Відмороження

Відмороження — це замерзання рідини у тканинах, як всередині, так і зовні клітин. Наслідками цього є: зневоднення клітин, аномальні концентрації електролітів всередині них і денатурація білково-ліпідних комплексів. Розморожування клітин призводить до їх руйнування і в подальшому виділення прозапальних медіаторів, відповідальних за набряк, наростання ішемії і інші симптоми реперфузійного синдрому. Вторинно, відбувається тромбоутворення на рівні мікроциркуляції. Таким чином, після відтавання, основною причиною відмирання тканин є їх ішемія, а первинне температурне пошкодження трансформується в гостру судинну подію.

Найбільш вразливими до обмороження є периферичні частини кінцівок, вушні раковини та ніс.

Симптоми: зникнення пекучого болю, поблідніння відморожених тканин. Оцінка поверхні і глибини відморожень можлива тільки після відтавання.

Перша допомога

1. Якщо у потерпілого виявлена гіпотермія, її лікування має пріоритет над лікуванням обморожень.

2. Не розморожуйте обморожену кінцівку — це призводить до втрати моторної функції і необхідності евакуації потерпілого силами випадкових рятувальників.

3. Больові відчуття, пов’язані з фазою відтавання, можна зменшити за допомогою ацетилсаліцилової кислоти (AСК) і/або ібупрофену.

4. Зніміть прикраси з обморожених пальців.

Алгоритм дій в машині швидкої допомоги

1. Забезпечте обморожену кінцівку стерильною пов’язкою, кожен палець окремо. Потім слід знерухомити кінцівку і злегка підняти, щоб обмежити набряк.

2. Оберігайте обморожені тканини від травм, а якщо вони вже відтанули — від повторного заморожування.

3. Призначте АСК з метою пригнічення функції тромбоцитів під час відтавання та знеболення; збільшити аналгетичний ефект можете за допомогою ібупрофену.

4. Уникайте повільного відтавання тканин.

Алгоритм дій в лікарні

1. Якщо відмороженої частини тіла не розігріто → використайте теплу ванну. Оптимальна температура води становить ≈38 °C. Час зігрівання 30–60 хв. Розморожувана кінцівка не повинна торкатися стінок посудини. У воду можна додати йод або хлоргексидин.

2. Призначте НПЗП: ібупрофен 400 мг 3 × на день і АСК 300 мг 1 × на день. При непереносимості АСК → клопідогрель 300 мг в першу добу, а потім 75 мг 1 × на день.

3. Запобігайте зневодненню, застосовуючи відповідну інфузійну терапію.

4. Використовуйте місцево на обмороження крем з екстрактом алое (антипростагландинова дія).

5. Слідкуйте, щоб не допустити місцевого стискання відмороженої ділянки.

6. У разі болю, незважаючи на застосування НПЗП, додайте парацетамол або трамадол.

7. Проведіть профілактику правця →розд. 18.3.1, розгляньте показання для початку антибактеріальної терапії (напр. амоксицилін з клавуланатом або кліндаміцин).

8. Спеціалізоване лікування включає застосування простагландинів, тромболітиків, гіпербаричної кисневої терапії.

9. Рання хірургічна обробка: евакуація вмісту пухирів в асептичних умовах і щоденна обробка ран з використанням антисептичних засобів. Інфікований некроз → скеруйте пацієнта на негайну ампутацію.

10. Планову ампутацію відкладіть до часу демаркації сухого некрозу (від кількох до кільканадцяти тижнів).

Обмороження: класифікація та перша допомога

Обмороженням називають ушкодження м’яких тканин у результаті впливу на них низьких температур. Прискорити процес можуть вітер та висока вологість повітря. Тому отримати обмороження можна навіть тоді, коли на вулиці показники температури перевищують 0 градусів.

Також до обмороження може призвести перебування в нерухомому або вимушеному незручному становищі протягом тривалого часу, патології серця або судин, голод, ослаблений імунітет, перевтома, непідходяще взуття або одяг (надто вузьке, здавлює кінцівки, вологе і т. д.). Як уникнути обмороження та що робити при холодовому пошкодженні тканин?

Ознаки обмороження

На обмороження можуть вказувати такі зміни:

• блідість шкірних покривів;
• зниження або повна відсутність тактильної чутливості пальців чи кінцівки;
• поява набряку та почервоніння шкіри при відігріванні;
• формування міхурів, наповнених кров’ю;
• зниження тиску і натомість прискореного пульсу;
• зниження температури тіла.

Ступені обмороження

Виділяють 4 ступеня обмороження тканин:

1. Легке обмороження. Настає у разі нетривалої дії холоду. Першою ознакою початку обмороження є поколювання або печіння шкіри, яке поступово переходить в оніміння, свербіж або біль різної інтенсивності. При цьому уражена ділянка стає блідою, а після відігрівання різко червоніє. Іноді відтінок шкіри може ставати яскраво-червоним. Також спостерігається набряклість м’яких тканин. На цьому етапі відмирання шкірних покривів немає. Через кілька днів шкіра може лущитися. На повне відновлення потрібно до 5-7 днів.
2. При другому ступені обмороження шкіра стає блідою та холодною, порушується її чутливість. Після зігрівання печіння та свербіж більш інтенсивні, ніж на першій стадії. Через кілька днів після отримання травми на шкірі з’являються бульбашки, наповнені прозорою рідиною. На повне відновлення витрачається до 2 тижнів. При цьому рубці після зникнення бульбашок на шкірі не залишаються.
3. При третій стадії обмороження відбувається ушкодження шкіри з подальшим формуванням рубців чи грануляцій. Відмерла тканина відторгається протягом 2-3 тижнів. Далі протягом 1 місяця відбувається процес рубцювання.
4. На четвертій стадії спостерігається повне відмирання м’яких тканин. Можливе ураження суглобів та кісткової тканини. Пошкоджена ділянка має синій відтінок. При зігріванні утворюється набряк, який поступово збільшується.

Перша допомога при обмороженні

Перше, що потрібно зробити з людиною, яка постраждала від обмороження – це перемістити її в тепле приміщення. Необхідно пам’ятати, що різко розігрівати тканини, які зазнали впливу холоду, не можна.

При загальному переохолодженні тіла людину слід укутати в теплу ковдру. На пошкоджені ділянки накладається термоізолююча ватно-марлева пов’язка. Завдяки їй вдасться запобігти різкому нагріванню тканин, що може негативно вплинути на їх функціональність.

При обмороженні кінцівки можна помістити у ванну з водою, температура якої не перевищує 20 градусів. Поступово температуру слід підвищувати до 40 градусів. Пошкоджену кінцівку рекомендується масажувати легкими рухами протягом 30-40 хвилин. Також потерпілому необхідно дати тепле пиття. Ідеально підійде солодкий чай.

Щоб усунути больовий синдром, потерпілому слід випити знеболювальне. За наявності ознак серйозного ураження тканин (2 стадія та глибше) людину слід доставити до медичного закладу для надання їй кваліфікованої допомоги.

Також важливо запам’ятати, чого не можна робити під час обмороження:

1. Неприпустиме інтенсивне розтирання уражених ділянок руками, спиртом, снігом тощо. Такі дії можуть спровокувати порушення цілісності шкіри, утворення тромбів або посилити процес руйнування тканин.
2. У разі появи бульбашок заборонено їх проколювати.
3. Не варто натирати пошкоджену шкіру жиром, спиртом тощо.
4. Для зігрівання кінцівок, вух, носа та інших виступаючих частин тіла заборонено використовувати гарячу воду, грілки.

Процес відігрівання має відбуватися поступово. Різниця між температурою пошкоджених та здорових ділянок тіла не повинна перевищувати двох градусів. Якщо підвищення температури буде різким, можлива поява набряклості або синюшності тканин.

Лікування та профілактика обморожень

Стаціонарне лікування обморожень базується на використанні лікарських препаратів:

• знеболювальних засобів;
• антикоагулянтів;
• вітамінів;
• судинорозширювальні ліки;
• фібринолітиків.

При цьому проводиться термоконтроль фаланг пальців, променевозап’ясткових і гомілкових суглобів, кистей, основи стоп. Доки показники температури в контрольних точках не досягнуть 28-30 градусів, не можна знімати термоізолюючу пов’язку.

Якщо присутня глибока холодова травма, пацієнту призначають хірургічну операцію, під час якої проводять видалення некротичних ділянок. У деяких випадках може бути потрібна часткова або повна ампутація пошкодженої кінцівки з наступною пластикою.

Щоб уникнути обмороження, важливо тепло одягатися, особливо коли на вулиці великий мороз, сильний вітер і висока вологість повітря. Обличчя та інші відкриті ділянки тіла слід максимально захищати від холоду. Також варто попередити промокання одягу та взуття. Речі не повинні бути надто вузькими та стягуючими. При тривалому знаходженні на вулиці у мороз, важливо уникати куріння та вживання спиртних напоїв.

Особливо важливо уважно стежити за маленькими дітьми. Перед виходом на вулицю їм варто змащувати руки та обличчя дитячим кремом чи іншими захисними засобами.

Небезпеку обмороження можна порівняти з опіками. Тому важливо одягатися за погодою та не перемерзати. Якщо уникнути обмороження все-таки не вдалося, варто відразу звернутися за медичною допомогою, щоб уникнути ускладнень і досягти максимально швидкого відновлення.

Обмороження: симптоми, ступені, перша допомога та лікування

Зазвичай, обмороження описується за його клінічними проявами. Спочатку передбачити ступінь обмороженого ураження важко. Історично, обмороження поділяють за ступенем тяжкості, які базуються на гострих фізичних висновках після замороження та зігрівання.

Інший метод класифікації за глибиною ураження.

Військові використовують дві простих класифікації обмороження за глибиною ураження.

Поверхневі (без пошкодження тканин)

глибоке або важке(з втратою тканин). Дуже важливо відрізняти просте поверхневе обмороження від глибокого або важкого обмороження, так як відповідно до цього надаватиметься допомога.

Обмороження (Frostbite): обмороження відбувається тоді, коли шкіра піддається впливу температур, нижчих температури замерзання. По мірі розвитку обмороження шкіра починає німіти, та набувати сірого воскового білого кольору. Місце ураження буде холодним на дотик та відчуватиметься як жорстке або “дерев’яне”. Тканини обмороженої частини ушкоджуються через нестачу крові та утворення кристалів льоду.

Після відтавання, може виникнути набряк, що загострить травму. Найчастіше обморожуються руки та ноги, проте це може статися на будь-якій ділянці тіла, включаючи обличчя, вуха та ніс.

Примітка: Лікування гіпотермії повинно відбуватися перед лікуванням обмороження, так як вона може призвести до летальних наслідків.

*Поверхневе обмороження (Frostnip):Інший термін, який використовується для поверхневого обмороження або обмороження 1-го ступеню. Обмороження обмежене поверхнею шкіри. Шкіра виглядатиме червоною та опухлою. Не дивлячись на те, що це боляче, зазвичай не відбувається подальшого ураження під час зігрівання. Коли обмороження просувається глибше через шкіру та плоть – це вже глибше обмороження. Поверхневе обмороження повинно оглядатися та лікуватися серйозно, так як це може бути першою ознакою глибокого обмороження.

Поверхневе/Обмороження 1 ступеню (Frostnip): Відбувається обмороження шарів шкіри, епідермісу.

Важливо: немає втрати тканин

Симптоми обмороження зазвичай співставні тяжкості травми. Спочатку з’являється оніміння та біль, а потім слідує незграбність або почуття відсутності ураженої частини тіла. Відчувається екстремальний біль при відігріванні. Різні пацієнти можуть мати різні симптоми.

Обмороження 1-го ступеню/поверхневе (пухирі відсутні)

Ознаки та симптоми: періодична поява синіх крапок на ураженій частині

Обмороження 2 ступеню – глибше ураження шкіри, що може призвести до виникнення бульбашок з прозорою або молочною рідиною всередині. Уражається епідерміс та поверхнева дерма.

Ураження 2-го ступеню розвиваються протягом 12 годин з появою почервоніння шкіри та набряком навколишніх пухирів.

Обмороження 2-го ступеню (поверхневі пухирі з прозорою або молочною рідиною).

Геморагічні пухирі вказують на більш складне обмороження, так як ушкоджена глибша дерма.

Важливо пам’ятати, що проколювати пухирі не можна, так як це може призвести до висихання шкіри та подальшого пошкодження тканин

Глибоке або Тяжке/Обмороження 3-го ступеню: Обмороження всієї товщі шкіри (дерми)

Геморагічні пухирі як результат обмороження глибокої дерми

Почорніння шкіри з некрозом місцевих тканин

Це глибоке або тяжке обмороження, обмороження 3-го ступеню

Наявність геморагічних пухирів свідчить про глибоке ураження.

Глибоке або тяжке/обмороження 4-го ступеню проходить через шкіру в м’язи та за їх межі, призводить до муміфікації та уражень кісток.

Не дозволяйте тканинам відтавати, якщо є загроза повторного замерзання під час евакуації.

Зігрівайте поверхневе обморожену частинув пахвовій западині, паховій області або в теплій воді.

Ваші дії при глибокому обмороженні:

Помістіть обморожену частину у воду (вихрову ванну) температурою 40 С на 15- 30 хвилин допоки шкіра не пом’якшає та не набуде свого нормального кольору.

Цей процес може викликати значний біль, проте дозволяє врятувати тканини.

Після відігрівання з’являється набряк, який тримається протягом 5 годин.

Пухирі з’являються протягом 6 – 24 годин після швидкого відігрівання.

Сильно обморожена тканина утворює сухий чорний струп протягом перших 9-15 днів.

Муміфікація утворює видиму лінію демаркації з 22 по 45 день.

Сприятливі прогностичні ознаки включають відчуття поколювання, повернення нормального кольору і чіткі пухирі з рідиною, які поширюються на кінці пальців.

Початкове лікування повинно включати системне лікування гіпотермії до обмороження, а також обробка інших травм та медичних станів.

Лікування поверхневого обмороження на полі бою.

1. Накрийте щоки теплими руками допоки біль не мине.
2. Розмістіть розкриті поверхнево обморожені пальці під протилежні пахви, ближче до шкіри.

1. Розмістіть оголені поверхнево обморожені ноги під одяг на живіт напарника.
2. Не розігрівайте такими методами як масаж, біля відкритого вогню, замочуванням в холодній воді або розтиранням снігом.
3. Будьте готові до болю, коли уражене місце почне танути. Не відтаюйте та не відігрівайте глибокі обмороження допоки існує можливість повторного обмороження.
4. Евакуюйте постраждалого з підозрою на глибоке обмороження на базу для остаточного лікування.

У лікуванні глибоких обморожень дотримуйтеся таких правил.

1. Якщо обмороження вважається глибоким, не намагайтеся його лікувати на полі бою.
2. Дістаньтеся лікарні або пункту надання допомоги найшвидшим способом. Евакуюйте постраждалого на носилках.
3. Захистіть ушкоджену частину від подальшого ушкодження. Обгорніть кінцівки.
4. Не намагайтеся розморозити ушкоджену частину розтиранням, згинанням або масажем. Не розтирайте снігом, не занурюйте в холодну або гарячу воду, не наближайте до відкритого вогню або гарячого повітря, не використовуйте мазі або гарячі компреси. Постраждалому не можна самостійно пересуватися. Між тим, небезпека менша при пересуванні на заморожених ногах ніж після їхнього відморожування.

*Пам’ятайте, що гаряча вода (50 o -60 o F) є занадто гарячою. Термометром необхідно контролювати температуру води 40 o -42 o С. Заморожені кінцівки потрібно зігрівати допоки вони не стануть м’якими, пластичними та порожевіють на найбільш віддалених частинах обмороженої частини (зазвичай це не більше 30 хвилин). Якщо у вас немає термометра, використайте власну руку – якщо вода занадто гаряча і ви не можете занурити руку, значить вона загаряча і для пацієнта.

Білі або чисті пухирі є ознакою поверхневих уражень і можуть бути оброблені. Використовуйте алое вера або бацітрацин.

Залиште геморагічні пухирі недоторканими, вони є ознакою більш глибоких уражень і після обробки можуть призвести до висихання підлеглих тканин.

Висота кінцівки зводить до мінімуму набряк.

Протиправцева профілактика має місце, якщо вона не зазначена в історії імунізації.

Правець (Tetanus) -протиправцевий людський імуноглобулін(HTIG, Hyper-tet) 500 вводять внутрішньом’язово абобезпосередньо в рану.

Імунізація проти правцю 0.5 мл внутрішньом’язово на місці дислокації військ.

Парентеральні аналгезії необхідні для лікування болю під час розморожування

З видаленням омертвілих тканин краще почекати (4-8 тижнів, в деяких випадках місяців). Це дозволяє врятувати більшу частину тканини. Прояви можуть бути яскравими, проте хірургічне втручання варто відкласти, так як на перших етапах дуже важко оцінити ураження. З плином часу більше тканин можуть стати життєздатними. Тому існує приказка “заморозили в січні, ампутували в липні”.

Уникайте алкоголю та вдихання тютюну. Збільшіть кількість калорій для зцілення.

Ускладнення:

Підвищений ризик обмороження при менших впливах та погана холодостійкість є звичайним явищем для обмороженої кінцівки. Постійна втрата чутливості та гіпергідроз також є загальними наслідками.

Запобігання:

Взаємодопомога та взаємопідтримка є найважливішими заходами профілактики та повинні постійно використовуватися. Для неактивних періодів важливим є забезпечення достатнім одягом та укриттям. Обличчя, пальці рук та ніг повинні час від часу бути оглянуті з метою зберігання тепла і вчасного виявлення оніміння або затвердіння поверхні. Вуха потрібно час від часу нагрівати руками з тією ж метою.

Найбільшим ризиком є розвалення планів. Коли ви на відпочинку або ухиляєтеся від ворога. Втома, стрес, обмежена їжа та вода…

Архив новостей

• January 2023 (1)
• May 2016 (1)
• November 2015 (7)
• October 2015 (7)
• September 2015 (6)
• August 2015 (25)
• July 2015 (11)
• June 2015 (13)
• May 2015 (12)
• April 2015 (11)
• March 2015 (17)
• February 2015 (17)
• January 2015 (15)
• December 2014 (30)
• November 2014 (44)
• October 2014 (15)
• September 2014 (1)