Пандемія чуми 1347-1353 років, також відома як "Чорна смерть", вважається переломним моментом в історії середньовічної Європи. Хоча чума не була новою хворобою для Європи, адже у VI-VIII сторіччях так звана "Юстиніанова чума" забрала на континенті мільйони життів. Відтоді пройшло багато часу, про неї встигли забути.18 квіт. 2020 р.
Atra mors) — друга за історичним переліком пандемія чуми, занесена зі Східного Китаю, яка прокотилася по Азії, Європі, частині Африки у середині XIV сторіччя (1347—1353 роки).
Через все це у XXI столітті легеневу форму чуми відносять до тих хвороб, які регулюють сучасні Міжнародні медико-санітарні правила 2005 року. За приблизними підрахунками за відому історію чума забрала життя 180—200 млн людей.
Викликає чуму бактерія Yersinia pestis, що передавалася людям від бліх, а переносили чумних бліх щури. Їх і називали головними винуватцями епідемії, хоча насправді вони були лише первинними переносниками, а далі хвороба поширювалася від людини до людини без жодної допомоги щурів.
(бубонна чума; чума; чорна смерть) Діагноз — епідеміологічний та клінічний, підтверджується результатами посіву та серологічного дослідження. Лікування полягає у застосуванні стрептоміцину або гентаміцину. Альтернативними препаратами є фторхінолони або доксициклін.
Джерелом збудника інфекції є хворі, перехворілі чумою свині, продукти їх забою і трупи. Шляхами передачі є предмети навколишнього середовища, на які потрапив збудник чуми.
За перші 10 років пандемії (1894—1904 рр.) чума була зафіксована у 87 портових містах світу. У 1897 році в місті Пуна в Індії розпочався спалах чуми.
