Батарейки, лампочки, акумулятори. Викидати не можна. Куди подіти?

Київ – Громади повинні вимагати від влади встановлення у достатній кількості контейнерів для батарейок, люмінесцентних ламп, термометрів і акумуляторів. Відсутність системи збору й утилізації цих небезпечних речей є прямим порушенням закону «Про відходи». Потрапляючи на сміттєзвалища, небезпечні побутові відходи забруднюють не лише повітря, а й ґрунтові води.

Аналіз проб ґрунтів та води навколо сміттєзвалищ вказує на зростання рівня забрудненості довкілля дуже небезпечними для всього живого речовинами, зокрема фенолами та ртуттю. Одна з причин – порушення закону України «Про відходи» й норм поводження з небезпечними побутовими відходами.

Скидання сміття гамузом, відсутність контейнерів для відпрацьованих батарейок, люмінесцентних ламп, ртутних термометрів та інших небезпечних використаних речей призводить до того, що шкідливі речовини безконтрольно потрапляють у сміттєві баки (або просто викидаються будь-де) й вивозяться на сміттєзвалища.

Ніхто навіть приблизно не знає, скільки небезпечних побутових відходів лежать на сміттєвих полігонах та у ярах і отруюють повітря, воду й ґрунт.

У вересні 2013 року Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства «відповідно до статті 25 закону України «Про відходи» та з метою сприяння створенню єдиних підходів до поводження з небезпечними відходами у складі побутових відходів» затвердило «Методичні рекомендації щодо безпечного поводження з компонентами (складовими) небезпечних відходів у складі побутових відходів». Там, зокрема, йдеться про «роздільне збирання ртутьвмісних компонентів небезпечних відходів у складі побутових відходів та інших компонентів, що не вміщують ртуть за системою змінних контейнерів».

Щоправда, надання методичних рекомендацій – це ще не встановлення контейнерів. Проте навіть той невеликий досвід зі збирання небезпечних побутових відходів вказує, що без сприяння та контролю місцевих органів влади цю проблему не вирішити.

19.11.2013
Не викидайте люмінесцентні лампи у смітники, якщо хочете жити
«Ртуть – це речовина, яка не має ані запаху, ані смаку. Вона може потрапляти в організм будь-якими шляхами» – експерт далі

23.04.2013
Україна залишиться без води, якщо не розпочне збір вживаних батарейок?
«Елементи, які в них є, потрапляють у ґрунт і воду, потім ми це споживаємо у продуктах. Це можуть бути важкі метали, цинк, кислоти» далі

Примусьте владу встановити контейнери для небезпечних відходів – еколог

Громади повинні вимагати від влади встановлення у достатній кількості контейнерів для небезпечних відходів: батарейок, люмінесцентних ламп, термометрів, акумуляторів, а також їх регулярного вивезення й утилізації, зазначає еколог Андрій Хрутьба, координатор екологічних проектів «Зробимо Україну чистою» та «Друге життя: подвійний добрий вчинок».

Отруйна енергія: куди подіти батарейки, які Україна не вміє переробляти?

Українські волонтери, які збирають відпрацьовані батарейки, б’ють на сполох: вони накопичили понад 50 тонн елементів живлення, однак єдине підприємство яке переробляло їх в Україні, відмовилося від цього, а імпортери батарейок не поспішають оплачувати їхню переробку в ЄС. Координатори проекту «Батарейки, здавайтеся!» покладають надію на зміни до законодавства про відходи, до підготовки яких вони долучилися спільно з Мінприроди. І сподіваються, що вартість переробки закладатимуть у ціну товару, як це відбувається на Заході.

Між тим, експерти радять українцям будь-що збирати батарейки і не викидати їх на звалище, бо саме вони є найтоксичнішим елементом побутового сміття, який вкрай небажано повертати у довкілля.

Ртуть, свинець, кадмій, літій, кислоти та лужні сполуки – ці речовини виділяються зі вживаних батарейок і отруюють ґрунт, річки й підземні води. Зрештою, вони потрапляють до продуктів харчування, якщо їх викинути на звичайне звалище. Ця проблема давно відома науковцям, більше того, у Євросоюзі створена ціла система поводження з відпрацьованими батарейками. Утім, в Україні це питання навіть не врегульоване у законодавстві, стверджує група волонтерів громадського проекту «Батарейки, здавайтеся!»

Шість років тому ці волонтери, переважно представники ІТ-бізнесу, почали створювати всеукраїнську мережу збирання на переробку вживаних батарейок. Нині вона нараховує півтори тисячі точок для прийому використаних елементів живлення, а самих старих батарейок організація зібрала понад 50 тонн. Чи не найбільший склад, у Києві, налічує 14 тонн таких відходів.

До України лише легально завозяться 3250 тонн батарейок на рік, хоча переробки на національному рівні немає. Ми пропонуємо долучитися до вирішення проблеми імпортерам та торговельним мережам

Однак головна проблема виникла з переробкою батарейок: як виявилося, в Україні вона вже неможлива, пояснила Радіо Свобода Любов Колосовська, директор проекту «Батарейки, здавайтеся!»

«Ми створили цей проект, коли дізналися, що львівський завод «Аргентум» оголосив, що приймає вживані батарейки на переробку. Але згодом виявилося, що це лише експеримент. Його припинили після того, як переробка батарейок стала дорожчою, ніж цінна сировина, яку з них можна отримати. Тим часом, до України лише легально завозяться 3250 тонн батарейок на рік, хоча переробки на національному рівні немає. Ми пропонуємо долучитися до вирішення проблеми імпортерам та торговельним мережам», – розповіла волонтер. За її інформацією, упродовж тижня відбудуться переговори з низкою великих компаній, частина з них уже надала попередню згоду на участь у фінансуванні переробки батарейок.

Любов Колосовська наводить приклад Євросоюзу: там держава не бере на себе переробку подібних відходів, а лише формулює «правила гри». Тоді як оплачують роботу з утилізації батарейок виробники та імпортери, наголошує вона. В українських реаліях може йтися лише про вивезення батарейок за кордон на одне з великих виробництв, які сортують та переробляють елементи живлення. Таке вивезення може коштувати декілька копійок у перерахунку на одну батарейку, пояснюють у мережі «Батарейки, здавайтеся!». Волонтери цього проекту спільно з Мінприроди та з експертами з ЄС долучилися до написання законопроекту, який передбачає, зокрема, і правила поводження з відпрацьованими елементами живлення.

«У світі переробкою батарейок зазвичай займаються не уряди, а постачальники цього товару. В Україні державний проект з переробки означатиме корупцію й розкрадання коштів. Тож ми ведемо переговори з імпортерами й переробниками у Євросоюзі. Батарейок щороку більшає, а зберігати довго їх не можна!» – наголошує волонтерка.

Любов Колосовська уточнює: наразі йдеться про вивезення вже зібраних 50 тонн використаних елементів живлення. У разі, якщо вдасться укласти угоду з переробником у Німеччині або Польщі, то утилізація цієї партії може коштувати понад 5 мільйонів гривень. Проект «Батарейки, здавайтеся!» фінансується лише за благодійні внески. Нині їх вистачає на утримання складу, на закупівлю надійної тари та на інші подібні витрати.

Утім, громадському проектові вже готові допомогти з вивезенням, якщо на це знайдуть кошти. А саме, якщо імпортери батарейок захочуть платити за їхню переробку, і закладати її у вартість нового товару.

Максим Бобруєнко, директор компанії «Екологічні інвестиції», підтвердив Радіо Свобода, що його підприємство має ліцензію на перевезення таких відходів і готове організувати вивезення батарейок до ЄС, взявши на себе всі юридичні питання. Що ж до переробки в Україні, то в найближчій перспективі це не є можливим, пояснює підприємець.

«Створити сучасне, а не кустарне виробництво з сортування та переробки батарейок – це декілька мільйонів євро інвестицій, – каже Бобруєнко. – І щоб виробництво було рентабельним, мають бути великі обсяги збирання старих батарейок, і за переробку мають заплатити постачальники нових. Вартість переробки треба закласти в ціну».

В Україні в обігу перебувають вісім типів елементів живлення, стверджують екологічні організації. Найстаріші, радянського зразка, містять свинець і ртуть, і є найбільш небезпечними для довкілля, пояснюють волонтери. Також загрозу несуть елементи живлення мобільних телефонів: якщо таку батарею пошкодити, літій, який вони містять, займається від контакту з повітрям і може викликати пожежу. Тому батарейки треба сортувати, причому робити це вже на виробництві. Тривале зберігання ускладнює і сортування, і переробку цих відходів.

Вилучивши з побутового сміття лише батарейки, ми зменшуємо його токсичність удвічі – еколог

Між тим, в Україні діє кілька мереж зі збору батарейок, одну з них сформували експерти-екологи.

Так, збором елементів живлення у кількох регіонах України займається голова Херсонського обласного осередку Національного екологічного центру України, доктор біологічних наук Іван Мойсеєнко. Під його керівництвом зібрано понад шість тонн батарейок. Він закликає українців самостійно збирати ці відходи і зберігати їх доти, доки не з’явиться надійний спосіб їхньої переробки в Україні, або ж коли не набуде чинності угода із західними переробниками.

Це – найтоксичніша складова побутових відходів: якщо відділити батарейки, сміття стає удвічі менш небезпечним для довкілля

«Дуже важливо вилучати батарейки із загальної маси сміття й зберігати. Це найтоксичніша складова побутових відходів: якщо відділити батарейки, сміття стає удвічі менш небезпечним для довкілля. А по масі це якісь частки відсотка, – наводить свої розрахунки науковець.– Зрозуміло, що ми не побудуємо переробне підприємство за рік-два. Тому зараз треба налагодити систему збору й зберігання. Навіть такі розвинені країни, як Японія, теж зберігають батарейки, а тим часом працюють над найсучаснішою методикою переробки цього ресурсу. Адже наявні технології не є повністю безпечними».

При цьому Іван Мойсеєнко побоюється, що централізоване «закладання переробки у вартість товару» призведе до того, що імпортери будуть не зацікавленні у більшому збиранні відходів на переробку, щоб залишити частину цієї екологічної націнки собі. З іншого боку, знижка громадянам, які здають стару батарейку, купуючи нову, матиме набагато кращий результат, пропонує він.

У Міністерстві екології та природних ресурсів повідомляють, що саме зараз триває обговорення змін до законодавства про відходи, із залученням урядовців та експертів. Якими будуть майбутні закони, стане зрозуміло вже найближчими днями.

Re-Cycle: переробка використаних батарейок

Сьогодні ми трохи поговоримо про екологію. Адже велосипеди, прихильниками яких ми з вами є, зараз відіграють дуже важливу роль в екологічній ситуації на нашій планеті. Напевно кожен, хто користується цим чарівним видом транспорту, хоч зрідка замислюється про це, радіючи, що може внести свої «п’ять копійок» в захист навколишнього середовища. Саме тому ми хочемо поговорити з велосипедистами про ще один спосіб зменшити навантаження на відновлюючі сили природи.

Чому переробка настільки важлива?

В епоху широкого використання усіх видів електричного та електронного устаткування, стає особливо важливим розуміння необхідності правильного поводження з відходами. Дуже радує, що сьогодні більшість батарейок не настільки небезпечні для навколишнього середовища, як раніше (оскільки зараз в них міститься помітно менше ртуті та інших токсичних речовин), але це ще не означає, що шкода, що наноситься при їх некоректній утилізації, може залишитися поза нашою увагою. У більшості розвинених країн навіть передбачені штрафи за неправильну утилізацію «електровідходів».

Важкі метали, луги і кислоти — сильні канцерогени, які входять до складу батарей і акумуляторів, — істотно впливають на грунт і воду. Ось, наприклад, одна звичайна пальчикова батарейка АА може забруднити землю площею в 20 м2, воду об’ємом близько 400 л, повітря (якщо сміття спалюють) . Вона — страшний вбивця: один їжачок , два крота , пару тисяч дощових черв’яків, які живуть на такій ділянці землі … Звучить, звичайно , як відома всім фраза про краплю нікотину, адже ми не проводили таких досліджень самостійно. Але про це варто замислитися .

І це ще не все. Ту ж воду, з якої вивести важкі метали на даний момент просто неможливо, вживаємо і ми. Адже забруднені води — це джерела, підземні запаси для наших бюветів, струмки, річки і озера. Накопичуючись у людському організмі, ці речовини повільно, але постійно впливають на нашу шкіру, легені, печінку, нирки, кісткову та нервову систему, м’яко кажучи, не найкращим чином. Якщо ми стикаємося з великою кількістю шкідливих речовин одночасно, найчастіше нам загрожує серйозне гостре отруєння, а якщо «приймаємо» у невеликих кількостях, то стає очевидним відповідь на питання: «звідки ж у мене хронічні хвороби? я ніби все роблю правильно!»

Можна довго «розкладати по поличках» інформацію про те, які з компонентів відпрацьованої батарейки на що впливають, але цієї інформації в інтернеті достатньо. Тому ми постараємося сказати про це якомога коротше: свинець вражає нирки і нервову систему, особливо головний мозок; ртуть до всього цього ще гробить печінку і є особливо небезпечною для маленьких дітей; кадмій є сильним канцерогеном, від нього найбільше страждають нирки, печінка, кістки та щитовидна залоза. Сполуки, які потрапляють до повітря зі сміттєспалювальних заводів, провокують онкологічні та репродуктивні захворювання. Сподіваюся, у нас вийшло пояснити, чому не варто викидати батарейки разом з побутовим сміттям. Якщо цікаво, можете отримати більш детальну інформацію на сайтах, присвячених даній тематиці, а ми більше не будемо зупинятися на цьому.

Чи існує «життя після смерті» для використаних батарейок?

Є ще один пункт на користь екологічною переробки батарейок. Цей вже скоріше можна віднести до економічних вигод. Що відбувається після того, як коробку з батарейками відвезли з магазину? Давайте подивимося, що можна «видобути» з батарейок і акумуляторів, а пізніше використовувати і в інших галузях.

Пластик . В основному його отримують з оболонок і контейнерів акумуляторів. Про пластик багато розповідати не потрібно — з нього отримують новий пластик , який можна використовувати в тому числі і для нових елементів живлення.

Свинець . Свинцеві частини переплавляються й у вигляді сировини відправляються виробникам все тих же елементів живлення для повторного використання. Крім того, свинець використовується в радіології, машинобудівному виробництві, радіо- і авіапромисловості.

Сірчана кислота . Використовують два способи переробки кислоти з акумуляторів. У першому з них її нейтралізують і очищують, в результаті чого виходить звичайна вода. У другому її обробляють і перетворюють на сульфат натрію, який використовується в наших пральних порошках, скло – і текстильній промисловості. Ще сірчану кислоту використовують для виробництва добрив, в металургії для виявлення мікротріщин, у нафтопереробній промисловості, у фарбах, пластмасах, медикаментах і — правильно — у нових батарейках.

Ртуть . Її використовують в медицині (термометри та кварцеві лампи), спеціальних фарбах для підводних поверхонь морських кораблів, лампах денного світла, барометрах, хімічній промисловості, рідкокристалічних моніторах і в багатьох інших областях і предметах. Звісно, в нові ртутні батарейки її теж додають.

Лужні, цинкові, нікель-кадмієві, нікель-металогідридні і літій-іонні батареї переробляються повністю. З них отримують цинк, кадмій і марганець, сталь , а також папір і пластик . Зрозуміло, що їх теж можна повторно використовувати у різних галузях.

Літієві батарейки. При їх переробці шляхом нейтралізації відновлюють чорні і кольорові метали , які відправляються в металургійну промисловість, вуглець, металевий літій і карбонат літію, що пізніше використовується для створення технічної фольги.

Тобто, якщо переробляти всі батарейки, то можна істотно економити на сировині для нових елементів живлення або навіть для інших галузей. Хіба це не варто нашої уваги ?

Куди ж подіти використані батарейки ?

Правильніше за все відправляти їх на переробку до центру утилізації. Це стосується не лише батарейок: всі продукти, які марковано значком перекресленої урни, варто було б здавати у відповідні пункти збору.

Існує безліч центрів з переробки, до яких можна відправити відпрацьовані батарейки, хоча, не обов’язково робити це самостійно. Все частіше в приміщеннях різних магазинів, фірм і сервісів ставлять контейнери спеціально для збору такого роду відходів, щоб потім їх усі відправити відразу до компаній-переробників, з якими у них вже налагоджено контакти. За це вам не доведеться платити і не потрібно витрачати час на контакт із заводом. Наприклад, veliki.ua співпрацюють з «Аргентум», куди йде вміст коробок з пунктів прокату велосипедів. Вони займаються безпечною для навколишнього середовища переробкою батарейок та аккумуляторів. Так що якщо вам не все одно , скільки живих організмів постраждає від недбалого поводження зі звичайними батарейками, але ліньки розбиратися самостійно, приносьте їх до нас, а ми допоможемо подарувати їм нове життя.