§ 44. Які взаємозв’язки організмів у прісній водоймі, морі чи океані

Усі екосистеми нашої планети поділяють на два типи: водні та наземні. Життя їхніх мешканців визначається особливостями водного середовища та властивостями води. Це, в першу чергу, особливий світловий режим, температурна постійність, солоність, щільність та прозорість води.

1. ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ СТІЙКІСТЬ ВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ

Водні екосистеми поділяють на прісноводні (річки, озера, болота, ставки) та морські (океани, моря, солоні озера). До складу їхніх угруповань входять водні та наземні організми, життя яких тісно пов’язане з водним середовищем.

Першою ланкою у ланцюгах живлення прісноводних екосистем є вищі водні рослини. У морських екосистемах першу ланку ланцюгів живлення займають водорості. Ці зелені, червоні, жовто-зелені, золотисті, бурі мешканці можуть жити у поверхневих шарах, у товщі води, на дні водойм. Водорості насичують воду та повітря над нею киснем, вони є джерелом їжі для рослиноїдних тварин. Деякі водорості після відмирання утворюють осадові породи, а придонні водорості є притулком для риб та інших тварин.

Основними споживачами у водоймах є: молюски, раки, риби, земноводні, водні плазуни та окремі групи птахів і ссавців. Ці та багато інших організмів регулюють чисельність рослин, допомагають їм у поширенні та розмноженні, створюють нові місця існування, сприяють самоочищенню водойм.

Мал. 217. Кораловий риф та озеро — морська та прісноводна екосистеми

Головними руйнівниками органічних решток у водоймах є водні гриби й бактерії. У цих організмів спостерігається навіть певний розподіл праці: спочатку рештки розкладають гриби, а потім руйнування простіших органічних речовин завершують бактерії. Мінеральні речовини розчиняються у воді, перемішуються та стають доступними для споживання організмами-утворювачами.

Таким чином, різноманіття водних угруповань забезпечує існування та стійкість водних екосистем.

2. ДЕ НАЙКРАЩІ УМОВИ ІСНУВАННЯ ДЛЯ ПРІСНОВОДНИХ МЕШКАНЦІВ

Прісноводні екосистеми займають лише приблизно 1 % поверхні планети. За швидкістю течій розрізняють стоячі (озера, ставки, болота) та проточні (річки, струмки) водойми. Видове різноманіття прісних водойм значно менше, аніж морських. Приклад ланцюга живлення прісної водойми показано на мал. 218.

Життя прісноводних організмів зосереджено зазвичай у верхній частині водойм, де багато світла, поживних речовин, вода добре прогріта й насичена киснем. Основні дійові особи-утворювачі на цій арені — одноклітинні зелені водорості, плаваючі (латаття, ряска, елодея) та прибережні (очерет, рогіз, стрілиця) рослини. У теплих прибережних водах живуть комахи (водомірки, жуки-плавунці, водолюби, бабки), мальки риб та пуголовки жаб.

У прибережній частині звичними є такі риби як плітка, короп, карась, щука. Помітними й відомими для всіх мешканцями-споживачами водойм є земноводні (жаби, тритони), прісноводні черепахи, водоплавні (качки, гуси, пастушки) та прибережні (чаплі, лелеки, рибалочки) птахи, прісноводні ссавці (ондатри, видри, водяні землерийки).

Мал. 218. Ланцюг живлення прісноводної водойми: стрілиця — карась — щука

Середня частина — це товща води. Світла й кисню менше, наявні течії, збіднений склад поживних речовин — ось ті умови існування, до яких пристосувалися дрібні водорості та хижі риби. Звичайними хижаками товщі води є судак та окунь. А життя на дні водойм визначається складом мулу, слабкими переміщеннями води та прохолодною постійністю температури +4 °С. Це місця існування придонних риб (сом), молюсків, раків.

Розглянь ілюстрацію «Хто у прісній водоймі живе» та назви зображені організми.

3. ЯКІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМІВ У МОРІ ЧИ ОКЕАНІ

Морські екосистеми займають приблизно 70 % поверхні планети. Солоні озера, моря, океани завдяки колообігу води поєднані в єдину велетенську систему — Світовий океан. Найбільше розмаїття морських мешканців у прибережних частинах (коралові рифи, ліси водоростей, мангрові болота), у місцях впадіння річок у моря та у верхніх шарах води.

Мал. 219. Фітопланктонні організми: 1 — ціанобактерії; 2 — діатомові водорості

У морях та океанах життям заправляє фітопланктон — сукупність дрібних фотосинтезуючих організмів-утворювачів, які живуть у верхньому шарі води (мал. 219). Особливе значення у цій групі мають ціанобактерії та діатомові водорості. Ціанобактерії — це найбільша та найважливіша група живих істот на Землі. Завдяки фотосинтезу вони забезпечують водні екосистеми киснем. У діатомових водоростей змішане живлення: вони здатні до фотосинтезу та споживають готові поживні речовини, що осідають з верхньої частини водойм. Ці організми є цінним джерелом їжі для багатьох тварин.

Сукупність тварин у товщі води, які зазвичай не здатні протидіяти течіям та живляться дрібними рослинними організмами, називають зоопланктоном. Це амеби, ракоподібні (дафнії, циклопи, криль), личинки молюсків і риб, які виконують функції первинних споживачів. Зоопланктон є поживою для більшості риб і молюсків. Варто згадати, що двостулкові молюски (мідії, устриці, морські гребінці) — потужні біофільтратори морської води. Наступними учасниками ланцюгів живлення є хижі риби (акули, тунці), морські ссавці (косатки, дельфіни, зубаті кити), моржі, тюлені і морські птахи (альбатроси, буревісники). Пінгвіни — особливі морські птахи, які не літають, але чудово плавають і пірнають. Пінгвіни живляться дрібними рибами, дрібними головоногими молюсками і планктонними ракоподібними (крилем). Найбільший представник серед ссавців — синій кит — також живиться планктоном. Він належить до групи вусатих, або беззубих, китів, у яких добре розвинений цідильний апарат для фільтрації з води планктону, ракоподібних та дрібної риби. У морських екосистемах кити можуть бути і хижаками зоопланктону, і здобиччю для агресивних косаток (мал. 220).

Мал. 220. Мешканці морських екосистем

Запишіть ланцюги живлення, зображені на мал. 220. Складіть ще декілька харчових ланцюгів морських екосистем.

Наукові суперечки

КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ

• Стійкість водних екосистем залежить від розмаїття їхніх мешканців та харчових зв’язків, що виникають між організмами.

• Розмаїття прісноводних організмів найбільше у верхній частині водойм. Але ланцюги живлення переважно короткі, що позначається на стійкості прісноводних екосистем. Багатоманітність морських угруповань є причиною значної довжини ланцюгів живлення та більшої стійкості морських екосистем.

ЗАПИТАННЯ • ЗАВДАННЯ • ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Наведи 2-3 приклади угруповань з різних водних екосистем.

2. Порівняй ланцюги живлення в морській та прісній водоймі.

3. Відвідай найбільший поблизу твого дому рибний магазин (супермаркет, ринок). Довідайся, які види морських та прісноводних риб там можна купити. Запиши їхні назви. Які ще морепродукти є у продажу?

4. Оціни значення різноманіття організмів для існування морських екосистем. Досліди, які організми населяють найближчу до вас водойму. Організуй проєкт «Організми та їхні зв’язки в нашому озері (річці, ставку, морі)».

✅Доповідь-повідомлення «Мешканці водойм»

Водойми бувають прісними і солоними. До першого типу відносяться струмки, болота, канали, річки, озера, ставки. Розглянемо, хто мешкає в них.

У водоймах мешкає велика кількість тварин. У прісній воді живе безліч різних комах – різноманітні клопи і жуки. Личинок комах у воді ще більше. Стаючи комахами, вони живуть в повітрі над водоймами або поруч з ними. Це бабки, комарі, водоміри, ручейники.

Раки

Найбільшим представником ракоподібних виду, який мешкає в прісних водоймах, є річковий рак. Довжина його тіла може становити двадцять сантиметрів. Він досить вибагливий щодо чистоти води і обсягом що міститься в ній кисню.

Рак робить на дні водойми нору під корчем або каменем. Цілими днями він знаходиться в ній. Увечері він залишає норку для пошуку їжі. Він вживає в їжу дрібних малорухомих тварин, водорості, падло риб, черв’яків і равликів.

Жаби

У деяких прісних водоймах живуть різні жаби і жаби. З настанням весни вони організовують концерти поруч з водою і відкладають в неї ікру. Весь час живуть поруч з водоймами озерна жаба, ставкова жаба і жерлянка.

Риби

Карасі, сом, коропи та щуки постійно мешкають в прісних водоймах. Вони тут живуть, розмножуються і їдять.

Звірі

Мешканцями таких водойм є також звірі, які мають цінне хутро. Це бобер, нутрія, видра та ондатра.

Основною проблемою є екологія, іншими словами забруднення води водойм. У воду потрапляє велика кількість забруднювачів.

Найчастіше забруднення водойм виявляється непомітним, через те, що забруднення розчиняються у воді. Однак існують винятки.

Ними є миючі препарати, що створюють піну, і нафтопродукти, які плавають на поверхні води. Щороку в моря і океани надходить близько дванадцяти мільйонів тонн нафти.

Існує ряд забруднювачів природного походження. Розташовані в землі освіти алюмінію виявляються в прісні водойми внаслідок хімічних реакцій. Під час паводків з лугових ґрунтів вимиваються магнієві сполуки, що завдають дуже великої шкоди рибним запасам.

Але в більшості випадків забруднення води відбувається з вини людини. Щороку в водоймах виявляється кілька тисяч хімічних сполук.

Що ми дізналися?

Водойми нашої планети є домом для неймовірного різноманіття живих істот, кожен з яких відіграє унікальну роль у водних екосистемах.

Мешканці водойм можуть бути розділені на кілька основних груп:

1. Риби: Риби є найбільш численною групою хребетних, що мешкають у водоймах. Від маленьких неонів до величезних китових акул, риби адаптувалися до життя у найрізноманітніших водних середовищах.
2. Земноводні: Жаби, тритони, саламандри та інші земноводні здатні жити як у воді, так і на суші. Вони відіграють ключову роль у харчових ланцюгах, будучи хижаками для комах та інших малих істот, а також здобиччю для риб, птахів та мамонтів.
3. Водні рослини: Від водоростей до латаття, водні рослини забезпечують кисень, що виробляється в процесі фотосинтезу, і служать джерелом їжі та притулку для багатьох водних тварин.
4. Безхребетні: Ця група включає величезний спектр організмів, від мікроскопічних ракоподібних до великих молюсків. Безхребетні відіграють важливі екологічні ролі, зокрема, у розкладанні органічних речовин та як основа харчових ланцюгів.
5. Птахи: Багато видів птахів, таких як чаплі, пелікани та качки, залежать від водойм для харчування та гніздування. Вони важливі для контролю популяцій риб та безхребетних, а також як переносники насіння рослин.
6. Мамонти: Види, такі як бобри, видри та крокодили, пристосувалися до життя у водоймах, кожен з яких відіграє специфічну роль у своїй екосистемі. Вони можуть бути хижаками, інженерами екосистем або відігравати інші ключові ролі.

Висновок

Мешканці водойм становлять невід’ємну частину водних екосистем, кожен з яких робить свій внесок у підтримку біорізноманіття та здоров’я нашої планети.

Від мікроскопічних організмів до великих мамонтів, кожен вид виконує певну функцію, що допомагає підтримувати баланс у водних середовищах. Розуміння ролі та значення цих організмів є ключовим для збереження водойм та захисту водних ресурсів.

Збереження цих унікальних екосистем та їх мешканців є важливим завданням для всього людства, адже від здоров’я водойм залежить біологічне різноманіття та благополуччя на Землі.