Матеріали і методи дослідження – Ветеринарно-санітарна експертиза яєць та яйцепродуктів

Ветеринарно-санітарну експертизу яєць свійської птиці здійснюють при виробництві, заготівлі, прийманні, зберіганні, транспортуванні й реалізації відік – відно до “Правил ветеринарно-санітарної експертизи яєць свійської птиці” (затверджених Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицин; України 07.09.01 №70)

Для харчових цілей використовують доброякісні яйця курей, індиків, цесарок, перепелів, качок і гусей. На кожну партію яєць, які вивозять за межі району, необхідно мати ветеринарне свідоцтво (форма № 2), а всередині району – ветеринарну довідку встановленого зразка. Термін дії ветеринарної довідки при реалізації яєць від птиці, яка утримується на присадибних господарствах – 1 ,місяць. Реалізація яєць на продовольчих ринках допускається за умов благополуччя місцевості щодо інфекційних захворювань.

При появі в господарствах, птахофабриках та інших підприємствах інфекційних хвороб птиці ветеринарно-санітарну оцінку, закупівлю, вивезення і використання яєць проводять, керуючись чинними інструкціями з боротьби із конкретними хворобами.

На ринках дозволена реалізація тільки курячих, індичих, перепелиних і яєць цесарок, які визнані ветеринарно-санітарним контролем (Державною лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи) придатними для харчових цілей і які виходять із місцевості, благополучної щодо інфекційних хвороб птиці. Заборонена реалізація на продовольчих ринках качиних і гусячих яєць окремими громадянами та підприємствами державної і кооперативної торгівлі.

При реалізації яєць промислового виробництва кожна партія продукції супроводжується ветеринарним свідоцтвом або довідкою.

При надходженні на ринок такої продукції фахівці державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи вивчають супровідні документи, термін реалізації продукції, оглядають партію, проводять органолептичну оцінку та лабораторні дослідження.

У лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на ринку з кожної партії яєць від птиці, яка утримується на присадибних господарствах, відбирають для органолептичних досліджень, у т. ч. овоскопії, не менше 10 шт.

До реалізації допускаються яйця, що пройшли ветеринарно-санітарну експертизу.

При ветеринарно-санітарній експертизі яєць проводять їх контроль за зовнішнім оглядом і овоскопію, а у сумнівних випадках розбивають і досліджують вміст. Зовнішнім оглядом встановлюють забрудненість і цілісність шкаралупи, овоско-пією – стан вмісту і наявність можливих вад.

До реалізації допускають доброякісні яйця з чистою шкаралупою, без механічних пошкоджень, з висотою повітряної камери не більше 13 мм, з щільним, що просвічується, білком і міцним, малопомітним, що займає центральне положення або злегка рухомим, жовтком. Вміст їх не повинен мати ознак псування і відповідати таким вимогам: білок має бути чистим, без помутніння, в’язким (допускається послаблений), прозорим, безколірним або з жовто-зеленуватим відтінком; жовток – чистий, в’язкий, рівномірно забарвлений у жовтий або жовто-гарячий колір, запах природний, без будь-яких сторонніх запахів, зародок без ознак розвитку. На яйця, що допущені до реалізації, ставлять клеймо з позначкою: “Держветнагляд” або видають етикетку встановленої форми.

Не відповідають вимогам чинного стандарту яйця, які мають такі вади:

– мала пляма – яйце з однією або декількома нерухомими плямами під шкаралупою, загальним розміром не більше, ніж 1/8 поверхні шкаралупи; – велика пляма – яйце з наявністю плям під шкаралупою, загальним розміром більше, ніж 1/8 поверхні всього яйця; – красюк – яйце з одноманітним рудуватим забарвленням вмісту; – тік – яйце з пошкодженою шкаралупою і підшкаралупною оболонкою, щг, зберігається більше однієї доби, не рахуючи дня знесення; *кров’яна пляма – яйце з наявністю на поверхні жовтка або білка кров’яних включень, які можна виявити під час овоскопії; – тумак – яйце із зіпсованим вмістом внаслідок дії пліснявих грибків і гнильних бактерій. При овоскопії яйце не прозоре, вміст його має гнильний запах; – зелена гниль – яйце з білком зеленого кольору і різким неприємним запахом; – міражне яйце – яйце, взяте з інкубатора як незапліднене; – запашисте – яйце зі стороннім запахом; – виливок – яйце з частковим змішуванням жовтка з білком; – нрисушка – яйце з присохлим до шкаралупи жовтком.

Для промислової переробки використовують:

– яйця курячі харчові, що відповідають вимогам чинного стандарту, термін зберігання яких не більше, ніж 25 діб при температурі не вище за 20 °С, та яйця, що зберігаються у холодильнику не більше ніж 120 діб при температурі від 0 °С до -2 °С; – для виробництва яєчного порошку і меланжу використовуються яйця, які зберігались не більше 90 діб при температурі від 0 до -2 °С та відносній вологості повітря 85-88 %; – курячі яйця з пошкодженою незабрудненою шкаралупою, без ознак течі (насічка, м’ятий бік), з пошкодженою шкаралупою і підшкаралупними оболонками з течею, але цілісним жовтком. Такі яйця зберігають не більше 1 доби, не враховуючи дня знесення, при температурі 8-10 °С та переробляють безпосередньо на птахопідприємстві; – дрібні яйця, масою від 35 до 45 г, які за іншими показниками відповідають вимогам стандарту; – яйця харчові неповноцінні.

Яйця з вадою “тумак” знищують на місці у присутності власника. Нехарчові яйця з іншими вадами також власнику не повертають. їх знищують або направляють на переробку на кормове борошно, про що складають відповідний акт.

На харчові неповноцінні яйця штамп не наносять, їх направляють для негайного використання у хлібопекарському виробництві.

Заготівля, зберігання та використання качиних і гусячих яєць. Заготовляють і зберігають качині і гусячі яйця в господарствах, благополучних щодо заразних хвороб водоплавної птиці та які після проведення ветеринарно-санітарної експертизи визнані придатними для харчової продукції. Яйця кожного виду птиці пакують в окремі ящики з чітким трафаретним написом “Яйця качині”, “Яйця гусячі”, “Яйця курячі з господарства, неблагополучного щодо туберкульозу” і т. ін. з обов’язковою вказівкою про порядок використання – “для хлібопекарської промисловості” та ін. Пакування качиних і гусячих яєць разом з яйцями іншої свійської птиці не допускається. У ветеринарному свідоцтві або довідці, що супроводжує партію яєць і видається після проведення ветеринарно-санітарної експертизи зазначають дату пакування і відвантаження.

Качині і гусячі яйця використовують тільки на хлібопекарських і кондитерських підприємствах, також у мережі громадського харчування відповідно до чинних Санітарно-гігієнічних вимог щодо використання для харчових цілей качиних і гусячих яєць, а також курячих яєць із господарств, неблагополучних щодо інфекційних захворювань птиці. Забороняється реалізація “міражних” яєць (що знаходилися в інкубаторі) для харчових цілей.

Вимоги до використання яєць на хлібопекарських і кондитерських підприємствах. Зберігання, миття, дезінфекція і розбивання яєць проводиться в окремих приміщеннях. Забороняється одночасно в одному приміщенні оброб.- – водоплавної птиці і курячі. На хлібопекарських і кондитерських піди: перед розбиванням проводять таку санітарну обробку яєць: замочуючи в холодній воді на 10-20 хв.; обробку 0,5%-м розчином кальцинованої або 2 ном питної соди з температурою 40-45 °С протягом 10-20 хв.; де: 2 %-м розчином вапна хлорного або 0,5 %-м хлораміном протягом і1 стушшм ополіскуванням проточною водою (заміну цих розчинів у ва:: водять не менше двох разів за зміну). Одержання яєчної маси, дезінсуду, робочих місць і інвентарю проводять відповідно до чинних нормативно – правових актів.

Працівникам, які проводять санітарну обробку яєць і виготовлеї маси, забороняється сортувати яйця і готувати їх до обробки. Після роботи всі працівники повинні ретельно вимити руки з милом і покувати їх 0,2 %-м розчином вапна хлорного, зняти санітарний одяг.

За несприятливих умов зберігання яйця псуються і часто небезпечні при використанні в їжу.

Табл.2. Санітарна оцінка яєць при інфекційних хворобах птиці

Санітарна оцінка яєць

Чума (псевдочума), пастерельоз. лістеріоз, лейкоз, хвороба Марека, туляремія, лептоспіроз

Використовують після проварювання г межах суб’єкта господарювання

Туберкульоз, псевдотуберкульоз, сальмонельоз, колібактеріози, стрептококози, стафілококозп, бешихова септицемія

Направляють для переробки на кондит-. хлібопекарські вироби; в межах суб’ек:. господарювання проварюють

Дезінфікують у розчині вапна з вмістом 3% активного хлору протягом 30 хв, після чого реалізують

Респіраторний мікоплазмоз, інфекційний ларинготрахеїт

Яйця проварюють у киплячій воді не менше ніж 13 хв.

За необхідності яйця з неблагополучних господарств щодо туберкульозу, орнітозу і сальмонельозу знезаражують проварюванням при температурі не нижче за 100 °С не менше ніж 20 хв. з подальшим використанням для годівлі молодняку птиці.

Ветеринарно-санітарна експертиза яєчних продуктів

Для тривалого збереження яєчних продуктів застосовують декілька способів їхньої обробки: заморожування, висушування, додавання стабілізаторів. В усіх випадках кінцевим продуктом є яєчний меланж або білок і жовток окремо.

Розрізняють такі види яєчних морожених продуктів.

Меланж яєчний морожений – звільнена від шкаралупи суміш білка і жовтка в природній пропорції, профільтрована, перемішана і заморожена;

Жовток яєчний морожений – звільнена від шкаралупи і білка жовткова маса, профільтрована, перемішана і заморожена;

Білок яєчний морожений – звільнена від шкаралупи і жовтка білкова маса, профільтрована, перемішана і заморожена.

Птахопереробна промисловість випускає сухі яйцепродукти в такому асортименті:

– яєчний порошок (суміш білка і жовтка); – сухий яєчний жовток; – сухий яєчний білок; – сухі омлети (суміш яєчного меланжу з пастеризованим незбираним або знежиреним молоком); – ферментовані знецукрені яєчні сухі продукти.

Яєчний порошок – високопоживний концентрований продукт, призначений для тривалого зберігання. Його використовують у кондитерській промисловості, на підприємствах харчування, в експедиціях.

У зв’язку з підвищеними вимогами до розвитку меланжевого виробництва з’явилися різноманітні нові види продукції з додатками:

– з кухонною сіллю (для виробництва майонезу, солонуватих соломок); – цукром (для виробництва бісквітів, кремів, печива); глюкононом (для виробництва діабетичних виробів); гліцерином (для виробництва лікерових виробів).

Колоїдні властивості меланжу з додатками набагато кращі, ніж у звичайного яєчного меланжу.

Розчинність, масову частка жиру і білкових речовин розраховують в перерахунку на суху речовину.

Усі види яєчних рідких продуктів пастеризують з подальшим охолодженням до температури не вище за 6 °С.

Температура в центрі рідких упакованих яєчних продуктів повинна бути для морожених від -6 до -10 °С, для охолоджених – не вище від 6 °С

Мікробіологічні показники, харчові добавки і вміст токсичних єлементів, мікотоксинів, антибіотиків, гормональних препаратів і пестицидів у яєчних продуктах не повинні перевищувати рівні, що встановлені державними органами охорони здоров’я.

Для виготовлення яєчних продуктів використовують яйця кур, г: які відповідають чинному стандарту; безпосередньо на птахофабриках використовують незабруднені курячі яйця з пошкодженою шкаралупок течі, які зберігалися не більше, ніж 1 доба при температурі 9±10С, не враховуючи дня знесення, а також незабруднені яйця з пошкодженою у прозвання шкаралупою і підшкаралупними оболонками за умови збереже ності жовтка (використовуються лише в день пошкодження).

Включення харчових добавок, що дозволені органами державного є. епідеміологічного нагляду, проводиться за згодою між постачальник живачем.

Яєчні продукти упаковують в чисту, суху тару. Для сухих продуктів повинна бути жиронепроникною і захищати продукти від вологи і псування, дозволена органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Яєчні продукти рідкі упаковують у чисті, сухі, без стороннього запаху алюмінієві бідони, з вкладишами або без них. Мішки-вкладиші комбінованої поліетилен-целофанової плівки ГІЦ-2, що дозволена Міністерством охорони здоров’я України.

Мішки-вкладиші після заповнення яєчними продуктами запечатують за допомогою термозварювання апаратами типу М6-АП-2С.

На кожну одиницю транспортної тари з яєчними продуктами нанос кування, яке повинне включати: найменування продукту, дату ви гот строки і умови зберігання, знак відповідності (для сертифікованої п; Аналогічну етикетку вкладають у кожну одиницю транспортної тари.

На кожну пакувальну одиницю яєчних продуктів повинно бути нанесено маркування безпосередньо на споживчу тару або етикетки, на якій вказується: найменування і місцезнаходження нідприємства-виробника, найменування продукції, маса нетто, склад продукту, дата виготовлення, номер партії, номер пакувальника, строки і умови зберігання, стандарт, який є на цей вид продукції, інформація про харчову цінність.

Кожну одиницю транспортної тари перевіряють на відповідність зовнішнього вигляду і маркування вимогам чинного стандарту.

Для перевірки якості яєчних продуктів із партії випадковим методом відбирають вибірку.

Яєчні продукти транспортують будь-яким видом транспорту відповідно до встановлених на ньому правил перевезення вантажів при дотриманні гігієнічних умов.

Рідкі і сухі яєчні продукти транспортують у сухих, чистих критих транспортних засобах.

При транспортуванні рідкого охолодженого яєчного продукту температура його в транспортному засобі не повинна перевищувати 6 °С, мороженого – від -6 до -10 °С.

Сухі яєчні продукти зберігають у сухих, чистих і добре вентильованих приміщеннях при температурі не вище за 5 °С – не більше, ніж 24 години, в тому числі на иідириємстві-виробнику – не більше від 6 годин.

Заморожені яєчні продукти зберігають при температурі не вище, ніж -18 °С не більше 18 місяців.

Похожие статьи

• Літературний огляд – Ветеринарно-санітарна експертиза яєць та яйцепродуктів Харчове значення та будова яєць Яйця, як харчовий продукт, за своїми смаковими та поживними властивостями займають одне з важливих місць у харчуванні.
• Висновки і пропозиції, Література – Ветеринарно-санітарна експертиза яєць та яйцепродуктів В звязку з тим, що яйця та яйцепродукти дуже широко використо-вуються при харчуванні людей, використовуються в харчовій промисловості та разом з тим.
• Вступ – Ветеринарно-санітарна експертиза яєць та яйцепродуктів Яйця, як харчовий продукт, за своїми смаковими та поживними властивостями займають одне з важливих місць у харчуванні людини. Вони містять усі необхідні.
• Нормативні документи стосовно харчових добавок в Україні – Методи визначення харчових добавок В Україні діє також декілька нормативних документів стосовно ХД. Це Постанова КМУ №12 “Про затвердження переліку харчових добавок, дозволених для.
• Допоміжні матеріали – Розробка технології виробництва туалетного мила 1 Їдкі луги відрізняються високою реакційною здатністю. При взаємодії з нейтральними жирами вони легко і достатньо швидко омилюють тригліцерини і.
• Дослідна частина, Об’єкт та методи дослідження – Формування асортименту і якості цукерок, що реалізуються в місті Білгород-Дністровський Об’єкт та методи дослідження Об’єктами дослідження будуть три види цукерок: – Білочка з горішком – Каракум – Ліщина Назва показника Характеристика за.
• ВСТУП, ТЕРМІНОЛОГІЯ – Методи визначення харчових добавок В кінці XX ст. виробництво харчових добавок стало потужною, постійно зростаючою галуззю багатотоннажного виробництва. Щорічно виробництво харчових.
• Дослідження та загальна характеристика регіонального ринку харчування – Проект м’ясо-рибного цеху кафе на 80 посадкових місць Масове харчування за своєю специфікою поєднує у собі усі фази розширеного відтворення: виробництво, розподіл, обмін і споживання. Це пояснюється тим, що.
• Дослідження бактеріальної забрудненості готових ковбасних виробів – Технологія виробництва ковбас При бактеріологічному дослідженні ковбас визначають загальну кількість мікробів в одному грамові продукту; характер мікрофлори; наявність бактерій групи.
• Деякі висновки з наведених у роботі матеріалів. – Машинобудування в Україні Нами були розглянуті питання розміщення та специфікації машинобудування Південного економічного району. Також були розглянуті проблеми, які стоять.
• CODEX ALIMENTARIUS COMMISSION, Основні принципи та методологічні підходи до розробки стандартів Кодексу Аліментаріус – Методи визначення харчових добавок Codex Alimentarius Commission (Комісія Кодекс Аліментаріус) — це орган, започаткований у 1961 році ФАО та ВООЗ для розробки міжнародних стандартів.
• Експедитор із матеріально – технічного забезпечення – Деякі особливості роботи сільськогосподарських підприємств Проходячи практику в сільськогосподарському підприємстві ПП АФ “Злагода 21”, я визначив що такої посади немає на підприємстві але користуючись додатковою.
• Склад, властивості та структура зварюваного матеріалу – Здатність до зварювання алюмінієвого сплаву АМц-алюмінієвий сплав, що деформується, у якому основним легуючим елементом є марганець. Хімічний склад матеріалу відповідає вимогам ГОСТ 4784-97. Сплав.
• Принципи абіозу. Види абіозу, зберігання продукції на основі абіозу – Абіоз, його сутність і застосування Як показує назва, даний принцип передбачає відсутність живих початків в продукті. Як показує назву, даний принцип передбачає відсутність живих початків в.
• Характеристика блюда, Технологический процесс приготовления блюда, Технологическая карта, Характеристика сырья, его обработка и хранение – Технология приготовления горячих блюд Блюда фаршированная курица подается как горячее и холодное блюдо. Но это блюда подано в горячем виде. Кожа курицы наполнена фаршем куриным и бараньим.
• ВИСНОВОК – Методи визначення харчових добавок З технологічної точки зору харчові добавки дійсно покращують властивості харчової продукції, а з фізіологіо-гігієнічної – вплив деяких добавок на.
• Комп’ютерні дослідження процесу піноутворення у рідинно-газовому пристрої ежекційного типу Вступ Освоєння свердловин – комплекс робіт з викликання припливу пластового флюїду із продуктивних пластів на поверхню з метою досягнення проектної.
• Національна комісія України з Кодексу Аліментаріус – Методи визначення харчових добавок Національна комісія України з Кодексу Аліментаріус створена постановою Кабінету Міністрів України №169 від 16 лютого 1998 р. “Про створення Національної.
• Художнє проектування асортименту взуття, Обгрунтування кольору, фактури матеріалу та оформлення поверхні матеріалу при художньому проектуванні виробів – Моделювання модельного взуття та розробка рекламного пакету Обгрунтування кольору, фактури матеріалу та оформлення поверхні матеріалу при художньому проектуванні виробів Чоловічі туфлі є модельні, то відповідно на.
• Вміст нітратів у рослинних продуктах. – Обробка овочів та методи консервування Концентрація цих хімічних забруднювачів у продуктах може бути безпечною для людини та небезпечною. Як вже раніше згадувалось, нітрати небезпечні для.
• Вплив факторів навколишнього середовища на якість харчових продуктів – Обробка овочів та методи консервування У всіх країнах отримало широке застосування різних хімічних та природних сполук з метою подовження строку зберігання продуктів, прискорення технології.
• Основні види сировини, матеріалів – Розробка технології виробництва туалетного мила Для виготовлення туалетного мила застосовують рослинні та животні жири та інші добавки [1]. За фізико-хімічними показниками рослинні олії, що.
• Класифікація харчових добавок за ступенем токсичності – Методи визначення харчових добавок – надзвичайно токсичні – ефект при дозі менше 5 мг / кг – високотоксичні 5-50 мг / кг – помірно токсичні 50-500 – малотоксичні 0,5-5 г / кг – практично.
• Групи харчових добавок – Методи визначення харчових добавок Харчові добавки можна розділити на кілька найважливіших груп: Перша група – речовини, що регулюють смак і аромат харчового продукту (ароматизатори.
• Навантаження валів редуктора, Визначення консольних сил і сил в зачепленні закритих передач, Силова схема навантажень валів редуктора, Проектний розрахунок валів, Вибір матеріалів валів, Вибір допустимих напружень на крученні, Визначення геометричних параметрів ступенів валів – Розрахунок редуктора Визначення консольних сил і сил в зачепленні закритих передач Вид відкритої передачі Сили в зачепленні Значення сили, Н На шестерні На колесі Циліндрична.
• Основні матеріальні потоки процесу, їх параметри і допустимі відхилення, Технічна характеристика нагрівальних колодязів – Автоматизація промислових процесів розливу сталі Основними матеріальними потоками процесу є газ (доменний, коксо-доменний, суміші з природним газом), повітря, продукти згорання (дим), а в рекуператорних.
• РОЗРАХУНОК МАТЕРІАЛОМІСТКОСТІ ЗАПРОЕКТОВАНОЇ МОДЕЛІ – Розробка моделі чоловічих чобіток на застібці “блискавка” з розрізними халявами При побудові нових конструкцій і моделей взуття, а також при підготовці їх до впровадження у виробництво увага приділяється економічному аналізу.
• Характеристика рецептури туалетного мила. Сировина і матеріали, Рецептури туалетних мил – Розробка технології виробництва туалетного мила Рецептури туалетних мил Складання рецептури жирової суміші для виробництва мильної основи твердого туалетного мила являє собою більш складне завдання.
• Вибір з обгрунтуванням зварювальних матеріалів і підготовка їх до зварювання, Зварювальні дроти – Здатність до зварювання алюмінієвого сплаву Зварювальні дроти Зварювальні дроти застосовують як плавкий електрод при автоматичному та напівавтоматичному зварюванні під флюсом та в середовищі.
• Оцінка здатності до зварювання матеріалу АМц – Здатність до зварювання алюмінієвого сплаву Важкість при зварюванні викликає велика схильність металу шва до утворення пор та кристалізаційних тріщин. Велика рідко текучість алюмінію та низька його.
• Деталі, які спрацьовуються найчастіше, методи відновлення і підвищення зносостійкості – Розрахунок механізованого освітлювача Найбільш швидкозношувані деталі : вали, вісі, муфти, гальмо, підшипники, ланцюгова передача. Кожній деталі властивий характерне для неї зношення. При.
• Вимоги до сировини та матеріалів – Виготовлення пива Для виробництва пива підвищеної стійкості потрібно використовувати низькобілковий ячмінь (9-11 % білка), з гарною енергією проростання, великі та.
• Визначення температури загартування, Вибір і характеристика сировинних матеріалів – Завод по виробництву загартованого скла Температура, яка відповідає швидкому та повному зникненню напруг, є температурою загартування. Збільшення вмісту SiO2 та Al2O3 підвищує температуру.
• Характеристика сировини та матеріалів, Характеристика основної сировини – Технологічний процес виробництва рослинного масла Характеристика основної сировини Основною олійною культурою України є соняшник. З нього виробляють більше 75 % рослинної олії від усього виробництва.
• ПРИЙМАЛЬНИК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ СИРОВИНИ НА ПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ, Приймальник сировини на молокозаводі – Деякі особливості роботи сільськогосподарських підприємств Приймальник сировини на молокозаводі Під час проходження практики ми побували на молокозаводі “Сухого обезжиреного молока” Філія ВАТ “Вімм – Білль -.
• Составление технико-технологических карт и технологических схем – Разработка новых видов горячих блюд из грибов ТЕХНИКО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ КАРТА №1 СЛИВОЧНАЯ БОСКАЙОЛА ОБЛАСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ Настоящая технико-технологическая карта распространяется на Сливочную боскайолу.
• Класифікація м’яса – Хімічний склад і харчова цінність м’яса М’ясо класифікують за видом, статтю, віком, вгодованістю тварин і термічним станом. Залежно від виду забійної худоби м’ясо поділяють на яловичину.
• УПАКОВКА, ТРАНСПОРТИРОВАНИЕ И ХРАНЕНИЕ ЯИЦ – Яйца сельскохозяйственной птицы и продукты их переработки Упаковывают яйца по видам и категориям. Тара для них должна быть чистой, прочной, сухой, без постороннего запаха. Картонные ящики и прокладки не должны.
• Санитарные требования к тепловой обработки продуктов – Приготовление горячего блюда “Гуляш” В результате тепловой обработки в продуктах происходят различные процессы, изменяющие их консистенцию, вкус, запах. Физиологический эффект такой.
• Виготовлення плодоягідних компотів Виготовлення плодоягідних компотів Плодоягідні компоти містять вітамін С та Р-вітамінні речовини, особливо якщо сировина відповідає вимогам до сортів та.

Матеріали і методи дослідження – Ветеринарно-санітарна експертиза яєць та яйцепродуктів

Лабораторні методи діагностики гельмінтозів.

аскароз, трихуроз, стронгілідози та інші гельмінтози.

Метод закручування. 2−3 г фекалій розмішують скляною паличкою

в 3−5 кратній кількості води до отримання однорідної суміші. Потім

круговими рухами швидко “закручують” суміш в одному напрямі

протягом 1−2 хвилин. При цьому яйця і личинки гельмінтів

накопичуються біля кінця палички. Паличку швидко виймають, краплю

суміші переносять на предметне скло, накривають покривним склом та

досліджують під мікроскопом.

За допомогою цього методу можна виявляти й гельмінтозні

личинки. Тому ним зручно проводити діагностичні дослідження за

стронгілоїдозу, за якого в досліджуваних фекаліях (залежно від часу

досліджень після акту дефекації або індивідуального відбору копропроби

з прямої кишки) можуть бути яйця або личинки стронгілоїд, а за

тривалого зберігання – і яйця, і личинки, і дорослі особини. Останні

відносно дрібні й також концентруються в центрі штучного „водовиру“,

Значно ефективнішою є гельмінтоовоскопія, здійснена за методами

збагачення, які забезпечують більшу концентрацію яєць гельмінтів під час

мікроскопії. До них відносять методи осадження (седиментації або

послідовного промивання), звичайної флотації та комбіновані методи

У разі використання методів осадження проводять мікроскопію

просвітленого осаду. Флотаційні методи діагностики гельмінтозів

базуються на принципі спливання (флотації) яєць гельмінтів у рідинах з

високою густиною та подальшій мікроскопії поверхневого шару, у якому

Методи послідовного промивання

Метод седиментації за М.В. Демідовим (1965). Фекалії розмішують

в стакані з водою (1:20), завись фільтрують через марлю чи металеве сито

в стакани, відстоюють 5 хв зливають верхній шар, доливають води,

збовтують і знову фільтрують у невеликі конічні стакани ємністю 40 мл.

Процедуру послідовних промивань з 5-хвилинним відстоюванням

повторюють 4−5 раз до повного просвітлення рідини над осадом. Потім

надосадовий шар рідини зливають, а осад продивляються під мікроскопом

за малого збільшення на предметних скельцях розміром 6−7 х 9−13 см чи

в чашці Петрі. Метод застосовують під час дослідження фекалій на

фасціольоз і дикроцеліоз. Таким самим шляхом можна промити осад,

отриманий після дослідження фекалій флотаційними методами. У цьому

випадку одну і ту ж пробу фекалій досліджують спочатку флотаційним

методом на яйця цестод і нематод, а потім, промивши водою осад, на яйця

трематоди і акантоцефалів.

Метод простого центрифугування. Фекалії (5−10 г) поміщують у

стаканчик, добавляють 100 мл дистильованої води, перемішують скляною

паличкою, фільтрують через сито в центрифужну пробірку і відстоюють

протягом 20 хв надосадову рідину зливають, до осаду додають рівну

кількість гліцерину і центрифугують за 2400 об/хв протягом 5 хв.

Надосадову рідину зливають. Краплю осаду переносять на предметне

скло, накривають покривним склом і досліджують під мікроскопом.

Метод рекомендується для виявлення яєць трематоди, трихостронгілід,

метастронгілід, вегетативних форм і цист простіших і спорозоїтів.

Стандартизований метод послідовного промивання. Пробу фекалій

3 г розмішують паличкою в склянці з невеликою кількістю води. Під час

помішування додають воду до об’єму 50 мл. Суміш фільтрують у другу

склянку, після чого фільтрат відстоюють 5 хвилин. Потім зливають або

відсмоктують спринцівкою верхній шар рідини до осаду, додають до

останнього таку ж кількість води, перемішують і знову відстоюють 5 хв.

Ці маніпуляції повторюють до прояснення верхнього шару рідини в

склянці. Рідину востаннє зливають, а осад наносять порціями на

предметне скло для мікроскопії. Метод застосовують для діагностики

трематодозів і акантоцефальозів у тварин.

Метод осадження з целофановими плівками за Г.О. Котельніковим і

В.М. Хрєновим. Завчасно готують плівки з целофану товщиною 22 мкм.

Нарізані шматочки плівки розміром 2×3 см поміщають у чашки Петрі з

50% розчином молочної кислоти або гліцерину і витримують 24 години.

Після цього плівки готові і можуть зберігатися в цих розчинах тривалий

час. У 100 мл розчину можна приготувати 500 таких плівок. Для

дослідження беруть 2 г фекалій, заливають водою, розмішують паличкою,

додають воду до об’єму 50 мл. Суміш фільтрують у другу склянку і

відстоюють 5 хв. Потім верхній шар рідини зливають, додають до осаду

таку саму кількість води. Так промивають осад і другий раз. Рідину

востаннє зливають, а осад наносять на предметні скельця і накривають

готовими целофановими плівками. Через 5–10 хвилин препарати готові

для дослідження під мікроскопом. Метод застосовується під час

дослідження на нематодози, трематодози і акантоцефальози.

Ефективність його вища за попередній вдвічі.

Метод Горшкова. Пробу фекалій (150–300 г) від коня кладуть на

металеве сито або марлю у лійку з діаметром у верхній частині 15–20 см.

На нижній кінець лійки натягують гумову трубку довжиною 10–15 см з

затискачем на кінці. Фекалії заливають теплою водою і витримують 2–4

години, після чого затискач відкривають, рідину випускають в

центрифугальні пробірки і центрифугують 3 хвилини за 1500–2000 об/хв.

Потім рідину зливають, а осад досліджують під мікроскопом.

Методи звичайної флотації

Метод Кофоіда-Барбера в модифікації Фюлеборна (1927). Близько

5 г фекалій розмішують дерев’яною чи скляною паличкою у 20-кратній

кількості насиченого розчину кухонної солі (400 г кухонної солі

розчиняють під час кип’ятіння в 1 л води, фільтрують через шар марлі і

вати, охолоджують; питома вага розчину 1,18). Суміш готують у високій

фарфоровій чи скляній баночці об’ємом 100−200 мл. Після розмішування

цією самою скляною паличкою відразу ж видаляють на поверхні частки,

що спливли, або суміш фільтрують через металеве сито і відстоюють

протягом 30−90 хв. За цей час яйця гельмінтів, що мають меншу питому

вагу ніж насичений розчин солі, спливають у поверхневий шар рідини.

Після відстоювання проволоченою петлею (діаметром 0,8 см), зігнутою

під кутом знімають поверхневий шар рідини, переносять на предметне

скло, накривають покривним і досліджують під мікроскопом.

Цей метод добре виявляє яйця нематод (аскарисів, стронгілят,

трихурисів та ін.), а також цестод (теній, аноплоцефалят). Важкі яйця

трематоди, більшості цестод та незапліднені яйця аскарисів спливають

погано і тому потрібно досліджувати препарати, приготовлені із осаду.

Для цього рідину зливають, осад розводять водою, з дна беруть петлею з

проволоки чи піпеткою кілька крапель на предметне скло і досліджують

Простіше і ефективніше знімати поверхневу плівку рідини

безпосередньо предметним склом. Для цього після видалення крупних

частинок або фільтрування суміші баночку до країв доливають насиченим

розчином кухонної солі і накривають предметним склом, так, щоб його

нижня поверхня цілком торкалась рідини. Через 45–90 хв скло знімають,

швидко перевертають і проводять мікроскопію (без покривного скла)

плівки розчину з яйцями гельмінтів, що пристала до скла. Для запобігання

висиханню та випадінню кристалів солі до препарату додають краплю

Метод Калантарян з насиченим розчином азотнокислого натрію

(селітри). Цей метод більш ефективний ніж метод Фюлеборна, оскільки

насичений розчин азотнокислого натрію має питому вагу 1,39−1,40.

Готують розчин, розчиняючи під час кип’ятіння один об’єм селітри в

рівному об’ємі води. Техніка ставлення така сама як під час використання

метода Фюлеборна, але поверхневу плівку знімають вже через 20−30 хв.

Цей метод застосовують для діагностики нематодозів та цестодозів.

Метод флотації з розчином азотнокислого свинцю Г.О. Ко-

тельникова та В.М. Хрєнова (1981). Розчин азотнокислого свинцю

(нітрату свинцю) готують із розрахунку 650 г солі на 1 л гарячої води в

емальованій посуді за постійного розмішування і підігрівання. Фільтрація

розчину не обов’язкова. Густина розчину 1,5. Розчин використовують

свіжовиготовленим (через добу із нього випадає осад і флотаційна

здатність розчину знижується). За необхідності використання його у

наступні дні розчин потрібно підігріти до розчинення осаду. Пробу

фекалій (3 г) поміщають у стаканчик, заливають невеликою кількістю

розчину азотнокислого свинцю і за ретельного розмішування паличкою

додають порціями розчин до об’єму 50 мл. Потім завись фільтрують через

ситечко в інший стаканчик і залишають у разі дослідження на

трематодози на 15−20 хв, а на інші гельмінтози не менше, ніж на 10 хв.

Після цього гельмінтологічною петлею знімають поверхневу плівку

із 3−4-х різних місць, переносять на предметне скло і проводять

мікроскопію за малого збільшення мікроскопа (х 56). Яйця фасціол і

парамфістоматат в цьому розчині деформуються, набуваючи форму

півмісяця або овалу з тупими кутами. Додавання краплі дистильованої

води до препарату відновлює форму яєць. У разі додавання до

досліджуваних крапель на предметне скло гліцерину навпіл з водою (для

запобігання висиханню, кристалізації розчину та просвітлення) препарат

досліджують під мікроскопом.

Метод можна застосовувати під час дослідження жуйних на

трематодози, метастронгільоз; свиней − на аскароз, езофагостомоз,

трихуроз, метастронгільоз і макрокантарінхоз; коней − на параскароз,

стронгілятози; молодняку тварин різних видів − на стронгілоїдози.

Флотація з центрифугуванням. Пробу фекалій (3 г) розмішують з

флотаційним розчином як у попередньому варіанті. Суміш фільтрують

через фільтр з комірками 0,5 х 0,5 мм в центрифугальну пробірку об’ємом

50 мл і центрифугують 1–2 хвилини за 1000–1500 об/хв. Потім пробірку

накривають предметним склом так, щоб поверхня його торкалась суміші.

Якщо рівень рідини нижче від країв пробірки, необхідно долити

флотаційний розчин до одержання випуклого меніска. Через 5 хвилин

скло знімають для мікроскопії.

Метод флотації з розчином нітрату амонію за Г.О. Котельніковим

та В.М. Хрєновим. Техніка виконання така сама як і у попередньому

методі (звичайна флотація). Профільтровану суміш відстоюють для

флотації 10 хвилин. Застосовують для виявлення яєць аскаридатозів,

трихоцефалятозів, рабдитатозів, оксіуратозів, стронгілятозів органів

травлення та дихання, аноплоцефалятозів.

Стандартизований метод флотації з насиченим розчином амонію

нітрату за Г.А. Котельниковим та В.М. Хрєновим. Пробу фекалій (3 г)

ретельно розмішують у склянці об’ємом 50 мл, додаючи порціями воду.

Суміш фільтрують крізь сітку з комірками 0,5 х 0,5 мм та іншу склянку і

відстоюють 5 хвилин. Верхній шар рідини зливають, залишаючи осад з

над осадовою рідиною в такій кількості, щоб він вміщувався у звичайну

центрифужну пробірку. Осад збовтують, переливають у центрифужну

пробірку і центрифугують 1–2 хвилини з частотою 1000–1500 об./хв.

Надосадову рідину зливають, а до осаду доливають розчин амонію

нітрату (1500 г/л води), збовтують і центрифугують за такого самого

режиму. Потім з поверхні суміші петлею знімають 3 краплі, переносять на

предметне скло і мікроскопують.

Застосовують для діагностики метастронгільозу, аскарозу, трихурозу,

Експрес метод флотації на предметних скельцях за Р.В. Сков-

ронським. Невелику грудку калу кладуть на предметне скло, за

допомогою піпетки додають 8–10 крапель насиченого розчину кухонної

солі або аміачної селітри, змішують скляною паличкою. Грубі частинки

фекаліїв видаляють препарувальною голкою. Розчин переливають на інше

предметне скло. Беруть ще одне предметне скло, дотуляють його до

краплі і розглядають під мікроскопом.

Метод ефективний за високої і середньої інтенсивності інвазії.

Метод флотації з розчином нітрату натрію. Техніка виконання, як за звичайної флотації. Краплю з поверхневого шару рідини знімають на

предметне скло через 10–15 хвилин. При низькій інтенсивності інвазії, у

зв’язку з високою флотаційною здатністю розчину, важко знайти яйця

гельмінтів, через те, що поверхневий шар рідини значно забруднений

Метод флотації з розчином гіпосульфіту натрію. За діагностики

нематодозів травоїдних і свиней дослідження проводять методом

звичайної флотації. Високу ефективність одержують під час дослідження

рекомендованим методом флотації з гіпосульфатом натрію за Г.О. Котель-

никовим та В.М. Хрєновим. Час флотації 10–15 хвилин.

Метод Д.З. Болховітінова. Пробу фекалій (1 г) ретельно розмішують

у ступці з 15 мл розчину гіпосульфіту натрію (питома вага 1,3–1,4).

Суміш проціджують через марлю в пробірку і центрифугують 3 хвилини

за 1000–1200 об./хв. Після цього знімають поверхневу плівку за допомогою

дротяної петлі, переносять на предметне скло для мікроскопії.

Комбіновані методи флотації

Комбіновані методи ґрунтуються на принципі осадження та

подальшої флотації яєць гельмінтів, тому вони ефективніші порівняно з

методами звичайної флотації.

Флотаційно-седиментаційний метод М.В. Демідова (1963). 3−5 г

фекалій поміщають у стакан і ретельно розмішують з насиченим

розчином кухонної солі (питома вага 1,18), відстоюють 15−20 хв, совком

чи ложкою видаляють грубі частинки, які спливли на поверхню.

Надосадову рідину відсмоктують спринцівкою або зливають. До осаду

доверху доливають воду і розмішують. Завись фільтрують крізь металеве

сито чи марлю в стакан, фільтрат відстоюють 5 хвилин. Потім

відсмоктують поверхневий шар, залишивши на дні 15−20 мл осаду.

Переливають осад у конічний стаканчик (об’єм 30−40 мл, внутрішній

діаметр дна 1,5−2 см), відстоюють завись 5 хв, відсмоктують рідину і

повторюють процедуру. Осад переносять на скло і досліджують. Метод

застосовують у разі дослідження на фасціольоз.

Комбінований метод (модифікація Г.А. Котельникова та

В.М. Хрєнова, 1981). Пробу фекалій (3 г) кладуть у стаканчик і, вливши

невелику кількість води, ретельно розмішують під час додавання води

порціями до об’єму 50 мл. Завись фільтрують крізь сито в інший

стаканчик і відстоюють 5 хв. Надосадовий шар зливають, а осад

переносять у центрифужну пробірку, наливають розчин гранульованої

аміачної селітри (щільність 1,3) та центрифугують 1−2 хв. Потім

металевою петлею знімають 3 краплі поверхневого шару, переносять на

предметне скло та проводять мікроскопію з метою виявлення яєць

гельмінтів. Метод можна застосовувати для діагностики метастронгільозу

свиней. При цьому виявляють яйця аскарисів, трихурисів та інших

Метод Щербовича із сірчанокислим магнієм за П.А. Щербовичем

(1952) використовують для виявлення яєць з більш високою питомою

вагою (наприклад, яєць метастронгілід). Для цього 920,0 г сірчанокислого

магнію розчиняють в 1 л гарячої води. Розчин фільтрують і

Пробу фекалій розводять водою і розмішують до отримання

рівномірної зависі. Потім цю завись під час перемішування проціджують

через металеве сито чи марлю в пробірку і центрифугують за 1000 об./хв

1−2 хвилини. Після цього верхній шар рідини зливають, а до осаду

додають отриманий розчин сірчанокислого магнію. Завись знову

центрифугують за 1000 об./хв 1−2 хвилин. Після цього проволоченою

петлею знімають поверхневу плівку рідини і досліджують під

мікроскопом на покривному склі.

Метод Дарлінга. Фекалії змішують з водою до напіврідкої

консистенції, а потім центрифугують за 1000 об./хв 3−5 хв. Потім рідину

із пробірки зливають, а до осаду доливають рідину Дарлінга (гліцерин

наполовину із насиченим розчином кухонної солі). Осад розмішують і

знову центрифугують за 1000 об./хв 3−5 хв, після чого яйця гельмінтів

спливають у поверхневий шар. Гельмінтологічною петлею знімають

поверхневу плівку, переносять на предметне скло, накривають покривним

і досліджують під мікроскопом.