Паркан

Парка́н (огорожа, палісад) — стіна, огорожа, звичайно дерев’яна, автономна структура, споруда, яка служить для огороджування, захисту, обрамлення певної території. Паркан з пруття, очерету, горизонтальних жердин називають тином(у давньоруській слово тынъ значило «огорожа, частокіл»).

Розрізняють суцільний (глухий) і несуцільний паркан.

Зміст

Словник Бориса Грінченка

Паркан, -ну, м. Заборъ. О. 1861. XI. Св. 30. Ударим з гармати як грім по небі, щоб ся паркани поздрігали. Чуб. III. 313.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

• ПАРКА́Н, а, чол. Стіна, звичайно дерев’яна, що обгороджує або відгороджує що-небудь; огорожа. Була [школа] з ґанком на побілених стовпах і.. обведена, намість плотом, парканом із дощок (Лесь Мартович, Тв., 1954, 454); Обабіч стискали нас дошки й жердини тинів та парканів (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 15).

• Живий паркан — щільна вузька смуга кущів або дерев, яку вирощують з метою відгородити або обгородити що-небудь. Біля будинку — шкілка, обведена живим парканом акації (Михайло Томчаній, Готель. 1960, 70).

• ОГОРО́ЖА, рідко ОГОРО́ДА, и, жін. Паркан, стіна, тин і т. ін., які оточують що-небудь. Брама однією половиною теліпалась на стовпі, друга половина лежала на землі: огорожа розвалилася (Нечуй-Левицький, II, 1956, 165); Під’їжджає до розсадника загін червоноармійців, руйнує огорожу, знімаючи колючий дріт і намотуючи його на барабан (Олександр Довженко, I, 1958, 456);

Словник відмінків

Словник синонімів

• ОГОРО́ЖА (те, що відгороджує, оточує що-небудь), ЗАГОРО́ДА, ЗАГОРО́ЖА, ОГОРО́ДАрідше,ОГРА́ДАрідше,ГОРО́ЖАрідше,ХИСТдіал.;МУР, СТІНА́ (перев. з цегли); ВІР’Я́[ВОР’Я]рідше (з жердин).

• ПАРКА́Н (огорожа, перев. дерев’яна), БАРКА́Ндіал.,ОПАРКА́НЕННЯдіал.,ДІЛОВА́ННЯдіал.;ПРИ́САДОК, ПАЛІСА́ДНИК (невисокий, легкий); ШТАХЕ́ТИмн.,ШТАХЕ́Т, ШТАХЕ́ТНИК, ШТАХЕ́ТТЯ (перев. з дощечок); ЧАСТОКІ́Л, ГОСТРОКІ́Л, ОСТРОКІ́Лдіал. (з щільно підігнаних вбитих у землю кілків, паль).

• ТИН (огорожа з лози, хворосту тощо); ЛІ́СА, ПЛІТ, О́ПЛІТдіал., О́ПЛІТОКдіал.; ПЕРЕТИ́НОК, ПЕРЕТИКАдіал. (невеликий).

Приклади використання синонімів

Не обгорожуй себе огорожею, а приятелями (прислів’я); Перед ним [Ремо] майнули темні голови, повиті чадрами, що сьогодні дивились на нього з прощілин, загород, парканів (О. Досвітній); Працювала саме [Оксана], розставляла очеретяні загорожі для захисту сьогорічних саджанців (О. Гончар); Кум скочив мерщій з огороди і побіг до хати (Панас Мирний); А вже хто був [у Києві], то знає братство на Подолі, знає ту високу з дзиґарками дзвіницю, муровану кругом ограду (П. Куліш); Ржуть нетерпляче [коні], диханням огнистим повітря сповняють. Б’ють копитами в ворота і рвуться вперед за горожу (М. Зеров); Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки (Словник Б. Грінченка); На подвір’ї, огородженому низьким кам’яним муром, колоди лісу, розбитий грузовик (Л. Дмитерко); Споруджена близько чотирьох тисячоліть тому, Велика Китайська стіна (довжина 6250 кілометрів) захищала країну від нападів ворогів (з журналу); Якесь горе вже йде до неї, вже ніби заглядає у двір через вір’я (І. Нечуй-Левицький). – Пор. парка́н, тин. Крізь щілину в паркані ми пролізли до саду (Л. Смілянський); Город був обведений кругом дощатим барканом (Грицько Григоренко); Ніби розлетілось якесь високе опарканення, що моє особисте відділяло від решти світу (Ірина Вільде); Курені були побудовані з доброго лісу.. і наоколо обгороджені ділованням (О. Стороженко); Через колючий дротяний присадок перехилилась жіноча постать (О. Досвітній); Будиночки.. з двориками кожного з них, огороджені дерев’яними палісадниками, тяглися з обох боків вулички (Г. Коцюба); За суцільними штахетами біліли низенькі будиночки (Є. Гуцало); З-за штахета виглядали великі квіти жоржин (С. Чорнобривець); Іній блискотів і на даху будинку, на штахетнику (Ю. Мушкетик); Далі од шляху довга шеренга гостроверхого штахеття, як густий ряд грізних списів (С. Васильченко); Високий частокіл йшов од самих воріт до дому (І. Нечуй-Левицький); Місто.. зокола було обмежоване високим земляним валом і добрим дубовим гостроколом (М. Старицький); З верхів остроколу посипалися ратища і стріли (Юліан Опільський). – Пор. огоро́жа, тин. А барвінок! Барвінок хрещатий! Притоптаний, коло тину Засихає, в’яне! (Т. Шевченко); Як гордо щепами хвалився він мені В саду малесенькім, обведенім убого Низькою лісою (М. Рильський); Там білий домичок стоїть.. Наокруга густенький пліт (С. Руданський); Оплотом його [виноградник] огородив (Словник Б. Грінченка); Прийшов [Юрко] з якимось плетеним кошиком, якого він тут же поніс у бузину за оплітком (П. Козланюк); Якби мені не тиночки Та й не перетинки, Ходив би я до дівчини Та щовечоринки (пісня). – Пор. огоро́жа, паркан.

Види паркану

За матеріалом :

• з дощок;
• з горизонтальних жердина жердин (вориння);
• з штахетин;
• з пруття (Пліт (огорожа)пліт);
• кам’яний;
• з використанням сітка зварназварних панелей;
• з сітка Рабіца металевої сітки;
• із залізобетонних плит;
• зі штучних насаджень (живопліт живий паркан)

Паркани та огорожі приватного будинку

Схоже, тема садових парканів та огорож просто невичерпна. З’являються нові архітектурні рішення і відроджуються забуті. Паркани сильно впливають на садовий дизайн і навіть архітектуру всієї забудови і заміського будинку зокрема. Чи будуєте ви заміський будинок або просто дачу, завжди хочеться мати щось яскраве, індивідуальне і не схоже на інших. Як не дивно, але саме паркани, завдяки своїй різноманітності, багато в чому здатні задовольнити такі бажання. У своєму огляді ми постаралися показати всю багатоликість огорож і допомогти рекомендаціями вибрати найбільш оптимальний для вас варіант.

Безумовно, паркан повинен захищати від проникнення в ваш сад непрошених гостей. Хоча в більшості своїй все зводяться паркани справляються з цим лише психологічно: обгороджена територія – чуже володіння. Але ті, кого це не мучить, переберуться через будь-який паркан. Та й “неприступний” паркан для більшості наших громадян за вартістю порівнюється з будівництвом будинку. До того ж сучасні охоронні системи набагато краще захищають від проникнення в будинок, ніж будь-який паркан. І самі заміські будинки сьогодні будуються, в основному, в котеджних селищах з організованою охороною.

Тому, вибираючи тип забору, варто подбати в першу чергу про його естетичний вигляд і гармонії з будинком і садом. А вибирати є з чого. Тим більше, що паркани і огорожі стали ставити і на самій ділянці, вже з дизайнерської функцією садового ландшафту. За тим тенденціям, які ми спостерігаємо в нашому малоповерховому заміському будівництві, “глухі” високі кам’яні або залізобетонні паркани залишаються в минулому.

При виборі забору слід враховувати місцевість, де знаходиться ваш будинок, і характер навколишньої забудови. У котеджному селищі, де централізовано організована охорона периметра, зводити навколо будинку неприступний паркан з каменю не варто. В цьому випадку паркан повинен лише позначати межі ділянки, стати архітектурної складової зведених будівель і яскравим акцентом в ландшафті саду. Це може бути зелена огорожа, гарний дерев’яний паркан з сучасного паркану або комбінований (дерево з каменем, кущами або з огорож художньої ковки).

Паркан – споруда, розрахована не на одне десятиліття. Якщо ви застосовуєте в ньому сітку рабицю або металеві профілі, вони повинні мати антикорозійне покриття і краще, якщо воно буде ще й декоративним, наприклад кольорове полімерне покриття. Заощадите багато часу і грошей. Такий паркан буде стояти, поки вам не набридне і його не доведеться фарбувати. До відома, фарбування сітки рабиці не тільки трудомісткий процес, але і з дуже великою витратою фарби.

Неприступні стіни навколо будинку

Високі кам’яні стіни із залізобетону, цегли або природного каменю є сенс зводити навколо будинку (і то не з усіх боків), віддаленого від селища або стоїть біля автомобільної дороги. Безумовно, такий паркан захистить будинок від шуму, вихлопних газів і пилу з дороги, та й його господарі будуть відчувати себе в більшій безпеці.

Неприступний паркан з цегли або каменю

Кілька порад вирішили оточити свій будинок «неприступним» парканом: висота огорожі повинна бути пропорційною розмірам будинку і закривати його з вулиці не вище 1-го поверху; паркан краще обштукатурити, а його фасад з зовнішньої і внутрішньої сторони оживити найпростішими елементами архітектури, наприклад козирком і нішами; гладкий цегляний паркан буде виглядати цікавіше, якщо його зверху закрити черепицею; такий паркан з боку ділянки обов’язково засаджують невеликими деревцями або ліанами; близько такого паркану доречно влаштовувати майданчики для відпочинку і навіть альтанки, а по периметру – прогулянкову доріжку.

Для сільського будинку, де б він не знаходився, такий тип забору просто недоречний. Тин, огорожа з зеленими насадженнями або дерев’яний паркан цілком вписуються в сільську архітектуру і якщо ви його зробите навіть занадто оригінальним, дисонансу з оточенням це не викличе. Не можна не відзначити, що при виборі архітектурного рішення для споруджуваного в селі будинку, а потім і забору, слід враховувати, що вже склався тут стиль побуту і сільські традиції. Повністю “глухі” і дуже високі паркани в селах не люблять. Вони позбавляють жителів села можливості задовольнити свою цікавість і поспілкуватися з сусідом, а при відсутності останнього і доглянути за його будинком.

Щоб ви не особливо ламали голову над тим, яким парканом обгородити ваш будинок, ми пропонуємо найрізноманітніші варіанти огорож з цілком доступних матеріалів. Для дачних ділянок сільські паркани і огорожі також доречні, але тут доцільно ще й візуально відгородитися на літо зеленими насадженнями.

Жива огорожа

Жива огорожа – паркан універсальний. Вона підходить для огородження котеджу і дачного будинку. Різниця лише в використовуваних кущах і деревах. Якщо вони добре переносять підрізування, архітектура такого огородження може бути будь-хто. Подрізна «живопліт» – надійне перешкода для бажаючих перелізти через паркан. Для дач і садів таку огорожу краще влаштовувати з кучерявих і швидкозростаючих ліан типу плюща або дівочого винограду. Кущі і дерева з потужною кореневою системою висаджують для огорожі тільки великих ділянок і в випадках, коли поруч немає інших посадок. Кущі і дерева висаджують по обидва боки і в шаховому порядку від натягнутої між стійками дроту.

Для посадок уздовж забору вибирають кущі та низькорослі деревця з невеликою кореневою системою, що добре переносять часту підрізування (формування зеленій огорожі) і зберігають густе листя з весни до пізньої осені. При цьому слід мати на увазі, що щорічно підрізати рослини не цвітуть і не плодоносять. Для вічнозеленої огорожі можна порекомендувати вітчизняний ялівець: повільно зростає і підрізуванням формується потрібна крона. Ялинки також гарні в огорожі, але вже через 10 – 15 років їх доводиться викорчовувати: занадто сильно розростається коренева система, яка заважає рости іншим посадкам, в слідстві чого підходять вони лише великих ділянок.

Для невеликих ділянок зелену огорожу краще влаштовувати посадками хмелю, плюща і дівочого винограду (сімейство ліан): невелика коренева система і швидке зростання. Те, що листя із зеленою огорожі на зиму опадає, має для дачників і садівників свої незаперечні плюси. Для збереження будинку буде краще, якщо після закінчення дачного сезону всю ділянку проглядається з вулиці. Залежно від посаджених кущів і дерев “жива” огорожа може стати непереборною перешкодою для проникнення на ділянку: регулярна підрізування зробить її міцною і непрохідною.

Живопліт вам можуть привезти вже готову і навіть підстрижену

З точки зору трудовитрат і матеріалів, “жива” огорожа є найдоступнішим парканом. По межі ділянки ставлять стійки із сталевих труб і по ним натягують дріт (в 2 – 3 ряди) або сітку рабицю. Стійки по кутах ділянки, воріт і хвіртки, роблять з підкосами, що виключають їх завалювання натягнутою дротом. Кущі і дерева, якщо дозволяє місце, висаджують по обидві сторони від огорожі і в шаховому порядку. Вибір рослин, кущів і дерев вимагає знань: час появи і опадання листя, як рослина переносить підрізування, швидкість росту, яка його крона і коренева система, сумісність з іншими рослинами і т. Д.

Архітектура таких зборів може бути різноманітною: ліани утворюють тонку стіну, а підрізати кущі та дерева – товсту; огорожу, в залежності від чергування в ньому кущів і дерев, а також характеру підрізування, може мати однакову висоту або мінливу ступенями і навіть з кулястими домінантами. Різний колір листя дозволяє створювати в таких зборах оригінальні колірні плями.

“Жива огорожа» з кучерявих ліан особливо хороша для дачних селищ і садівництва: влітку це «глуха» висока стіна, взимку – вся ділянка видно. Така огорожа доречна уздовж дороги і між сусідніми ділянками.

сільські паркани

Паркани з паркану різноманітні. При схожості конструкцій, обраний штахетник змінює огорожу до невпізнання. Паркан з кольорових ПВХ або металевих профілів прикрасить навіть найвишуканіший котедж; з дошки або круглого погонажу – сільський або дачний будинок. Паркан із звичайних жердин, бамбука і навіть обапола, при відповідній обробці – непоганий варіант для створення оригінального садового ландшафту. Паркан може мати різну довжину, монтуватися часто або рідко і мати різну форму наконечника. У поєднанні з колірною обробкою і комбінуванням з іншими огороджувальними елементами штахетник дозволяє створювати дуже яскраві за оригінальністю паркани.

Дерев’яні паркани із штахетника

Паркани з паркану найбільш прості в зведенні і відрізняються великою різноманітністю, завдяки вибору вихідного матеріалу, форми і розмірів самого паркану. Паркан – вертикальні рейки, монтовані на горизонтальних брусах між стійками огорожі. Як паркану використовуються стругані дошки і бруски, круглий погонаж, товсті жердини, горбиль, спеціальні металеві та ПВХ профілі. У наборі забору вони можуть бути однаковою або змінної висоти і мати різну форму свого верхнього закінчення. Крок монтажу паркану дозволяє зробити такий паркан “глухим”. “Напівпрозорим” і “прозорим”. Незалежно від матеріалу паркану, паркан повинен мати захисно-декоративне покриття, що зробить його не тільки красивим, але і довговічним.

Входить в моду таку огорожу як тин, незаслужено забутий нашим поколінням. Він дуже екзотичний, простий у виготовленні і при правильній обробці довговічний. По суті, паркан плетуть як кошик з лози, жердин і навіть тонких дощок. Щоб тин служив довго, його покривають антисептиком (не гниє) і антипіреном (не горить).

Сучасний тин з дерев’яних брусків і рейок

Для кордону двох сусідніх ділянок підійде сучасний тин з дерев’яних брусків і рейок. Такі паркани і їм подібні огорожі можна купити готовими, що заощадить чимало часу при зведенні забору.

Огорожа з сучасного паркану

Огорожа з сучасного паркану найкраще підходить для огорожі заміського будинку в котеджному селищі. Вражає його легкість і здатність створювати різноманітні архітектурні форми. Його виготовляють з якісної масивної дошки, ПВХ-профілів або металевих профільованих смуг. У його обробці використовують сміливі колірні рішення.

Повертається мода на класичні тини. Тином можна відгородитися від сусідньої ділянки або зробити його частиною внутрішнього садового ландшафту. Тином можна оформити терасу для відпочинку і навіть альтанку. Тин в силу своєї природності виглядає дуже цікаво і добре гармонує з садом. Таке огорожу дуже міцне і прослужить вам не один десяток років, якщо його покрити антисептиком (не гниє) і антипіреном (не горить). У справу підуть будь-які довгі прути, гілки та жердини, але робота буде довгою і кропіткою.

Елегантні паркани для котеджів

Володарям будинків у котеджних селищах можна порекомендувати ряд комбінованих огорож: пустотіла цегляний мур, заповнена грунтом для посадки багаторічних стеляться рослин; кам’яні стовпи на цоколі з різним заповненням з дерева і металевих решіток. Таким парканів, незважаючи на невелику висоту, необхідний стрічковий фундамент.

Елегантні комбіновані паркани для котеджів

Епоха високих кріпосних стін закінчилася, а на зміну їй прийшли елегантні і різноманітні огорожі, які є складовою частиною загального архітектурного рішення забудовується ділянки або всього селища.

Невеликий або середній ділянку з будинком краще огороджувати “прозорим» парканом, з окремо зростаючими за ним невеликими деревцями. І кована огорожа на кам’яних стовпах – не найгірший варіант.

Комбінований паркан з кам’яною основою

Невеликий палісадник перед будинком, як місце для відпочинку, є сенс обгородити глухим і досить високим парканом. Найбільш вдалим рішенням може стати комбінований паркан: фасадна частина – стовпи і цоколь, складені з природного або штучного каменю, а внутрішнє наповнення щільно набрано з масивного паркану; бічні частини, що примикають до стіни будинку, – з того ж паркану в комбінації з вічнозеленими деревами типу туї або ялівцю. Який би «палац» ви собі не побудували, паркан по периметру ділянки може зробити його ще більш цікавим або, навпаки, спотворити.

Огородження для терас, водойм і парковок автомобілів

Існують огорожі для терас, водойм і парковок автомобілів. Вони мають невелику висоту і є внутрішніми парканами. Їх роль велика в декоративному зонування великого садової ділянки. Вони не огороджують територію, а лише позначають її кордон. Такий паркан має полегшений цоколь, на якому змонтовано металеве декоративну огорожу, яке виконує більше роль поручнів. Ланцюг, підвішену на стовпчиках, або тин також можна використовувати для цих цілей. Головне, щоб такі паркани були доречні і відповідали дизайнерському рішенню в створюваному судовому ландшафті.

Ці статті Вам теж будуть цікаві:

Схожі статті

Сходи. Вхідна група. Матеріали. Двері. Замки. Дизайн

Садові будівлі з неокурених жердин на дачі. Будинки з неокурених жердин Паркан з довгих жердин

Стрімке погіршення екології спонукає велику кількість людей повертатися до натуральних матеріалів та продуктів харчування. Сьогодні природність у тренді не лише в інтер’єрах будинку чи квартири. Ландшафтні дизайнери та рядові господарі дачних ділянок все частіше вибирають натуральні матеріали для створення затишних, безпечних огорож для клумб, квітників або зонування простору.

Забір з жердин підійде для саду в стилях кантрі або прованс, а також зможе виконувати не тільки функцію декорування, а й служить огорожею всієї ділянки. Він економічний і простий у споруді, оригінальний, але в той же час автентичний, органічний як тимчасовий або стаціонарний огородження, ідеальний для організації відкритої огорожі.

Популярні види огорож з жердин

Залежно від цілей використання можна вибрати тип дерев’яної огорожі. Дерево та камінь – перші матеріали, які люди стали використовувати для огорожі, і багата історія їх застосування залишила багато прикладів цікавих, естетичних, функціональних рішень.

Найпростішу огорожу з дерев’яних прутів можна спорудити без дотримання симетрії і без будь-якого порядку. Вона теж виглядатиме симпатично. Але якщо дотримуватися певної системи, паркан вийде ще красивішим. Пруття простягаються між опорними елементами, а вони, у свою чергу, можуть кріпитися в горизонтальному порядку, вертикальному (як частокіл) і навіть діагональному. Зрештою, основою може стати навіть дротяна стяжка.

Паркан із поперечних жердин – ранчо

Надати ділянці автентичний вигляд американського ранчо може огорожа з міцних, довгих, досить товстих жердин діаметром п’ять-сім сантиметрів. Є опорними стовпами з трьома довгими горизонтальними перекладинами, що грають роль поперечних лагів, а між ними за бажанням вплітаються гнучкі прутки. Вартість такого огородження невисока, для монтажу спеціальних навичок не потрібна.

Такий тип огорожі настільки функціональний, що і до сьогодні його використовують для огородження на фермах великої рогатої худоби та конезаводах, а привабливий вид паркану зробив його популярним для обрамлення ділянок будинків. Часто конструкція з поперечних перекладин є опорою для зеленої огорожі.

Слов’янський варіант дерев’яного паркану з жердин характерний сільській місцевості. Залежно від довжини жердин може використовуватися для декору клумб, зонування саду або як огорожа садової ділянки. Для продовження терміну служби кінець кожного ствола необхідно обробити антисептиком і просочити бітумом.

Нестандартне рішення жердинного паркану. Пруття, довжиною до 2 метрів, кріпиться до опор під кутом 45 о. Нетривіальний, простий у виконанні такий паркан – вдала альтернатива всюдисущій сітці-рабиці. Цікаво, що дерево, встановлене під кутом, менше схильне до процесів гниття. Легкий наскрізний паркан з діагональних жердин по периметру відмінно прикрасить будь-яку ділянку і буде гарним функціональним захистом від проникнення тварин.

Огорож з жердин, тонких і гнучких, що складається з плетених лозин, є найестетичнішим варіантом дерев’яних огорож. Для плетіння підійдуть тонкі прямі стовбури дерев порід, які добре гнуться.

Плетений паркан з жердин своїми руками встановити зовсім не складно, але потрібно невелика практика, щоб прутики лягали рівно. Підготовчий етап є дуже важливим для кінцевого результату. Жерді необхідно підібрати максимально близькими за розміром. Діаметр їх повинен бути не більше двох сантиметрів, інакше плести їх буде важко. Пруття потрібно вибрати рівні, сучки видалити. Для збільшення гнучкості дерева матеріал можна замочити у слабкому розчині антисептика проти ночі. Підготовлені жердини протягують між вкопаними (або укріпленими іншим способом) опорними стовпчиками у заданому порядку. У результаті виходить акуратне суцільне полотно з гілок.

Переваги і недоліки

Огородження з деревних стволів універсальне. Воно здатне виконувати функції зовнішнього обмежувача периметра ділянки або бути елементом внутрішнього зонування. Як будь-який матеріал для огорож, структура огорожі має свої плюси та мінуси.

Переваги описуваного типу огорожі:

• дешевизна. Пруття, як дерев’яний неліквід, коштують недорого. А якщо в саду або поблизу лісосмуги є жируючі дерева, що вимагають санітарної обрізки, матеріал для забору можна заготовити і зовсім без витрат;
• простота в установці. Частокіл з жердин настільки просто встановити, що з цим завданням можна впоратися поодинці;
• естетичний зовнішній вигляд. Оригінальний тин, паркан з діагональних лозин або класична жердинна огорожа американського ранчо стануть чудовою прикрасою ділянки. Вони чудово асимілюються з будь-яким сільським ландшафтом або імітують кантрі-стилістику;
• екологічність. Натуральні матеріали не завдають шкоди навколишньому середовищу та безпечні для здоров’я;
• міцність та стійкість. Незважаючи на легкість і навіть «хлипкість», така споруда – досить міцна і здатна непогано протистояти зовнішнім впливам, зокрема, вітрам.

Недоліки жердинного огородження:

• недовговічність. Огорожі з натурального, необробленого дерева мають короткий термін служби та вимагають регулярної заміни кожні п’ять-шість років. Є проста закономірність – що товщі прути, то більше вони прослужать;
• специфіка використання. Сільський тинь навряд чи підійде для сучасного будинку у стилі хай-тек;
• ненадійність. Огорожа із лозин захистить ділянку від бродячих собак, але огорожа з жердин не зможе служити безпечним укриттям від несумлінних людей.

Є ще одна очевидна властивість огорожі з прутів, яка, залежно від вимог, що висуваються до забору, може бути віднесена як до переваг, так і до недоліків. Це його прозорість. За бажання, така огорожа з часом легко перетворюється на суцільну. Для цього вздовж неї насаджуються кучеряві рослини, які відмінно приховують те, що відбувається на приватній території, від сторонніх очей.

Паркан із жердин своїми руками

Алгоритм установки досить простий. Як кажуть багато дачників, щоб побудувати паркан із жердин, достатньо підручних матеріалів та базового набору інструментів.

Порядок дій для монтажу паркану такий.

• Розмічається ділянка під огорожу, вимірюється її довжина.
• Розраховується кількість матеріалу. Потрібно взяти до уваги, що стандартний крок між опорами – півтора метри.
• Частина опорних стовпів, яка буде вкопана у землю, осмоляється.
• Ручним буром буряться лунки під опори, глибиною 50 см. Частково їх потрібно засипати піско-гравійною сумішшю (ПГС).
• Встановлюються опори, підсипаються ПГС та утрамбовуються.
• До опор кріплять прути.

Легкий наскрізний паркан, збудований з жердин, позначить межі ділянки, не приховуючи при цьому красу саду та доповнюючи ландшафтний дизайн. Це відмінне рішення для садів, організованих у стилі кантрі, та малодоглядних насаджень.

Садові будівлі з неошкуренных жердин вносять у сад чарівність сільської простоти та затишку. Вони так органічно «розчиняються» у природі, що стають її невід’ємною частиною.

Для майстра, який облаштовує свій сад за власним задумом і мріє про особливі, «не як у всіх» паркани, альтанки, хвіртки і пер-голах, ідеальний будматеріал — необроблені жердини, що зберегли природні, живі лінії дерева та красиву кору. Серед неокурених жердин двох однакових не знайти, як не намагайся. Побудови такого матеріалу виходять абсолютно унікальними. Вони добре вписуються в сад, вирішений у сільському стилі, за легку грубуватість отримав назву «рустикальний».

дари природи
На ринках пиломатеріалів нескладно знайти соснові жердини різного діаметру довжиною до 6-8 м. Матеріал для дрібних будівель можна заготовити і самостійно: для цієї мети підійде неліквідна деревина з підліску, наприклад чагарник ліщини, що росте суцільними чагарниками і потребує періодичного проріджування. Жерді з ліщини виходять тоншими і коротшими, ніж соснові, не більше 3 метрів завдовжки. Кора ліщини має не таку виразну фактуру, як у сосни.

захист від гниття
Щоб будівництво було довговічним, нижні кінці жердин потрібно осмолити або опустити на 30-40 хвилин у відпрацьоване машинне масло. Кожну дерев’яну деталь опускають одним кінцем у розтоплену смолу та витримують у ній 5-7 хвилин. Нижні частини стійок можна залишити у відрі зі складом на ніч, щоб кінці добре просочилися. Непоганий засіб від гниття – випалення деревини полум’ям паяльної лампи. Щоб захистити від дощу верхні спили жердин, їх покривають олійною фарбою. Нею ж обробляють металеве кріплення — дріт і скоби.

справи огорожі
Найпоширеніший варіант рустикальних будівель з жердин – легкі огорожі та штакетники. Основу паркану становлять стовпи і прикріплені до них горизонтальні прожилі, на які потім прибивають вертикально жердини. Варіюючи висоту і густоту жердин, можна перетворити огорожу на справжній частокіл. За допомогою коротких, спиляних під кутом відрізків можна створювати між стовпами та прожилинами різні геометричні малюнки. Круглі або розщеплені по довжині жердини, скріплені оцинкованим дротом, утворюють рулонний паркан. Все, що потрібно для його встановлення, – розкотити доріжку, відрізати зайве і прикріпити до стовпів.

відчини потихеньку хвіртку
Завершений вид паркану з жердин додасть «сільська» хвіртка. Хвіртка постійно відкривають і закривають; тому вона повинна мати міцну раму. Несучу конструкцію можна зібрати з жердин або, для більшої надійності, побудувати із струганого бруска перетином 5 x 5 см. Деталі з’єднують 50-міліметровими саморізами і зміцнюють сталевими куточками. На зовнішній бік рами накладають відрізки жердин і присвердлюють шурупами.

Виступаючі кінці рівняють пилкою або залишають як є. Акуратніше виглядає хвіртка, що являє собою раму, заповнену відрізками жердин. Для їх встановлення на внутрішній поверхні рами свердлять напрямні.

вибираємо з розумом
Жерді – це очищені від сучків та гілок тонкі довгі стовбури дерева, товщина яких у верхньому кінці без кори становить 3-7 см.
Вони підходять для легких будівель, у серйозних спорудах жердини комбінують з товстішими стовбурами-стовпами товщиною 6-13 см і тонкими колодами діаметром 14-24 см. Стовпи і тонкі колоди використовують для створення конструктивної основи будівель, тонкі жердини – для елементів заповнення.
Жорсткість будівлі надають за допомогою численних діагональних розпірок та перемичок.
Для декорування можна використовувати також сучкуваті “коряві” гілки – вони нададуть споруді мальовничий, трохи “дикий” вигляд.

Паркан з жердин, зроблений з необрізних дощок, виглядає дуже оригінально і за своїми естетичними якостями складе конкуренцію сітці-рабиці або листам висічки. Дана конструкція відноситься до огорож відкритого типу і застосовується швидше для «маркування» приватної території, ніж для захисту від вторгнення сторонніх осіб.

Особливості конструкцій

Огорожі з жердин, або як їх ще називають, виконують виключно декоративну функцію і ніяк не можуть перешкоджати проникненню на ділянку тварин або людей. Спочатку цей вид огорож широко використовувався тільки на Дикому Заході як позначення меж загонів для коней і великої худоби.

Сьогодні подібні конструкції мають успіх у споживачів, оскільки їх легко можна змонтувати своїми руками без істотних матеріальних витрат. Забір із жердин має вигляд вертикальних стовпів, до яких прикріплюються горизонтальні планки. У цьому стандартна відстань між планками становить 10 див.

Комбінований жердинний паркан

Оригінальні огорожі споруджуються з готових панелей та оброблених дощок, які можна придбати на ринку будматеріалів. У результаті залишається лише зібрати конструкцію і насолоджуватися видом незвичайного паркану, який гармонійно виглядає з будь-якими ландшафтами ділянок.

Нерідко дачники вдаються до виготовлення огорож своїми руками із підручних матеріалів. Найбільшою популярністю при цьому користується деревина, адже огорожі з натуральних матеріалів мають найкращий вигляд і з ними набагато простіше працювати. На фото, які представлені нижче, ви можете бачити різні варіанти конструкцій з жердин:

Переваги огорож типу «Ранчо»

До переваг загороджень з жердин можна віднести:

• Матеріали, що застосовуються для виготовлення загороджень, є натуральними та безпечними для здоров’я;
• Паркани відкритого типу перешкоджають турбулентності у напрямку огородженої ділянки;
• Огорожі виконують декоративну функцію і здатні прикрасити собою будь-яку дачну ділянку;
• Паркани з досить товстих планок мають високу міцність;
• Змонтувати конструкцію легко можна власноруч без залучення майстрів;
• Завдяки діркам у паркані при сильному вітрі конструкція не отримує опору. Це забезпечує її стійкість навіть за поганих погодних умов.

Також варто відзначити, що декоративні огорожі можна ставити не лише по периметру ділянок, але й для оформлення клумб та відпочинку. Завдяки установці гарних та загороджень ви зможете створити затишну атмосферу у своїх володіннях.

Варіанти виконання огорож з жердин

Існує маса способів збирання огорож з жердин, що значно збільшує діапазон можливостей при створенні оригінального забору. Розглянемо найцікавіші та незвичайні варіанти виконання огорож:

Важливі моменти

Якщо ви вирішили змонтувати загородження своїми руками, варто звернути увагу на такі нюанси:

• Планки, які будуть використані для спорудження огорожі, необхідно попередньо висушити. Інакше декоративний паркан може деформуватися та втратити свою привабливість;
• Щоб надати паркану більш акуратний зовнішній вигляд, бажано підібрати жердини однакового розміру;
• Під час кріплення планок до горизонтальних або вертикальних опор можна використовувати металевий дріт, цвяхи або скоби;
• Щоб уберегти декоративну конструкцію від передчасного руйнування, бажано обробити деревину спеціальним антисептиком;
• Вкопана частина дерев’яних опор не гнитиме, якщо її попередньо осмолити.

Процес монтажу огорожі

Установка паркану своїми руками не забирає багато часу і не вимагає якихось специфічних навичок, тому зібрати конструкцію з жердин може практично будь-яка людина. Для цього необхідно виконати такі дії:

1. Насамперед слід здійснити розмітку території, де відбуватиметься монтаж загородження;
2. Потім необхідно вбити у бруньку кутові стовпчики, між якими натягнути нитку. Надалі вона виступатиме у ролі орієнтира, що дозволяє визначити висоту забору;
3. Далі робляться ями під стовпи. Бажано, щоб глибина їхня була не менше 80 см;
4. Тепер необхідно вкопати опори підготовлені поглиблення. Проміжки між стовпчиками та землею слід заповнити щебенем, що у перспективі не дозволить паркану розхитуватися;
5. Далі відбувається заливання опор цементним розчином;
6. Після того, як цемент застигне, потрібно пригвинтити поперечні жерди до опор за допомогою саморізів;
7. На завершальному етапі роботи готова конструкція покривається фарбою чи лаком.

А як зробити огорожу з підручних матеріалів, розповість відео:

Висновок

Огорожі в стилі ранчо стали досить популярними завдяки простоті монтажу конструкцій своїми руками, а також доступності матеріалів, що використовуються. Бажаючі змайструвати подібні огорожі можуть придбати вже готові матеріали в будівельному магазині або заготовити жердини самостійно. Головна перевага декоративних огорож – можливість спорудження досить міцних огорож у короткі терміни з мінімальними фінансовими витратами.

Для того щоб забезпечити огорожу полів або для зонування території дачної ділянки можна скористатися легкими конструкціями з дешевого матеріалу або спорудити огорожу з підручних засобів. Паркан з жердин: простий, але функціональний, такий як на фото, буде дуже доречним у цьому випадку.

Характеристика

Жердь – це тонкоствольне дерево, яке було зрубане та очищене від сучків та кори. Звичайно, технологія виробництва такого матеріалу є досить копіткою та складною, проте оброблені планки відрізняються естетичним зовнішнім виглядом. Хоча часто й застосовуються саме необроблений вигляд.

Особливі моменти

• Деревині, яку використовують, слід бути чудово просушеною перед тим, як буде здійснено встановлення жердин. Адже їм властиво висихати під впливом сонячного проміння, наслідком чого може стати зміна розмірів матеріалу. А це у свою чергу спричинить деформацію всієї лінії огорожі;
• Однак у зв’язку з тим, що такі паркани – це тимчасова споруда, то при перекосах встановленої огорожі, її просто вирівнюють і додатково зміцнюють своїми руками в місцях деформації. А згодом замінюють на іншу огорожу;

• Для фіксації можна використовувати міцний дріт, звичайні цвяхи та скоби. Для надання паркану особливої ​​краси, жердини можна попередньо підрізати, надавши їм однаковий розмір. При тривалій експлуатації такого виробу запобігти гниття деревини в місцях примикання паркану до ґрунту можна, якщо просмолити його торці. Тоді надійний захист конструкції від емісії волокон деревини під впливом вологи та від шкідливих комах огорожі забезпечено;
• Також для того, щоб виріб прослужив своїм господарям досить довгий час, кожні з елементів кріплення потрібно покрити водовідштовхувальним складом. Також можна скористатися більш дорогим і дуже надійним варіантом – кріпленнями, які вкриті тонким шаром оцинкованої сталі;

• Планки можна монтувати в різних площинах, але положення жердини визначатиме спосіб її кріплення;
• Найчастіше в грунт вкопуються опорні стовпи. Їхній кінець, що входить у землю, попередньо просмалюється, щоб уникнути процесу гниття під дією вологи у ґрунті. Потім до них монтуються вертикальні планки з кроком розмір якого визначається смаком замовника. Вони повинні бути додатково прив’язані до опорних стовпів дротом, який кріпиться за допомогою скоб до зовнішньої сторони жердин.

Етапи зведення

• Процес просмалювання кінців опорних стовпів насправді не складний. У розтоплену смолу занурюються в чергу всі дерев’яні заготовки і тримаються у ній по 5 хвилин;
• Стовпчики встановлюються у вириті лунки приблизно одну чверть своєї довжини, як показано на відео;
• Отримані проміжки заповнюються щебенем, а також іншими подібними матеріалами;
• Після закінчення монтажу стовпчиків, подушка присипається річковим піском і старанно трамбується;
• Також у ґрунт вкопуються планки, але в даному випадку можна не споруджувати кам’яну подушку, а просто засипати ямки ґрунтом;

• Щоб надати конструкції міцність, жердини вкопуються з кроком 3 м, а стовпчики зміцнюються підпірками;
• І в останню чергу виконують фіксацію опорних стовпів за допомогою дроту. Дротові ряди натягують із кроком у 30 см. Щоб домогтися збільшення частоти огорожі секції сплітають, застосовуючи рейки, розщепи дощок тощо.

Види

Існує багато видів ґратчастих огорож, які відрізняються один від одного кількістю горизонтальних планок. А цей показник, своєю чергою, визначається висотою огороджувальної споруди. Наприклад, у разі застосування двох жердин, паркан виходить дворівневим, у разі застосування трьох – трирівневим, а чотири – чотирирівневим. Огородження більшої висоти зустрічаються дуже рідко.

Висота впливає і на багато інших параметрів забору: відстань між опорними стовпчиками (або крок забору), кількість жердин і розміри осередків, що споруджуються. Чотирирівневий виріб найчастіше використовується як основа для живоплоту.

У разі 1-2 м. висоти огорожі підійдуть опорні стовпчики діаметром 75 мм і проміжні – 60 мм. При цьому діаметру всіх видів жердин слід дорівнювати десь однієї третини діаметра проміжних стовпів.

Щоб зв’язати огорожу, можна скористатися мотузкою з натурального волокна, товщина якого дорівнює 3 мм. Найчастіше, це буде щільно скручена мотузка, виготовлена ​​з волокон віялової пальми червоного або чорного кольору.

Підведемо підсумки

Подібний паркан є дуже популярним останнім часом, оскільки споруди подібного роду дуже легко встановлювати своїми руками. При цьому виконати це можна досить швидко, без особливих матеріальних витрат чи зусиль.