Королівська герань: сорти, вирощування, розмноження

Королівська герань є одним з найяскравіших представників роду пеларгоній, що входять в сімейство Геранієвих. Однак у народі квітку частіше називають геранню, що з точки зору ботаніки в корені невірно. Справжня герань належить до роду геранів і являє собою абсолютно самостійну рослину.

Опис

Королівська пеларгонія (лат. Pelargonium grandiflorum) є результатом селекційної роботи ботаніка Ліберті Хайда Бейла і була виведена і описана ним в далекому 1901 році. Батьківські особи були родом з Південної Африки, яку по праву можна вважати батьківщиною квітки. Звідти рослина була завезена спочатку в Англію, а потім швидко поширилася по всій Європі. На сьогоднішній день королівську пеларгонію вирощують у багатьох країнах світу, вкрала цією шикарною рослиною міські клумби, балкони і зимові сади. Однак, поряд з високою декоративністю, вид є одним з найбільш вибагливих і примхливих у догляді.

І якщо, наприклад, зональна або тюльпановидна пеларгонії абсолютно нетребувальні у догляді, то вирощування королівської вимагає наявності певного досвіду і великого терпіння.

Зовні квітка виглядає дуже ефектно: яскраві і досить великі суцвіття густо покривають пишний куст, який може зрости до 1,5 метрів. Однак у більшості випадків до таких розмірів рослину не доводять і своєчасно обрізають. Оптимальним розміром кімнатної королівської пеларгонії вважається 40-60 см. Такі кущі виглядають досить акуратними, але в той же час об’ємними і густими.

Суцвіття пеларгонії сягають у діаметрі 15 см і завдяки рясному і тривалому цвітінню утворюють суцільну квітучу шапку. Саме через величезні розміри і велику кількість квіток вид став називатися королівським. Цвітіння триває дуже довго, і при створенні сприятливих умов може тривати з березня по початок жовтня. Королівська герань має прямостоячі трав’янисті стеблі з густо зростаючим на них цільним лопатевим листям. Поверхня листових пластин часто покрита м’якими ворсинками, а краї можуть мати хвилясту або дрібнозубрену будову.

Коренева система біля квітки сечкуватого типу, дуже ніжна і ранима.

У процесі цвітіння пеларгонія виділяє в навколишнє середовище ефірні масла і фітонциди, які благотворно діють на психоемоційний стан людини, знімають дратівливість і покращують сон. Однак особам, схильним до прояву алергічних реакцій, слід бути обережними: незважаючи на слабкий аромат, королівська герань може викликати головний біль, першіння в горлі і ряд інших неприємних симптомів. За народними повір’ями, квітка сприяє гармонізації сімейних відносин, залучає в будинок гроші і щастя і захищає господарів від зглазу і псування.

Популярні сорти

Сортове розмаїття королівської пеларгонії вражає уяву. Вигляд представлений величезною кількістю великих і малих рослин з кольорами червоних, білих, пурпурових, рожевих, фіолетових і помаранчевих відтінків. Нижче представлені найбільш популярні сорти, які, на думку фахівців, не дуже обтяжливі у догляді і підійдуть для початківців квітникарів.

• «Мандарин» (лат. Pelargonium grandiflorum Mandarin), як можна здогадатися з назви, має красиві помаранчеві квітки. Велику декоративність бутонам надає білосніжна внутрішня поверхня пелюсток і біла кайма по їх зовнішньому краю. Рослина добре реагує на обрізку і дозволяє легко сформувати бажану форму. Відмінною особливістю сорту є велика тривалість цвітіння: перші букети розпускаються в першій декаді березня, а останні закінчують цвісти лише до кінця вересня.

Для підвищення декоративних властивостей квітка потребує зимового відпочинку, який їй влаштовують з початку грудня по кінець січня.

• «Мона Ліза» (лат. Pelargonium grandiflorum Mona Lisa) виглядає дуже ефектно: на тлі соковито-зеленого листя розташовані великі білосніжні напівмахрові квітки з червоними тичинками. Внутрішня частина хвилястих бутонів іноді покрита ледь помітними рожевими штришками, що надає їм ще більшого чарівності. Листя у рослини великі, темно-зелені, що досягають розміру квітки. Сорт добре росте в домашніх умовах, відноситься до числа найбільш нетребувальних і підійде для початківців.
• «Морвена» (лат. Pelargonium grandiflorum Morwenna) – це компактна рослина з дуже великими чорно-бордовими квітками. Суцвіття красиво виглядають на тлі зеленого листя і зберігаються на кущі досить довго. Рослина дуже швидко розростається і добре куститься, зберігаючи високі декоративні властивості навіть у період спокою при повній відсутності кольорів.
• «Елеганс Жанетт» (лат. Pelargonium grandiflorum Elegance Jeanette) характеризується дуже раннім і тривалим цвітінням. Суцвіття представлені великими двоколірними кольорами, верхні пелюстки яких мають бордове забарвлення, а нижні – ніжно-рожеве. Квітка досить компактна і добре підходить для кімнатного вирощування.

Головною умовою рясного кольору є організація для рослини періоду спокою, який повинен починатися на початку грудня і тривати не менше 4-6 тижнів.

• «Клеріон брайт ред» (лат. Pelargonium grandiflorum Clarion BrightRed) характеризується довгим та інтенсивним цвітінням, і також потребує повноцінного відпочинку взимку. Яскраво-червоні не надто великі квітки покривають куст пишною шапкою, ефектно поєднуючись з яскравою зеленою листям. На середній частині пелюсток є темні плями, через що квітка виглядає дуже благородно.

Нюанси вирощування

Відхід у домашніх умовах за королівською геранню мало чим відрізняється від вирощування інших представників сімейства Геранієвих. Він полягає у створенні оптимальних умов температури, освітлення та вологості, а також у своєчасному поливі, обрізці та підживленні рослин.

Освітлення

При виборі місця для королівської пеларгонії необхідно віддавати перевагу сонячним і захищеним від протягів місцям. Рослина любить яскраве розсіяне світло і відмінно почуватиметься на підвіконні південного вікна. Для того щоб створити розсіяне освітлення, використовують марлю, приклеєну до вікна на скотч, або тюлеві фіранки. Якщо ж заходи до розсіювання світла зроблені не будуть, то зростає ризик отримання листям опіків, що погіршить стан квітки і негативно позначиться на його декоративних властивостях.

Однак розташовувати рослину в постійній тіні також не можна. Брак сонячного світла призведе до мізерного і швидкоплинного цвітіння, а в деяких випадках і зовсім до його відсутності. Тому при вирощуванні пеларгонії важливо правильно вибрати оптимальний баланс світла і тіні, щоб не нашкодити рослині. Оптимальним варіантом розміщення квітки стануть підвіконня східних або західних вікон, на яких одну половину дня рослина буде знаходитися на сонці, а іншу – в тіні.

У зимовий період королівську герань необхідно підсвічувати фітолампою. Якщо цього не робити, то через малу тривалість світлового дня стеблі почнуть витягуватися вгору, а листя помітно поблекнуть. У цей період сонце не таке активне і рослину можна сміливо розташовувати на південних вікнах без розсіюючого екрану.

Температура і вологість

Королівська герань відноситься до досить теплолюбних видів і в літній період добре себе почуває при 22-27 градусах. Вищу температуру рослина також добре переносить, однак вимагає частішого поливу. При вуличному вмісті пеларгонії необхідно уважно стежити за показаннями термометра, оскільки занадто низькі нічні температури можуть викликати почервоніння листя і негативно позначитися на декоративності квітки.

Взимку герань впадає в стан спокою і потребує помітного зниження температур. Оптимальним терморежимом у період з листопада по лютий є 12-15 градусів. Для цього квітку переносять на опалювальну лоджію або в теплицю, забезпечуючи її достатньою кількістю світла, необхідною для протікання процесу фотосинтезу. Знижена температура допоможе квітці сформувати нові нирки, дасть йому можливість відпочити і з новими силами приступити до цвітіння. Головне в цей період – захистити герань від крізняків і різкого потепління, інакше на своєчасне і рясне цвітіння можна не розраховувати.

Що стосується вологості, то королівська герань нормально почуває себе при звичайних кімнатних значеннях 50-60% і додаткового обприскування не потребує.

Режим поливу

Пеларгонія є вологолюбною рослиною і вимагає регулярного поливу. Однак частота зволоження вибирається індивідуально і залежить від температури повітря і місцезнаходження квітки. Так, вуличні рослини в особливо спекотні літні дні поливають два рази на день. Процедуру виконують до 10 години ранку і після 6 години вечора: у цей час сонце не надто активно і не зможе обпалити мокре листя. До речі, герань дуже не любить воду на своїх кольорах і листях, через що полив слід виконувати якомога ближче до кореня.

При кімнатному вирощуванні буде достатньо двох поливів на тиждень за умови, що температура в приміщенні перевищує 22 градусів. У холодне і похмуре літо полив скорочують до одного разу на тиждень, і виконують тільки при висиханні 1/3 субстрату. Якщо ж ґрунт не висох і залишається вологим, то поливати рослину не можна, особливо якщо температура нижче 20 градусів. Це обумовлено тим, що королівська герань не виносить холодну сирість і при створенні несприятливих умов може захворіти кореневою гниллю або мучнистою росою.

Підживлення

Королівська герань дуже чуйно реагує на підкор

Уход за королевской геранью в домашних условиях

Крупноцветковая пеларгония — селекционный вид, прародители которого были завезены в Европу в 18 веке из тропиков Южной Африки. Благодаря постоянному скрещиванию сортов ученым удалось вывести Королевскую герань. От других представителей отличается крупными цветками, образующими шапку поверх зелени и тонким ароматом. В уходе капризен.

Описание королевской герани

Царская пеларгония считается одним из красивых гибридов цветка. Родиной считается Капская область, расположенная на юго-западе Африки. Высота куста не превышает 50 см, при этом цветы расположены на уровне листвы.

Соцветия в диаметре могут достигать 15 см. Окрас варьирует от белого до темного, схожего с черным. В основном присутствует палитра алых оттенков. Лепестки расположены в два, иногда в три ряда. Верхний отличается ярким насыщенным оттенком, часто с пятнистым узором или прожилками. Внешне похож на анютины глазки.

Листья плотные, бархатистые, с волнообразными краями, иногда в мелкий зубчик. Расположены на черенках поочередно. Окрас зеленый. Стебель прямой, латентный. Корневая система состоит из придаточных корней.

Сорта и виды королевской герани

Учеными из Германии было выведено более тысячи сортов. Наиболее распространены среди цветоводов два вида: Candy Flowers и Ангелы. Оба с пышным цветением, в уходе простые.

• CF Bicolor (Cambi) — нежно-розовые тона, с блеклым пятном на лепестках.
• CF Bright Red (Camred) — бордовые с черной точкой.
• CF Black Red (Camdared) — верх темный, алого оттенка, низ осветлен.

• Spanish Angel — кустик 35 см, верхние лепестки насыщенные алые, нижние — лиловые, в диаметре 3 см.
• Imperial Butterfly — стебель 30 см, окрас белый с сиреневыми заостренными краями, обладают ароматом лимона.
• Darmsden — высота герани 30 см, лепестки двухцветные: верх — смесь бордо с розовым, низ белый.
• PAC Angeleyes Viola — в длину аналогичен предыдущим, обладает обильным цветением, цветы окраса фуксии с малиновым пятном, источает тонкий цитрусовый запах.

Необычные сорта королевской герани

Среди гибридов ученым удалось получить сорта, обладающие необычным строением, яркими красочными цветами.

Главные правила ухода в домашних условиях

Королевская герань в домашних условиях требует особого ухода. Цветоводу стоит приложить усилия, чтобы цветок пошел в рост и цвел.

Особенности летнего ухода в домашних условиях

В летний период пеларгония цветет. Цветку требуется только полив и подкорм. Если он находится на свежем воздухе, то внимательно следят за температурным режимом. При показателях ниже +22…+24 °C, поливы сокращают, ниже +10 °C, регулярно проверяют равномерность высыхания земляного кома. Чрезмерная влага может привести к загниванию корней и образованию грибковой плесени. Поливать рекомендуют ранним утром до наступления жары либо вечером, когда солнышко уже не печет и уходит в закат.

Для подкормки используют удобрения с минимальным содержанием азота либо его отсутствием.

На улице пеларгонию постоянно проверяют на наличие вредителей. При их обнаружении сразу обрабатывают инсектицидом, чтобы растение не заболело и не погибло. При выборе места избегают прямого попадания света.

Лучи солнца могут оставить следы ожогов на листве или она поменяет окрас на алый. Королевская герань плохо переносит смену места, поэтому советуют не высаживать ее в открытый грунт либо делать это вместе с горшком для сохранения корневища от нападений насекомых.

Особенности зимнего ухода в домашних условиях

В зимнее время у герани наступает период покоя. Горшки убирают в прохладное место с температурой +10…+14 °C, сокращают поливы, полностью исключают подкормку. Перед этим делают обрезку, это позволит получить более пышное и долгое цветение в следующем сезоне. Стебель укорачивают на одну треть, затем убирают все сухие ветви, бутоны, листву. В период отдыха вновь появившиеся ростки прищипывают.

Посадка королевской красавицы

Частые пересадки для Королевской герани служат источником стресса, поэтому проводят их только после того, как корневая система полностью заполнит пространство в горшке.

Оптимальное время конец зимы — начало весны, до цветения. Посуду выбирают в диаметре на 1,5-2 см больше. На дно выкладывают дренаж, сверху его покрывают слоем из хлопчатобумажной ткани. Это поможет задерживать грунт. Субстрат можно приобрести в магазине. Необходимо обратить внимание, чтобы в нем отсутствовали компоненты, удерживающие влагу. При самостоятельном приготовлении используют торф, перегной и песок (1:1:1). Для улучшения качества и образования слабощелочной среды добавляют золу. Почва должна получиться питательной и рыхлой по консистенции.

Если цветок был приобретен в магазине, то необходимо дождаться окончания цветения и дать время на адаптацию в новом месте. Только затем приступать к пересадке.

Начинают процесс с обильного полива, затем растение вместе с влажным земляным комом помещают в подготовленную емкость. Свободное пространство заполняют свежим грунтом.

Размножение

Размножают двумя способами: черенкованием и семенами. Первый более простой, во втором случае цветение будет более продолжительным, корневая система развитой и крепкой.

Черенкование

Для посадки используют верхние ростки длиной 7-10 см с 2-3 узлами на каждом, полученные во время весенней обрезки. Подсушивают их в течение двух часов после срезки.

Полученный материал высаживают в почву, не размещают в воде, где он может загнить и не пустить корней. Грунт для высадки готовят заблаговременно. Для этого:

• готовят смесь из перлита и земли (1:1);
• дезинфицируют в духовом шкафу или при помощи раствора марганцовки полученный субстрат;
• отстаивают его в течение двух суток.

Перед посадкой низ побега посыпают препаратом Корневина, затем его высаживают в подготовленную посуду, заглубляют на 2 см в почву. Оставляют при неярком свете и температуре +14…+16 °C. Поливают через поддон, чтобы корни не сгнили от избытка влаги.

Посаженый отросток укореняется в течение недели, далее его можно пересаживать в горшок. Когда побеги посадили в подготовленную почву, их не накрывают пленкой, создавая парниковый эффект. Для укрепления корневища появляющиеся листики купируют, чтобы растение не тратило на них свои силы.

Для упрощения процедуры высадки черенка используют торфяную таблетку. В этом случае поддон с ними располагают на подоконнике, прикрывают от прямых лучей солнца. Ошпаривают кипяченой водой, отстоянной в течение 3 дней, для дезинфекции, после того как влага впиталась, лишнюю сливают. Черенок окунают в ускоритель роста корневой системы, для Королевской пеларгонии это условие обязательно. Затем высаживают по центру таблетки, заглубляют на одну треть. Субстрат плотно обжимают, чтобы устранить излишки воды. Парник не создают, опрыскивания не проводят, это противопоказано. После появления корешков ножницами аккуратно делают надрезы по бокам и удаляют таблетку. Те места, где корни вросли в нее, не трогают. Рассаду помещают в пластиковые стаканчики, где она продолжает расти.

Размножение семенами

Материал для размножения приобретают в магазине. Сеют в конце февраля, перед началом цветения. Субстрат готовят из торфа и песка (1:1), добавляют золу. Дезинфицируют прокаливанием или раствором марганцовки. Семена мелкие, вытянутые. В почву их заглубляют на 5 мм. Рассаду накрывают пленкой, создают парниковый эффект и убирают в теплое место с ярким рассеянным светом и температурой +21…+25 °C.

Через месяц появятся первые росточки. Как только они выпустили два листочка, их пикируют в отдельные горшки диаметром 10 см, глубиной 14 см. На дно выкладывают слой дренажа. После появления 5 листочка, начинают прищипывание, чтобы придать форму и получить больше боковых побегов для пышности куста.

Мистер Дачник предупреждает: возможные проблемы при выращивании королевской герани

Крупноцветковая герань имеет свои нюансы в уходе. Если их не соблюдать, можно столкнуться с болезнью цветка, изменением во внешнем виде. Она не зацветет.