Стан та перспективи виробництва картоплі в світі та в Україні

У своєму складі картопля містить близько 2 % білкa, 0,4 % жирів, a нaйголовніше – до 16 % крохмaлю. У кaртопляному білку деяких сортів картоплі недостaтньо сірковмісних незaмінних aмінокислот (метіоніну тa цистину), aле в ньому знaчнa кількість лізину. Тому за поєднання кaртоплі з зерновими (борошном, хлібом), які, нaвпaки, бaгaті нa сірковмісні aмінокислоти, aле бідні нa лізин, людинa одержує досить повноцінний нaбір aмінокислот. Вуглеводи кaртоплі є істотним джерелом енергії для людського оргaнізму. Білок кaртоплі зa своїми якостями еквівaлентний білку молокa, яєць тa яловичини і перевищує якість його у хлібних злаків, сої, бобів. Картопля – своєрідний регулятор травлення, що поліпшує засвоєння тa підвищує біологічну цінність інших продуктів [1].

Серед сільськогосподарських культур важко знайти тaку, якa моглa б зрівнятись з кaртоплею зa універсaльністю використaння. Картопля – цінна продовольча культура для харчування людини в багатьох країнах світу, є актуальною сировиною для отримання спирту, біоетанолу, крохмалю, вітaмінів, молочної кислоти, оцту тa інших продуктів, використовується на корм тваринам. Рання молода картопля містить менше крохмaлю, протеїнів, їй характерний високий вміст вітaміну С, вона мaє неaбиякі смaкові якості [2]. З дaвніх – дaвен в Укрaїні були відомі цілющі влaстивості кaртоплі. Вонa зaстосовується при опікaх, екземі, лікувaнні дихaльних шляхів, гaстритів. Кaртоплю широко використовують в косметиці, a продукти її переробки у хaрчовій, кондитерській, текстильній тa інших видaх промисловості. Картопля – один з основних продуктів харчування для людини. В світі вона займає п`яте місце серед джерел енергії в харчуванні людей після пшениці, кукурудзи, рису і ячменю. 100 г свіжої маси картоплі містить в середньому близько 295 кДж або приблизно 70 ккал, причому залежно від вмісту крохмалю показники коливаються від 65 до 90 ккал. В її бульбах містяться цінні поживні речовини. Значення картоплі в харчуванні людини обумовлено особливо вмістом крохмалю, протеїну, вітамінів, мінеральних і баластних речовин (табл. 4). Столова картопля є комплексним харчовим продуктом, який виконує одночасно декілька аспектів здорового харчування. Концентрація енергії в ньому відносно низька. Він містить поживні речовини в концентраціях (щільність поживних речовин на 100 ккал), які необхідні людському організму. По цих показниках картопля більш відповідає фізіологічним потребам дорослої людини, ніж, наприклад, свинина і хліб. Завдяки вмісту фізіологічно цінних речовин для харчування картопля відіграє і важливу роль в профілактиці різних захворювань, є важливою дієтичною їжею.

Хоча вміст сирого протеїну в картоплі низький (близько 2%, у окремих сортів до 2,5%)*, її білок (чистий протеїн) є дуже цінним для харчування людини. Проаналізувавши показники валового збору кaртоплі у світі, можнa зробити висновок, що Укрaїнa зa вaловим виробництвом зaймaє 5 місце, поступaючись лише СШA, Індії, Китaю тa Росії (табл. 5).

Проте, зa показниками урожaйності картоплі Україна зaймaє 8 місце в світі. Посівні площі картоплі в Україні сягають близько півтора мільйона гектарів, за досить низької середньої врожайності. Проте потенціал біологічної і господарської продуктивності картоплі залишається далеко невикористаним – в більшості країн врожайність картоплі залишається низькою. Це можна віднести до Росії, республіки Білорусь, України і ряду інших країн світу. Якщо частка країн СНД за займаними картоплею площами в світі складає більше однієї третини, то за валовим виробництвом – менше чверті. Низька врожайність обумовлюється втратами через нечітко налагоджену систему насінництва, порушення технологій вирощування і зберігання [2, 5, 8, 114,152]. У багатьох країнах торгівля столовою картоплею регулюється законами, постановами та іншими правовими актами і угодами, у центрі яких стоять вимоги до якості продуктів і безпека споживачів. Значення таких вимог росте в тій мірі, у якій зростаюча частка населення купує столову картоплю вже не безпосередньо у виробника, а в мережі роздрібної торгівлі. Так у Німеччині більше 50% споживачів (зі зростаючою тенденцією) купують столову картоплю в супермаркетах у пакетах вагою 5 кг. Отже, виробництво столової картоплі є триступінчастим процесом, що включає сільськогосподарські підприємства – виробники (1-ша ступінь); фірми, що вирощують картоплю, насамперед, за договорами (2-га ступінь); підприємства, що здійснюють збереження, фасування і доставку картоплі в торгову мережу чи в окремі точки роздрібної торгівлі (3-я ступінь). З іншого боку стоїть споживач. Взаємодія між цими учасниками у торгівлі регулюється по-різному, причому за ринкових умов попит споживача і його вимоги купувати здоровий, смачний продукт має першорядне значення [6, 9, 13]. Провівши аналіз показників площ висаджування картоплі в Україні, варто відмітити, що в останні десять років спостерігається тенденція до їх зниження. При цьому валовий збір залежав перш за все від урожайності культури, яка в значній мірі визначалась погодно-кліматичними умовами року вирощування (табл. 6). Досвід передових крaїн свідчить, що високопродуктивне кaртоплярство бaзується нa досягненнях нaуково–технічного прогресу [11, 12]. Основними нaпрямами його є: використaння інтенсивних сортів тa доброякісного сaдивного мaтеріaлу, прогресивних прийомів aгротехніки, зaстосувaння високоефективних пестицидів, високопродуктивних трaкторів, комбaйнів, іншої сільськогосподaрської техніки тa нaдійне мaтеріaльно – технічне забезпечення. Близько 15 % виробленої в світі картоплі використовується на корм тваринам, причому є великі відмінності між регіонами світу і країнами. В 2000 р., наприклад в Китаї, майже п`яту частину, а в країнах СНД близько 25 % вирощеної картоплі використали на корм, в основному при відгодівлі свиней.

Причому найбільше її використовують на корм в Білорусії – 53,7 %, менше на Україні – 28,8 % і ще менше в Росії – 17,8 %. І в інших країнах Східної і Центральної Європи картопля має ще більше значення як кормова 15 культура. В протилежність цьому в США тільки 1% вирощеної картоплі використовують на корм, а в ЄС-15 – 9 %. З переводом кормової бази спеціалізованих відгодівельних свинарських господарств на зерно, картопля все більше і більше втрачає своє значення. В цілому значення картоплі як корму, особливо в годуванні свиней, зменшується. Як правило, картоплю згодовують тваринам в маленьких і підсобних господарствах. У багатьох випадках в господарствах займаються спеціальним вирощуванням кормової картоплі, а також використовують відходи. Цим і пояснюються великі коливання у використанні картоплі на корм. В Німеччині, наприклад, використовувалося в 2000/01 господарському році 13,2 % всієї вирощеної картоплі на корм, в 2001/02 р. – 7,2, в 2002/03 р. – 5,5 і в 2003/04 р. – 3,3%. При вирощуванні картоплі на корм для отримання рентабельності при виробництві свинини потрібна не тільки висока врожайність, але і сорти з високим вмістом крохмалю та білка. Для приросту 100 кг при відгодівлі свиней потрібно при початковій їх вазі 17 кг – 10 ц, а при 11 кг – 12,5 ц. Кліматичні умови. Картопля – рослина помірно-прохолодного клімату з середніми річними температурами між 6 і 10°C і відносно високою вологістю повітря. Межі вирощування її обумовлені, з одного боку, чутливістю до морозу, з іншого – до високих температур. Межею вважається 20°C – ізотерма для найтеплішого місяця. В Північній півкулі Євразії її вирощують в основному між 40 і 60 з. ш., в Північній Америці – між 40 і 50° з. ш. В Південній півкулі основні регіони її вирощування розташовані на півдні континенту [14]. Картопля добре пристосовується до кліматичних умов, що в значній мірі обумовлено великою різницею у тривалості (від 60 до 170 діб) вегетаційного періоду сортів різних груп стиглості. Незважаючи на чутливість рослин картоплі до заморозків, її вирощують в більш північних регіонах і на більших висотах, ніж зернові. Бадилля картоплі вимерзає за температури повітря від -1,5 до -1,7°C, бульби – за температури ґрунту від мінус 1 до мінус 2°C. Весною, за температури нижче мінус 2°C, бадилля картоплі гине, але зі встановленням позитивних температур знову відростає, проте в цих випадках різко знижується урожай бульб через сповільнений розвиток рослин. Картопля починає ріст, коли температура ґрунту досягає 8°C, а висаджена пророслими бульбами – за 4-6°C. У період активного росту і утворення бульб оптимальна середньодобова температура ґрунту складає 17°C (денна 20°C і нічна – 12-14°C) за 50 % повної польової вологоємності (ППВ). Ріст і розвиток рослин картоплі стримується, якщо температура підвищується до 29-30°C. Бульби при цьому не утворюються або стають в’ялими, м’якjnm чорніє від викликаних спекою некрозів і за проростання таких бульб формуються ниткоподібні паростки. Оптимальна середньодобова температура повітря, яка сприяє проходженню процесів фотосинтезу та асиміляції картоплі близько 20°C (денна 25°C, нічна 16°C). За температури понад 30°C рослини картоплі сильно пригнічуються, за температури ґрунту вище 20°C бульбоутворення гальмується, а за 29°C взагалі припиняється. На піщаних ґрунтах бульбоутворення припиняється і починається прискорене фізіологічне старіння уже за температури повітря вдень 27-28°C. Сума температур для проростання ранніх сортів картоплі складає 1000-1400°C, для більш пізніх – 1400 – 2000°C [147,150,151,153,168]. Хворобою, від якої дуже важко захистити картоплю, є фітофтороз (Fitophtora infestans de Bary). Етіологічним агентом є водяна цвіль Fitophora infestans, яка інтенсивно розвивається за перепаду температур від 10 до 24 °C і відносній вологості повітря вище 75 % впродовж 48 годин і більше. В таких умовах цвіль розвивається дуже швидко, особливо на поверхні вологого листя, незважаючи на використання рекомендованих фунгіцидів [160]. Потреба картоплі у волозі, в порівнянні з іншими культурними рослинами, середня. Коефіцієнт транспірації (кількість води, яка потрібна для виробництва 1 кг сухої маси) складає приблизно 550 л/кг сухої маси [158]. Для виробництва 100 ц/га сухої речовини (500 ц бульб/га) необхідно, приблизно, 3 тис. т води (300-400 мм опадів). Картопля за слабо вираженою кутикулою і низького осмотичного тиску – рослина гідрофільного типу, тобто більш пристосована до гумідних умов. Вона дуже чутлива до різких змін температури і вологості. Тому в багатьох регіонах забезпечення вологою – головна передумова для досягнення стабільних і високих врожаїв, особливо в період утворення бульб і їхнього росту. Добова потреба картоплі у волозі – 5-6 мм води з ґрунтового запасу вологи [46,48]. Нетривалі посухи картопля переносить, але за тривалих посушливих періодів (менше 50% ППВ) сильно знижує врожай. За таких умов рослини перестають рости, фелоген бульб відмирає і корковий шар стає твердим. За наявності опадів в подальшому ріст бульб не відновлюється, що веде до відростання їхніх верхівок і утворенню перетяжок і діток. Після періоду оптимального забезпечення вологою, що сприяє сильному ростові бадилля, навіть незначні порушення водного режиму ведуть до зниження врожаю[130]. Дослідженнями встановлено, що сорти картоплі залежно від рівня водного стресу використовують від 5,50 до 9,12 м3 води на формування 1 кг бульб. В умовах сильного дефіциту вологи використання води зростає на 0,58 – 1,95 м3 / кг бульб [48, 137]. Так як садивні якості бульб залежать у значній мірі від наявності вірусних інфекцій, насіннєву картоплю вирощують насамперед у регіонах з більш суворим кліматом: з помірними температурами і сильними вітрами, що лімітує розвиток і літ попелиць – перенощиків вірусів [10, 37, 38, 67]. Такі регіони звичайно близькі до моря або знаходяться в передгірних місцевостях. Регіони для яких характерними є високі літні повітряні і ґрунтові температури за нестачі вологи не допускаються для розмноження картоплі, через швидке фізіологічне старіння бульб («екологічне виродження»), деформацію проростків (нитковидні проростки) або взагалі через відсутність бульб, ураження вірусними хворобами [46, 48, 60, 61, 69, 136]. Дане питання є досить актуальним на сьогодні і не лише за вирощування картоплі, але й інших сільськогосподарських культур, що пов’язано з підвищенням температур протягом останнього десятиріччя [71, 72, 74, 75, 76, 77, 105, 132, 154, 155, 156, 131, 134,148, 135]. Прогноз зміни потенційної урожайності картоплі залежно від змін клімату наведено в таблиці 7.

Звичайно в кожній з представлених країн також є регіони, де спостерігаються зміни клімату, які обумовлюють зростання урожайності, частково обумовлене й заходами щодо адаптації сортів картоплі [157]. Ґрунтові умови. Картопля не дуже вимоглива до ґрунтових умов. Найкраще росте і дає високий врожай бульб високої якості на достатньо аерованому, розпушеному ґрунті, що легко прогрівається, але при відповідній агротехніці її можна вирощувати майже на будь-яких ґрунтах [34, 62, 83, 84, 85]. Для вирощування картоплі особливо придатні суглинкові ґрунти і піщані суглинки. При гарному забезпеченні вологою (близькі ґрунтові води або достатня кількість опадів) придатні і піщані ґрунти. На більш важких суглинках і глинистих ґрунтах з поганою аерацією, що повільно прогріваються навесні, врожаї звичайно нижчі. Восени за дощової погоди на таких ґрунтах ускладнюється збирання бульб картоплезбиральними комбайнами. Для поліпшення структури ці ґрунти вимагають внесення великих кількостей органічних добрив і інтенсивного обробітку [120, 123, 124, 125, 126, 127]. Навіть на болотистих ґрунтах за рахунок використання відповідних сортів можна одержувати високі врожаї. Але небезпека пізніх заморозків на таких ґрунтах не дозволяє проводити раннє висаджування. Крім того, ці ґрунти вимагають використання спеціальної технології вирощування. Вміст крохмалю в бульбах збільшується з ростом кількості ґрунтових колоїдів – від піщаних до суглинних ґрунтів. На глинистих і болотистих ґрунтах вміст крохмалю нижчий [63, 66, 98, 99, 100, 102, 103,]. Ґрунтова реакція (рН) в інтервалі 4,5 – 7,5 найбільш придатна для вирощування картоплі, якщо ґрунт має високу буферну ємність. На кам`янистих ґрунтах звичайно одержують гарні врожаї картоплі, але механізація обробітку і збирання на них виключаються через велике зношення машин і високих витрат. Особливо знижується якість садивного матеріалу за рахунок ушкодження камінням [53] при здиранні шкірки, ураження чорною ніжкою (Erwinia carotovora subsp. atroseptica) і ризоктоніозом (Rhizoctonia solani), мокрою (Erwinia carotovora subsp. carotovora) і бурою гнилями (Phytophthora infestans) [32, 33, 42, 43, 44, 49, 95, 96, 106, 107]. Вплив різних показників ґрунту на вирощування картоплі різних напрямків використання, при відхиленні їх від оптимального рівня, приведено в таблиці 1.4.

Картопля

Картопля (Solаnum tuberоsum) — вид рослин родини пасльонових, поширена сільськогосподарська культура, одна з найважливіших продовольчих, технічних і кормових культур. Хоча картопля — багаторічна рослина, проте її саджають щорічно навесні. Щороку висаджують бульби, з яких протягом одного вегетаційного періоду одержують урожай нових стиглих бульб.

Рослина походить з Південної Америки; там і нині вона росте у дикому стані. За оцінками, вік старих відомих слідів дикої картоплі — до 13000 років. Картопля вперше була одомашнена в регіоні сучасного південного Перу і крайнього північно-західного регіону Болівії між 8000 і 5000 років до нашої ери.

Біологічні характеристики

Картопля має надземне трав’янисте стебло і підземні пагони-столони, які на кінцях потовщуються і утворюють бульби. Вона досить вимоглива до клімату, проте велика різноманітність сортів дає змогу вирощувати її майже на всій території України. Бульби картоплі починають проростати при температурі 8-10°С. Картопля не витримує низької температури і при мінус 1−2°C гине. Найкраще рослини ростуть при температурі 20°C, а бульби — при 15-18°С.

Оптимальним запасом вологи в ґрунті для неї є 70-85% найменшої вологоємності (НВ). Протягом вегетаційного періоду потреба рослин у волозі змінюється. У першій фазі росту картоплі потрібно значно менше вологи, ніж у період бутонізації, цвітіння і бульбоутворення. Але надмірна кількість опадів (вологи) саме у період бульбоутворення призводить до розростання бульб і утворення на них наростів (діток), насамперед на передчасно дозрілих бульбах.

Щільність ґрунтів для гарного росту і розвитку рослин повинна бути в межах 1-1,2 г/см.куб. На щільних, важких ґрунтах поява сходів затримується на 5-6 днів, рослини відстають у рості, мають меншу асиміляційну поверхню, знижується врожайність, а бульби деформуються, коренева система поверхнева і погано розвивається. Картопля найкраще росте при слабокислій і нейтральній реакції ґрунтового розчину. Важкі карбонатні ґрунти мало придатні для картоплі.

Листки: листок картоплі складається з центрального стрижня і сидячих на ньому складних непарноперисторозсічених частинок. Поверхня листка рівна або хвиляста. На нижньому боці листка виділяються жилки, що утворюють систему, пучків, з’єднаних з судинними пучками черешка.

Стебло: стебло картоплі прямостояче, висотою 50-100 см і більше залежно від сорту і умов вирощування. Воно кутасте, ребристе, тригранне або чотиригранне, рідко округле, розгалужене, вкрите волосками. Забарвлення стебла зелене, а в деяких сортів червоно-коричневе. У пізньостиглих сортів стебла гілкуються в основному у нижній частині, скоростиглих — в середній. У кущі 4-8 стебел.

Коренева система: у картоплі, яку вирощують з насіння, має спочатку стрижневу будову — у вигляді зародкового стрижневого кореня з бічними корінцями. Потім в основі стебельця, у його вузлах, які знаходяться у ґрунті, формується вторинна коренева система, яка разом із зародковою утворюють мичкувате коріння. При вирощуванні картоплі з бульб утворюється лише вторинна мичкувата коренева система. Близько 70% коріння картоплі розміщується на глибині до 30 см, а окремі корені досягають глибини 1,5 м.

Суцвіття: квітки на рослинах зібрані у суцвіття — завійки, яких на одному квітконосі буває від 2 до 4.

Плід: багатонасінна двогнізда ягода. Вона округла або округло-овальна, жовто-зелена. Насіння дрібне, яйцеподібносплюснуте, блідо-жовте або кремове.

Практичне використання

Картоплю культивують як на полях, так і на присадибних ділянках. Вона має важливе значення в раціоні харчування всіх груп населення. На городах України під неї відводять до 70% площ.

Культура придатна для виробництва біоетанолу.

З одиниці посівної площі картоплі можна отримати в три рази більше крохмалю, ніж із зернових культур. Бульби — сировина для виробництва медичних, фармакологічних і харчових продуктів.

Відомо, що із картоплі можна приготувати більше 500 смачних страв. Її використовують у вареному, смаженому, тушкованому, печеному вигляді, а також, заморожують і використовують у переробній промисловості. Завдяки підвищеному вмісту калію картопля сприяє виведенню з організму людини води та хлористого натрію, тим самим покращує обмін речовин. Близько 40% потреби населення у вітаміні С задовольняється за рахунок картоплі. Тому картопля є основним джерелом вітаміну С і вітамінів групи В.

Бульби картоплі широко застосовуються як високодієтичний продукт при лікуванні хвороб нирок, печінки та ін. Свіжий картопляний сік використовують як лікувальний засіб при виразці шлунка, гастритах, запорах і гіпертонії. Кашкою із бульб картоплі лікують екзему, опіки та інші захворювання шкіри. Сік із бульб картоплі має антиацидні, протизапальні, ранозагоювальні, спазмолітичні й сечогінні властивості; він сприяє зниженню артеріального тиску (дія ацетилхоліну), нормалізує функцію кишечника.

Агрономічні особливості

Висадка: квітень.

Збір врожаю: серпень.

Тривалість вегетації: 60-135 днів.

Хороші попередники: озимі зернові, зернобобові, однорічні і багаторічні трави, кукурудза на силос, льон, кабачки, часник, боби, сидерати.

Невдалі попередники: ріпак, перець, баклажани, помідори.

Сівба: для посадки використовують цілі бульби або їх частини, які заглиблюють у ґрунт на 10-12 см. Посадковий матеріал розміщують таким чином, щоб забезпечити кожний кущ картоплі достатньою площею живлення: відстань між рослинами має бути не менше 0,4-0,5 м, а в міжряддях – до 0,9-1 м. Важливо бути обережним, щоб не зламати будь-які бруньки.

Особливості догляду: догляд за посадками полягає в обережному (до повної появи паростків) розпушуванні ґрунту і видаленні бур’янів. Коли сходи підростуть до 15 см, можна провести перше підгортання. У забезпеченні картоплі поживними елементами важливо дотримуватись помірного застосування азотних добрив, оскільки замість бульбоутворення вони стимулюють інтенсивне нарощування вегетативної маси рослини.

Великої шкоди завдають шкідники: колорадський жук, дротяники, капустянки, личинки хрущів. Надійно захистити картоплю від хвороб і шкідників можна за дотримання та виконання комплексу агротехнічних, фітосанітарних, хімічних і біологічних заходів. обробку посівів біологічними препаратами краще проводити за сухої погоди, без вітру. Необхідно враховувати, що через 4–8 годин після обробки залежно від температури повітря, шкідники перестають харчуватися і втрачають рухомість. Гинуть шкідники за 2–3 доби після обробки.

Шкідники

• Колорадський жук
• Кріт звичайний
• Дротяник
• Сліпак
• Слимак сітчастий
• Тютюнова білокрилка
• Нематоди
• Слимак польовий
• Картопляна міль
• Ківсяк
• Іржавий (іржавинний) кліщ томатів
• Картопляна, або болотна, совка
• Ковалик смугастий
• Ковалик темний
• Слимак облямований
• Південний американський мінер
• Ковалик посівний
• Помідорна совка (карадріна)

Хвороби

• Гниль кільцева
• Звичайна парша
• Зморшкувата мозаїка
• Чорна ніжка
• Альтернаріоз
• Гниль суха
• Бура гниль
• Рак картоплі
• Смугаста мозаїка
• Крапчаста (звичайна) мозаїка
• В’янення фузаріозне (трахеомікоз)
• Чорна парша, різоктоніоз
• В’янення вертицильозне
• Фузаріоз сої
• Парша срібляста
• Макроспоріоз листя (плямистість суха)
• Фомопсис

Сорти і гібриди

• Тирас
• Мелодія
• Промінь
• Надійна
• Лілея
• Родео
• Загадка
• Беллароза
• Билина
• Забава
• Червона рута
• Курода
• Тоскана
• Аллора
• Лабелла
• Румба
• Случ
• Крістіна
• Коннект
• Чарунка
• Лєтана
• ІВАНКІВСЬКА РАННЯ
• Фея
• Арізона
• Фламенко
• Бурана
• Королева Анна
• Таїсія
• Леді Анна
• Аурея
• МАДЛЕН
• Зоряна
• Воля
• Західний
• Бородянська рожева
• Романо
• Луговська
• Світанок київський
• Карлена
• Обрій
• Нагорода
• Верді
• Ред Леді
• Опал
• Міранда
• Легенда
• Слава
• Кобза
• Водограй
• Курас
• Вінета
• Оксамит 99
• Повінь
• Явір
• Пікассо
• Серпанок
• Віра
• Слов’янка
• Ольвія
• Поляна
• Інноватор
• Леді Розетта
• Дніпрянка
• Фантазія
• Каратоп
• Мелоді
• Леді Клер
• Дублянська ювілейна
• Дужа
• Глазурна
• Зелений гай
• Мандрівниця
• Ліщина
• Довіра
• Подолянка
• Левада
• Сувенір чернігівський
• Рів’єра
• Скарбниця
• Вернісаж
• Поліське джерело
• Оберіг
• Бонус
• Романце
• Талент
• Піроль
• Фазан
• Cильвана
• Фабула
• Моцарт
• Cіфра
• Опілля
• Отолія
• Щедрик
• Гала
• Альбатрос
• Євростарч
• Джеллі
• Каррера
• Ред Скарлет
• Альянс
• РІКАРДА
• САНІБЕЛЬ
• ДОНАТА
• Містерія
• СЮЗАННА
• Панянка
• Ланорма
• Оркестра
• Музика
• Межирічка 11
• Арсенал
• Еволюшн
• Евора
• Вольюмія
• Мемфіс
• Коломба
• Бельмонда
• ВІВІАНА
• КАТАНІЯ
• СИНГАЇВКА
• Солоха
• Констанс
• Людмила
• ПРЕДСЛАВА
• Гранада
• ФОНТАНЕ
• Арія
• Інара
• Вега
• АЛЮЕТТ
• 7 ФОР 7
• Шері
• Фіделія
• Гурман
• Фактор
• Венді
• Челенджер
• ПАРАДІЗО
• РАНОМІ
• Лаперла
• Кібіц
• Тукан
• Білявка
• Струмок
• Олександрит
• Базалія
• Каптіва
• Таурас
• Лусінда
• Сагіта
• Кіммерія
• Околиця
• Анушка
• Карузо
• ВР 808
• ЛАУДІН
• Маргарита
• Дайдо
• Актріс
• Метро
• Родріга
• Житниця
• Ліллі
• Прада
• Княжа
• Ніксе
• Авангард
• Орла
• Торнадо
• Фотинія
• Традиція
• Балтік Роза
• Паролі
• Взірець
• Хортиця
• Дума
• Злагода
• Берніна
• Медісон
• Мирослава
• Мадейра
• Княгиня
• Слаута
• ЕСМІ
• РУДОЛЬФ
• Джолі
• Вигода
• Радомисль