Хвороби корів транзитного періоду. Що робимо не так?

Усі хвороби стають актуальними як тільки організм корови виснажується та стомлюється боротися. Тоді важки тривалі хворобливі стани стають очевидними й для господарів. А чи можна інакше?

ТРАНЗИТНИЙ ПЕРІОД В ЖИТТІ ДІЙНОЇ КОРОВИ

Транзитний (перехідний) період – це період життя корови, що умовно триває 3 тижні до отелу та 3 тижні після отелу, та характеризується комплексом складних перетворень організму, спрямованих на кінцевий ріст плода, підготовку органів до процесу народження, отелу та початку молочної продукції.

Цікавим є те, що саме визначення та усвідомлення значимості цього періоду для організму корови та її ефективної молочної продуктивності стало актуальним буквально останні 10-15 років.

Це пов’язано впершу чергу з недостатньою обізнаністю фахівців – зоотехніків та ветеринарів.

Тому, на сьогодні ще є господарства, які не запроваджують технологічне розділення сухостою та досі не розуміють значимості транзитного періоду.

Важливо! Від перебігу транзитного періоду залежить наскільки швидко корова вийде на пік лактації зі збереженням гарного здоров’я.

Корова у транзитний період має найбільші зміни у мінеральному, білковому, енергетичному обміні та гормональному статусі організму.

Відсутність корекції годівлі та утримання корів, особливо високопродуктивних (8-10 тис.) у транзитний період призводить до розвитку важких хворобливих станів.

ПАРЕЗ, КЕТОЗ, МАСТИТ, МЕТРИТ – ЧОМУ ВСЕ ОДНОЧАСНО?

Видимі ознаки хворобливих станів у корів свідчать про те, що порушення в організмі вже розвивалися та руйнували тварину. І ось, настав час, коли компенсаторні механізми вже не працюють.

Звісно, не всі хворобливі стани можуть бути у однієї корови, але у важких випадках реєструють їх одночасно.

ХВОРОБЛИВІ СТАНИ КОРІВ ЗА 2-3 ТИЖНЯ ДО ОТЕЛУ

Симптоми

Хвороби, які можуть викликати такі стани

Пригнічення. Втрата апетиту, зменшення споживання корму – тварина з’їдає менше половини норми корму

Набряк вагітних, токсикоз вагітних,
остеодистрофія, нефропатія вагітних,
гіпокальціємія , субклінічний кетоз,

Залежування – корова переважно лежить, неохоче підіймається на ноги, у стоячому положенні м’язи тремтять, кінцівки трусяться; у важких випадках з’являються пролежні

Набряки – корова має набряки по всьому тулубі, особливо у ділянці грудей, підгрудка, черевної стінки, молочної залози, тазових кінцівок

Хворобливий загальний стан. Важке дихання, зменшення сечовиділення, бліді слизові ротової порожнини, очей

Процес народження або отел – це нормальний фізіологічний процес в житті корови, який потребує мобілізації сил та енергії організму. Непідготовлена тварина важко переживає цей складний енергетично затратний момент.

ХВОРОБЛИВІ СТАНИ КОРІВ ПЕРЕД ОТЕЛОМ ТА ПІД ЧАС ОТЕЛУ

Симптоми

Хвороби, які можуть викликати такі стани

Залежування, важка форма. Тварина практично не встає, дуже квола, їсть неохоче

Остеодистрофія, токсикоз вагітних,
гіпокальціємія , нефропатія вагітних,
субклінічний кетоз,

Перейми слабкі, пологи тривалі, виснажливі, потребують фізичної допомоги з боку людини, травматизація полових органів

Народження слабких телят з кисневої гіпоксією, або мертвонароджені

Як правило хворобливі стани починають розвиватися до запуску та у період сухостою й мають прихований (невидимий) перебіг, який переходить у видимі клінічні ознаки після отелу.

У перші 2 тижня після отелу настають важкі дні не лише для хворих корів й для ветеринарних лікарів, які героїчно рятують тварин.

ХВОРОБЛИВІ СТАНИ ПІСЛЯ ОТЕЛУ ТА ПРОТЯГОМ НАСТУПНИХ 2-Х ТИЖНІВ

Симптоми

Хвороби, які можуть викликати такі стани

Пригнічений стан. Після отелу корова дуже квола та пригнічена, рідко встає на ноги та зразу лягає; хода нестійка, м’язи тремтять. Апетит слабкий

Гіпокальціємія, гіпофосфатемія
(післяпологовий парез),
затримка посліду, метрит, мастит
клінічний кетоз, зміщення сичуга
жирова дистрофія печінки

Тривалий пригнічений стан. Тварини кволі, апетит відсутній, реакція на подразники слабка

Парез. Шия у деяких корів має специфічний вигін – так звана «лебедина шия». Під час важких станів корова лежить у характерній позі з підібганими кінцівками та запрокинутою головою на грудях

Затримка посліду. Корова самостійно не зчищається протягом 5-6 годин після отелу. Тварина занепокоєна, постійно напружує черево, часте сечовипускання, кров’янисті виділення з піхви, які з часом набувають бурого смердючого вигляду

Запалення слизової матки. Важки тривалі пологи з надмірним пошкодженням слизової матки та затримкою плаценти призводять до запалення ендометрію

Запальний набряк вим’я. Гострий серозний мастит розвивається внаслідок родового парезу, затримки посліду та метриту

Жуйка та скорочення рубця зменшуються або припиняються

Різке схуднення

Молоковіддача низька

Не всі корови та нетелі переживають період отелення з оптимістичним прогнозом. Тварини довго виходять з важких станів.

ХВОРОБЛИВІ СТАНИ 1-2 МІСЯЦЯ ПІСЛЯ ОТЕЛУ

Симптоми

Хвороби, які можуть викликати такі стани

Пригнічений стан, поганий апетит

Клінічний кетоз, клінічний ацидоз
жирова дистрофія печінки
зміщення сичуга
метрит, мастит
ламініт

Ускладнене запалення слизової матки

Втрата маси 20-30% маси тіла

Затримка інволюції матки, затримка охоти

Ускладнене запалення вим’я

Молоковіддача низька або відсутня

Усі ці перелічені хворобливі стани об’єднує одна головна причина – некоректна годівля під час лактації та у період сухостою, коли потреби організму у енергії та мінералах не враховуються.

ЧОГО МИ НЕ ПОМІЧАЄМО?

1. Своєчасний запуск корови за 45-60 діб до отелення – корова має мати час для відновлення.
2. Кондиція тіла коровина момент запуску повинна бути у межах 3,0 – 3,5. Вважається, що період сухостою починається з моменту повного припинення молоковіддачі, проте морфофункціональні зміни організму розпочинаються у останній третині лактації. Якщо після 200 дня лактації відсоток концентрованих кормів у раціоні не корегувати та не зменшувати, це призведе до надлишку енергії, яка буде накопичуватися у тілі у формі жиру.
3. Організм корови змінює гормональний статус. Концентрація гормонів лактаціі соматотропину, естрогену та кортизолу збільшується, а ось інсулін, що відповідає за перетворення глюкози корму – навпаки зменшується.
4. Збільшення маси тіла плода на 60-80% відбувається у останні місяці тільності. Потреба у макро- мікроелементах, поживних речовинах збільшується на 40%.
5. Зростаючий плід конкурує за місце у черевній порожнині з рубцем. Тому, для їжі фізично не залишається місця. Корова їсть менше, хоча одночасно потреба у поживних компонентах збільшується.
6. Необґрунтоване згодовування концентрованих кормів у період відсутності молоковіддачі призводить до ожиріння корови вже у сухостійний період.
7. Відсутність мінерального підживлення. Економія на макро- мікроелементозній підгодівлі призводить до розвитку остеодистрофічних станів.
8. Надлишок макроелементів Са та Р у кормах. Годівля бобовим сіном, сінажем, буряком, крейдою, вапняковим борошном у сухостій призводить до пригнічення паращитоподібної залози, яка виробляє паратиреоідний гормон. Саме він підтримує баланс кальцію в організмі та підсилює резорбцію його через нирки. Порушення використання кальцію організму призводить до розвитку гіпокальцемії (родильного парезу).
9. Після запуску змінюється мікрофлора рубця, яка орієнтується на грубий корм а не на концентрований, багатий легко доступними вуглеводами. Така мікрофлора швидко гине після отелу при переході до раціону лактації. Це сприяє розвитку ацидозу, при якому накопичуються ендотоксини та гістамін – продукт лізісу загиблих мікроорганізмів. Ці продукти надходять з кров’ю у копита та викликають їх запалення – ламініт.
10. Зниження споживання сухої речовини призводить до зменшення утворення у рубці пропіонату – головного попередника глюкози в організмі. Нестача природного пропіонату призводить до дефіциту пропіонату у печінці та затримки утворення енергії у циклі трикарбонових кислот. В результаті порушення складних перетворень у циклі трикарбонових кислот в організмі замість енергії утворюються кетонові тіла.Порушення розщеплення неестерифікованих жирних кислот у печінці призводить до їх накопичення та розвитку жирової дистрофії печінки.
11. Негативний енергетичний баланс організму з дефіцитом кальцію та магнію сприяє слабким родовим процесам, не відокремленню плаценти, субінволюції матки.
12. Зменшення споживання сухої речовини до отелу призводить до зменшення об’єму рубця, через це в черевній порожнині (особливо після отелу) утворюється вільне місце – куди і тікає сичуг. При цьому шлунок зміщується вліво або вправо, займаючи неприродне положення. Він перекручується, що перешкоджає відведенню газів і подачі крові.

ЩО ЩЕ НЕ ПІЗНО ЗРОБИТИ?

Щоб максимально запобігти розвитку хворобливих станів після отелу та вийти на пік лактації фахівці радять притримуватися двофазної системи годівлі у сухостійний період. Умовно розділити раціони годівлі на фази: – ранній (60-30 діб до отелу) та пізній (30-0 діб до отелу).

За 60-30 діб до отелу корів (орієнтовні значення):

1. Зберегти об’єм корму на попередньому рівні (до запуску)за рахунок якісних сіна злакового, силосу, сінажу злакового;
2. Якщо корова має жирну кондицію у раціон ввести 3-5 кг соломи;
3. Не давати концентратів;
4. Забезпечити рівень енергії на рівні 5,2 МДж НЕЛ/кг СР;
5. Підтримати поживність на рівні сирого протеїну 11-16%/кг СР;
6. Підгодовувати мінеральним вітамінним преміксом для сухостійних корів;
7. Контролювати співвідношення кальція та фосфору Са : Р, яке не повинно перевищувати 1,2:1 (1,5:1).
8. Виключити з годівлі кальціймісні корми (крейда, вапнякове борошно).
9. Забезпечити щоденну прогулянку;
10. Збільшити кількість м’якої підстилки;
11. Вільний доступ до води;
12. Розміщення тварини у світлих без протягів місцях, боксах, приміщеннях.

За 30-0 діб до отелу корів:

1. Зберегти об’єм корму на попередньому рівні за рахунок якісних сіна злакового, силосу, сінажу злакового;
2. Щоб підготувати мікрофлору рубця до раціону лактації, необхідно за 3 тижня до отелу перевести корову на раціон 2-ї фази сухостою, поступово збільшуючи концкорми до рівня планової молоковіддачі (з 2 до 5-6 кг/гол/д);
3. Забезпечити рівень енергії на рівні 6,4-6,6 МДж НЕЛ/кг СР;
4. Підтримати поживність на рівні сирого протеїну 14-16%/кг СР;
5. Підгодовувати мінеральним вітамінним преміксом для сухостійних корів;
6. Контролювати співвідношення кальція та фосфору Са : Р, яке не повинно перевищувати 1,2:1 (1,5:1).
7. Виключити з годівлі кальціймісні корми (крейда, вапнякове борошно), не використовувати соду.
8. Ввести в раціон енергетичні добавки на основі пропіонату, наприклад «Профікет», або «транзитні» продукти для корекції мікрофлори рубця.
9. Забезпечити щоденну прогулянку;
10. Збільшити кількість м’якої підстилки;
11. Вільний доступ до води;
12. Розміщення тварини у світлих без протягів місцях, боксах, приміщеннях.

Перші 21 добу після отелу:

1. Потрібно підвищити концентрацію енергії до 12-13 МДж/кг СР;
2. Підвищити поживність на рівні сирого протеїну 17-18%/кг СР;
3. Вітамінно-мінеральний премікс для дійних корів є обов’язковим компонентом раціону;
4. Підтримувати енергетичний баланс легкодоступною енергією за рахунок добавок на основі пропіонату;
5. Для нормалізації рН рубця та профілактики ацидозу ввести у раціон повноцінний буфер на основі солей магнію.
6. Не забувати про достатню кількість нейтрально-детергентної клітковини грубих кормів, яка стимулює жуйку та слиновиділення.
7. Вільний доступ до води.

На лікування хвороб корів транзитного періоду припадає найбільший відсоток ветеринарних затрат, такі тварини не виходять на свій потенційний пік молочності, деякі тварини підлягають вибраковці, деякі гинуть, господарство втрачає молоко.

Нажаль, не всі господарства можуть самостійно розробити правильні раціони для свого стада, тому, наші фахівці, маючи успішний практичний досвід, завжди радо допоможуть у корекції раціону саме для вашого поголів’я.

Хвороби корів та їх симптоми, а також способи лікування

Всім власникам корів корисно знати не тільки про догляд за цими тваринами, а також про особливості їх живлення і захворюваннях. Звичайно, хвору тварину треба показати фахівцеві, але при цьому кожен господар повинен вміти розпізнавати хвороби корів самостійно і по можливості до приходу професіонала надати своїй тварині першу необхідну допомогу. Всі хвороби, які можуть підстерігати корів, прийнято ділити на інфекційні та незаразні.

• 1 Інфекційні захворювання
  • 1.1 Ящур
  • 1.2 Віспа
  • 1.3 Бруцельоз
  • 1.4 Туберкульоз
  • 1.5 Сказ
  • 2.1 Запалення легенів
  • 2.2 Закупорка стравоходу
  • 2.3 Тимпанія рубця
  • 2.4 Травматичні ретикулит і перикардит
  • 2.5 Затримання посліду
  • 2.6 Мастит
  • 2.7 Отруєння
  • 2.8 Пологовий парез
  1. Інфекційні захворювання
  2. Ящур
  3. Віспа
  4. Бруцельоз
  5. Туберкульоз
  6. Сказ
  7. Незаразні
  8. Запалення легенів
  9. Закупорка стравоходу
  10. Тимпанія рубця
  11. Травматичні ретикулит і перикардит
  12. Затримання посліду
  13. Мастит
  14. Отруєння
  15. Пологовий парез
  16. Відео «Хвороби корів»

  Інфекційні захворювання

  У разі зараження власнику тварини треба буде заспокоїтися і заспокоїти корову, потім надійно утримувати її і почати обробку ураженої ділянки тіла. Для цього добре мати під рукою аптечку з важливими медичними препаратами — марганцівкою, йодом, борною кислотою, камфорним маслом, скипидаром, а також бинтами, ножицями, клейонкою, марлею, джгутом, гумовим пляшкою, градусником, молочним катетером.

  Перша група хвороб, з якою нерідко стикаються власники корів, може загрожувати як здоров’ю інших тварин у стаді, так і самих людей. Таким хвороб корів притаманне стрімкий початок і розвиток, вони погано лікуються і виникають із-за попадання в організм інфекцій, тобто мікробів і вірусів. Реальна загроза всіх інфекційних захворювань у тому, що вони здатні доставити масу неприємностей власнику корів і спричинити за собою загибель інших тварин в стаді.

  Ящур

  Дана хвороба може інфікувати одну корову, а потім перейти на людину. Але найсумніше те, що ящуром цілком здатний заразитися і дитина. При початкових ознаках, що проявляються підвищеною температурою, зменшенням надоїв молока, сухістю, почервонілий запаленої слизової рота і очима, погіршенням апетиту, сильному наявності слини і поскрипывании зубами, а також припухлістю шкіри навколо копит, власнику потрібно вживати заходів. Адже хвороба досить швидко проникає в багато органів, вражаючи ще й шкіру сосків, трахею і носоглотку, з-за чого тварині стає неможливо нормально дихати.

  Ветеринари часто застосовують для лікування виразок виникають дезінфікуючі та спеціальні в’яжучі ліки, а саме йод, розчин оцтової кислоти, а також марганцевокислого калію. Щілину, розташовану між копит корови, і віночок мажуть розчином хлорного вапна або березовим дьогтем. Протягом двох років після того, як перехворіє одна з тварин у стаді, прийнято робити профілактичну вакцинацію з метою не допустити повторення виникнення вірусної інфекції.

  Віспа

  Ця хвороба корів часто вражає молодих особин у стаді. Для неї характерна поява висипки на вимені. Інкубаційний період становить 4-8 днів, пізніше із-за підвищення температури корову може лихоманити. Тварина погано їсть і дає мало молока, яке до того ж ставати занадто рідким. На шкірі вимені спершу виникають розеоли, які потім переходять в папули, а вже потім в пустули. Вміст таких бульбашок висипу у перші дні прозоре, потім стає гнійним і на другий тижня розвитку хвороби набуває червоно-коричневе забарвлення.

  Лікування медикаментами, які на сьогодні пропонує ветеринарія, складається з борної і цинкової мазі. Захищають наявні пустули ватою, яку змочують колодієм. Якщо інфекція погано піддається лікуванню, рекомендують провести вакцинацію всього поголів’я спеціальної також віспяною вакциною. З метою запобігти рецидивам ветеринари радять утримувати тварин в комфортних умовах в чистих і сухих приміщеннях, звертаючи особливу увагу на підстилку.

  Бруцельоз

  Ще одна хвороба корів, здатна надовго позбавити спокою господарів, вже на шостий день проникнення інфекції в організм вражає лімфовузли травного тракту, а по закінченні трьох тижнів захворювання охоплює також вим’я, печінку, селезінку та лімфовузли всього тулуба. Найменш схильні до хвороби молоді особини в стаді, а першими в групі ризику знаходяться вагітні корови. У більшості хворих телиць відбуваються мимовільні викидні. Збудники інфекції дуже добре адаптуються до низьких температур.

  Симптомами захворювання, приховане протягом якого становить від одного тижня до кількох місяців, прийнято вважати патологічний процес в матці та плодових оболонках вагітної самки. У абортованих плодів виявляються набряки пупкового канатика і підшкірної сітківки, велику кількість червоної рідини в черевної і грудної порожнини, некротичні ділянки в печінці. Постановка діагнозу даної хвороби корів можлива за результатами спеціального бактеріологічного та алергічного дослідження.

  Тварини, у яких будуть знайдені симптоми бруцельозу, підлягають забою. Профілактика передбачає дотримання норм утримання та експлуатації корів. Раз у три роки за допомогою серологічних досліджень вдається перевірити тварин на наявність або відсутність хвороби.

  Туберкульоз

  Хвороба завдає тваринництву колосальний збиток з-за зменшення кількості молока і здачі корів на забій. Зараження туберкульозом найчастіше відбувається в стойловой період. Туберкульозна паличка часто потрапляє в організм тварини через травний тракт і з вдихуваним повітрям. Туберкульоз здатний протікати доброякісно і злоякісно. Інкубаційний період триває від двох до шести тижнів. Буває відкрита форма, при якій бактерії виділяються назовні зі слизом, молоком та фекаліями, і закрита, коли вірус ізольований в туберкульозному вогнищі.

  Проявляється хвороба досить високою температурою тіла, вологим ранковим кашлем, задишкою, хрипами. Корова катастрофічно худне, а її шкірні покриви стають сухими. Збільшуються лімфовузли, відбувається здавлення стравоходу, вим’я стає припухлим і на дотик болючим, може початися пронос і неспецифічні виділення з матки. Хворі особини підлягають забою. У великих фермерських господарствах проводиться поголовна вакцинація з метою профілактики захворювання. У тварин перевіряють реакцію на туберкулін. Важливо дотримуватися санітарно-гігієнічні норми утримання великої рогатої худоби, а також обробляти інвентар хлором та іншими миючими засобами.

  Сказ

  При перших симптомах хвороби тварина починає вести себе неадекватно – кидатися на інших особин і господаря, ревіти, поїдати ганчірки, не їсть і не п’є, так як вражається головний мозок. Якщо ви звернули увагу, що у корови рясно тече слина, їй важко ковтати, притуплена почуття страху, вона намагається кудись втекти і сховатися – терміново викликайте ветеринара! Дане захворювання не підлягає лікуванню, так як його походження ще досі залишається невідомим. Тому при найменшій підозрі на сказ тварини підлягати знищенню, а їх останки спалюють.

  Незаразні

  Незаразними прийнято вважати такі інфекції, які не здатні переходити з однієї тварини на іншу. Вони можуть бути набутими і тими, які передаються спадково.

  Запалення легенів

  Приховане початок інфекції, при якій від зараження до прояву у вигляді кашлю може пройти від чотирьох до 12 тижнів, заважає самостійного розпізнаванню запалення легенів. Причинами виникнення хвороби в основному у молодняку є утримання тварин на холодному і сирому підлозі без підстилки, застуда, відсутність прогулянок на свіжому повітрі, нестача в кормах вітаміну А. Проявляється неприємність кашлем, гарячкою, підвищенням температури до 40 градусів і вище, діареєю. Лікування призначає виключно фахівець, але найчастіше застосовується антибіотикотерапія. В якості профілактики рекомендується випоювання телят молозивом, правильне харчування, провітрювання приміщень, а також застосування вакцини.

  Закупорка стравоходу

  Така неприємність може спіткати тварина в результаті годування погано подрібненими качанами кукурудзи, коренеплодами, макухою або при випадковому попаданні сторонніх предметів. Характеризується скороченнями харчового тракту і частим проковтуванням слини. Виникає набряк стінок стравоходу і запалення поширюється на середостіння і плевральну порожнину.

  Позиви до блювоти, судомний кашель, стогони тваринного і махання хвостом повинні насторожити уважного господаря. Для уточнення діагнозу корові можна влити рідину, яка вийде назад через ніс. Лікування передбачає руху руками від шиї до голови з натисканням та з метою просунути чужорідне тіло в порожнину глотки. Якщо це не допомагає, грудний і шийний відділ надто закупорені, застосовують пружний зонд, через який в стравохід вводять рослинне або вазелінове масло і дають тварині платифілін, пропазон або атропін.

  Тимпанія рубця

  Ця хвороба являє собою газоутворення і здуття рубця. Захворювання розвивається стрімко, і якщо не почати лікування вчасно, то тварина може померти. Виникає неприємність при поїданні соковитих зелених кормів (трава, бобові, сходи озимих, листя буряка і капусти). Корова відмовляється від їжі, часто лягає і встає, мукає, горбиться, дихає часто і поверхнево, з рота витікає піна, слизові оболонки стають синіми, пульс прискорений. Для лікування тимпанії випущений препарат тимпанол, який вводять з гумової пляшки або через зонд. Набагато рідше застосовують пеніцилін у великих дозах. Профілактика передбачає чергування випасу по бобовим травам і злаковим.

  Травматичні ретикулит і перикардит

  Небезпечна неприємність, яка може виникнути внаслідок заковтування металевих сторонніх тіл разом з кормом, називається ретикулит. Спостерігається підвищення температури, зниження моторики рубця, млявість тваринного, його знаходження в позі з підведеними під живіт тазовими кінцівками. Хірургічне лікування рідко доступно і ефективно, в основному корови гинуть, лише у разі ранньої діагностики можливий успішний результат. Для профілактики рекомендовано очищати територію пасовища і годівниці від металевих предметів.

  Перикардит виникає як гнійно-гнильне запалення перикардиту з-за його травматичного пошкодження. Захворіла тварина рідко лягає, уникає різких рухів, при дефекації і сечовипускання стогне, пульс прискорений, набухають яремні вени. При ранній діагностиці для підтримки роботи серця застосовують кофеїн у поєднанні з глюкозою, а для розсмоктування ексудату – йодисті і сечогінних засобів. Але найчастіше лікування не дає результатів і корову відправляють на забій.

  Затримання посліду

  Послід повинен відійти протягом шести годин після отелення. Його затримання в післяпологовий період може спостерігатися з наступних причин:

  • Неправильне чи недостатнє годування стельного великої рогатої худоби, що призводить до виснаження.
  • Ожиріння-за перегодовування і недостатньої кількості прогулянок.
  • Надто крупний плід або наявність двійні, занадто розтягуючі матку.
  • Важкий отелення.
  • Різні інфекційні та незаразні хвороби телиць.

  Затримання буває повним і неповним. При даному процесі послід починає розкладатися і гнити, у корови підвищується температура, пронос, вона втрачає апетит, худне, дає менше молока. Для попередження тварина випоюють навколоплідними водами безпосередньо після отелення. Профілактика передбачає правильний догляд та годівля.

  Мастит

  Може виникати після застосування медичних препаратів як наслідок отелення, через переохолодження або трав вимені. У молоці хворої телиці добре видно згустки, пластівці, гній, кров. Також ознакою маститу є секрет сіруватого відтінку, а молоко при такій гінекологічної неприємності стає занадто рідким. На вимені спостерігають почервоніння і припухлості. Для лікування ветеринари призначають антибіотики і гомеопатичні засоби. З народної медицини ефективно застосування рисового крохмалю. В цілях профілактики маститу вимені перед доїнням рекомендують мити теплою водою і проводити масаж.

  Отруєння

  Корова іноді може отруїтися неякісною їжею, отруйними рослинами, солями або отрутохімікатами. Тварина стає пригніченим або збудженим, спостерігається рясне слиновиділення, здуття, діарея, ураження нирок і нервової системи, розлад серцевої або дихальної діяльності, іноді судоми і параліч. Лікують отруєння промиванням шлунка, прийомом знеболюючих, проносних, спазмолітичних препаратів і ентеросорбентів. Профілактичні заходи передбачають знищення отруйних рослин на пасовищах.

  Пологовий парез

  Зустрічається у корів віком або у високопродуктивних особин. Історія хвороби включає м’язові спазми, поганий апетит, зниження температури тіла, нервозність телиці, пригнічений стан і сльозотеча, припинення внутрішньої секреції. Якщо вчасно не вжити заходів, то тварина може розбити параліч. При лікуванні застосовують метод Шмідта – у вим’я закачують повітря спеціальним апаратом Эверса. Ще один метод – введення у вену розчину глюкози. Профілактика включає введення вітаміну Д за добу до отелення, за тиждень до пологів дають цукровий розчин, регулярне годування сіном злакових культур і прогулянки на свіжому повітрі.

  Відео «Хвороби корів»

  З цього відео ви можете дізнатися про хвороби домашніх корів.