Молібдат амонію

(NH4)6Mo7O24•4H2O ≥ 97,0 % Сульфати (SO42- ) ≤ 0,2 % Нерозчинний осад ≤ 0,5 % Свинець (Pb) ≤ 0,005 % Хлориди (Cl–) ≤ 0,05 % Кадмій (Cd) ≤ 0,001 % Молібден (Mo) ≥ 52,7 % Нікель (Ni) ≤ 0,005 % Залізо (Fe) ≤ 0,01 %

Мікродобриво молибдат амонію, хімічна формула-(NH4) 6Mo7O24 * 4H2O ГОСТ 3765-78 – це неорганічне з’єднання, солі амонію і молибденової кислоти з формулою (NH4) 2MoO4. Амоній молібденовокислий – безбарвні кристали, гідролізується водою. Молібдат амонію утворює безбарвні кристали, не розчинні в етанолі і ацетоні, але при цьому повністю розчинні у воді, що робить це хімічна сполука яке ідеально підходить для застосування його в сільському господарстві в якості мікродобрива з високим вмістом молібдену.

Молібдат амонію широко застосовують в сільському господарстві як мікродобриво при інтенсивних технологіях вирощування сільськогосподарських культур, для позакореневого внесення (по листу) або для обробки насіннєвого матеріалу.

Основна фізіологічна роль молібдену в мінеральному живленні культур полягає в тому, що молібден необхідний для нормального синтезу білків, вітаміну С і каротину, синтезу і пересування вуглеводів, використання рослиною фосфору. Мікроелемент молібден входить до складу більше ніж 20 ферментів.

На кислих грунтах молібден практично не засвоюється з грунту і саме з цієї причини позакореневе підживлення рослин дуже важлива!

РОЗДІЛ 9. П’ЯТА АНАЛІТИЧНА ГРУПА КАТІОНІВ

До п’ятої групи відносяться катіони миш’яку, сурми та олова (а також молібдену та вольфраму, які будуть розглядатись у розділі, присвяченому виявленню рідкісних елементів). Сульфіди катіонів п’ятої групи, як і сульфіди катіонів четвертої групи, не розчиняються в розведених кислотах і осаджуються сірководнем з кислого середовища. На відміну від більшості сульфідів катіонів четвертої групи, сульфіди миш’яку, сурми та олова легко розчиняються у сульфідах лужних металів і амонію, а також в полісульфіді амонію з утворенням тіосолей. Винятком є лише сульфід олова (ІІ), який не розчиняється у сульфідах амонію та лужних металів і не утворює тіосолей. Це пояснюється тим, що SnS має лише основні властивості. Сульфід олова (ІІ), проте, як і сульфіди інших катіонів п’ятої групи, розчиняється у полісульфіді амонію. Полісульфід амонію, маючи окислювальні властивості, спочатку окислює Sn 2+ до Sn 4+ , а вже потім SnS₂ легко розчиняється в полісульфіді амонію з утворенням тіосолі (NH₄)₂SnS₃.

Таким чином, катіони п’ятої групи мають два групові реагенти – H ₂ S в кислому середовищі та полісульфід амонію (NH₄)₂S₂. Перший з них використовують для відділення четвертої і п’ятої груп катіонів від першої – третьої груп, другий – полісульфід амонію – для подальшого відділення катіонів п’ятої групи від катіонів четвертої групи.

Для виконання реакцій на миш’як використовують розчинні у воді солі Na₃AsO₃ та Na₃AsO₄ . При підкисленні розчином HCl (6 моль/л) іон AsO ₃ 3– звільняється від кисню і перетворюється на катіон As 3+ , який і взаємодіє з H₂S з утворенням сульфіду As₂S₃ жовтого кольору:

При дії сірководню на іони AsO ₄ 3– в сильнокислому середовищі арсенат–іон частково відновлюється до арсеніту і в осад випадає суміш As₂S₃, As₂S₅ та вільна сірка:

As₂S₃ і As₂S₅ розчиняються в сульфідах амонію та лужних металів, а також у полісульфіді амонію з утворенням тіосолей за реакціями:

Сульфіди миш’яку розчиняються в лугах (на відміну від SnS), в карбонатах лужних металів та амонію. При цьому утворюються тоісолі та тіооксосолі за реакціями:

Сульфіди миш’яку розчиняються в концентрованій азотній кислоті і в царській водці. При цьому сульфідна сірка окислюється до сульфату, а Аs 3+ – до As 5+ :

2 As 3+ –4ē + 4 H₂O = 2 AsO₄ 3+ + 8H + ;

3S 2– –24ē + 12 H₂O = 3 SO₄ 2– + 24 H + ;

Сульфіди миш’яку не розчиняються в HCl , чим відрізняються від сульфідів олова та сурми. Це використовують в аналізі для відділення миш’яку від сурми та олова.

При дії сірководню на солянокислі розчини (0,3 н HCl, pH 0,5) солей сурми виділяються осади сульфідів Sb₂S₅ та Sb₂S₃ оранжевого кольору.

Обидва сульфіди при дії сульфіду або полісульфіду амонію розчиняються з утворенням тіосолей:

Cульфіди сурми розчиняються в лугах за реакціями:

Сульфіди сурми розчиняються в концентрованій HСl, але не розчиняються у карбонаті амонію, чим відрізняються від сульфідів миш’яку:

При розчиненні Sb₂S₅ в концентрованій HCl спочатку утворюється іон [SbCl₆] – , який потім відновлюється сірководнем з утворенням [SbCl₄] – та виділенням сірки:

Таким чином, сумарне рівняння реакції має вигляд:

Сульфіди сурми взаємодіють також з концентрованою азотною кислотою, причому в осад випадає сурм’яна кислота білого кольору HSbO₃.

При дії сірководню на солі Sn 2+ та Sn 4+ в солянокислому середовищі (рН~0,5) утворюються осади SnS шоколадного кольору та SnS ₂ золотаво-жовтого кольору:

В сульфіді амонію та сульфідах лужних металів розчиняється тільки SnS₂ з утворенням тіосолей:

При дії полісульфіду амонію розчиняються обидва сульфіди, причому SnS спочатку окислюється до SnS₂, який з надлишком (NH₄)₂S₂ утворює тіосіль:

Таким чином, загальне рівняння реакції має вигляд:

SnS та SnS₂ розчиняються в концентрованій HCl (чим відрізняються від сульфідів миш’яку) з утворенням комплексних кислот:

SnS₂ розчиняються в лугах з утворенням суміші гідроксостанату і тіостанату:

Cульфіди олова взаємодіють також з концентрованою азотною кислотою, але не розчиняються в ній внаслідок утворення білого осаду нерозчинної олов’яної кислоти H₂SnO₃.

Таким чином, для відділення сульфідів миш’яку від сульфідів сурми та олова можна використовувати (NH₄)₂CO₃ або HCl. В першому реагенті розчиняються лише сульфіди миш’яку, а сульфіди сурми та олова залишаються в осаді. В HCl, навпаки, розчиняються лише сульфіди сурми та олова.

9.2. Дія полісульфіду амонію .

Вище зазначалося, що при дії полісульфіду амонію на сульфіди катіонів п’ятої групи As₂S₃, As₂S₅, Sb₂S₃, Sb₂S₅, SnS та SnS₂ утворюються добре розчинні у воді тіосолі елементів у вищих ступенях окислення, забарвлені в жовтий колір. При підкисленні соляною кислотою тіосолі руйнуються, і в осад знову випадають сульфіди:

9.3. Дія води (гідроліз).

Із катіонів п’ятої групи гідролізують в найбільшій мірі сполуки сурми. Так, при розведенні водою з розчинів, що містять [SbCl₆] 3− та [SbCl₆] − утворюються білі осади основних солей – SbOCl та SbOCl₃ за реакціями:

Це одна з характерних реакцій на сурму.

9.4. Дія лугу та аміаку.

Луги та аміак з іонами [SbCl₆] 3− та [SbCl₆] − утворюють білі осади сурм’янистої та сурм’яної кислот:

Обидва осади розчиняються надлишку лугу та хлороводневої кислоти, але не розчиняються в надлишку аміаку:

При дії лугу та аміаку на розчини солей олова утворюються білі осади гідроксидів, які легко розчиняються в надлишку лугу та в кислотах, але не розчиняються в надлишку аміаку. Відповідні рівняння реакцій:

9.5. Дія тіосульфату натрію.

Тіосульфат натрію в кислому середовищі при нагріванні осаджує всі катіони п’ятої групи у вигляді сульфідів:

З розчину Sn(IV) тіосульфатом натрію осаджується суміш сульфіду та гідроксиду Sn 4+ за реакцією:

Таким чином, тіосульфат натрію можна використовувати в аналізі для відділення катіонів четвертої та п’ятої груп замість сірководню. Осадження сульфідів четвертої та п’ятої груп проводиться у кислому середовищі при кип’ятінні, при цьому катіони першої та третьої груп залишаються в розчині.

9.6. Дія магнезіальної суміші.

При додаванні суміші MgCl₂ з NH₄OH та NH₄Cl до розчину Na₃AsO₄ утворюється білий кристалічний осад MgNH₄AsO₄. Ця реакція є характерною на іон ASO₄ 3− . Арсеніт-іон з магнезіальною сумішшю осаду не утворює. Виявленню арсенату за цією реакцією заважає іон PO₄ 3− :

Іони сурми та олова з магнезіальною сумішшю не взаємодіють.

9.7. Дія молібденової рідини.

Молібдат амонію в азотнокислому середовищі і іоном AsO₄ 3− при нагріванні утворює жовтий осад амонієвої солі миш’яково-молібденової гетерополікислоти. Реакція відбувається відповідно до рівняння:

Осад розчиняється в сумуші соляної та азотної кислот, в лузі та аміаку. Реацкія є специфічною на іон AsO₄ 3− і може бути використана для виявлення його в присутності всіх катіонів. Заважають лише іони PO₄ 3− та SiO₃ 2− .

9.8. Дія сульфату міді.

Сульфат міді з солями AsO₃ 3− та AsO₄ 3− утворює осади арсеніту міді Cu₃(AsO₃)₂ зеленувато-жовтого кольору і арсенату міді Cu₃(AsO₄)₂ блакитного кольору. Реакції виконують в присутності надлишку аміаку.

9.9. Дія йодиду калію .

При додаванні KI до розчину Na₃AsO₄ виділяється вільний йод, а AsO₄ 3− відновлюється до AsO₃ 3− . Ця реакція є характерною на іон AsO₄ 3− і відбувається в кислому середовищі:

9.10. Дія розчину йоду .

При додаванні водного розчину йоду до розчину Na₃AsO₃ відбувається його знебарвлення в результаті відновлення до йодиду арсеніт-іоном. Цей останній окислюється до арсенату за реакцією:

Рівновага ще більше зсувається праворуч при додаванні NaHCO₃. При підкисленні розчину, навпаки, рівновага зсувається ліворуч, і знову виділяється йод, забарвлюючи розчин у жовто-бурий колір. Ця реакція є характерною на іон AsO₃ 3− .

9.11. Дія металів.

Метали, які стоять в ряду напруг лівіше сурми, відновлюють її в кислому середовищі з сполук до металу. Це алюміній, залізо, цинк, олово та ін. Наприклад:

2 H₃[SbCl₆] + 3 Fe = 2 Sb + 3 FeCl₂ + 6 HCl;

За цих же умов Sn (IV) відновлюється металічним залізом лише до Sn (II) за реакцією:

Це використоують в аналізі для відділення сурми від олова.

Більш сильні відновники, наприклад, металічний цинк, відновлюють до металу Sn (II) та Sn (IV), наприклад:

Сполуки As(III) та As(V) відновлюються до металу розчином SnCl₂ в середовищі 6 н HCl за реакцією:

2 As 3+ + 6 Cl − + 3 [SnCl₄] 2− = 2 As + 3 [SnCl₆] 2− .

Металічний цинк в кислому середовищі відновлює As (III,V) та Sb(III,V) до летких продуктів – арсіну AsH₃ та стибіну SbH₃.

9.12. Дія метилового фіолетового .

Метиловий фіолетовий з іоном [SbCl₆] − у солянокислому розчині утворює комплексну сполуку фіолетового кольору, яка екстрагується толуолом (або бензолом). Забарвлення толуольного шару синьо-фіолетове. Сам реагент в цих умовах органічним розчинником не екстрагується. Ця реакція є характерною на сурму. Реакцію виконують так: до розчину, що містить сурму в ступені окислення (ІІІ) або (V), додають кілька краплин двохлористого олова для відновлення всієї сурми до тривалентної.

Потім додають краплинами 10%-ний розчин NaNO₂ до зникнення буруватого забарвлення, що спочатку утворюється, після цього ще одну-дві краплини і залишають розчин на 2-3 хв. При цьому утворюються іони [SbCl₆] − . Для видалення надлишку нітриту до розчину через 2-3 хв. додають краплинами насичений розчин сечовини CO(NH₂)₂, поки розчин не перестане пінитись. Суміш розбавляють водою до 5-6 мл і додають дві-три краплини 0,2%-ного розчину метилового фіолетового, суміш перемішують. У присутності сурми утворюється суспензія кристалів MФSbCl₆ синьо-фіолетового кольору. Потім додають 1 мл толуолу, перемішують і дають відстоятись. У присутності сурми толуольний шар забарвлюється в синій колір. Реакція дуже чутлива, тому для порівняння роблять холосту пробу (зливають в тій же послідовності всі реагенти, крім сурми). Інші катіони не заважають виявленню сурми за цією реакцією. Формула комплексну метилового фіолетового з гексахлоростибіатом має такий вигляд:

9.13. Дія хлориду ртуті (ІІ).

Із катіонів п’ятої аналітичної групи хлорид ртуті (ІІ) взаємодіє лише з сполуками олова (ІІ), які відновлюють Hg(ІІ) спочатку до Hg(І), при цьому випадає осад каломелі Hg₂Cl₂. Потім каломель взаємодіє з надлишком SnCl₂, відновлюючись до металічної ртуті, при цьому осад чорніє.

Рівнянні реакцій мають такий вигляд:

Цією реакцією можна користуватися для виявлення Sn(ІІ) в присутності більшості катіонів.

9.14. Дія вісмуту .

При додавання розчину BiCl₃ або Bi(NO₃)₃ до лужного олова (ІІ) спостерігається утворення чорного осаду металічного вісмуту:

Ця реакція є характерною на іон Sn(ІІ), інші катіони п’ятої групи з сіллю вісмуту не реагують.

9.15. Дія суміші диметилгліоксиму з сіллю заліза (ІІ).

Sn(ІІ) з диметилгліоксимом та Fе(ІІ) в кислому середовищі утворюють складну двомет а льну комплексну сполуку червоного кольору, що екстрагується ізоаміловим або бутиловим спиртом. Реакцію виконують так: до солянокислого розчину солі олова (ІІ) або олова (ІV) додають металічне залізо і кип’ятять 2 хв. При цьому все олово переходить в Sn(ІІ), а металічне залізо – у Fе(ІІ). До суміші додають лужний розчин диметилгліоксиму до початку лужної реакції, а потім – НСl до кислої реакції. У присутності Sn(ІІ) розчин забарвлюється в червоний колір. При додаванні ізоамілового спирту і збовтуванні червоне забарвлення переходить в шар органічного розчинника. Реакція є специфічною на іони олова.

9.16. Дія нітрату срібла.

З нітратом срібла взаємодіють іони AsO₃ 3− таAsO₄ 3− утворенням осадів арсеніту срібла Ag₃AsO₃ жовтого кольору та арсенату срібла шоколадно-коричневого кольору. Реакції проходять у нейтральному середовищі:

Осади, що утворюються, розчинні в азотній кислоті та аміаку.