Всі робили ці помилки: чи винні батьки у ревнощах між дітьми

Сварки між дітьми виснажують і засмучують. Більшість батьків мріють, щоб їхні діти були люблячими та підтримували одне одного, але для досягнення цього результату потрібно знати кілька важливих порад.

Чи є провина батьків

Причиною ревнощів у дитинстві між братами та сестрами може бути поведінка батьків. Діти часто прагнуть справити враження та шукають додаткової уваги з боку батьків. У дитини можуть поступово розвинутися ревнощі, якщо батьки завжди приділяють одній дитині більше уваги, ніж іншим.

Надмірний контроль також є поширеною помилкою батьків, яка викликає дитячі ревнощі. Встановлення суворих правил і норм без пояснення причини вплине на дитину. Вони ростуть із браком впевненості в собі та почуваються менш гідними, ніж їхні брати й сестри.

Як погасити пожежу

Першим кроком у врегулюванні сімейних сварок є розуміння їх потенційних причин.

Проводьте час з дітьми як разом, так і окремо / Фото unsplash

Для первістків найбільшим джерелом комфорту, безпеки та захоплення є їхні батьки. Після народження брата або сестри вони раптом відчують, що їм потрібно змагатися за вашу увагу. Це може бути правдою, навіть якщо ви не робите жодних навмисних змін. Почуття конкуренції лежить в основі суперництва братів і сестер.

Як запобігти сваркам

Чіткі правила

Щоб мінімізувати конфлікти, спільно зі своїми дітьми створіть і опублікуйте чіткі сімейні правила. Вони можуть включати заборону бійок, використання образливих слів.

Сприяйте сімейним заходам, які зміцнюють зв’язок між дітьми / Фото unsplash

Модель здорового вирішення конфліктів

Діти вчаться соціальних навичок, спостерігаючи за дорослими. Моделюйте використання активного слухання, не ігноруйте і не применшуйте почуттів інших. Ви також можете показати, як заспокоїтися, коли ви засмучені, знайти здоровий компроміс і з повагою ставитися до інших.

Варто виконати такі дії:
– дайте обом дітям час висловити свою точку зору;
– визнайте почуття обох дітей;
– отримайте пропозиції щодо рішення конфлікту від своїх дітей.

У разі незначних сварок між братами та сестрами варто дозволити дітям самим розв’язати проблему.

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» головні герої

Головні герої «Хіба ревуть воли»: Чіпка Варениченко, Грицько Чупруненко, Максим Гудзь, Мотря Жуківна (Чіпчина мати).

Другорядні Герої твору «Хіба ревуть воли» : Іван Вареник (Чіпчин батько), баба Ориїпка, Галя, Христя, Явдошка, Василь Порох, пани Польські, Лушня, Матня, Пацюк, Чижик.

Характеристика героїв «Хіба ревуть воли»

Образ Чіпки «Хіба ревуть воли»

У центрі роману Образ Чіпки – селянина-бунтаря, невтомного шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став «пропащою силою». Син зневаженої селянки, Чіпка зростає в злиднях, в умовах недоброзичливості й ворожості. Ровесники глузують з нього. Коли багатий Бородай за впертість прогнав Чіпку з роботи, він «поніс у серці гірке почуття ненависті на долю, що поділила людей на хазяїна й робітника…».

Надто вразила Чіпку кривда, коли за право працювати на власній землі чиновник цинічно вимагає хабара. У цей момент Чіпка втрачає віру у справедли-вість. У його серці вже вкотре закипіла ненависть, на жаль, не лише до гнобителів, але й до всіх людей. Звідси – сліпе, стихійне бунтарство зневаженої, обікраденої людини.

Під впливом лихого товариства Чіпка опустився на саме дно життя. Проте добро в його натурі на якийсь час перемагає (проблиски свідомості, намагання оборонити правду, вибори в земство). Та коли Чіпку наказом губернатора було виведено з управи «по неблагонадежности», то ця кривда стала останнім поштовхом, і герой свідомо стає на стежку помсти. Грабунки, вбивства зводять нанівець його протест. Кров невин-них людей страшним тавром заплямовує Чіпку. Із правдошукача він перетворився на кримінального злочинця.

В оцінці морального падіння Чіпки автори виходили з позицій народної моралі, керувалися тими критеріями, що добро завжди прекрасне, а зло – потворне, огидне, бридке, хто б його не вчинив. Криваві злочини заплямовують людину навіки.
Весь розвиток сюжету підводить до однозначного висновку: найблагородніші пориви перекреслюються злочином. Невміння знайти справжні шляхи боротьби проти кривдників зробило Чіпку «пропащою силою».

Образ Грицька Чупруненка «Хіба ревуть воли»

Грицько Чупрун Е Нко Мав приблизно такі ж стартові позиції, як і Чіпка, чи навіть гірші: сирота, батьки померли під час епідемії холери, змалку жив біля далекої родички-удови, а вже потім у діда Уласа. Його життя в підпасичах таке ж, як і в Чіпки, — голодне роздолля із сухарями чорними, як земля. Деякі його риси про’ мовисто виявляються вже в дитинстві: десь не було видно Грицька, коли вовк на отару напав; «сидів, рота роззявивши, коли дід повідав, що пани знову забирають його до двору, і не журився долею Уласа».

Разом із тим хлопець виростає роботящим, адже мріє жити заможно, мати чепурненьку, хазяйновиту жіночку і «діток маленьких коло неї». «Купивши грунт, почув себе Грицько зараз іншим… зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда». Мав намір одружитися з багачкою, але з того нічого не вийшло, узяв собі сусідську наймичку Христю. «І стали вони між людьми поважними хазяїнами, чесними, робочими людьми, добрими сусідами, навдивовижу парою», яку старші молодшим за приклад ставили (сироти, наймити, а стали хазяїнами!).

Одначе автори роману мають сумнів щодо того, чи треба з Грицька брати приклад, бо його життєва філософія — «своя сорочка ближче до тіла». Найяскравіше вона дала про себе знати під час розправи з кріпаками: на заклик Чіпки заступитися за кривджених Грицько, не сказавши ні слова, зник у чужому городі, а вдома хвалився перед Христею своїм «вчинком», називав кріпаків злодіями й голотою.

Дружба Грицька з товаришем дитинства «коливається», як стрілка барометра: коли він повернувся із заробітків з грошима, то гордував Чіпкою, коли ж Варениченко поправив господарство, Грицько поновив із ним товариські стосунки.

Грицько – найближчий приятель дитячих літ Чіпки – обирає інший життєвий шлях. Міряючи босими ногами курні заробітчанські шляхи, Грицько мріяв про «хату теплу». Невдачі, бідування, злигодні породили у хазяйновитого парубка егоїзм, байдужість до долі інших, корисливість. Навіть приятелювання з Чіпкою Грицько намагався використати для власного збагачення. Неприховане злорадство з бід Чіпки, зневажання свого товариша – це так само своєрідна трагедія Грицька.

Образ Максима Гудзя «Хіба ревуть воли»

Дуже привабливий зовнішністю й молодечим запалом Максим Гудзь : «Як же дійшов до літ та убрався у силу, — біда з ним та й годі! Високого зросту, бравий, широкоплечий, як із заліза збитий, а до того ще меткий, як заєць, співун-реготун… Хороший з лиця — повновидий, рум’янець на всю щоку, з чорними веселими очима, лискучим усом, — він був перший красень на селі». Ні Максим, ні його батьки не знали кріпацької неволі (його дід Мирін зумів свого часу відстояти козацьке звання): тому родина жила у відносному достатку. Максим виростав жвавим і непостійним: за все брався із запалом і швидко охолоджувався до тієї чи іншої роботи. Найбільшою розвагою для нього, малого, була гра в бої з татарами. Так він виховував у собі сміливість, яка виразно виявилася в поєдинку з панським бугаєм. У парубоцькому віці Максим верховодив усіма: красивий, сильний, веселий, сміливий, гострий на язик хлопець подобався всім ровесникам.

Однак витівки його ставали все дошкульнішими: заніс ворота на верх дуба, вимазав удові дьогтем ворота, звів молоду дівчину… А коли полюбив горілку й почав допікати кріпакам, батько змушений був віддати Максима в солдати.

Солдатською наукою він оволодів швидко і з часом дослужився до унтер-офіцера. Так само швидко й опанував нечесний промисел — «прокормлєніє»: виряджала рота кількох солдатів, щоб ті збирали милостиню від населення, щоправда, цю «милостиню» то випрошували, то відбирали, а то й крали. Максим одружився із злодійкуватою Явдошкою. Він збирав данину з «прокормлєнія», а жінка — перепродувала крадене. Під час Кримської війни Максим, скориставшись пораненням вийшов у відставку, потім повернувся в рідний край і збудував біля Пісок дім-фортецю. Тут він продовжив своє злочинне життя: грабував заможних і ділився зі спільниками «здобиччю». Під час одного з пограбувань його вбили. Здібному, кмітливому, фізично дужому, проте аморальному чоловікові така доля судилася не випадково. Промишляючи розбоєм, він не мстить за зло, не шукає правди, і саме цим відрізняється від Чіпки: грабує заради наживи — і тільки. Отже, Максим уособлює інший, так би мовити, чистий тип тієї ж «пропащої сили».

Максим Гудзь – яскравий тип трагічної особистості, «пропащої сили». Душа Максима рвалася до енергійного діла, на широкий простір. Казарма зламала його небуденну силу. Максим страждав від безглуздої служби-муштри. Горілка, до якої він звик, вимагала грошей, і він не соромиться грабувати людей, оббирати солдатів. Повернувшись через 30 років у село з грошима та «заслугами», Максим живе єдиною пристрастю – збагаченням. Тому і стає Максимів хутір пристановищем грабіжників.

Образ Галі «Хіба ревуть воли»

Надзвичайно трагічним постає в романі образ Галі. Вона уособлює дівочу красу, подружню вірність і моральну чистоту — найпривабливіші риси українського національного характеру. Саме в стосунках із Галею якнайповніше розкриваються багатий внутрішній світ Чіпки, його кращі людські якості. Дівчина не сприйняла способу життя свого батька й поставила коханому умову для одруження — покинути розбійництво. Отже, людина може бути сильнішою за долю, попри все вона здатна обирати шлях добра.

Галя мріяла тільки про чесне господарське життя, у своєму домі сама все робила з радістю: «І яке воно тобі те щастя здасться, коли до всього я сама своїх рук не доложу, не поклопочуся біля всячини?» Дівчина щиро вірила, що коханням відверне Чіпку від злодійства.

Образ Галі розкривається в інтимно-побутовому плані. Ця красуня, «польова царівна», що зачарувала Чіпку з першої зустрічі й потім Стала його дружиною, зросла в злодійській сім’ї. Та все те зло, що оточувало її з дитинства, не спотворило душу дівчини. Добра, щира, справедлива, Галя допомагає Чіпці на якийсь час повернутися до чесної хліборобської праці. Та слабкими виявилися сили молодої жінки, зломилися під тиском брутальних умов. Побачивши всю безодню злочинів, у яку потрапив Чіпка, зрозумівши, що не зможе його врятувати, Галя накладає на себе руки.

Образ Христі «Хіба ревуть воли»

Ідеєю шукання правди освітлений у романі й образ Христі. Сирота змалку, вона на все життя залишилася доброю й співчутливою людиною. Проте чи було її існування по вінця наповнене спокоєм? Ні, передусім тому, що її чоловік не співчував людям, був байдужим та егоїстичним. Христя відчувала, що Грицько при потребі може зректися правди й легко змиритися з кривдою.

Христя, вийшовши заміж за Грицька, відчула радість праці на себе, спокій родинного затишку. На відміну від черствого чоловіка, вона переймається стражданнями інших людей. Усім серцем сприймає Христя схвильовані слова Чіпки про бідняцьку недолю. І тільки вона змогла побачити у своїй уяві Мотриного сина не гультіпакою та волоцюгою, як його всі називали, а доброю людиною, яку зламало лихо. Більше того, вона вже відчула, що її чоловік сам може обійти правду, може легко змиритися з неправдою. І хоч важкі будні селянського життя, щоденні хатні турботи, догляд за малими дітьми втягують Христю в звичайне для мільйонів жінок річище, проте серце її завжди залишається чуйним до людського горя.

Образ Мотрі «Хіба ревуть воли»

Мотря — Чіпчина мати — справжня жінка-страдниця. Мотря – одна з найтрагічніших жіночих постатей в українській літературі. Ця жінка була готова віддати заради сина все. Та, не витримавши страшних випробувань, які впали на її сиву голову, не знісши кривавого розбійництва Чіпки, мати викриває його злочин. Образ матері-страдниці, її чесні, справедливі рішення і дії на-бувають символічного звучання: це сама справедливість, саме людське сумління кара-ли і злочин, і злочинця, ким би він не був.

Автори виписали цей образ на широкому соціально-історичному тлі. На початку роману ми дізнаємося, що ця жінка проживе своє життя трагічно: «Не судилося Мотрі щастя. Не знала вона його змалку; не бачила дівкою, жінкою». Скільки горя вона зазнала, коли її син пропивав майно, ображав її злими словами: «Як підстрелена горлиця тіпається б’ється, тихо туркоче й стогне, так мати затіпалась на печі в куточку». Однак кривду від сина Мотря забуває: дізнавшись, що його посадили до «чорної», вона хоче побачитися з ним, розрадити його. Світлих днів жінці судилося зовсім мало, щасливою вона була лише тоді, коли Чіпка став господарем і одружився з Галею. Її куце щастя перервала «поновлена» любов Чіпки до горілки, а крапку в її материнському житті поставив син своїм кривавим злочином. Цього жінка не змогла знести й викрила його злочин. Чесне, хоч і нестерпно болісне рішення Мотрі має символічне значення: це сама українська душа не приймає кривавого, мстивого шляху боротьби зі злом.

Опозиційними до розглянутих вище образів виступають пани Польські й представники чиновництва: генеральша, її син Василь Семенович, голова повіту Кряжов, попівський син Шавкун, судовий секретар Чижик, становий Дмитренко. Ця група образів репрезентує такі актуальні на той час проблеми:

зречення національного коріння; зросійщення; виродження дворянських родин; формування української буржуазії.

У романі майстерно виписана сцена селянського протесту, яка розкриває реальну суть реформи 1861 р. Селянин і далі залишався безправним, мусив відробити ще не один рік панові, а через невдоволення його публічно карали нагайкою.

У романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» зовсім немає романтизації «благородного розбійництва». Якщо в літературі романтизму українських Робін Гудів типу Гаркуші й Устима Кармелюка залюбки зводили на п’єдестал, то Чіпка Вареник, створений художньою уявою Панаса Мирного та Івана Білика, прозаїків’реалістів 1870′х років, — це альтернатива Робінам Гудам. Роман заперечував можливість кривавих способів утвердження правди. І в цьому сенсі він може бути поставлений в один ряд із такими творами, як «Злочин і кара» та «Біси» Ф. Достоєвського, у яких питання про мету й засоби боротьби зі злом ставилося з великою силою художнього передбачення майбутнього. Своїми романами ці письменники задовго до більшовицького перевороту попереджали людство про загрозу комуністичних утопічних теорій, що грунтуються на мстивості, класовій ненависті, ворожнечі й насильстві.

1. Хіба ревуть воли, як ясла повні? аналіз роману Хіба ревуть воли, як ясла повні? — роман, написаний братами Панасом Мирним та Іваном Біликом у 1875 році. Щоб зрозуміти головних героїв та зробити аналіз твору Хіба ревуть воли, як ясла повні? потрібно його прочитати його повністю, або хоча б. Читать далее.
2. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» образ Грицька «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» характеристика Грицька наведена в цій статті. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» образ Грицька Риси характеру Грицька Чупруненка: доброзичливий; працьовитий; благородний; недалекоглядний; пристосуванець; заздрісник; лицемір; егоїст; байдужий до долі інших; корисливий; відсторонений від громадських. Читать далее.
3. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» образ Христі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» характеристика Христі наведена в цій статті. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» образ Христі Христя — сирота, бідна наймичка, дружина Грицька Риси характеру Христі: загартована у дитинстві тяжкими випробуваннями; жаліслива; має практичний розум, співчутлива. Читать далее.
4. «Хіба ревуть воли як ясла повні» образ Галі «Хіба ревуть воли як ясла повні» характеристика Галі наведена в цій статті. «Хіба ревуть воли як ясла повні» образ Галі Риси характеру Галі: щира, добра, вразлива, справедлива, жаліслива. Надзвичайно трагічним постає в романі образ Галі. Вона уособлює дівочу красу, подружню. Читать далее.
5. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» образ Максима «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» характеристика Максима наведена в цій статті. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» образ Максима Риси характеру Максима: буйний волелюбний охочий до чарки і до бійки жага збагачення люблячий батько. Максим — внук січовика, вихований. Читать далее.
6. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» образ Мотрі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» характеристика Мотрі наведена в цій статті. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» образ Мотрі Риси характеру Мотрі: трудолюбива; чесна, справедлива; любляча та ніжна матір. Мотря – справжня жінка-страдниця, одна з найтрагічніших жіночих постатей в. Читать далее.
7. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» жанр Хіба ревуть воли, як ясла повні? — роман, написаний братами Панасом Мирним та Іваном Біликом у 1875 році. Під час проведення аналізу «Хіба ревуть воли» потрібно визначити його жанр. У цій статті ми розкриємо дане питання детально з доводами та. Читать далее.
8. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» прислів’я та приказки «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» прислів’я та приказки П. Мирний із певною ідейно-композиційною метою використовує в романі прислів’я і приказки, в яких знайшла своє відображення народна мудрість, народна спостережливість над явищами суспільної дійсності. П. Мирний використовує тільки ті прислів’я. Читать далее.
9. Сюжет «Хіба ревуть воли як ясла повні» Сюжет роману «Хіба ревуть воли як ясла повні» Панаса Мирного — цікавий та незвичайний, сюжетні лінії вдало поєднані. Сюжет «Хіба ревуть воли як ясла повні» Частина перша Польова царівна: зустріч Чіпки з Галею. Двужон: історія Вареника — Притики — Хруща. Читать далее.
10. Хіба ревуть воли, як ясла повні? історія написання Хіба ревуть воли, як ясла повні? — роман, написаний братами Панасом Мирним та Іваном Біликом у 1875 році. Хіба ревуть воли, як ясла повні? історія написання Поштовхом до написання роману стала подорож Панаса Мирного від Полтави до Гадяча. 1874року у. Читать далее.
11. «Хіба ревуть воли як ясла повні» критика Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» суттєво вирізняється від творів тієї доби тим, що події в ньому відбуваються впродовж величезного відтинку часу. Але, незважаючи на це, хронометраж в епічному полотні залишається суто романним, тобто умовним, хоча і прив’язується до. Читать далее.
12. «Хіба ревуть воли як ясла повні» переказ «Хіба ревуть воли як ясла повні» переказ змісту роману Панаса Мирного та Івана Білика. «Хіба ревуть воли як ясла повні» переказ І Польова царівна Було це одного чудового весняного дня. Приязно гріло ясне сонечко, співав жайворонок, сюрчали коники. Хотілося жити. Читать далее.
13. «Хіба ревуть воли як ясла повні» скорочено по главам Хіба ревуть воли, як ясла повні? — роман, написаний братами Панасом Мирним та Іваном Біликом у 1875 році. Звісно роман краще читати повністю, але якщо у вас не вистачає часу можна прочитати переказ «Хіба ревуть воли як ясла повні», або. Читать далее.
14. Образ Чіпки «Хіба ревуть воли» Характеристика Чіпки «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» розкриває внутрішній світ головного героя, пояснює його вчинки, поведінку, риси характеру. Всі Головні герої «Хіба ревуть воли» все своє життя боролися за виживання, за справедливість, за чесне життя, але одні так і. Читать далее.
15. «Гайдамаки» Шевченко головні герої Образи поеми » Гайдамаки » Шевченка — це романтичні символи борців проти соціального і національного гноблення українського народу. В образах повстанців Шевченко показав лицарську звитягу українців, які заради спільної справи йшли на бій, на муки, але не корилися ворогу, не. Читать далее.
16. «Герой нашого часу» головні герої «Герой нашого часу» герої роману Лермонтова доносять до читача дух епохи. «Герой нашого часу» — знаменитий роман Михайла Юрійовича Лермонтова, класика російської літератури. «Герой нашого часу» головні герої Печорін Григорій Олександрович, столичний дворянин в засланні Максим Максимович, штабс-капітан Бела, черкешенка-княжна. Читать далее.
17. «Захар Беркут» головні герої Головні герої Франка в повісті «Захар Беркут» — героїчні, відважні, вони захищають свою землю, боряться з несправедливістю. Всі вони в творі роблять власний вибір. «Захар Беркут» характеристика героїв Захар Беркут — тухольський старійшина, знахар. Все життя віддав служінню громаді. Замолоду. Читать далее.
18. Головні герої «Білий кінь Шептало» Головні герої » Білий кінь Шептало » : кінь Шептало, Стапан Білий кінь Шептало характеристика Образ білого коня Шептала — алегоричний. Він уособлює яскраву людську особистість, яка під впливом повсякденного життя втрачає свою індивідуальність, губить кращі риси свого характеру, пристосовується. Читать далее.
19. «Вогник далеко в степу» головні герої «Вогник далеко в степу» головні герої Повісті Григора Тютюнника. «Вогник далеко в степу» головні герої Головний герой повісті «Вогник далеко в степу» ? Павло. Він був сиротою, з повагою ставився до старших, був відданий своїм друзям і закоханий у дівчину. Читать далее.
20. «Олень Август» головні герої «Олень Август» характеристика героїв — Жені, Альтова наведена в цій статті. В оповіданні «Олень Август» Гуцала Яскраво змальовано два головних персонажа – це хлопчик Женя та режисер на прізвище Альтов. Головні герої «Олень Август» протилежні особи. «Олень Август» образ Жені. Читать далее.
21. «Інститутка» головні герої «Інститутка» головні герої та характеристика викладена в цій статті. «Інститутка»характеристика героїв Усі персонажі умовно поділяються на дві групи — кріпосників та кріпаків: Панночка Спочатку — це манірна легковажна дівчина, що повернулася після навчання в інституті в маєток своєї бабусі. Пансіон. Читать далее.
22. «Три мушкетери» головні герої Головні герої «Три мушкетери» Д’Артаньян (пан Д’Артаньян-син) Атос (граф де Ла Фер) Портос (барон дю Валлон де Брас де Пьерфон) Араміс (шевальє д’Ербле, єпископ ваннского) Реальні історичні особистості кардинал Рішельє король Людовик Справедливий королева Анна Австрійська герцог Бекінгем Де Тревіль. Читать далее.
23. «Людина» Кобилянська головні герої Кобилянська «Людина» характеристика героїв викладена в цій статті. «Людина» характеристика образів Олена Ляуфлер — головна героїня. Цц тип нової жінки, внутрішньо багатої, інтелігентної, гордої, спроможної на виклик суспільству. Олена намагається довести, що вона — людина, цілісна особистість, яка має право. Читать далее.
24. «Собор Паризької Богоматері» головні герої «Собор Паризької Богоматері» головні герої та їх характеристика згадана в цій статті. «Собор Паризької Богоматері» головні герої Есмеральда Есмеральда (при народженні отримала ім’я Агнес)- головна героїня роману, вродлива молода циганка. Ставлення парижан до дівчини змінюється протягом твору: спочатку вона улюблениця. Читать далее.
25. «Казка про яян» головні герої » Казка про яян » характеристика героїв (янів та пастушка) наведена в цій статті. «Казка про яян» характеристика яянів Яяни досить дивні люди, вони замкнені в своєму світі, замкнені. Вони жили в місті, яке знаходилося в глибокому проваллі, «далеко від. Читать далее.
26. «Міо, мій Міо» головні герої «Міо, мій Міо» герої твору Образ Міо У головного героя гаряче і любляче серце. Він не терпить несправедливості, він відважний. Часом Міо дуже важко, часом він впадає у відчай і навіть плаче, але все ж таки здійснює свій подвиг і. Читать далее.
27. «Федько халамидник» головні герої Головні герої оповідання «Федько халамидник» Федько і Толя два протилежні образи «Федько халамидник» головні герої Федько-халамидник, син бідного робітника друкарні, а Толя — дитина з багатої сім’ї. Характерні риси Федька — чесний, ніколи не брехав, любив бійки, заважав хлопцям спокійно. Читать далее.
28. «Життя — це сон» головні герої «Життя — це сон» — п’єса іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барка, вважається найбільш відомою і значною п’єсою. У центрі твору — конфлікт між долею і боргом, людиною і природою, владою і особистістю. «Життя — це сон» головні герої. Читать далее.
29. «Вільгельм Телль» головні герої «Вільгельм Телль» — п’єса Шиллера, зображує боротьбу трьох швейцарських лісових кантонів проти тиранії імператорської Австрії. «Вільгельм Телль» Шиллер головні герої Вільгельм Телль Арнольд Мельхталь Матільда, принцеса з дома Габсбургів Вальтер Фюрст Мельхталь, батько Арнольда Джеммі, син Телля Геслер, австрійський намісник. Читать далее.
30. Луїс Сашар «Ями» головні герої Луїс Сашар «Ями» головні герої та їх характеристика Луїс Сашар «Ями» характеристика Стенлі Стенлі Єлнец IV (також відомий як «Кейвмен» або «Печерний» для інших героїв з табору): Стенлі — 14-річний хлопчик, який не має друзів з школи і якого часто. Читать далее.
31. «Гобсек» головні герої » Гобсек » — твір французького письменника Оноре де Бальзака, написаний в 1830 році, увійшов до зібрання творів «Людська комедія». Головні герої твору Гобсек живуть в уяві кожного читача. Головні герої Гобсека Гобсек, Віконтеса де Гранлье, Камілла — дочка віконтеси. Читать далее.
32. «Пані Боварі» головні герої «Пані Боварі» головні герої роману Флобера показують до чого приводить життя в погоні за багатством. «Пані Боварі» головні герої та їх характеристика Емма Боварі: характеристика Емма — основна дійова особа роману та джерело його назви, хоча матір Шарля та його. Читать далее.
33. «Пурпурові вітрила» головні герої «Пурпурові вітрила» головні герої Головними героями твору О. Гріна «Червоні вітрила» є Ассоль і Грей. Юна дівчина Ассоль Ще в дитинстві втратила матір і живе з батьком, який заробляє продажем власноруч зроблених іграшкових корабликів. Випадково дівчина зустріла Егля — казкаря. Читать далее.
34. «Пригоди Олівера Твіста» головні герої та їх характеристика «Пригоди Олівера Твіста» герої твору — Олівер Твіст, Бідл Бамбл, Білл Сайкс, Ненсі, містер Браунлоу, Фейгін, Монкс. «Пригоди Олівера Твіста» герої «Вищий клас», дворянство Чиновники Ремісники, слуги Знедолені Злочинці Містер Браунлоу; місіс Мейлі; Роза; лікар Лосберн; Гаррі Містер Бамбл; судді;. Читать далее.
35. «Маленький горбань» головні герої Маленький горбань — оповідання Спиридона Черкасенка, головні герої якого переживають нелегкі часи, але як завжди хтось незважаючи на життєві труднощі залишається добрим і чуйним, а хтось проявляє жорстокість. «Маленький горбань» Черкасенко головні герої «Павлик» — горбатий хлопчик «Дід Антип» —. Читать далее.
36. «Портрет Доріана Грея» головні герої «Портрет Доріана Грея» — єдиний опублікований роман Оскара Уайльда. «Портрет Доріана Грея» герої роману Доріан Грей — юнак, наділений неймовірною красою. Потрапляючи під вплив ідей нового гедонізму, які проповідує лорд Генрі, присвячує своє життя жадобі насолод і пороку. Це фігура. Читать далее.
37. «Знедолені» головні герої «Знедолені» — роман-епопея Віктора Гюго, один з головних творів у його творчості. Головні герої «Знедолені» проживають і сумні і радісні моменти в своєму житті. «Знедолені» головні герої Жан Вальжан Козетта Фантина Жавер Маріус Понмерсі подружжя Тенардьє Міріель Епоніна Характеристика Жан. Читать далее.
38. «Гуси-лебеді летять» головні герої «Гуси-лебеді летять» головні герої «Гуси-лебеді летять» Стельмах головні герої «Гуси-лебеді летять» головні герої діляться на позитивних та негативних. Михайлик, його мати та батько, дід і баба, попова наймичка Мар’яна, дівчина Люба, кобзар Левко, майстер на всі руки дід Дем’ян, ну. Читать далее.
39. «Оборона Буші» головні герої Герої твору «Оборона Буші» стоять перед нелегким вибором у їх житті, в нелегкий час. «Оборона Буші» головні герої твору люблять, розчаровуються, страждають не лише на сторінках повісті, а й в уяві читачів. «Оборона Буші» герої Старицький «Оборона Буші» головні герої. Читать далее.
40. «Батько Горіо» головні герої «Батько Горіо» — твір Оноре де Бальзака, написане в 1832 році і згодом увійшло до зібрання творів «Людська комедія». «Батько Горіо» головні герої Батько Горіо — центральний персонаж роману. Прообразом для нього з’явився шекспірівський Король Лір. «Невиліковний батько», у якого. Читать далее.