Шилоподібний флокс – опис, догляд та розмноження

Шилоподібний флокс (Ph. Subulata) є одною з найпопулярніших багаторічних ґрунтопокривних рослин. Висота мініатюрного виду всього 10-15 см.

Стебла густо вкриті яскраво-зеленими жорсткими листочками, схожими на голочки, за що вид і отримав свою назву. Коренева система розташована майже на поверхні ґрунту.

Розростаючись, флокс створює великі смарагдові куртини у вигляді килимів і подушок.

Рясне цвітіння настає в квітні-травні, коли на вершинах стебел розпускаються невеликі зірчасті квітки різних відтінків білого, рожевого, червоного, синього або фіолетового.

Можна зустріти двоколірні варіації з цятками, штрихами, очками. Навіть після відцвітання рослина зберігає свою декоративність завдяки вічнозеленому листю.

Сортові різновиди

Сорти відрізняються один від одного в основному відтінком квіток.

• Білі сортові форми: «Amazing Grace» “Баварія”, “Calvides white» і «Біле захоплення», «Сніжинка»;
• Світло- та темно-рожеві: «Теміскамінг», «Форт-Хілл», «Atropurpurea»;
• Червоні сорти: «Червоні крила», «Червоне полум’я»;
• Фіолетові: «Фіолетова краса»;
• Синій або бузково-синій: «Синій смарагд», «G. F.Wilson »,«Сапфірово-синій»;
• Двоколірний білий з рожевими смугами «Candy Stripes» і червоний: «Червоне полум’я», «Червоні крила».

Особливості догляду

Шилоподібні флокси дуже невибагливі, і їх легко вирощувати навіть недосвідченим садівникам. Ґрунт придатний майже будь-який, але, зрозуміло, краще всього ростуть в родючому, помірно вологому і добре розпушеному ґрунті.

Місце для посадки вибирайте сонячне або злегка затінене. Рослина чутлива до посухи, тому не допускайте пересихання землі, особливо в спекотні дні, забезпечивши додатковий полив.

Для стимуляції рясного цвітіння і гарного кущіння проводять підживлення деревною золою 2 рази за сезон – ранньою весною і влітку. Для приготування добрива в 2 літрах води розводять 300 г звичайної золи, потім розчин кип’ятять 10 хвилин.

Потім проціджують, розбавляють в відрі води та поливають насадження. Така підгодівля допомагає знизити ризик розвитку грибкових захворювань.

Догляд за шипованими флоксами полягає також в регулярній прополці та коригуванні зростання.

Після цвітіння стебла обрізають майже до половини. Процедура стимулює зростання нових пагонів і повторне цвітіння. Обрізування ранньою весною омолоджує насадження і формує більш компактну форму стебел.

Цвітіння шиловидного флокса в парку Хоккайдо

Цей вид досить зимостійкий і легко переносить суворі зими під товстим шаром снігу, проте в теплі та вологі зими під укриттям насадження можуть зіпріти.

Флокс досить стійкий до хвороб, які можуть розвинутися при неправильному догляді, наприклад, при підвищеній вологості або сухості. Рослину, що ослаблена важкою зимою, може атакувати борошниста роса або павутинний кліщ.

Розмноження

Шилоподібний флокс на одному місці можна вирощувати 4-5 років, потім він частково втрачає своє листя, залишаючи голі стебла, тому для профілактики хвороб і омолодження вимагає пересадки.

Розмноження насінням шиловидного флокса

Найчастіше розмножується самосівом, його насіння випадає з коробочок восени, зимує в ґрунті, а на наступну весну ви отримуєте ціле море флоксів.

Збір насіннєвих коробочок проводиться восени: їх складають у контейнер з сумішшю перегною, піску і землі на 1,5 см в глибину, а в кінці грудня контейнер накривають сніжною шапкою. У березні пророслі паростки переносять в теплицю і тільки в квітні висаджують у відкритий ґрунт.

Діленням куща

Це найпопулярніший спосіб розмноження флоксів, який гарантує укорінення рослини.

Розподіл проводиться на початку весни, кущі акуратно викопуються, розділяються, після чого висаджуються на відстані 40-60 см один від одного.

Живцюванням

Протягом сезону від флоксів можна відривати пагони з повітряними корінцями або без них.

Пагони вкорінюються просто прекрасно без попередньої підготовки: живці, особливо в середині весни, можна просто увіткнути в землю і вже через 7-10 днів вони вкореняться.

Чудові квітучі куртини флоксів ідеально підходять для прикраси бордюрів, рокарію, альпійських гірок, багаторівневих квітників.

Він чудово виглядає в компанії з арабісом, мильнянкою, обрієтою на тлі тюльпанів, мускарі, нарцисів та інших цибулинних рослин.

Підсумовуючи, варто сказати, що шилоподібний флокс – це ідеальне рішення як для маленького саду, так і для величезної ділянки.

Цей сорт по праву вважається самим невибагливим і красивим видом флоксів, а простота догляду, висадки і розмноження додають привабливості з точки зору садівництва.

Флокс шилоподібний: вирощування в саду, опис сортів

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 21 листопада 2023 Опубліковано: 08 лютого 2019 Перша редакція: 08 листопада 2017 🕒 11 хвилин 👀 23410 разів 💬 0 коментарів

Флокси (лат. Phlox) – рід гарноквітучих трав’янистих рослин родини Синюхових, у який входить понад 80 видів, зокрема флокс шилоподібний (лат. Phlox subulata), що отримав свою назву через форму листя. Інакше цей вид називають сланким або килимовим, а в Північній Америці, звідки флокс шилоподібний родом, його звуть моховою гвоздичкою. У дикому вигляді флокс шилоподібний поширений від південної частини Онтаріо до Північної Кароліни, а зі сходу на захід – від Теннесі до Мічигану.

Він вибирає для життя кам’янисті осипи, сухі піщані пагорби й тінь чагарників.

Посадка й догляд за флоксом шилоподібним

• Цвітіння: з середини травня до другої декади червня, повторне цвітіння – в серпні-вересні.
• Посадка: посів насіння на розсаду – у березні, висадки сіянців у сад – у другій половині травня.
• Освітлення: яскраве сонячне світло або притінок.
• Ґрунт: пухкий, рівномірно зволожений або сухуватий, убогий, піщаний або середньосуглинистий, нейтральної реакції.
• Полив: помірний і нечастий. Полив проводять рано-вранці або після заходу сонця, воду ллють строго під корінь. У сильну спеку та посуху витрата води – від 15 до 20 л літеплої води на 1 м² ділянки.
• Підживлення: навесні – розчином гумату, у період бутонізації – калійно-фосфорними добривами, після цвітіння – повним мінеральним комплексом.
• Розмноження: насінням, живцями з «п’ятою», зеленими верхівковими живцями та поділом кореневища.
• Шкідники: стеблові нематоди, слиняві пінниці, листовійки, дротяники.
• Хвороби: іржа, плямистість, фомоз, вертицильозне в’янення.

Флокс шилоподібний – опис

У висоту ця декоративна рослина сягає 10-20 см, утворюючи щільні вічнозелені килимки. Її лежачі стебла з короткими міжвузлями густо вкриті гострим, вузьким і жорстким листям завдовжки до 2 см, а завершуються вони квітконосами з одним-двома суцвіттями з 5-7 лійкоподібних квіток діаметром до 25 мм. Забарвлення квіток із виїмчастими по краях пелюстками може бути білого, рожевого, пурпурового кольору чи різних відтінків лілової тональності. Цвітіння флокса шилоподібного починається з середини травня й триває до другої декади червня, а повторне цвітіння відбувається в серпні-вересні. Цвіте флокс настільки рясно, що під його суцвіттями абсолютно не видно зелені. Але навіть коли цвітіння завершується, флокс шилоподібний не втрачає привабливості: його дернинки залишаються зеленими навіть під снігом.

Посадка флокса шилоподібного у відкритому ґрунті

Вирощування розсади флокса шилоподібного

Рослини цього виду в наших кліматичних умовах насіння не утворюють, проте можна придбати посівний матеріал у розсадниках або садових центрах, як, утім, і саджанці рослини. Насіння на розсаду сіють у великі ящики в березні: їх розподіляють по поверхні попередньо знезараженого слабким розчином марганцівки субстрату з кроком 3-4 см і лише злегка присипають ґрунтом. Поміщають посіви на підвіконня, але затінюють від прямих сонячних променів. В очікуванні сходів субстрат підтримують у трохи вологому стані, використовуючи для поливу розпилювач. Розсада флокса шилоподібного висаджується у відкритий ґрунт у стадії розвитку трьох-чотирьох справжніх листків. Однак вирощувати цей вид флоксів насіннєвим способом – справа ненадійна. Набагато простіше купити саджанці рослини.

Моховій гвоздичці потрібна ваша увага й певні умови вирощування, але в принципі посадка та догляд за флоксом шилоподібним не такі вже й складні. Садити його потрібно в місцях із найбільшою освітленістю, попередньо вибравши з землі коріння багаторічних бур’янів, зокрема польового в’юнка, який особливо небезпечний для флокса. Рослина може розвиватись і в притінку, проте її цвітіння буде не таким рясним, як на осонні. Ґрунт флокс воліє піщаний або середньосуглинистий, мізерний, рівномірно зволожений або навіть сухуватий, проте добре росте й на інших ґрунтах: важливо, щоб вони були пухкими, нейтральними та мали аераційні властивості. У важкий ґрунт потрібно внести пісок, а в кислий – на 1 м² від 200 до 400 г доломітового борошна чи іншого розкислювача, ретельно змішавши його з ґрунтом. Найкращими попередниками для флокса шилоподібного є календула, чорнобривці й багаторічні газонні трави – рослини, яких не любить нематода. Ні в якому разі не саджайте флокс після суниці.

Перед посадкою ґрунт перекопують із перегноєм (використовувати як добриво свіжий гній категорично не рекомендується), однак і органіку, і мінеральні комплекси потрібно вносити в скромних кількостях, оскільки на гарно удобрених ґрунтах рослина утворює багато зелені, але цвіте бідно.

Висаджують саджанці флокса шилоподібного в другій половині травня в ямки, розташовані на відстані 25-30 см одна від одної. Перш ніж закрити ямки, коріння саджанців обережно розправляють, а після посадки ділянку поливають і мульчують торфом. Через рік-два багаторічний флокс шилоподібний утворює на місці посадки суцільний килим: за сезон пагони рослини виростають до 25 см. Зацвіте рослина на другий рік після посадки.

Догляд за флоксом шилоподібним

Як виростити флокс шилоподібний

Основним пунктом догляду за флоксом шилоподібним на самому початку його розвитку є видалення бур’янів: проростаючи через дернину, вони завдають шкоди декоративності посадки. Прополювання проводиться з великою обережністю й обов’язково після поливання або дощу. До речі, в зволоженні ґрунту потрібна поміркованість, оскільки флокс шилоподібний може знести посуху без втрати привабливості, а ось від надлишку вологи він хворіє і навіть гине. Поливають флокси рано-вранці або після заходу сонця, виливаючи воду строго під корінь, щоб краплі не потрапляли на листя та стебла. У спеку й посуху вам знадобиться від 15 до 20 л теплої води на 1 м² ділянки: від холодної води стебла рослини розтріскуються.

Що стосується підживлення, то бажано дотримуватися такої схеми:

• для стимулювання зростання й швидкого відновлення після зими напровесні флокс шилоподібний підживлюють розчином гумату;
• у період бутонізації в ґрунт уносять калійно-фосфорні добрива;
• після закінчення цвітіння флокс шилоподібний підживлюють повним мінеральним комплексом;
• найкращим добривом для флокса шилоподібного є зольний розчин, оскільки в ньому відсутній азот, який згубно впливає на цвітіння. Щоб приготувати розчин, потрібно 10 хвилин кип’ятити 300 г золи в 2 л води, потім дати відвару охолонути, процідити його і довести об’єм водою до 10 л. Якщо зольний розчин використовувати по листю, то можна з його допомогою не тільки підживити рослину, а й захистити від шкідників.

Флокс шилоподібний після цвітіння

Доглядаючи за флоксом шилоподібним, не забувайте своєчасно видаляти зів’ялі квіти й пошкоджені гілочки. Після того, як закінчиться перше цвітіння, обріжте пагони рослини повністю, щоб стимулювати закладку квіткових бруньок. Якщо ви обріжете флокс шилоподібний восени, навесні він не зацвіте.

Флокс шилоподібний значною мірою холодостійкий, тому зимує без укриття, однак із настанням заморозків потрібно замульчувати кореневу шийку рослини торфом. Мульча не тільки захистить флокс від морозів, а й послугує для нього живленням у весняний час. Якщо зима очікується холодна й безсніжна, закидайте флокс шилоподібний поверх мульчі ялиновим гіллям.

Шкідники і хвороби флокса шилоподібного

Флокс шилоподібний у відкритому ґрунті при дотриманні правил агротехніки надзвичайно стійкий до хвороб і шкідників, однак якщо ви проявите недбалість у догляді, рослина може потерпіти від грибкових інфекцій. Наприклад, білий борошнистий наліт на листках і стеблах говорить про те, що флокс шилоподібний уразила борошниста роса. Боротьба з цим захворюванням ведеться мідним купоросом і бордоською сумішшю. Рудувато-бурі плями на наземних органах флоксів можуть означати, що рослини хворі на іржу, знищити збудників якої можна препаратом Топаз. Захворювання фомоз викликає всихання листя і крихкість пагонів. Із цією хворобою можна впоратися розчином колоїдної сірки. Септоріоз діагностують за коричневими цятками на листових пластинах, які поступово розростаються і починають перешкоджати фотосинтезу. У результаті розвитку хвороби рослина гине. У боротьбі з септоріозом та іншими грибковими інфекціями застосовують профілактичні обробки мідьвмісними препаратами: візьміть собі за правило щовесни обприскувати посадку флоксів шилоподібних бордоською рідиною, мідним купоросом або іншим фунгіцидом на основі міді.

А ось пістрявопелюстковість, що іноді вражає рослини в саду – це вірусна хвороба, вилікувати яку неможливо, тому, тільки-но ви побачили, що на віночках флоксів з’явилися штрихи і смужки, негайно видаляйте і спалюйте хворий екземпляр.

Зі шкідників небезпеку для флоксів шилоподібних становлять нематоди й гусінь. Присутність стеблових нематод на рослинах видає зміна забарвлення і форми листя, а також уповільнення росту пагонів. Боротися з нематодами марно, але якщо в якості превентивного заходу дотримуватися сівозміни, ці небезпечні шкідники просто не з’являться. А гусениць збирають вручну або знищують інсектицидом від листогризучих шкідників.

Розмноження флокса шилоподібного

Про насіннєве розмноження рослини ми вам розповіли, однак частіше флокс шилоподібний розмножують вегетативно. Наприклад, зеленими верхівковими живцями, живцями з п’ятою або поділом кореневища.

Розмноження флокса шилоподібного живцями

Найкращий час для живцювання флокса шилоподібного – початок бутонізації. Для живцювання не підходять нижні, здеревілі або безлисті частини пагонів, оскільки вони дуже погано вкорінюються, тому відірвіть із відтяжкою зелений облистяний пагін таким чином, щоб на його кінці залишилася частина шкірки стебла – це і будуть чудові живці для розмноження флокса шилоподібного. Нижні листки на черешках краще видалити.

Для успішного вкорінення потрібні кімнатна температура і вологий легкий ґрунт – суміш торфу й піску, наприклад, або знезаражена садова земля, змішана з вермикулітом чи піском. Для створення парникового ефекту висаджені під нахилом живці накривають скляними банками, пластиковими пляшками з обрізаним горлом або прозорою кришкою: в таких умовах коріння утворюється за якихось 7-10 днів.

Іноді при поділі куща відламуються гілочки рослини, які можна прикопати, видаливши з їхньої нижньої частини листя. Посаджені живці поливають і на час укорінення затінюють від прямих сонячних променів нетканим матеріалом – лутрасилом або спанбондом.

Розмноження флокса шилоподібного поділом куща

Після досягнення рослиною п’ятирічного віку середина куща починає випирати з землі й оголюється після кожного дощу. Це може привести до загибелі рослини від весняних заморозків. Окрім того, цвітіння флокса до цього віку стає мізерним і менш тривалим. Для порятунку рослини й відновлення її декоративних якостей здійснюється пересадка флокса шилоподібного, під час якої бажано розділити кущ. Рослину викопують і ділять на частини таким чином, щоб у кожній були міцні здорові корені й кілька наземних фрагментів. Діленки розсаджують на відстані від 35 до 60 см одна від одної в ямки, на дно яких можна додати по жмені перегною або перепрілого компосту. Цю операцію краще проводити в середині серпня.

Сорти флокса шилоподібного

На території Європи перші сорти флокса шилоподібного з’явилися в Англії. Сьогодні видових флоксів уже не існує, а рослини, що прикрашають наші сади, є продуктом гібридизації та природної мутації. Займалися виведенням сортів флокса шилоподібного селекціонери США, Англії, Голландії, Японії, Франції та Німеччини. Пропонуємо вам знайомство з найвідомішими сортами рослини:

• Аврора – сорт заввишки до 12 см із зірчастими квітками діаметром до 24 мм майже білого кольору з ніжно-рожевим відтінком;
• Емейзін Грейс – рослина заввишки до 12 см із квітками діаметром 18 мм білого забарвлення з яскравим карміновим вічком;
• Джі Еф Вілсон – рясно гілкується, заввишки до 20 см зі світлими зірчастими лавандово-блакитними квітками діаметром до 18 мм:
• Дюймовочка – сорт заввишки 10-15 см із квітками діаметром 16 мм насиченого холодного рожевого кольору з темно-карміновим вічком;
• Кенді Страйпс – кущ заввишки всього 10 см із білими квітками діаметром до 20 мм, у яких по середині кожної пелюстки проходить широка поздовжня рожева смуга. Сорт вирізняється рясним і тривалим цвітінням;
• Корал Ай – квітки діаметром близько 20 мм зірчастої форми, світло-рожевого кольору з карміновим вічком на кущі заввишки 12 см;
• флокс шилоподібний Баварія – рослина заввишки до 10 см, що вкривається масою білих квіток із бузковими вічками;
• Теміскамін – рясно розгалужений кущ заввишки до 15 см із щільними дернинками та яскравими, темними малиново-пурпуровими квітками діаметром до 20 мм;
• флокс шилоподібний Скарлет Флейм із квітками яскравого помаранчево-рожевого кольору діаметром до 25 мм;
• Майшнеє – білосніжні колесоподібної форми квітки діаметром до 15 мм на кущику заввишки 8-10 см. Найпопулярніший у культурі білоквітковий сорт;
• Неттлтон Варієгата – флокс шилоподібний рожевий із квітками діаметром 17 мм;
• флокс шилоподібний Емеральд Кюшон Блю – сорт заввишки 10-15 см із квітами діаметром до 2 см бузково-блакитного відтінку;
• Теллярія – кущики заввишки до 12 см із зірчастими квітками діаметром 23 мм, бузковими з карміновим вічком.

У продажу можна зустріти сорти:

• Епплблоссом і Дейзі Хілл – із рожевими квітками;
• Вайт Делайт і Авеланч – із білими квітками;
• Самсон – із яскраво-рожевими квітками;
• Вівід – із квітками густого рожевого відтінку;
• Томасіна – з фіолетово-синіми квітками;
• Ронсдорфер Шене – з лососево-рожевими квітками.

Флокс шилоподібний у ландшафтному дизайні

У ландшафтному дизайні флокс шилоподібний найчастіше використовують як ґрунтопокривну рослину: він дуже швидко займає відведений йому простір і декоративний упродовж усього сезону. Окрім того, рослину вирощують у рокарії, міксбордерах і на альпійських гірках, із неї створюють бордюри вздовж садових доріжок і навколо альтанок. Гарна вона й у підвісних конструкціях – кошиках і балконних контейнерах.

Гармонійні поєднання флокса шилоподібного з едельвейсом, карликовим ірисом, маком, примулою, айстрою та декоративним полином. Прекрасно виглядає пишний килим із флоксів біля підніжжя хвойних рослин – туй, сосен, ялівців і карликових ялин. Удалими бувають композиції флокса з молодилом, очитком, однорічними злаками, ротиками й дзвіночками. Вибираючи для флокса шилоподібного сусідів, враховуйте терміни цвітіння кожної рослини: якщо ви правильно сплануєте посадку, ваша клумба буде красива з ранньої весни до глибокої осені.

Флокс шиловидний: як зробити так, щоб “квітучий килим” радував своїм виглядом якомога довше

Усім нам хочеться, щоб дача була акуратною, квітучою та красивою. І дуже бажано, щоб вирощування рослин, які це забезпечують, не було виснажливим та надто важким. З цього погляду флокс шиловидний – справжня знахідка для квітникара та дачника. Він невибагливий у догляді, легко і швидко розмножується і до середини літа розквітає на ділянці ароматним килимом. Хіба може бути щось прекрасніше?

Взагалі флокси “приїхали” на наш континент із Північної Америки. Щоправда, про це все благополучно забули. Дані представники сімейства Синюхових давно стали “своїми серед чужих”: про їхнє північноамериканське походження сьогодні навряд чи хтось згадає, натомість їх обов’язково назвуть у числі топ-5 квітучих дачних багаторічників.

Флокс шиловидний – популярна рослина, яку використовують при створенні рокаріїв та альпінаріїв. За допомогою цих кольорів укріплюють схили, оскільки вони мають розвинену кореневу систему.

Ботанічний опис

Для ландшафтних дизайнерів флокс шиловидний – це рослина-килим: коли представники флори цього виду зацвітають, вони начебто накривають грунт яскравим ароматним покривалом. Якщо ви жодного разу в житті не бачили цих квітів, то запросто впізнаєте їх, зустрівшись уперше. Ось їхні основні характеристики.

• Стебло: тонке, гіллясте, досягає у висоту 0,1 метра.
• Листя: вічнозелене, загострене ближче до кінчика, нагадує голки, в довжину виростає до 2 сантиметрів.
• Квіти: можуть бути різних відтінків – починаючи від білого і всіх різновидів рожевого і закінчуючи червоним і глибоко-фіолетовим.

Особливості догляду за флоксом шилоподібним

Якщо вам вдасться створити для шилоподібного флоксу ідеальні умови, ви можете сміливо розраховувати на повторне цвітіння цього красеня. Як правило, воно відбувається наприкінці серпня і може тривати до початку другого осіннього місяця. А про те, що потрібно зробити для того, щоби пролонгувати період цвітіння, ми поговоримо нижче.

Грунт

Як і будь-яка інша рослина, шилоподібний флокс відмінно відгукується на родючий ґрунт. На такій землі він розцвітає суцільним килимом. А якщо використовувати ще й спеціальні підживлення, то термін цвітіння рослини можна продовжити майже до кінця вересня. Хоча зазвичай флокси цвітуть із липня до кінця серпня.

Однак для вирощування шилоподібного флоксу цілком підійде і бідний ґрунт. Важливо, щоб він не перезволожений: сиру землю флокс не любить, а ось суху — навпаки. Крім того, для шилоподібного флоксу важливо, щоб грунт був пухким. Тому не забувайте проводити “насильну” аерацію, якщо земля на вашій ділянці особливою пухкістю не відрізняється.

Деякі професійні квіткарі стверджують, що флокс шиловидний навпаки не слід висаджувати на родючий ґрунт, мотивуючи це тим, що квіти в таких умовах нібито дають дуже багато зелені, а ось квітнуть геть погано. З цією думкою погоджуються далеко не всі дачники. Тому спробуйте поекспериментувати з ґрунтом і ви.

Флокс шиловидний обожнює ґрунт з нейтральною кислотністю, тому:

• якщо ви садите квіти в кислий ґрунт, не забудьте додати до нього вапняк;
• якщо сідайте в лужний грунт, введіть до його складу мікроелементи, яких рослині дуже не вистачатиме;
• якщо садите квіти в щільний важкий ґрунт, обов’язково попередньо змішайте його з річковим піском, щоб зробити більш пухким.

Щоб провести вапнування, візьміть спеціальне борошно: воно може бути вапняним або доломітовим. Змішайте це борошно з ґрунтом, в який ви маєте намір посадити флокси. Цей нехитрий спосіб дозволить досягти у вирощуванні флоксу шиловидного максимальних результатів.

Освітлення для флоксу шилоподібного

Якщо хочете догодити рослині, обов’язково визначте її на відкриту сонячну локацію. Важливо, щоб сонячне проміння безперешкодно потрапляло на стебла шилоподібного флоксу. Бажано, щоб клумба, де він росте, була оточена деревами чи густими чагарниками. Але якщо це зовсім неможливо, посадіть флокси в півтіні. Якщо півтінь буде ажурною, квітка теж залишиться вам вдячною, висловивши свою подяку в рясному та тривалому цвітінні. А ось у тіні дерев флокс розвивається дуже погано.

Полив

Вище ми вже писали про те, що флокс шиловидний не зростатиме і розвиватиметься на перезволоженому ґрунті. Він не любить надмірну вологу, яка зрештою призводить до загнивання кореневої системи. Однак якщо літо видалося дуже посушливим, клумбу з флоксами обов’язково потрібно зволожувати. Інакше квіти просто загинуть. У решті випадків поливайте свій “квітучий килим” так само часто, як і інші невибагливі по відношенню до “пиття” рослини. Цього їм буде цілком достатньо для нормальної життєдіяльності.

Підживлення

Флокс шиловидний, як і інші види цієї декоративної садової рослини, потребує підживлення. Гумус йому дуже бажаний. Але підживлення має бути дозованим. Пам’ятайте: якщо ви переборщите з добривами, то результат буде не найбажанішим. У відповідь на “перегодовування” флокс обзаведеться густим яскравим листям, але цвісти навідріз відмовиться.

Відмінним підживленням вважається зольний розчин, в якому є всі необхідні флокси мікро-і макроелементи. Приготувати його можна, дотримуючись рецепту нижче.

Рецепт зольного розчину

1. Беремо 0,35 кг золи.
2. Заливаємо двома літрами звичайної води.
3. Ставимо посуд із сумішшю золи та води на плиту, доводимо до кипіння, зменшуємо вогонь до мінімуму та підтримуємо рідину в вирувальному стані протягом десяти хвилин.
4. Знімаємо з плити і даємо майбутньому добривові охолонути.
5. Пропускаємо зольний відвар через сито, очищаючи від мікроскопічних складових.
6. Додаємо у відвар 10 літрів звичайної води.

Зольний розчин використовують не тільки як підживлення, але і як антибактеріальний протипаразитарний засіб, так як зола містить речовини, що перешкоджають розмноженню комах-шкідників.

“Зимівка” флоксу шилоподібного

Зазвичай флокс шиловидний запросто зимує без укриття. Однак із будь-якого правила є винятки. В даному випадку виняток тільки один: кущі флоксів обов’язково потрібно вкривати на зиму, якщо у вашому регіоні мало снігу, але досить міцні морози. Снігові зими забезпечують квітучі чагарники найнадійнішим укриттям – сніговим покривом. А ось без снігу у лютий мороз квіти ризикують замерзнути.

Обрізка

Обрізання флоксів варто проводити двічі на рік. Одна з них буде омолоджуючою, а друга — радикальною.

• Обрізання, що омолоджує, полягає у видаленні квітконосів, які вже відцвіли. Завдяки цій нехитрій маніпуляції ви зможете “змусити” флокс зацвісти повторно. Крім того, омолоджуюче обрізання стимулює розвиток нових міцних молодих стебел.
• Радикальне обрізання проводиться наприкінці лютого або на початку березня. Її мета – оздоровити квітучі кущі та сприяти підвищенню імунітету рослини. Якщо зимове обрізання провести не вдалося — не впадайте у відчай. Просто наступного разу постарайтеся приділити цьому пункту догляду за квіткою належну увагу.

Посадка флоксу шиловидного

Коренева система шилоподібного флоксу залягає не надто глибоко. Максимум на 15 см. Тому при посадці цієї рослини її достатньо присипати невеликим шаром землі. Все інше квітка зробить сама – без допомоги квітника. Якщо ви вперше висаджуєте флокси на своїй ділянці, скористайтесь алгоритмом, наведеним нижче. Він допоможе реалізувати процес максимально правильно.

1. Очищаємо клумбу від бур’янів та їхньої кореневої системи. Як тільки ви визначитеся з локацією, неодмінно проведіть попереднє очищення ґрунту. Перекопайте землю вилами, дістаньте з неї коріння бур’янів. Інакше коли флокси розстеляться килимом і зацвітуть, крізь квіткові стебла проростуть і рослини-паразити. Зовнішній вигляд клумби буде миттєво зіпсовано. І як ви розумієте, альпінарію цієї краси не додасть.
2. Висаджуємо на певній дистанції. Щоб отримати максимально щільний, густий і красивий килим, при посадці шилоподібного флоксу потрібно витримувати дистанцію між саджанцями 0,25 м.
3. Пропалюємо і розпушуємо ґрунт, поки флокси не встигли перетворитися на “килим”. Прополка та аерація ґрунту – обов’язковий пункт якісного догляду за рослиною. Проводити прополювання та аерацію після того, як квіти розростуться, буде просто неможливо. Але до цього моменту вам доведеться трохи попітніти.

Якщо ви хочете отримати квітучий “килим” якнайшвидше, дочекайтеся, поки у флоксів з’являться гідні пагони, пригніть їх до лінії ґрунту і присипте невеликою кількістю землі. Протягом двох-трьох років стебла шилоподібного флоксу виростають на 10 сантиметрів завдовжки.

Ідеальний час для висадки шилоподібних флоксів на постійне місце у відкритому ґрунті – рання весна. Потрібно дочекатись, коли розтане сніг і коли земля прогріється під променями весняного сонця. У ґрунт, насичений талим снігом, і потрібно висаджувати.

Розмноження флоксу шилоподібного

Розмножити флокс шилоподібний можна двома способами. Перший – розподіл кореневища. Другий – верхівкове живцювання. Нижче ми докладніше розглянемо кожен із названих методів.

Спосіб перший

Поділ кореневища – це, мабуть, найпростіший, нехитрий і досить ефективний спосіб розмноження садової рослини.

• Коли? Розмножувати шилоподібні флокси розподілом кореневища можна тільки після завершення періоду цвітіння. Як тільки рослина відцвіте – можете приступати. Обмежується реалізація цього методу виключно передзимовими морозами. Іншими словами, ділити кореневища можна практично до кінця листопада залежно від погодних умов вашого регіону.
• Як? Викопуємо материнський флокс і ділимо його кореневу систему в такий спосіб, щоб кожна “дітка” мала як шматочок кореня, а й частина надземних пагонів.

Зверніть увагу: розмножувати шилоподібний флокс розподілом кореневої системи можна не частіше ніж раз на 24 місяці.

Спосіб другий

Відмінна риса пагонів шилоподібного флоксу – їхня надмірна повзучість. Саме тому у випадку з цією рослиною квітник може сміливо пробувати і другий спосіб розмноження – верхівкове живцювання.

• Коли? Приступати до верхівкового черешкування можна або до або після періоду цвітіння. Оптимальний період – кінець серпня. У цей час флокси шилоподібні необхідно піддавати обрізанню, що омолоджує. А стебла, які після цього процесу опинилися на землі, можна сміливо вкорінювати — сподіваючись отримати навесні повноцінну рослину.
• Як? Зрізаємо черешок, опускаємо його у воду, чекаємо появи корінців – і пересаджуємо в горщик для вирощування кімнатних квітів. На початку весни, коли сніг зійде і земля досить прогріється, ви зможете пересадити молоденькі флокси на постійне місце проживання – клумбу на дачній ділянці.

Живці, зрізані з флоксу шиловидного, миттєво вкорінюються і відразу починають розповзатися в сторони. тому не хвилюйтеся про те, що верхівкове живцювання виявиться неефективним способом розмноження. Ефект неодмінно буде досягнуто – навіть не сумнівайтеся.

Хвороби та шкідники флоксу шилоподібного

Як і більшість рослин декоративного типу, флокс шилоподібний боїться борошнистої роси та павутинного кліща.

Павутинний кліщ. Перша ознака ураження флоксів – виникнення негарних плям на листі, які псують декоративний вигляд “килима”. Спочатку плями розростаються, а після листок, на якому присутня пляма, відмирає.

• Як боротися? Перше правило боротьби з павутинним кліщем – різке підвищення вологості повітря навколо клумби. Цей шкідник не переносить вологих місць, тому швидко ретирується з вибраної локації. Якщо цей метод не допомагає, обов’язково проведіть обприскування інсектицидами. В іншому випадку паразит розмножиться і загубить клумбу повністю.

Борошниста роса. Розпізнати це грибкове захворювання теж досить просто: “квітучий килим”, який захворів на недугу, швидко втрачає свій декоративний вигляд, уповільнює розвиток і цвіте вкрай мізерно. Зрештою кущі чахнуть і гинуть — така доля рослин, уражених борошнистою росою.

• Як боротися? Перше, що потрібно зробити, – це видалити з клумби заражені рослини. На наступному етапі слід зняти верхній шар ґрунту, в якому “живуть” хвороботворні бактерії, та знищити. Після цього необхідно обробити землю засобом антибактеріального характеру.

Щоб звести до мінімуму ризик зараження грибковими захворюваннями або комахами-паразитами, потрібно в процесі висадки флоксів у відкритий грунт дотримуватись дистанції. Фахівці рекомендують висаджувати флокси вздовж стін будинку чи інших будівель, щоб забезпечити їх додатковим захистом від вітру, який також є непрямою ознакою зараження хворобами різного роду.