погребі дим».

Олександр Артюшенко.

«Без дружини взагалі тяжко»

У лікарні чоловік дізнався, що його дружина Світлана загинула у погребі. Він залишився сам з двома синами. Свою жінку Сергій згадує кожного дня і сумує. Більше одружуватися чоловік не хоче, адже впевнений, що ніхто не зможе замінити для нього Світлану.

«Без дружини взагалі тяжко. Вона і кричала на мене, і лаялася, але все робив для неї. Нині тільки починаєш цінувати, коли втратив. Мої однокласники, сусіди сватали мене. А я кажу ні, такої жінки я вже не знайду. Поки що я із синами. Якось так», — каже Сергій Палянцев.

Тепер Сергій живе у приватному будинку своїх батьків у Сновську. Тут він провів свої дитячі роки, а потім одружився і переїхав жити до Єліного.

Сергій досі не відновився після поранення, каже, ходити повноцінно він не може. Під час вибуху отримав контузію: не чує на одне вухо та лікує ноги. Одну після поранення в Єліному, другу — після падіння на кризі в Сновську.

Якийсь час він взагалі не міг ходити, тепер пересувається з паличкою не далі будинку. У його тілі досі залишаються дрібні уламки від міни.

Через стан здоров’я Сергій ніде не працює. Проте, каже, не раз намагався знайти роботу.

У Сновську чоловік завів невелике господарство — 10 курей. Каже, порається потроху сам та допомагають сини.

«Один не рідний, дружина моя була з дитиною, і молодший Микита. Діма, він у ЗСУ, нині на реабілітації після поранення. Приїхав, пішов до адміністрації, щоб документи якісь оформляти».

По сусідству з Сергієм живуть й інші переселенці з Єліного. Чоловік з усіма спілкується, а також постійно підтримує зв’язок з тими, хто ще залишається в Єліному.

Виїхали майже всі Староста Тур’янського старостинського округу Олександр Артюшенко каже, з Єліного на сьогодні виїхали майже всі жителі.

«Дві людини залишилися, більшість роз’їхалися по нашій громаді. В населений пункт Тур’я виїхали, тепер проживають у нас 13 сімей. До Сновська виїхала більшість і ще роз’їхалися по громаді. У См’ячі проживає одна сім’я і в Шкробовому ще одна, також виїхала із села Єліне».

До села Тур’я з сином і онуками переїхала й Валентина Іванова. Її син загинув 1 лютого 2023 року у підвалі в селі Єліне разом зі своїм дядьком та дружиною Сергія.

«Я Васі кажу, що, синку, поїхали додому у село Тур’я, а він каже: «Завтра приїду з дядьком, з братом. Так вийшло, що не приїхав уже. Там і залишився. Там їх і поховали — чотирьох людей одразу», — розповідає Валентина.

Жінка каже, що прожила у Єліному майже 50 років та до останнього не хотіла виїжджати, проте через постійні обстріли довелося. Її з сином та онуками вивозив сусід. У Тур’ї жінка купила будинок, але через вісім місяців він згорів.

«Тепер живу на бору, зняли квартиру. Хата холодна. Купити нема за що», — розповідає Валентина.

У Сновську нині проживають 1 320 внутрішньо переміщених осіб, зазначає міський голова Олександр Медведьов. З них 425 приїхали у березні-квітні 2022-го з Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей. 895 — з Чернігівщини, зокрема з прикордонних громад.

Олександр Медведьов.

«Люди виїхали з населеного пункту Єліне з надією, що, дай Боже, все закінчиться, і більшість людей повернеться і буде жити там. Тому за потреби люди приїжджають, забирають деякі речі, в кого може залишилося трохи дров, у когось там сіно є. Тобто вертаються, але не на постійне проживання, а щоб забрати якісь речі та приїхати назад», — каже Олександр Артюшенко.

Фото Суспільне\Чернігів.

У Машівській громаді рятувальники допомогли жінці, яка впала у погріб

28 квітня до Служби порятунку «101» надійшла інформація про нещасний випадок у селі Кошманівка Машівської територіальної громади Полтавського району. На вул. Зарічній жінка впала у погріб та не могла рухатись. Про це повідомила прес-служба ГУ ДСНС України у Полтавській області.

На місці рятувальники з’ясували, що 62-річна місцева мешканка з власної необережності впала до підвального приміщення літньої кухні та потребувала медичної допомоги. Вони підняли постраждалу з погребу та передали працівникам екстреної медичної допомоги.

Дарина СИНИЦЬКА , «Полтавщина»

Читайте також:

Останні новини

© 2009 – 2024 Інтернет-видання «Полтавщина»

Використання матеріалів інтернет-видання «Полтавщина» на інших сайтах дозволяється лише за наявності гіперпосилання на сайт poltava.to, не закритого для індексації пошуковими системами; у друкованих виданнях — лише за погодженням з редакцією.

Матеріали, позначені написом або значком , опубліковані на комерційній основі.

Матеріали, позначені значком , є першоквітневими жартами.

Матеріали, розміщені в розділах «Проекти» та «Блоги», публікуються за ініціативи сторонніх осіб і не є редакційними.

Редакція інтернет-видання «Полтавщина» не несе відповідальності за зміст коментарів, розміщених користувачами сайту. Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій.

Редакція –
Телефон редакції – (095) 794-29-25

Реклама на сайті – , (095) 750-18-53