Є земля що з нею робити

Зміст:

США не підтверджують передачу іранських балістичних ракет РФ, анонсували санкції проти Ірану

Координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що США в найближчі дні оголосять проти Ірану додаткові санкції через постачання ним дронів та іншого озброєння Росії.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на АР.

На брифінгу 22 лютого Кірбі заявив, що США “найближчими днями запровадять додаткові санкції проти Ірану” через постачання Росії безпілотників та інших технологій для використання у війні проти України.

Він водночас попередив, що надання іранських балістичних ракет Росії призведе до ще більших санкцій – хоча США поки не бачили підтверджень того, що це вже відбулось.

Представник Білого дому запевнив: якщо Іран справді передав балістичні ракети РФ, “відповідь з боку міжнародного співтовариства буде швидкою і вона буде суворою”, а США винесуть це питання на розгляд Ради безпеки ООН.

“Ми продемонстрували нашу здатність вживати заходів у відповідь на військове партнерство між Росією і Іраном в минулому. Ми будемо робити це і в майбутньому у відповідь на постійну підтримку Іраном жорстокої війни Росії”, – наголосив Кірбі.

Напередодні агентство Reuters із посиланням на джерела повідомило, що Іран з початку 2024 року вже відправив до Росії кілька партій своїх балістичних ракет класу “земля-земля” в межах домовленостей із поглиблення співпраці між двома країнами.

Оборонна співпраця між Іраном і Росією посилилася після того, як остання почала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Нагадаємо, в грудні Росія та Іран підписали декларацію, у якій пообіцяли разом протидіяти західним санкціям.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Головне

Великий напад на зерно у Польщі, ще одна перемога Трампа, ATACMS більшої дальності: новини дня

Зеленський про Taurus: Спочатку США, потім – Німеччина

Зеленський пообіцяв захищати бізнес, якщо “не буде знайдено кроків” з Польщею

У Польщі здійснили наймасштабніше пошкодження українського збіжжя – висипали 160 тонн

Останні новини

Вибір редактора

Які “гарантії” отримав Київ від Німеччини та Франції і чому безпекові угоди вже готують до змін

Використання новин з сайту дозволено лише за умови посилання (гіперпосилання) на “Європейську правду”, www.eurointegration.com.ua. Републікація повного тексту статей, інтерв’ю та колонок – заборонена.

Матеріали з позначкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Суб’єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02162.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна” , не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.

Проєкт втілюється за підтримки міжнародних донорів, основне фінансування надає National Endowment for Democracy. Донори не мають впливу на зміст публікацій та можуть із ними не погоджуватися, відповідальність за оцінки несе виключно редакція.

Это не линия фронта – это линия жизни

Два роки, як Україна відважно відстоює свої землі та світові цінності. Війна прокотилась кожним містом і селом. Але по-особливому її відчуваєш тут, на Донбасі. Ми проїжджаємо Курахівське водосховище в напрямку ближче до вогневої лінії.

В самому місті більш ніж половина житлових будинків розбиті щоденними обстрілами російської армії.

Наразі в прифронтовому Кураховому приблизно 4000 людей – це місцеві жителі, ще є ВПО, які перемістилися в місто з Мар’їнки, Вугледара та Красногорівки, залишилися і продовжують працювати.

Кілометри скорочуються, тут вже проїжджають БМП, танки та інша військова техніка. Нею керують ті, хто тримає цю землю.

До лінії фронту зовсім близько. Та це не лінія фронту, а лінія життя, за яку наші хлопці борються щодня.

Техніку переміщуємо вночі, щоб по нас не працювали “Ланцети”

Миколі в лютому виповнилось 46 років. Він старший майстер взводу технічного забезпечення 72-ої бригади, 2-го батальйону. Родом із міста Глухів, що на Сумщині. Тож, коли 24 лютого ворожі колони сунули його рідною землею, він вирішив, що буде в лавах ЗСУ.

Зараз чоловік виїжджає на передові позиції, допомагає в ремонті техніки та підготовці її до бою.

БМП важить орієнтовно 13,5 тонни, і от треба на неї швидко перевзути гусениці вагою півтори тонни. Це все займе близько 2 годин. Потрібно робити все швидко, бо хлопці мають знову їхати на позиції.

“Зазвичай, переміщення техніки робимо під покровом ночі, щоб ворог не бачив”, – каже боєць.

На запитання “Що найстрашніше в цій війні?” він відповідає: “Це втрачати”.

У Миколи позивний “Редактор”, бо в мирному житті чоловік працював в обласному друкованому ЗМІ.

“Я любив свою роботу. Буває, часом роблю фото побратимів тут, вже на війні. Це такий марафон ризику, безперервної боротьби за кожен сантиметр території”, – ділиться боєць.

І нічого не може бути гірше втрати. Ми стоїмо за перемогу, але люди мають знати, як вона важко дається. Буває, я лише познайомився з побратимом, дізнався всі його смаки, таємниці, а потім раз – і він тільки на фото чи відеозаписах. Так не має бути“, – впевнений Редактор.

Війна навчила, що життя одне – іншого в нас нема. Микола пригадує, як в одному селі, де була розбита школа, у вікні валявся стенд з написом “У кого спросить?”. І відразу відповідь сама відкривається. Бо російською тут вчили, зростали цією мовою і пожинають “братні” прильоти.

Хлопці втомлені повертаються з передової в одне з сіл, щоб просто виспатись і вмитися, бо далі знову туди, де вже втратили лік залпів.

Цінність – побачити їх знову

Одного разу, неподалік у посадку росіяни скинули КАБи – шістьох побратимів присипало землею. Важкий ґрунт почав перекривати дихання. В одного з бійців у руках залишилась міцно затиснута рація, яка й врятувала його побратима. Воїн встиг повідомити своїм про ситуацію, в якій вони опинилися.

На війні дуже змінюються цінності. Ти починаєш більше задумуватись про рідних, про час, який так хочеш провести з ними.

Микола, який мобілізувався навесні 2022 року, каже, що жодного разу не пошкодував через свій вибір, це рішення. Адже вдома на нього чекає семирічний син та кохана дружина. І якщо він не стоятиме тут, на підступах до Курахового, то російські загарбники знову посміють реваншувати й сунути на його рідну Сумщину.

Тому відповідь на запитання, чому він тут – очевидна. Це наша земля, де ми будемо окопуватись та закопувати ворога.

В окопах я чую спокій

Таку фразу я почула від 27-річного капітана. На запитання, як же так, він каже, що там все просто. Ти знаєш, де ворог, а де свої та що робити. Тут головне, щоб зброї вистачало. А ще з часткою гумору додає, що треба добряче вміти копати.

“Хочеш жити – копай”, – звучить як заповідь.

Навіть коли летять 120-ті калібри – не страшно, бо ти лежиш такий в окопі, все гуде, а ти – в укритті. 21 століття, а ми тут будуємо Криївки.

“В багатьох хлопців понадривались спини, але всі тягають колоди, щоб зробити укриття”, – розповідає капітан.

Своїх побратимів називає дітьми, хоча там є і куди старші за віком. Це вже третій контракт бійця, який у цивільному був учителем математики.

Кожен вихід Богдана – це насамперед приклад для інших. Бо бійці наслідують своїх командирів, розуміють ставлення – так народжується довіра. А вона тут дуже цінна.

Одного разу після вдалого бою, коли стих кулемет, було чимало 300-тих зі сторони ворога.

“А чим більше дронів, – каже молодий офіцер, – тим менше роботи нашим хлопцям і більше врятованих наших життів”.

Війна – жорстока річ, де завжди потрібна зброя, техніка та людський ресурс. Останнє ми маємо міцно берегти, бо люди – то наше золото.

Ми воюємо, щоб Україна не щезла з карти світу

На його шевроні написано “Ніжин”, а на шиїпомітне татуювання – герб. Ігор у цивільному житті – машиніст і на війні позивний такий же отримав.

У ніч з 23 на 24 лютого 2022 року він переганяв на потрібні позиції бензовози разом із заступником комбата Калиною, бо знав, що буде війна. Військові готувалися. Рідним нічого не казав, щоб не хвилювалися.

“Що дома скажеш – що війна буде? Ні, ми мовчки робили те, що треба. Бо було зрозуміло, що основне завдання – втримати столицю”, – каже військовий.

Машиніст із 2015 року на війні, але в порівнянні з бойовими діями тепер, каже, що це пекло серед пекла. Тоді найстрашніші були “Гради”, а тепер ФАБи (фугасні авіабомби – ред.), багато ФАБів.

Наша земля з висоти дрона пошматована, вся в ранах, в глибоких ранах.

Пригадує, як під обстрілами з побратимом медиком Сергієм Притулою їздив у Новолуганське забирати поранених. Повзли до позицій і витягували хлопців.

“От тоді було страшно – не за себе, а за них, бо треба довезти”, – ділиться Машиніст.

Після цього був черговий виїзд, де медик отримав сильну контузію. Дивлячись на машину, якою їхали хлопці, то це справді диво, що зараз розмовляю з Машиністом.

З Ігорем війна залишиться назавжди. Він пригадує, як збирав рештки свого згорілого в машині побратима. І хоч душу розривало, їх треба було забрати, щоб поховати по-людськи. Цей товариш прикрив собою іншого, чим врятував побратима. Машиніст робить паузу і додає:

“Ми воюємо в цій війні за країну. За те, щоб вона не щезла з карти світу. Ми виправляємо помилки політиків, але ж якою ціною! Я звідси не піду, допоки одного дня не почую те довгоочікуване – ПЕРЕМОГА! І хай мені 58 років, тут вік не має значення, бо ми всі – сини України, яка була, є і буде!”.

Надія Балагурак, солдат 72 ОМБР імені Чорних Запорожців

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Що зробити із залишками їжі: помилки під час зберігання готової їжі

У недоїдків є невелика проблема з “репутацією”. Їх часто сприймають як сумні шматочки салату або залишки в задній частині холодильника, які, як Ви знаєте, потрібно використовувати, але насправді вони не здаються такими привабливими.

У воєнний час використання залишків їжі було розкішшю, пояснює кулінарний письменник та автор нової кулінарної книги “друга допомога” Сью Квін, але згодом це змінилося. Хочете отримати максимум користі із залишків їжі? Квін має кілька хороших порад щодо цього, пише Mirror.

Що робити з залишками їжі

“У шістдесяті роки був період, коли залишки їжі перестали бути популярними, і не використовувати залишки на вечерю стало майже ознакою того, що Ви належите до середнього класу”, – каже письменниця.

Але зараз, коли в усьому світі екологічні проблеми та фінансові кризи, додає Квін, все знову змінюється, і люди перестають відмовлятися від недоїдків.

“Це змусило всіх нас подумати про те, щоб по-справжньому цінувати продукти, які ми маємо, і їсти їх усі. Це має сенс, чи не так? Це логічно з будь – якої точки зору – не викидати гроші у відро для сміття”, – пояснює Куїнн.

Якщо ці причини недостатньо переконливі для вас, Квін додає: “Це не вимагає великих зусиль, тому що Ви вже зробили основну частину складної роботи з приготування їжі”.

Зберігайте продукти правильно

Правильне зберігання залишків їжі дійсно має величезне значення, каже письменниця.

Вона вважає, що фольга – ворог залишків, тому що через неї їжу не видно: “Ми не можемо побачити, що це за продукт, тому його поступово засовують в дальній кут холодильника, а через тиждень ми виявляємо їжу запліснявілою”.

Тож якщо ви дійсно подумаєте про зберігання залишків, ви зможете побачити, що у вас є, і Вам буде набагато легше надихнутися.

The Daily Mirror

The Daily Mirror – британська національна щоденна газета у форматі таблоїд та є першим представником таблоїдної журналістики.
Газету заснував Альфред Хармсворт 2 листопада 1903 року. Спочатку Daily Mirror замислювалася як газета для жінок, що видається жінками, і мала стати “віддзеркаленням жіночого життя”. Це не принесло успіху, тому Хармсворт вирішив зробити газету кольоровішою і з ширшим колом висвітлюваних питань, пише Вікіпедія.

Робіть заготовки

Головна порада Квін – зробити всі приготування перед тим, як прибрати залишки, на прикладі смаженої курки.

Її підхід полягає в тому, щоб якомога швидше зняти м’ясо з курки, покласти його в ємність з кришкою, щоб вона була герметичною, і маркером написати: “Шматочки курки”.

“Це набагато привабливіше, хтось швидше скористається цим, ніж брудною тарілкою, яка виглядає так, ніби вам доведеться годину возитися з нею”, – каже вона.

Обробка дерев перед весною: чим обприскувати – копійчаний засіб врятує сад

Неймовірний урожай гарантовано: коли сіяти редис в Україні 2024 року

Не бійтеся купувати більше

Існує поширена помилка, що залишки їжі потрібно використовувати відразу, але Квінн не вірить в цю теорію.

“Вам просто потрібно в першу чергу розставити пріоритети щодо продуктів, які псуються. Більшість залишків приготовленої їжі може зберігатися в холодильнику три-чотири дні, якщо ви правильно її зберігаєте. Немає причин, чому ви не можете використовувати її по частинах і купувати більше інгредієнтів для використання з ними”.

Насолоджуйтесь спеціями

Квін називає спеції секретною зброєю проти залишків їжі, тому що вони означають, що ви можете і приготувати наступний прийом їжі, абсолютно відрізняється від першого.

“Ви перетворюєте свою вечерю, наприклад, на щось зовсім інше завдяки приправам, а також формі, яку вона приймає, наприклад, коли ви загортаєте її в коржі, і це зовсім інший досвід. Це насправді на смак не схоже на залишки їжі”, – сказала вона.

Змініть своє мислення

Зрештою, Квін хоче кинути виклик нашим помилкам щодо залишків їжі.Не думайте про них як про щось неприємне, що вам потрібно їсти, тому що ви повинні це зробити. Використовуйте їх по-справжньому особливим способом і отримайте від них максимальну користь.

Це можливість насолодитися смакотою, а не те, від чого вам слід позбутися.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.