палати

о́чі горя́ть (пала́ють) чиї, у кого, рідше кому. 1. Чий-небудь вигляд виражає хворобливий стан, погане самопочуття. Очі її дико палали, бліде обличчя було скривлене від болю (М. Коцюбинський). о́чі горя́ть огне́м. Біле лице її (Горпини) як крейда стало, очі горіли огнем, уста тремтіли (Панас Мирний). 2. чим і без додатка. Чий-небудь погляд, вигляд виражає якісь почуття, емоції (збудження, гнів, радість і т. ін.). Очі (Галі) горіли коханням, одрадою, вид осіяв, як сонячний ранок весняного дня (Панас Мирний); Борис зірвався з місця. Очі йому горіли, кулаки затискалися (Б. Лепкий).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

1. палати — пала́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. палати — Горіти , паленіти, згоряти, братися полум’ям; (вогнем) світитися, яріти, ярітися, (спалахуючи) ПАЛАХКОТІТИ; (- щоки) пашіти; (- бій) шаленіти. Словник синонімів Караванського
3. палати — див. горіти; сердитися Словник синонімів Вусика
4. палати — -аю, -аєш, недок. 1》 Знищуватися в сильному вогні, зазнавати дії всепоглинаючого вогню. || Горіти, даючи велике полум’я, сильне світло або виділяючи багато жару. || безос. 2》 чим і без додатка. Давати або випромінювати яскраве світло; світитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. палати — ПАЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Знищуватися в сильному вогні, зазнавати дії всепоглинального вогню. Човни і байдаки палали, Соснові пороми тріщали, Горіли дьоготь і смола (І. Словник української мови у 20 томах
6. палати — БЛИЩА́ТИ чим і без додатка (про очі, погляд — світитися внутрішнім світлом під впливом сильного почуття), БЛИСТІ́ТИ рідко, ГОРІ́ТИ підсил., ПАЛА́ТИ підсил., ПАЛАХКОТІ́ТИ (ПАЛАХКОТА́ТИ) підсил.; СВІТИ́ТИСЯ підсил., СВІТИ́ТИ підсил., СЯ́ЯТИ підсил. Словник синонімів української мови
7. палати — ПАЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Знищуватися в сильному вогні, зазнавати дії всепоглинаючого вогню. Човни і байдаки палали, Соснові пороми тріщали, Горіли дьоготь і смола (Котл. Словник української мови в 11 томах
8. палати — (лат. — чертог) Муроване житло з великою кількістю приміщень, інколи кількаповерхове. Будувалося у давньоруські часи (порівн. хороми). Архітектура і монументальне мистецтво
9. палати — Пала́ти, -ла́ю, -єш гл. 1) Пылать. Круг неї полум’я палало. Котл. Ен. І. 38. Восковая свічка цілу ніч палала. Грин. III. 690. Лютим огнем, яростію палають без міри. Чуб. V. 448. 2) Пылать, страстно рваться. Він палає продати воли, а тут купця нема. Волч. Словник української мови Грінченка

Українська мова 5 клас (з навчанням російською мовою)

462.1. Прочитайте сполучення слів. Чим вони відрізняються?

1. Викинути з голови; викинути сміття. 2. Гратися з вогнем; гратися в піжмурки.

II. До яких сполучень слів можна дібрати синоніми?

Стійкі сполучення слів називаються фразеологізмами. Фразеологізм за змістом можна замінити одним словом.

Наприклад: як кіт наплакав — мало.

У реченні фразеологізми завжди виступають одним членом. Наука, яка вивчає фразеологізми, називається фразеологією.

463. Прочитайте речення. Знайдіть фразеологізми, доберіть до них синоніми.

1. Стоїть Катря — ні пари з вуст. 2. А у дворі парубків — стіною стоять. 3. Танцювали вже з добру годину, а Чайченко сидів та тільки дививсь, як усі підковками крешуть.

4. Впіймавши об лизня, він поплентався додому (3 те. Марка Вовчка).

464. Спишіть речення, замінюючи виділені слова фразеологізмами.

1. Тепер Юркові доводилось червоніти. 2. Мати щодня прокидалась рано і йшла в поле. 3. Петрик мовчав. 4. Він довго розмірковував над розв’язанням задачі. 5. Батькові здавалося, що Дмитро перебільшує.

Довідка: мов у рот води набрав; робить із мухи слона; ні світ ні зоря; сушив голову; пекти раків.

465. Спишіть речення. Підкресліть фразеологізми. Поясніть їхні значення.

1. Хлопець не любив говорити зайвого, тримав язик за зубами. 2. Щоб зайти до хати, доводилось скорчитись у три погибелі. 3. Дівчину охопив смуток. 4. Після прибирання кімната як лялечка. 5. Славко на розв’язанні цих прикладів уже набив руку.

466. До поданих висловів доберіть фразеологізми з довідки і запишіть.

Давати відсіч, уникати зустрічі, дбати лише про власні інтереси, добре запам’ятати, позбавляти життя, зовсім не звертати уваги, з якоїсь неприємності потрапляти в іншу.

Довідка: дбати про свою шкуру; утікав перед вовком, та впав на ведмедя; зводити зі світу; десятою дорогою обходити; зарубати на носі; і вухом не вести; дати відкоша.

467. І. Прочитайте і перекажіть текст. Доберіть до нього заголовок.

У тривожну пору іспитів на кожному кроці чуємо побажання успіху: ні пуху ні пера. Не всі знають, що цей фразеологізм принесли нам мисливці…

Їм хотілося на полюванні досягти успіху й удачі. А ніхто не бажав гнівити долю. Аби не наврочити, мисливці вдавалися до хитрощів. І діяли просто-простісінько — говорили протилежне тому, що бажалося: ні пуху ні пера! Гадають, що тоді пух означав звіра, а перо — птаха. З традиційної формули побажання успіху й удачі сполука «ні пуху ні пера» у мисливців перейшла в образний вислів. Поступово його охоче підхопили інші мовці, і ці слова стали виражати побажання успіху взагалі (За І. Вихованцем).

II. Прочитайте фразеологізми, поясніть їхнє значення. Визначте, з мови представників яких професій прийшли ці усталені звороти. З трьома з них складіть речення.

Спіймати на гачок, стріляний птах, під один гребінець, розмотати клубок, як по нотах, закласти першу цеглину, між молотом і ковадлом.

Фразеологізми збагачують мову. Вони використовуються в розмовному, художньому та публіцистичному стилях мовлення.

Про значення фразеологізму можна довідатися із фразеологічного (рос. фразеологического) словника.

468. Складіть речення з фразеологізмами бити байдики; п’яте колесо до воза; ні в тин ні в ворота.

Фразеологізми іншими мовами дослівно не перекладаються.

не в своей тарелке ні в сих ні в тих

вывести на чистую воду вивести на сухе

дать стрекача накивати п’ятами

Щоб правильно перекласти фразеологізм, слід звірити переклад за українсько-російським (російсько-українським) фразеологічним словником.

469. Прочитайте речення. Перекладіть українською мовою і запишіть.

1. Он всегда обещает держать себя в руках. 2. В последнее время мне приходится вертеться, как белке в колесе. 3. Не нужно кричать во всю глотку. 4. Мальчик сгорал от любопытства.

Довідка: дерти горло; як муха в окропі; тримати себе в руках; аж палати з цікавості.

470. Прочитайте гумористичне оповідання. Продовжіть його, використовуючи фразеологізм у кожному реченні. Що можна сказати про вдачу героя оповідання?

Дмитрик днями вештався по вулиці. Зустрівши знайомих, він полюбляв розводити теревені. Часом він молов усякі дурниці, любив скалити зуби, згадуючи невдачі своїх товаришів. Хлопці просили його тримати язик за зубами. Та Дмитрик ніяк не міг прикусити язика (3 журналу).

УСНА ВІДПОВІДЬ НА ОСНОВІ ПЕРЕКАЗУ ПАРАГРАФА

471. І. Розгляньте пам’ятку.

Як підготуватися до усної відповіді на основі переказу параграфа

1. Уважно перечитайте матеріал параграфа. Виділіть найскладніші для сприйняття моменти, добре в них розберіться.

2. Вивчіть напам’ять визначення головних понять, що є в параграфі.

3. Розгляньте приклади, наведені в підручнику, спробуйте самі дібрати слова, словосполучення чи речення, щоб проілюструвати правила.

4. Складіть план відповіді.

5. Подумайте, чи потрібні вам для відповіді наочні засоби (схеми, малюнки, таблиці).

II. Уважно перечитайте § 39. Підготуйте усну відповідь, користуючись поданим планом.

1. Що таке лексика?

2. Як називають науку, що вивчає сукупність усіх слів мови?

3. Що таке лексичне значення слова?

4. Які слова називають однозначними, а які — багатозначними?

5. Яких слів більше — однозначних чи багатозначних?

473. Повторіть теоретичний матеріал за темою «Фразеологізми». За самостійно складеним планом підготуйте усну відповідь на основі переказу

Контрольні запитання і завдання

1. Які розділи мовознавчої науки вам відомі? Що вивчає кожний розділ?

2. Що таке лексика? Яка наука вивчає лексику?

3. Які види словників ви знаєте? Для чого існує тлумачний словник?

4. Що таке лексичне значення слова?

5. Які слова називаються однозначними, а які — багатозначними? Наведіть приклади.

6. Розкажіть про пряме й переносне значення слова. Як відрізнити слова, вжиті в прямому значенні, від слів, ужитих у переносному значенні?

7. Що таке омоніми? Наведіть приклади.

8. Поясніть різницю між омонімами й багатозначними словами.

9. Що таке синоніми? Доберіть синоніми до слів червоний, писати, горе.

10. Що таке антоніми? Доберіть антоніми до слів ніч, говорити, холодно, веселий, щасливий.

11. Що таке фразеологізми? Яка наука їх вивчає?

12. Чи перекладаються фразеологізми дослівно іншими мовами? Наведіть приклади двох-трьох фразеологізмів, доберіть до них російські відповідники.

13. Поясніть значення фразеологізмів: душа в п’ятах; побити глеки; наговорити сім мішків гречаної вовни; найшла коса на камінь.

14. Прочитайте речення. Перекладіть українською мовою і запишіть. Підкресліть антоніми.

1. Жил-был старик, у него были три дочери: старшая и средняя — ленивые, а младшая только о хозяйстве заботилась. 2. Близко ли, далеко ли — долго ли, коротко ли — приходит к огненной реке. 3. По левую сторону он взял мертвой, по правую — живой води и пошел дальше (З рос. нар. казок).

«Христос воскрес! Христос воскрес!» —

Лунає в селах, і з небес

Любують янгольськії очі

На те, як ради цеї ночі

Із піднебесної імли

На землю зорі мов зійшли…

Бо де не церква — там від брами

Її святої, як зірками,

По селах вкрились вулички.

То ж не зірки, а свічечки,

Що люди добрі посвітили

Понад пасками й освятили

Той Божий дар, та це, веселі,

Несуть до рідної оселі,

Де жде мала їх дітвора…

Весела, радісна пора.

1. Розкажіть, що вам відомо про свято Великодня.

2. Як готуються до цього дня у вашій родині? Як ви святкуєте?

3. Доберіть синоніми й антоніми до виділених слів.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

ЗБІРНИК ВПРАВ З ФРАЗЕОЛОГІЇ

Збірник вправ з фразеології розроблений як додатковий матеріал для проведення уроків розвитку зв”язного мовлення учнів 5-9 класів.

Вступ

Мова належить до числа найважливіших суспільних явищ. Вона повʼязана з усією діяльністю людей, з їх мисленням, духовним розвитком, культурою. За допомогою багатства мови зберігається і передається нащадкам досвід попередніх поколінь, без чого неможливий був би процес спілкування.

Піднесення культури мови учнів неможливе без опанування фразеології, як однієї з важливих сторін мови, без вивчення якої не може бути повноцінної мовної підготовки.

Фразеологізми тісно повʼязані з усіма елементами мови: лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними. Тому вивчення фразеології в школі дуже потрібне.

Учні повинні вивчати українську фразеологію і тим самим набувати навичок використання її в своїй усній і писемній мові не тільки на заняттях з української мови, а й на заняттях української літератури. Під час аналізу мови художніх творів, насичених прислівʼями, приказками, крилатими виразами, ідіомами необхідно розкривати значення фразеологізмів, вказувати їх джерела, допомагати учням у виясненні стилістичної форми фразеологізмів.

В даному збірнику українська фразеологія використана як дидактичний матеріал для вправ, які передбачають збагачення словникового запасу учнів, а також набуття вмінь знаходити й пояснювати різні значення того ж самого слова (або його відтінки), вжитого в різних контекстах для вправ, що передбачають набуття учнями навичок вживання синонімів, антонімів.

Активному засвоєнню фразеологізмів сприяє їх систематизація і графічне оформлення. Учнів доцільно

залучати до складання й оформлення фразеологічних збірників, словників, таблиць тощо.

Дбаючи про засвоєння учнями багатства літературної фразеології, потрібно систематично боротись проти засмічення мови дітей невдалими неологізмами, жаргонізмами, вульгаризмами.

Робота над фразеологізмами при вивченні програмного матеріалу з української мови і літератури у 5 – 9 класах та використання всіх інших можливостей забезпечать засвоєння учнями основ української фразеології.