ЄС про погрози Путіна: Частина зусиль з переобрання і давня брехня

В ЄС прокоментували заяви російського президента Владіміра Путіна, який 29 лютого звернувся з посланням до Федеральних зборів.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це заявив зовнішньополітичний речник Єврокомісії Петер Стано під час щоденного брифінгу у Брюсселі.

“На цю промову варто дивитися в контексті майбутніх президентських виборів у Росії. Це частина зусиль Путіна з переобрання”, – сказав Стано.

З іншого боку, за його словами, це один з багатьох прикладів того, як Путін намагається перекинути вину за війну, яку він розпочав проти України, за нестабільність, яку він намагається створити навколо України у всьому регіоні.

“Для нього це ще одна можливість поширити добре відому брехню. Він продовжує обманювати власну націю і вводити в оману громадськість за кордоном, адже є ті, хто досі продовжує його слухати”, – зазначив речник.

За його словами, саме Путін почав війну проти України і саме він відповідальний за всі наслідки: внутрішні в Росії, регіональні в Україні, а також глобальні наслідки.

Стано також наголосив, всі ядерні погрози Путіна є абсолютно неприйнятними і недоречними.

“Путін обманює націю, нація живе під залізним кулаком і репресіями в стилі Сталіна, армія перебуває у катастрофічному стані, економіка руйнується, довіра до країни повністю зруйнована і його зусилля зруйнувати Україну провалилися”, – заявив він.

Як відомо, 29 лютого Путін звернувся з посланням до Федеральних зборів, де говорив, серед іншого, про “повну готовність” ядерних сил, та лякав наслідками потенційного рішення залучити військових країн НАТО в Україні. При цьому він назвав “маячнею” побоювання, що Росія може напасти на якусь із країн Європи.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Хто замінить Путіна після його смерті: опубліковано список претендентів

На тлі чуток про погіршення здоров’я Путіна і навіть його смерті майбутнє Росії залишається неясним, пише The Independent.

У разі смерті або повалення президента Росії Володимира Путіна Кремль автоматично тимчасово очолить голова уряду Михайло Мішустін. При цьому у Ради Федерації РФ буде 14 днів, щоб оголосити дострокові президентські вибори. Серед можливих кандидатів на зайняття місця Путіна, зокрема, називають Медведєва, Кирієнка, Шойгу, пише The Independent.

Як відомо, термін перебування Путіна на посаді президента РФ закінчується у наступному році. При цьому внесені до Конституції зміни в 2020 році йому дали можливість правити до 2036 року.

Як наголошується у публікації, на тлі чуток про погіршення здоров’я Путіна і навіть його смерті майбутнє Росії залишається неясним. Серед можливих наступників Путіна значаться:

• Михайло Мішустін (деякі вважають його малоймовірним кандидатом на постійне призначення, враховуючи недостатню популярність серед найближчого оточення Путіна);
• Дмитро Медведєв (один з найближчих соратників Путіна, вважається одним з його потенційних наступників)
• Сергій Кирієнко (перший заступник голови адміністрації з 2016 року і відомий як член найближчого оточення Путіна);
• Сергій Шойгу (колись був визнаний в Росії найпопулярнішим політиком після Путіна);
• Микола Патрушев (секретар Ради Безпеки Росії, працював з Путіним в КДБ).

“Найтупіше з того, що я чув”. Такер Карлсон по-новому оцінив своє інтерв’ю з Путіним

Американський ведучий шоу Такер Карлсон, який взяв на початку лютого інтервʼю у президента Росії Володимира Путіна, назвав його ідею “денацифікації” України однією з найтупіших речей, які він коли-небудь чув.

Карлсон поділився враженнями від свого гучного інтервʼю у подкасті американського дослідника і блогера українського походження Лекса Фрідмана.

На питання Фрідмана, що він думає про “денацифікацію”, якою Путін виправдовує війну Росії в Україні, Карлсон відповів: “Я думаю, що це одна з найтупіших речей, які я коли-небудь чув”.

Він пояснив, що вважає таку заяву “ad hominem” (логічною помилкою), адже це спроба асоціювати когось із режимом, якого більше не існує.

Карлсон погодився із ведучим подкасту, що Путін використовує слово “нацисти”, тому що воно викликає емоційну реакцію у росіян і сказав, що вважає це “справді огидним”.

За словами Карлсона, під час розмови з президентом Росії у нього склалося враження, що він дійсно вірить у свої заяви.

“Я слухав, як він говорить про нацистів близько 8 хвилин, і мені здалося, що він вірить у те, що говорить”, – сказав ведучий.

На питання Фрідмана, які були перші враження Карлсона від президента Росії, той відповів, що йому здалося, що Путін нервував.

“Я подумав, що він нервує, і я був дуже здивований цим. І я подумав, що він схожий на людину, яка занадто багато обмірковувала, що їй сказати, і у якої був план”.

На зауваження Фрідмана, що Путін вочевидь готував повну лекцію з історії, Карслон відповів, що був цим “шокований і роздратований”.

На його думку, Путін таким чином намагався ухилитися від прямої відповіді на запитання, чому він напав на Україну.

При цьому Карлсон практично не опонував Путіну і не задавав йому додаткових питань, які б показали, що ведучий не погоджується чи не вірить у слова Путіна щодо України.

Скандальний американський колишній журналіст і телеведучий Такер Карлсон на початку лютого приїхав у Москву, щоб взяти інтерв’ю у Володимира Путіна.

Карлсон неодноразово із симпатією відгукувався про Володимира Путіна. Його політичні погляди поділяють багато консервативно налаштованих американців, незадоволених багатомільярдною американською підтримкою України.

За словами Карлсона, він взяв інтервʼю у Путіна виключно для того, щоб інформувати американців, представивши їм різні погляди.

Під час розмови з Путіним Карлсон не намагався заперечити чи піддати сумніву жодну із суперечливих заяв російського президента.

Його інтервʼю на платформі X подивилися кілька сотень мільйонів людей з усього світу.

При цьому у своїх матеріалах з Москви Карлсон хвалив Росію, спосіб життя росіян, а також казав, що у цій країні люди живуть краще за США.

Він також не спитав про увʼязненого головного опозиціонера Росії Олексія Навального, який помер невдовзі після інтервʼю.