ὁρίζων — «те, що обмежує») — уявна лінія торкання небосхилу і земної поверхні. Розрізняють видимий горизонт та істинний горизонт.
1. Лінія позірного зіткнення неба з землею чи водною поверхнею; горизонт, небокрай.
поет. обрій, овид, небокрай, горизонт. немає прикладів застосування. простір, який можна охопити зором.
КРАЙНЕБО, а, с. 1. Частина неба над лінією горизонту; небосхил. Синіми хмарами підпирали крайнебо буковинські верхи (Коцюб., II, 1955, 318); Мені видалося, що геть далеко на тлі рожевого крайнеба заманячіли обриси якогось величезного птаха (Фр., II, 1950, 95); Догорів літній день.
Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
Часто обрій зображується як місце, де відбуваються надзвичайні події або знаходяться чарівні істоти, такі як ельфи, кентаври та інші. Відмінності в сприйнятті обрію
