Ліщина: чим корисні лісові горіхи?

З порівняння видно, що дикорослі лісові горіхи містять менше білка у понад 3,5 раза, жирів — у понад 5 разів, харчових волокон — у 2,5 раза. І водночас майже у 9 разів більше вуглеводів. Оскільки переважній більшості людей легше додати до раціону фундук, далі мова піде саме про окультурену ліщину. Користь для організму:

1. Антиоксидантна дія завдяки фенольним сполукам і високому вмісту вітаміну Е — 22–30% добової норми при вживанні 30 г цих горіхів на день. Антиоксиданти захищають клітини від пошкоджень, є гарною профілактикою онкологічних і серцевих захворювань. Велика частина фенольних сполук міститься у шкірці та руйнується під час смаження. Тому найкраще їсти не смажений, а сушений фундук зі шкіркою.
2. Підтримують здоров’я серцево-судинної системи. Високий вміст ненасичених жирів сприяє зменшенню холестерину у крові, відповідно зменшується ризик появи атеросклерозу. Калій та магній забезпечують нормальний ритм серця. Є причини вважати, що регулярне вживання фундука допомагає нормалізувати артеріальний тиск.
3. Сприяють зниженню рівня цукру у крові. Фундук містить мало вуглеводів. Високий вміст корисних жирів і клітковини забезпечують більш повільне всмоктування цукру з інших продуктів. Такі властивості можуть бути профілактикою виникнення діабету, а деякі дослідження свідчать, що вживання жирних кислот омега-9 при вже наявному захворюванні підвищує чутливість до інсуліну.
4. Запобігають ряду онкологічних захворювань, зокрема раку шийки матки, печінки, молочної залози та товстої кишки. Така дія зумовлена наявними у горіхах антиоксидантними сполуками та марганцем.
5. Допомагають зменшити запальні процеси завдяки ненасиченим жирам, присутнім у продукті.

Чим корисні лісові горіхи крім цього? У них доволі багато мінералів і вітамінів. Оскільки денна порція горіхів має становити не більше 30 г, нижче вказано кількість корисних речовин для цієї ваги:

• марганець — 88% добової норми;
• вітамін Е — до 30%;
• мідь — 25%;
• вітамін В1 — майже 17%;
• магній — майже 14%;
• вітамін В6 та фосфор — по 12-13%;
• фолієва кислота — понад 9%.

Ці мінерали та вітаміни беруть участь у метаболізмі амінокислот, жирів, вуглеводів і заліза. Вони допомагають виробляти енергію, підтримувати імунітет, здоров’я кісток, нервової системи та очей.

У меншій кількості фундук містить залізо, цинк, калій, кальцій, вітаміни В5, В3, В2, К та С. І, звісно, це чудове джерело мононенасичених жирів — вони становлять 77% від загальної кількості жирів у ліщині. Корисні властивості мононенасичених жирів:

• допомагають знизити рівень цукру у крові;
• підтримують еластичність артерій;
• зменшують кількість поганого холестерину, а значить, і ризик інсульту.

Чи принесуть горіхи ліщини користь під час вагітності? При помірному вживанні скоріш за все так, адже вони містять багато корисних речовин, зокрема фолієву кислоту. Але треба врахувати, що цей продукт доволі важкий для травлення, тож, якщо виникають неприємні відчуття, краще виключити його з раціону.

Категорично не можна вживати фундук лише людям з алергічною реакцією на горіхи. Всі інші можуть їсти їх в межах рекомендованої дози — до 30 г на день. У випадку появи дискомфорту варто зменшити цю кількість і проконсультуватися з лікарем.

Чим корисний лісовий горіх ліщина для схуднення?

Зважаючи на високу калорійність можна подумати, що цей продукт точно не варто їсти під час схуднення. Проте це не так. Фундук спокійно можна додати в меню. Адже жири та клітковина допоможуть позбутися відчуття голоду та підтримають організм між основними прийманнями їжі. Ряд досліджень підтверджує, що при дотриманні помірного дефіциту калорій, вживання фундука сприяє схудненню.

Порція цих горіхів у 20–30 г — це 130–200 ккал відповідно. Таку кількість можна з’їсти як окремий перекус або з фруктами. Фундук однаково добре смакує у солодких та солоних стравах. У десертах він вдало поєднується з корицею та шоколадом. Можна додавати його до основних страв, наприклад, до кисломолочного сиру, граноли, салату з буряка та інших овочів. Оскільки фундук має доволі нейтральний смак, в несолодких стравах для пікантності можна поєднувати його з гострим перцем. Інший варіант — подрібнити горіхи до стану пасти та використовувати як намазку на цільнозерновий хліб. З них також можна приготувати песто.

https://www.healthline.com/nutrition/hazelnut-benefits та https://www.webmd.com/vitamins/ai/ingredientmono-865/hazelnut

Таблиця Калорійності

Коментарі не відображають думку редакторів та авторів блогу.

Бузина: користь, шкода та лікувальні властивості цвіту та ягід

Кущі чорної бузини поширені по всій території України. Цвітуть у травні-червні дрібними кремово-білими квітками, зібраними у суцвіття. Плоди у вигляді чорно-фіолетових кульок достигають у серпні-вересні. Квіти та плоди вживають у їжу та застосовують з лікувальною метою.

Цвіт бузини: користь і шкода

1. мають протизапальні, пото- та сечогінні властивості;
2. можуть трохи полегшувати біль та заспокоювати, проте їх буде недостатньо, щоб позбутися болю чи нервової напруги середньої та високої інтенсивності;
3. завдяки відхаркувальній дії допомагають у лікуванні бронхіту, грипу та інших захворювань дихальних шляхів.

Чай, відвар або настій з цих квітів посилюють опірність організму вірусним інфекціям і добре впливають на шкіру. Такі напої також можуть призначити при гострій нирковій недостатності, оскільки це захворювання порушує утворення та виділення сечі. Фітостерин допомагає зменшити кількість поганого холестерину у крові.

Квіти бузини мають характерний яскравий аромат, тож можуть викликати індивідуальне несприйняття чи алергію. Кому можна, а кому ні пити напій з бузини? Користь і шкоду найкраще може оцінити лікар, особливо, якщо людина має серйозні захворювання чи схильна до алергічних реакцій. Не рекомендується вживати напої на основі бузини людям з нефрозом, нефритом та аденомою простати.

Як збирати квіти бузини? У період повного цвітіння зламують суцвіття, у яких відкрилися більшість квітів, але вони ще не почали опадати. Суцвіття сушать у затінку в добре провітрюваному місці з високою температурою. Можна також сушити у сушарці при 40°С. При недостатньо високій температурі квіти можуть висихати надто повільно та потемніти через це. Сухі квіти відділяють і складають у добре закриті сухі ємності. Користь цвіту бузини зберігається протягом 2 років.

Ягоди бузини: користь і протипоказання

У 100 г свіжих ягід бузини міститься лише 73 калорії, 0,5 г жирів і 0,66 г білків, але у доволі значній кількості присутні:

• вуглеводи — 18,4 г;
• харчові волокна — 7 г, тобто 20–25% добової норми;
• вітамін С — 43% денної потреби;
• вітамін В6 — 18% денної потреби;
• залізо — 12% денної потреби.

У незначних кількостях (від 6 до 2% денної норми) також є фосфор, калій, вітаміни В1, В2, А, В3, В5, кальцій та фолієва кислота.

Вживати ягоди бузини у сирому вигляді не можна — через наявні токсини вони можуть спричинити запаморочення, нудоту та розлад кишківника. Позбутися токсинів допоможе термообробка. Однак при температурі понад 60°С руйнується вітамін С. Відповідно при обробці з більш високою температурою у ягодах не буде токсинів і вітаміну С. Але у помірній кількості залишаться харчові волокна, залізо та вітамін В6 (при варінні вивільняються його активні компоненти). У чому користь бузини?

1. Нормалізує травлення та мікрофлору кишківника. Поліпшує виділення жовчі та діурез (утворення та виділення сечі). Має помірну послаблювальну дію.
2. Чинить сильну антиоксидантну дію завдяки високому вмісту фенольних кислот, антоціанів і флавоноїдів. Зменшення кількості вільних радикалів запобігає виникненню захворювань серця та деяких видів раку. Антиоксиданти добре впливають на стан шкіри — її вологість, пружність і верхній захисний шар, який перешкоджає проникненню бактерій та забруднень.
3. Сприяє поступовому потраплянню цукру у кров. Харчові волокна компенсують потенційні ризики високого вмісту вуглеводів. Завдяки цьому вдається уникнути перевантаження підшлункової залози та стрибків глюкози у крові.
4. Допомагає перетворити глюкозу на енергію.
5. Добре впливає на серце та судини, зокрема знижує артеріальний тиск. До того ж антоціани допомагають зменшити ризик серцевих захворювань, а клітковина — рівень холестерину.
6. Вітамін В6 бере участь у формуванні нейротрансмітерів, які відповідають за передачу нервових імпульсів.
7. Підвищує здатність організму опиратися інфекціям і трохи полегшує перебіг грипу та інших респіраторних захворювань.
8. Лікувальні властивості бузини допомагають зберегти зір, а саме — запобігти дегенерації макули у людей поважного віку та захворюванням вен сітківки очей.
9. Поліпшує настрій, зменшує тривожність і загалом підтримує здоров’я нервової системи.
10. Підтримує нормальний рівень гемоглобіну у крові, завдяки чому внутрішні органи отримують достатньо кисню.
11. Стимулює обмін речовин — білків, жирів, вуглеводів та амінокислот. Вітамін В6 і залізо залучені у синтез деяких гормонів.
12. Завдяки залізу позитивно впливає на м’язовий обмін і стан сполучних тканин. Швидше загоюються дрібні пошкодження, які виникають у м’язах після тренувань та інших фізичних навантажень.
13. Допомагає підтримувати нормальну терморегуляцію організму.
14. Сечогінні властивості бузини поліпшують діурез при гострій нирковій недостатності.
15. Її плоди містять органічні кислоти — винну, валеріанову, оцтову та лимонну. Ці кислоти залучені в обмін речовин і підтримання кислотно-лужного балансу організму. Вони також посилюють виділення слини, жовчі та шлункового соку.

Напої та десерти з бузиною допоможуть урізноманітнити меню та додати яскравого смаку до страв. У помірних кількостях цей продукт цілком підходить для здорового харчування.

Не можна вживати недостиглі ягоди бузини. Лікувальні властивості та користь для організму приносять лише повністю стиглі плоди. Кому не варто їсти страви з бузиною? Лікарі не рекомендують вживати їх дітям, вагітним і жінкам, які годують грудьми, через брак перевіреної інформації про безпечність бузини для цих людей. Водночас випадків, коли стиглі оброблені ягоди бузини завдали людям шкоди, теж немає. Попри наявність корисних речовин у бузині користь та шкода від вживання її ягід у великій кількості недостатньо досліджені. Тому краще вживати їх помірно.

При появі нудоти, слабкості, розладу шлунка чи блювання, варто порадитися з лікарем щодо можливості та доцільності їсти бузину. При ряді захворювань шлунково-кишкового тракту вживати ягоди бузини протипоказано. Консультація фахівця також потрібна, якщо людина вживає деякі ліки, наприклад, препарати, які знижують рівень цукру у крові чи мають сечогінну дію.

Як збирати та зберігати ягоди бузини чорної, щоб отримати від них користь?

Збирають плоди бузини у період повної стиглості в серпні-вересні. Сушать при температурі 60–65°С, сухі ягоди зберігають у сухих закритих ємностях. Вживати їх можна протягом 6 місяців після заготівлі. Ягоди також можна заморозити.

Методом консервації найчастіше готують джеми та варення з бузини. Користь від таких заготовок зазвичай невелика, бо вони містять багато доданого цукру. Приміром, щоб приготувати густе варення, потрібно взяти яблука з високим вмістом пектину, бузину та цукор у пропорції 2:1:3. Хоча, якщо з’їдати 1-2 чайні ложки такого варення на день і при цьому вписуватися у добову норму цукру, то шкоди не буде.

Що приготувати з ягід бузини?

Крім джемів і варення, ягоди бузини чорної додають у желе, йогурти, морозиво, смузі. З ними можна готувати пироги та пиріжки. З проварених або сирих плодів можна приготувати сироп з бузини. Користь для організму залежить від вмісту цукру та часу варіння. У помірних кількостях такий сироп можна додавати до десертів, наприклад, поєднувати його з кисломолочним сиром, млинцями, оладками. Всі заготовки з бузини, в які додають цукор, можна вживати потроху. Головне — не перевищувати добову норму цукру.

З сушених і заморожених ягід заварюють чай, варять узвар, компот або кисіль, поєднуючи їх з іншими ягодами та фруктами. Як максимально отримати від чорної бузини користь з цих напоїв? Не додавати цукор і вживати разом з ягодами, адже у них залишаються харчові волокна та частина вітамінів і мікроелементів. З заморожених ягід можна готувати вареники, пиріжки, печиво тощо. Сік з бузини також додають у соуси або сушать у спеціальних формах як пастилу.

Бузина: користь під час схуднення

Ягоди бузини чорної варто їсти під час схуднення, адже у них багато харчових волокон. Вони допомагають:

1. Кишківнику нормально функціонувати;
2. Уповільнити всмоктування вуглеводів;
3. Підтримувати відчуття ситості протягом тривалого часу.

Страви з бузиною добре впливають на обмін речовин, стимулюючи втрату ваги. Особливо корисною така їжа буде, якщо під час схуднення людина є фізично активною. Адже наявне у них залізо:

1. Впливає на забезпечення організму киснем.
2. Сприяє перетворенню глюкози в енергію, потрібну при фізичних навантаженнях.
3. Залучено у формування м’язів і їхнє відновлення після тренувань.

Завдяки цьому ягоди бузини запобігають утворенню жирової тканини та допомагають наростити м’язову масу. До того ж виконувати фізичні вправи буде легше та безпечніше, бо плоди бузини позитивно впливають на передавання нервових імпульсів, зменшують артеріальний тиск і допомагають підтримувати серце та судини у здоровому стані.

https://www.healthline.com/nutrition/elderberry та https://www.webmd.com/diet/elderberry-health-benefits

Таблиця Калорійності

Коментарі не відображають думку редакторів та авторів блогу.

Хріновіна: класичний рецепт приготування

Як готується хріновина на зиму, знає не кожен, але багатьом до вподоби ця пекуча закуска. Це традиційний український соус або гостра приправа, яка носить кілька однойменних назв: горлодер, хренодер, вогник. Базовим компонентом у рецепті виступає хрін, який несе ключову користь для організму людини.

Хреновина: користь та шкода

Хренодер чи хреновина більше до смаку чоловічої половині, що з пікантним смаком. Хоча рекомендується всім як корисна добавка до страв, чим зобов’язана основному інгредієнту – хрону. За насиченістю вітаміном С вона перевершує навіть апельсини, а по поживності – буряки, моркву, капусту.

Крім вітамінів та мікроелементів, у хренодері містяться біоактивні речовини – фітонциди, з потужним антибактеріальним ефектом. Хреновина показана до регулярного вживання, як профілактичний засіб від простудних та вірусних інфекцій. Особливо рекомендується запастися хронікою на зиму, коли організм максимально потребує підтримки.

1. Має антисептичні та регенеруючі властивості. Часто використовують у лікуванні гнійних поразок на шкірних покровах.
2. Сприяє виведенню мокротиння з легенів.
3. Нормалізує роботу травної системи: посилює апетит за рахунок підвищеного вироблення шлункового соку.
4. Усуває застійні явища у жовчному міхурі та печінці.
5. Знижує рівень холестерину в крові та прискорює кровотік.
6. Позитивно діє кількісний показник глюкози.
7. Приводить до норми функцію нирок, чим допомагає очистити організм від шлаків і токсинів.
8. Це чудовий засіб проти анемії, що пояснюється великим вмістом заліза в овочах.

Важливо! (Хреновину) не використовують як ліки – це смачна харчова добавка, що грає допоміжну роль у лікуванні того чи іншого захворювання. Попередньо рекомендується проконсультуватися з лікарем, оскільки є низка медичних протипоказань для його вживання.

Їсти хреновину можна, але без фанатизму. Через підвищену пекучість існує небезпека отримання опіку слизової оболонки кишечника і шлунка. Не можна вживати закуску при виразках, нирковій та печінковій недостатності у гострій формі.

Калорійність хреновини

Скільки калорій у хроніні цікавить більше жінок, які стежать за своєю фігурою. Вони в закусці присутні, але завдяки її здатності прискорювати метаболічні процеси не затримуються. Рекомендується поєднувати з жирними стравами. Середня калорійність хрону без овочів на порцію в 100 г – 64-66 ккал, з помідорами – 35 ккал. Харчова цінність визначається розподілом БЖУ: жири – 0,7 г, білки – 0,9 г, вуглеводи – 12 г.

Порада! Чим хроніка свіжа, тим корисніше. Вихідний склад зберігається повністю протягом місяця з моменту приготування. Тому дієтологи радять на зиму заготовляти корінь хрону, а при необхідності робити з нього хроніку.

Рецепти хріновини на зиму

Як тільки не називають цю смачну приправу, але суть рецепту одна – суміш хрону, з різними добавками, що надають пікантності смаку. До останніх належать:

• буряк;
• помідори;
• перець: солодкий та гострий;
• яблука, сливи;
• морква;
• огірки.

Рецептів хрону існує безліч, так що є простір для вибору за індивідуальними смаковими уподобаннями.

Рецепт хренодера з помідорами на зиму

Необхідні в рецепті інгредієнти:

• 2,5 кг м’ясистих томатів;
• 160 г хрону;
• 13-14 зубків часнику;
• 550 г червоного болгарського перцю;
• 400 г цукрового піску;
• 45 г кухонної солі;
• за смаком чорний мелений та червоний перець.

Покроковий рецепт хрону на зиму допоможе недосвідченим кулінарам зробити смачну приправу за всіма правилами. Починають із видавлювання соку з помідорів (можна з насінням), який ставлять на вогонь. Кип’ятять 20-25 хвилин. Інші компоненти з рецепту перемелюють будь-яким доступним способом, і вносять у сік, що вирує на плиті.

Перемішують хреновину і томлять ще хвилин 20. Підсолюють і цукорять, вносять інші прянощі. Розливають продукт по стерильним скляним банкам чи суліям. Герметично закривають на зиму і перевертають догори дном. Через добу переставляють у льох чи інше прохолодне місце. Наочно приготування можна оцінити у відео нижче.

Порада! Щоб продовжити термін зберігання хрону, можна в кінці готування додавати 9% оцет – 1 ч. л.

Рецепт приготування хренодера.

Для традиційного рецепту домашньої хроніни на зиму буде потрібно наступний продуктовий набір:

• 2 кг стиглих помідорів;
• 190 г кореня хрону;
• 13-15 зубчиків часнику;
• дрібна сіль;
• 100 мл олії.

З помідорів роблять сік за допомогою блендера і перетирають через сито, щоб видалити насіння. Подрібнюють хрін у комбайні чи м’ясорубці. Все перемішують, підсолюють і вносять олію. Розкладають хріновину по заздалегідь підготовленій тарі, закручують і прибирають на зиму в холодильник. Вже за дві доби можна знімати першу пробу.

Хріновина без варіння на зиму

Для рецепту хрону в блендері необхідно зібрати:

• помідори – 1 кг;
• коріння хрону – 110-130 г;
• часник – 1 головка;
• столовий оцет – 1 ст. л.;
• цукор, сіль, будь-які спеції за смаковими уподобаннями.

Корінь хрону відмочують попередньо у воді, після чого він легко очищається. Томати обливають окропом і знімають шкірку. Усі складові рецепту складають у чашу блендера та подрібнюють. Солять і цурчать до смаку, вливають оцет, і додають приправи. Розфасовують хріновину по баночках, закривають на зиму кришками і складають у холодильник.

Хреновина-закуска

Рецепт приготування хрону без хрону ідеально підійде для жінок. Продукт без хрону виходить не менш смачним, але з ніжним томатним післясмаком. Для закуски потрібно елементарний склад:

• помідори – 1-1,2 кг;
• болгарський перець – 500 г;
• часник – 450 г;
• перець чилі – 1 стручок;
• сіль, прянощі за смаком.

Усі овочеві складові з рецепту промивають у проточній воді та злегка обсушують на паперових рушниках. Видаляють зайві включення: насіння, хвостики. Дрібно подрібнюють із застосуванням терки або м’ясорубки. Хреновину перемішують і додають: цукор, сіль та інші спеції. Доводять до кипіння і відразу розкладають по банкам із закруткою на зиму.

Хреновина з буряком

Тут у хроні додають буряк не для надання смаку, а як барвник. Це тому, що в рецепті немає томатів, які фарбують хренодер у традиційний червоний колір. Інгредієнти:

На тертці чи блендері подрібнюють хрін. Буряковий коренеплід попередньо відварюють і дрібно натирають. З’єднують обидві маси і вносять: цукровий пісок, сіль та інше. Є хріновину з буряком можна вже, через кілька годин. Але перед цим треба, щоб закуска постояла у холодильнику. Продукт зберігається у прохолоді добре, але всю зиму не простоїть.

Порада! Кому не подобається бурякова макуха, викидають її. До складу додають лише сік.

Хріновина з яблуками на зиму

Ще один незвичайний рецепт хрону, для якого потрібно:

• натертий хрін та кислі яблука у співвідношенні 1 ст. л на 1 плід;
• цукристий пісок – 30 г;
• сіль – тріска;
• вода – 50-60 мл;
• свіжовичавлений лимонний сік – 1 ст. л.

Фрукти розрізають на невеликі часточки, видаляють серцевину. Занурюють у воду та відварюють до розм’якшення. Хрін труть на дрібній тертці. Отриману яблучну кашу перетирають через сито, щоб пішла шкірка та інші включення. Після остигання в пюре додають інші компоненти з рецепту. Добре змішують та укладають у стерилізовані банки. На зиму хріновину ставлять у прохолоду.

З додаванням стиглих слив

Компоненти рецепту хрону на зиму:

• свіжі томати – 1 кг;
• сливи – 120 г;
• хрін – 100-110 г;
• часник – 8 часточок;
• цукор, сіль у співвідношенні 2:1.

Зі слив знімають шкірку. Овочі та фрукти перемелюють у блендері, цурчать та солять. Розкладають хронину по банках, закривають і ставлять на зиму в холод. Якщо мається на увазі тривале зберігання на зиму, продукт слід прокип’ятити кілька хвилин.

Рецепт хріновини без помідорів.

Хреновину без помідорів роблять по-різному, що залежить від індивідуальних переваг. У даному рецепті присутній лимон, що надає продукту особливого смаку і приємного жовтуватого відтінку.

Коріння очищають і труть. Вносять сіль, і вичавлюють сік цитрусу. Ретельно вимішують і дають хренодеру відстоятися 2-3 години у холодильнику. Потім подають до столу. Якщо готують на зиму, то закочують у скляну тару. За бажанням вносять будь-яку приправу: м’яту, базилік, пастернак.

Хріновіна з аспірином

Незвичайний рецепт хрону, де у складі присутній аспірин. Подібне включення гарантує отримання виключно свіжої хроніки на зиму. Витрата продуктів:

• 2 кг помідорів;
• 10-11 чищених часточок часнику;
• 350-380 г коріння хрону;
• аспірин;
• сіль кладуть до смаку.

Увага! На 1 літр хренодера буде потрібно 1 таблетка аспірину.

Перекручують окремо в м’ясорубці хрін, томати та часнику. Виділяється томатний сік краще злити, тоді хріновина виходить густіше. Таблетки аспірину перетирають у ступці до порошкоподібного стану та вносять у загальну масу. Усі змішують та солять. Розподіляють хреновину по стерилізованих та висушених банків. Закривають капроновими або металевими кришками і забирають на зиму в сховище.

Хріновина на зиму: рецепт з варінням

Гарячий спосіб заготівлі на зиму передбачає короткочасне нагрівання. Завдяки чому закрутки зберігаються без проблем у кімнатних умовах. У рецепт входять такі інгредієнти:

• 2 кг соковитих та стиглих помідорів;
• 280-290 г корінців хрону;
• 5 головок часнику;
• 3-4 ч. л. солі;
• 2 ч. л. цукрового піску;
• щіпка червоного пекучого перцю.

Коні хрону ошпарюють окропом, щоб видалити надмірну пекучість і очищають. Часник подрібнюють, а з помідорів знімають шкірку, хоча підійдуть і не очищені. Всі овочі натирають на тертці з великими отворами або використовують м’ясорубку. Змішують, підсолюють і цукорять. Ставлять на вогонь та після закипання тримають на підігріві 5-7 хвилин. У заздалегідь приготовані банки розливають отриману хроніну і прикривають капроновими кришками.

Увага! Зберігають заготівлі у прохолоді. Пробувати можна лише за тиждень, коли приправа повноцінно настоїться.

Хріновіна-соус

Пекучий соус-хреновину «Вогник» готують двома способами – з варінням і без. Обидва рецепти однаково смачні, з яскраво вираженим сливовим ароматом. З продуктів знадобиться:

• цілі томати – 1 кг;
• хрін – 320 г;
• сливи та часник по 200-220 г;
• столовий оцет (9%) – 100 мл;
• пекучий перець – 1 стручок;
• цукровий пісок, дрібна сіль|соль| по 1 ст. л.

Усі складові перекручують і додають сіль, з цукром. Для продовження терміну придатності кип’ятять не менше 10 хвилин і розкладають стерильними ємностями.

Хріновина з гострим перцем

Хріновина з гострим перцем і помідорами виходить ядреною, але смачною. Для неї потрібно всіх інгредієнтів купувати по 200 грам. Сіль додається до смаку. Продуктовий набір для рецепту:

• коріння хрону;
• солодкий болгарський перець;
• морква;
• часник;
• перець чилі.

Дії стандартні: миють овочі, чистять та подрібнюють. Змішують і підсолюють, потім розфасовують по баночках і закупорюють на зиму капроном.

Порада! За бажання можна зменшити кількість гірких стручків.

Хреновина на зиму з олією

Щоб уникнути закисання хрону, рекомендують скористатися рецептом з олією. Знадобиться:

• терпкий коренеплід – 200 г;
• рафінована рослинна олія – 100 мл;
• часник – 180 г;
• сіль|соль|, цукор по 1 ст. л.;
• томати – 2 кг;
• оцет столовий – 3 ст. л.

Помідори миють, ошпарюють окропом і знімають з них шкірку. М’якуш перемелюють блендером. В отриману кашку підсипають сіль та солодкий пісок. Ставлять на вогонь і після закипання чекають 20-25 хвилин. За 4-5 хвилин до відключення вливають у хронову оцет і масло. Ще через 2-3 хвилини доповідають подрібнений хрін і часник. Готову хроніку розкладають по чистих банках або пляшках.

Рецепт хріновини з огірків

Хріновіна-салат – ще одне ноу-хау, придумане сучасними господинями. Для нього підійдуть огірки некондиційного вигляду, яких багато накопичується в сезон збору врожаю. Інгредієнтний склад рецепту на зиму:

• 2 кг огірків;
• 1,5-1,6 кг помідорів;
• 2-3 головки часнику;
• 100 г цукру;
• 120 мл запашистої рослинної олії;
• 1,5 ст. л. солі;
• 70 мл столового оцту.

Чисті огірки ріжуть тонкими кухлями чи півкругами. Томати і часник перекручують на м’ясорубці або подрібнюють в блендері. З’єднують і домішують решту рецепту. Кип’ятять на слабкому вогні 20-25 хвилин. Гарячий салат розподіляють по стерилізованому посуді та закручують. Залишають на столі до охолодження і потім прибирають на зиму в прохолодне сховище.

Рекомендації щодо приготування та зберігання

Зробити найсмачнішу хроніну з помідорів на зиму вдається, якщо дотримуватися низки кулінарних хитрощів:

1. Коріння хрону вибирають товстіший і посочніший, без поверхневих пошкоджень. Краще брати врожай, викопаний пізно восени. У ньому найбільше скупчення цінних речовин.
2. Попередньо пекучі коренеплоди вимочують у холодній воді, не менше однієї години.
3. Чистять хрін для хрону як картоплю, видаляючи ворсисту шкірку. Повинні залишатися гладкі білі живці.
4. Подрібнюють хрін для хрону як кому зручно: за допомогою м’ясорубки, дрібної тертки, блендера, комбайна. При подрібненні він палить очі і для захисту натягують на вхідний та вихідний отвір м’ясорубки поліетиленові мішки.
5. Після приготування продукту дають настоятися.
6. Свіжу хроніку відразу прибирають у холодильник. Після термічної обробки потрібен час для остигання.

Скільки часнику на хроніку класти, кожен визначає індивідуально – за смаковими уподобаннями. Стандартна норма у рецепті на зиму – 100 г на 1 кг томатів. Але варто враховувати, що це основний консервант, який допомагає заготівлям не псуватись тривалий період.

Хреновина у холодильнику: як зберігати

У міських умовах зручним місцем зберігання горлодер є холодильник. Продукт, що пройшов термічну обробку, придатний до вживання 2-3 роки, а новий – трохи більше півроку. Прийнятною альтернативою для зберігання на зиму стане льох або підвал, де температура не піднімається вище 5 °С. При сильних морозах банки обгортають ковдрою, що захистить від промерзання.

Ще один варіант, як зберегти хріновину на зиму без втрати смакових та корисних якостей – розміщення в морозильній камері. Розливають масу за невеликими формами. Після заморожування витягують вміст і перекладають в герметично пакети, що закриваються.

Порада! Зручно заморожувати у спеціальних формах для льоду. Такі кубики додають у суп.

Висновок

Хреновина на зиму ідеально поєднується з будь-якими: м’ясними та рибними стравами, гарнірами, супами, холодцем. Подібна добавка внесе різноманітність до повсякденного раціону і одночасно послужить профілактикою різних захворювань.