Як підготувати садовий ґрунт для вирощування троянд

Троянди – одні з улюблених садових рослин. Їх безліч різних сортів та видів. Вони цвітуть протягом усього літа і до осені, і багато з них мають чудовий аромат.

Троянди: підготовка ґрунту

Троянди вимагають уваги та особливого догляду. Деякі гібриди можуть бути сприйнятливими до ураження комахами та грибками, але багато витривалих і стійких. Правильна підготовка ґрунту для вирощування троянд допоможе їм рости здоровими, та мати менше проблем у догляді.

Підготовку ґрунту можна проводити у будь-який час, коли земля не надто волога і не промерзла, і як мінімум за пару місяців до посадки. Вона має бути добре дренована, з високим вмістом органічних речовин. Місце вибирають там, де багато сонячного світла, гарна циркуляція повітря.

Збагачення ґрунту

Ґрунт перед посадкою необхідно покращити: ретельно перекопати та додати велику кількість поживних речовин.

Багато садівників під час посадки додають у ґрунт добрива або спеціальні корми для троянд. Мета поповнення мінералами та поживними речовинами – забезпечити сильне та здорове зростання рослин.

Додавання органічних матеріалів покращить майже всі типи ґрунту. Вони пов’язують піщані частинки грунту, тому краще буде утримуватися волога і поживні речовини. Частинки глини розбиваються: вода проникатиме всередину, і коріння добре росте.

Під час підготовки грядки перед посадкою троянд додають органічні речовини в грунт, які можуть складатися з комбінації будь-якого добрива. Курячий послід і гній тварин, які їдять м’ясо, надто кислі для троянд. Гній важливо, щоб добре згнили.

Скошена трава та подрібнене листя, руйнуючись, можуть забезпечити поживними речовинами ґрунт, допомагають розпушити його. Осіння підготовка ґрунту в розарії дозволяє матеріалу розкладатися всю зиму. Можна зібрати листя восени, застосовуючи при весняній посадці.

Роль мікроорганізмів у ґрунті дуже важлива. Підтримати грунтові мікроби, можна додавши борошно з люцерни, органічні речовини, що розклалися, або компост. Ці матеріали покращать стан та якість ґрунту, виділяючи азот.

Ідеальний pH ґрунту

PH – це показник відносної кислотності або лужності ґрунту. Рівень pH впливає на те, наскільки добре троянди можуть отримувати доступ до поживних речовин у ґрунті, тому на нього варто звернути увагу. Більшість троянд не переносять високої кислотності або лужності, зазвичай віддаючи перевагу грунту нейтральні або слабокислі.

Який ґрунт любить троянда? Вона має бути добре дренованою. Рівень pH має становити від 6,5 до 7.

Якщо кислотність підвищена, можна додати агротехнічне вапно, золу з дерева. Якщо – лужна, обробляють її сульфатом заліза, садовою сіркою, що допоможе зробити її кислішою.

Зверніть увагу! Якщо троянди погано ростуть і у них жовтіє листя, це може вказувати на те, що ґрунт занадто лужний. Додавання торфу, перегнилих листя, компосту, кори дерев або сухого коров’ячого гною покращує всі види ґрунту, роблячи їх більш сприятливими для зростання троянд.

Зміна pH ґрунту – це поступовий процес, який може тривати кілька місяців. Кількість продуктів, які потрібно додавати для поліпшення pH, залежить від типу ґрунту, рівня pH і продукту який додають.

Типи ґрунтів

Троянда любить грунт добре дренований, довго втримує вологу, щоб коріння могло його ввібрати.

Додаткова інформація! Конкретних рекомендацій про те, як збагатити ґрунт для троянд немає, тому що вони дуже різняться. Можна звернути увагу на рослини поблизу. Якщо в цьому районі пишні, зелені та рясно квітучі інші рослини, ймовірно, що ґрунт у хорошому стані.

Вибір ґрунту для троянд

Кущі троянд можна вирощувати практично на будь-якому типі ґрунту, враховуючи, що він добре дренований, і сповнений гумусу. Вони можуть адаптуватися до будь-якого типу ґрунту, за винятком легких піщаних: вода та поживні речовини швидко йдуть через неї, перш ніж троянда встигає ввібрати все необхідне. З цієї причини піщані ґрунти вимагають додаткової підготовки: ретельно її перекопують, вносять велику кількість органіки. Гарний шар мульчі допоможе зберегти воду.

Важливо пам’ятати, що легкі піщані ґрунти вимагають більш частих підживлень і поливів. Вони швидко висихають, поживні речовини вимиваються. Піщаний ґрунт часто не може забезпечити підтримку та опору, необхідні для протистояння сильним вітрам.

Глинистий грунт утримуватиме воду, але погано її дренує. Зазвичай він дуже лужний і вимагає додавання великої кількості органічних речовин. Якщо ґрунт – важка глина, необхідно використовувати компост або торф для його покращення.

Додаткова інформація! Поширена помилка, щоб розпушити щільний глинистий ґрунт, додають до нього пісок, через який утворюється цементоподібна речовина.

Інгредієнти, що роблять бідний ґрунт більш пухким – органічні речовини у вигляді компосту, які сприяють утриманню води та дренажу, а також послаблюють структуру ґрунту в міру їх розкладання. Це відмінна поправка ґрунтів, у яких занадто багато глини, а також для ґрунтів, що містять надто багато піску.

Який ґрунт для троянди кращий? Це суглинок, тому що зберігає вологу, поживні речовини і не вимагає великої підготовки.

Ці ґрунти родючі, з ними легко працювати, і вони забезпечують хороший дренаж.

Зверніть увагу! Найкраще, що можна зробити для будь-якого ґрунту – це додати близько 20-30% гарного компосту, змішавши його з верхнім шаром землі. Навіть якщо ґрунт здається досить суглинистим і вологим, можна додати до нього органічні речовини перед посадкою.

Мульчування

Мульча придушить бур’яни, збереже коріння у прохолоді, підтримуючи рівномірну температуру ґрунту та допоможе утримувати вологу. Мульчуючі матеріали повинні мати товщину не менше 7,5-10 см, щоб ефективно боротися з бур’янами та зберігати вологість ґрунту.

Вибирають органічну мульчу, яка повільно руйнуватиметься і продовжуватиме живити ґрунт і покращуватиме її текстуру. Хороший вибір – подрібнена кора, сухе листя, обрізки трави та гарний компост.

Більшість матеріалів, що мульчують, повинні мати товщину не менше 7,5-10 см, щоб ефективно боротися з бур’янами і зберігати вологість грунту. Тримають їх подалі від стебел рожевого куща для циркуляції повітря та потрапляння сонячного світла. Мульча, розташована близько до куща, може призвести до гниття і стане укриттям для гризунів та комах-шкідників.

Мульчу не наносять на сухий ґрунт, краще його вносити, коли ґрунт теплий і вологий. Перед мульчуванням видаляють бур’яни, особливо багаторічні з глибоким корінням.

Як садити троянди в саду

При вирощуванні троянд у відкритому ґрунті, наприкінці вересня готують ґрунт, перекопавши на глибину 40-50 см, видаливши старе коріння, рослинні залишки, каміння. Перекопування послужить одержанню м’якого і добре розпушеного ґрунту. Не рекомендується пересаджувати троянди в той же ґрунт, де вже раніше росли інші троянди. Якщо кущ нещодавно прибрали, дають ґрунту постояти протягом тривалого періоду часу, або замінити ґрунт.

Троянди ростуть всіх форм і розмірів, тому потрібно переконатися, що рослина має достатньо місця, щоб вона могла рости, не перевантажуючись, включаючи кореневу систему. Все, що росте над ґрунтом, відбивається на зростанні коренів.

Уникають посадки занадто близько до чагарників і дерев, що вкорінилися, оскільки вони конкуруватимуть з трояндами за воду і поживні речовини.

Садять троянди групами, з відривом щонайменше 1 м друг від друга, проте деякі троянди меншого розміру, наприклад, мініатюрні, можна садити ближче друг до друга.

Якщо грунтів достатньо підготовлена, внесення добрив під час посадки не потрібне, поки троянда не розвинеться і не зацвіте, перш ніж вносити перше годування. Це не тільки змінить pH грунту, спалити нове коріння, але й стимулюватиме їх зростання в період спокою, а таке коріння легко ушкоджується морозами.

Підготовка ґрунту перед посадкою значно покращить зростання та здоров’я троянд. Якщо вони вже ростуть, розпушують ґрунт біля куща потрібно обережно, щоб не пошкодити коріння.

Кислотність ґрунту для рослин

Чітко відповісти на питання, що таке кислотність ґрунту, зможе не кожен дачник, хоча більшість із них знає про важливість цього показника. Ця характеристика ґрунту впливає на врожайність, на те, як буде та чи інша рослина відчувати себе в конкретному ґрунті.

На що впливає кислотність?

Кислотність (рн) – біохімічний термін. Він означає здатність грунту виявляти властивості кислот. Іони водню, а також обмінні іони водню і алюмінію при неповній нейтралізації ведуть до кислої реакції. Кислотність ґрунту визначається:

• грунтоутворюючим матеріалом: на піщанику та граніті грунту кислі, а на вапняку – лужні;
• великою кількістю опадів – у регіонах, де вони часті та значні, волога накопичується в ґрунті, вимиває мінерально-сольовий склад із кореневого шару;
• інтенсивністю поливу водою з низькою кислотністю;
• надлишком внесених у землю міндобрив та органіки;
• якістю повітропроникності ґрунту – коли органіка розкладається без участі кисню, органічні кислоти та вуглекислий газ, вивільнені під час хімреакції, залишаються у землі.

На території РФ близько третини придатних до сільськогосподарських робіт ґрунтів – кислі, вони потребують регулярного вапнення. Наприклад, у Сибіру та середній смузі РФ такими є дернові, дерново-підзолисті, а також сірі лісові ґрунти. Знижують кислотність шляхом внесення так званої пушонки, доломітового борошна, крейди, золи. Дуже часто проводять вапнування ґрунту, але не завжди такий захід необхідний.

Не рідкість, коли сусіди вапнують ґрунт, недосвідчені дачники повторюють ту саму процедуру, не вивчивши показники землі на своїй ділянці. Справа в тому, що навіть у рамках однієї ділянки кислотність ґрунту може різнитися. І, що особливо важливо, потрібно знати, яким культурам ґрунт підходить.

Оптимальний рівень для рослин

Всі рослини на дачі умовно можна поділити на 3 категорії: в першу попадуть городні культури, в другу – квіти, в третю – дерева та чагарники.

Для городніх культур

Прийнятним щодо більшої частини культур вважається маркер кислотності, що знаходиться в сегменті від 55 до 75 pH. Це значення притаманно слабокислих, нейтральних і слаболужних грунтів. Перші у будь-якій таблиці відповідатимуть 5-6 одиницям, нейтральні – 6,5-7, слаболужні – 7-8.

Якщо pH нижче 5, отже, реакція середньокисла чи сильнокисла. А якщо він вищий за 8, то лужна. Якщо кислотно-лужний баланс ґрунту перетинає позначку 9, швидше за все, досліджуються якщо не солончаки, то солонцово-карбонатний ґрунт.

Огородні рослини та відповідні показники кислотності для них:

• картопля – від 5 до 5,5;
• морква – 5,5-7;
• капуста — 6,7-7,4;
• буряк – 6,8-7,5;
• цибуля — 6,4-7,9;
• огірки — 6-7,9;
• помідори — 6,3-6,7;
• кабачки – 6-7;
• перець — 6,3-6,7;
• горох – 6-7;
• часник – 6-7;
• баклажани — 6,3-6,7.

Якщо вимір кислотності показав, що ґрунт треба підкислити, це можна зробити різними способами. Найчастіше використовують підкислену воду: в 10 л води треба розвести 2 ложки лимонної чи щавлевої кислоти. А також для підкислення ґрунту використовується звичайна оцтова кислота 9%. Потрібно у 10-літровому відрі води розбавити 100 мл яблучної кислоти. Деякі садівники, щоб покращити кислотність ґрунту, застосовують електроліт з акумулятора. Але якщо так робити, то електроліт має бути новим. Це, по суті, не що інше, як розведена сірчана кислота. Сірка добре закисляє землю.

А також для підкислення ґрунту часто в ґрунт вносять компост або перегній. Використовуються такі кислі добрива, як суперфосфат, азотисті склади: сірчанокислий амоній, наприклад. Дуже важливий момент: одноразово підкиснувши ґрунт, не можна отримати постійний рівень кислотності.

Грунт з часом втратить набутий показник pH, тому процедуру доведеться повторити. Наприклад, підкисленою водою рекомендовано поливати ґрунт приблизно раз на 2 місяці.

Для квітів

Завжди можна підібрати такі рослини до саду, які спокійно існують у різних діапазонах кислотності. Для зручності необхідно скласти перелік рослин для посадки. А навпроти назви кожної культури – значення кислотності, що актуальне для неї. До квітів, що віддають перевагу слабокислому грунту, відносять:

Підійде слабокислий ґрунт і для клематису. Примули також приживаються у слабокислому грунті, а й середньокислий грунт не перешкода їх росту. Лілійник, незабудки та флокс у цьому ж списку. Впевнено ростуть і розвиваються як у слабокислій землі, так і в середньокислій, альпійські айстри та космеї. На кислих ґрунтах ростуть люпини, конвалії, півонії, гортензії, маки, настурції та папороті. У південних регіонах кислі ґрунти стають місцем активного зростання та розвитку магнолії. Слід знати оптимальний рівень кислотності ґрунту для деяких кольорів:

• азалія – 4,5-5;
• амарант – 6,5-7;
• рододендрон – 4-4,5;
• гербера — 5,5-6;
• фікус — 6,5-7;
• голова — 4,5-6.

Якщо рослина любить нейтральний ґрунт, а росте на кислому, навколо нього роблять загороджувальну окантовку. Вона вкопується на 50 см у землю. І на цій відокремленій ділянці регулярно проводиться розкислення ґрунту. Ті рослини, які віддають перевагу кислому грунту, не винесуть лужної реакції. Тому при наявному нейтральному та лужному ґрунті її підкислення стає обов’язковим. Реакцію ґрунту можна дізнатися різними способами. Наприклад, за допомогою лакмусових індикатор-смужок або шляхом огляду бур’янів, що заселили територію. Допоможе у визначенні кислотності та столовий оцет. Для достовірного дослідження слід використовувати спецприлад – pH-метр – або задіяти ґрунтовий щуп.

Для дерев та чагарників

Дізнатися, якому ґрунту воліють найвищі «жителі» ділянки, можна за наведеним нижче списком та описом.

• Яблуня. Віддає перевагу легким грунтам з нейтральними показниками кислотності. У крайньому випадку «потерпить» слабокислий грунт зі значенням 6-6,5.
• Слива. Сливи найкраще приживаються на південних частинах ділянки. Віддає перевагу дереву нейтральний по кислотності грунт до 7,2 pH. За таких показників очікується хорошого врожаю.
• Груша. Любить південні садові ділянки, вологі ґрунти та нейтральний ґрунт. Може прижитися на слабокислих ґрунтах, але даватиме не найкращий урожай.
• Обліпиха. Віддасть перевагу саме сонячне місце в саду з родючим ґрунтом, нейтральним або навіть слаболужним ґрунтом (pH 7). Добре вкоренити обліпиху там, де раніше росли кісточкові культури.
• Вишневе. Відмінно почувається у добре провітрюваних зонах ділянки. Підходять дереву родючі ґрунти з нейтральною реакцією.
• Смородина. Любить чорноземні ґрунти без застою води. Кислотність – на рівні 5,5. Краще не розміщувати смородину поруч із малиною або агрусом.
• Черешня. Нейтральні ґрунти – найкраще місце для соковитої та солодкої черешні. Погано позначитися на врожаї може перезволоження землі.
• Лимон. Віддає перевагу нейтральному грунту або близькому до нього. У кислому та лужному складі лимони приживаються вкрай погано.
• Дуб. Це цар-дерево любить світлі та сухі місця з кислим ґрунтом. Його не можна садити там, де можливе підтоплення землі.
• Ожина. Сподобається цій культурі ділянка з гарною освітленістю, суглинні та суперпіщані ґрунти з кислотністю від 5,5 до 7 одиниць. Віддає перевагу дренованому грунту.
• Барбарис. Приживається на ґрунтах із нейтральними показниками pH, не виносить застою вод, тому його краще не висаджувати у низинах.
• Сосна. Всі хвойні віддадуть перевагу кислому грунту, але сосна приживається в різних умовах. Туя добре росте у ґрунті зі слабкою кислотністю.
• Актинідія. Віддасть перевагу нейтральній кислотності родючі ділянки, у крайньому випадку – слабокислі.
• Форзиція. Полюбить легкі вапняні ґрунти, точно будуть проблеми зі зростанням форзиції, якщо ґрунт кислий та важкий.

Очевидно, що планування розміщення культур на ділянці – справа обов’язкова та відповідальна. Дачники-початківці можуть і не знати, що та ж яблуня віддасть перевагу нейтральному показнику грунту (як, наприклад, і петрушка, і кавун). Новачки часто помиляються з висадкою суниці, не знаючи, що вона дасть хороший урожай у слабокислому ґрунті, а щавель – у нейтральному. Зрозуміло, ділянку доведеться перевіряти всю, знаходячи кожній рослині найкращу зону. І міняти характеристики зони теж доведеться, якщо потрібно.

До речі, навіть ґрунт для звичайного газону (з якого починають дачники-дебютанти) підбирати треба правильно – у більшості випадків це має бути земля із слабокислою реакцією.

Рослини-індикатори кислого ґрунту

Є в царстві садових і городніх рослин такі екземпляри, які мають високу чутливість до грунту з лужними або кислотними сполуками. І якщо посадити ці рослини та організувати спостереження за ними, можна визначити кислотність ділянки. Ці культури так і називають рослини-індикатори.

• Бадилля буряків своїм забарвленням дасть зрозуміти, яка кислотність грунту. Червоне бурякове листя свідчить про кислий грунт, а зелені, що мають червоні прожилки, кажуть, що грунт слабокислий. Якщо почервоніли залишилися лише черешки, кислотність нейтральна.
• Листя смородини треба заварити кип’яченою водою, помістивши у скляний посуд. А потім у цю ємність потрібно додати ґрунт із підконтрольної ділянки. За зміною кольору рідини можна визначити кислотність ґрунту: стала червоною – ґрунт кислий, зеленою – нейтральний, синюватою – земля слабокисла. З листям вишні цей досвід теж пройде.
• Про кислу ґрунтову реакцію говорять бур’яни, що ростуть на ділянці. Це подорожник, хвощ та щавель, кислиця, а також жовтець, кропива, мох, іван-да-мар’я.

Вапнування не знадобиться на ділянці, де ростуть ланцетоподібний подорожник, польова гірчиця та болотяна сушениця.

Олег Шевченко — інженер-будівельник із понад 15 років професійного досвіду в сфері будівництва. Він є засновником та головним редактором українського будівельного блогу “Будівництво.укр”, де регулярно публікує статті, аналітику та відеоматеріали на теми, що стосуються архітектури, будівельних матеріалів, сучасних технологій в будівництві, а також законодавства. Олег працював у провідних будівельних компаніях, включаючи міжнародні корпорації, де відповідав за проектування, будівництво та експлуатацію різних типів об’єктів.

Він є сертифікованим спеціалістом в області проектування та управління будівельними проектами, а також має академічний ступінь магістра в галузі будівництва. Олег часто бере участь у професійних конференціях, семінарах та вебінарах, і є автором численних наукових статей і публікацій.

Для додаткової інформації або консультацій, ви завжди можете зв’язатися з Олегом через форму зворотного зв’язку на сайті або через соціальні мережі.

З його експертизою та досвідом, ви можете бути впевнені, що інформація та поради, представлені на “Будівництво.укр”, є надійними та актуальними.