15 найкращих музеїв Смоленська – список, фото, опис, ціни 2021, карта

Жителі Смоленщини дуже трепетно ​​ставляться до історії рідного краю. Музеї Смоленська це дуже наочно показують. Всі вони розташовані в унікальних будинках, більшість з яких визнані пам’ятниками архітектури. Близько 90% колекцій є державними, обласними, міськими. Приватні збори, відкриті для публічного доступу, поки що на Смоленщині вважаються рідкістю.

Музей воєнної історії «Вежа Громова»

Експозиційний комплекс відомий далеко за межами Росії. Він знаходиться у найкрасивішій, як вважають багато мандрівників, вежі Смоленського Кремля. Примітно, що це одна з небагатьох російських кремлівських веж, ім’я архітектора якої відомо. Федір Кінь увійшов до держави і вітчизняної архітектури як людина, який об’єднав у будівництві оборонних споруд російські традиції та стилістику італійського ренесансу.

Вежа неодноразово перебудовувалась, у минулому столітті експозиції в ній відкривали двічі. Одна була присвячена соціалістичному будівництву, інша – воєнній історії. Порівняно недавно її виставки оновили та основну частину унікальних предметів розташували на другому, третьому ярусах. Частина з них присвячена вежі, тут можна побачити безліч експонатів, присвячених історії міста, Кремля, обороні Смоленська.

Щоб відвідувачі змогли занурюватися в атмосферу минулого, у вежі встановлено інтерактивне обладнання. Для тих, хто не любить вдаватися до послуг екскурсоводів, передбачено мобільні гіди. Є в цій частині Кремля можливість піднятися на куртину і побачити околиці очима захисників фортеці, походити вузькими баштовими сходами і придбати в сувенірному магазинчику цікаві рідкісні книги з російської історії. Експозиційний комплекс відкрито щодня за винятком понеділка.

Музей щастя «Смоленські прикраси»

Експозиції теж присвячено історії Смоленщини. Вона знаходиться на території місцевого Кремля та займає його махову вежу. Ця грандіозна для свого часу споруда чудово збереглася до наших днів. Понад 400 років тому в ній чергували вартові, вони першими подавали сигнал про наближення ворогів. Це особливе місце на карті міста. Біля стіни знаходиться братська могила місцевих мешканців, розстріляних під час фашистської окупації Смоленщини.

До того, як у 90-ті з’явилися «Смоленські украси», у вежі можна було побачити експонати, присвячені історії піонерії та міського будівництва. Тут не було опалення, тому багато предметів швидко стали непридатними. Порівняно недавно на приватні пожертвування городян, істориків, ентузіастів експозицію вдалося відновити та створити комфортні умови для екскурсій, зберігання реліквій.

Розміщена у ній експозиція розділена на 3 частини. Вона присвячена побуту давніх слов’ян. На одному ярусі знаходяться предмети побуту, пов’язані з культом матері-землі. На іншому розташовані реліквії, що оповідають про поклоніння Вогню, що символізує чоловічий початок. Окремий ярус займають експонати, присвячені народним святам та річному землеробському календарю.

Музей скульптури С.Т. Коненкова

Відкритий у 70-ті роки минулого століття. Він є структурним підрозділом науково-дослідної установи Російської академії мистецтв. Будівля, де сьогодні розташована експозиція, визнана унікальною і в плані архітектури, і за мірками історії. Воно спеціально було збудовано за радянських часів перед Великою Вітчизняною війною для інтелігенції, але при цьому дуже нагадує дореволюційні будинки.

У час у цьому будинку жили люди, які зробили величезний внесок у розвиток радянського, російського мистецтва. Сергій Коненков, чиє ім’я носить меморіальний комплекс, брав участь у революційному русі, багато подорожував, у роки радянської влади створював роботи, що поєднують у собі стилістику експресіонізму та модерну.

Не менш дивною людиною була його дружина, яка спілкувалася із зірками світової величини та працювала на радянську розвідку. У кімнатах будинку панує саме та атмосфера, щоби тут була за життя сім’ї Коненкових. Експозиція поєднує роботи майстра, створені у різні роки. У будинку регулярно відбуваються виставки, наукові конференції.

Смоленський льон

Експозицію вперше було відкрито близько 40 років тому. Дані збори вважають найстарішим у Росії з усіх, присвячених історії культивування, обробки льону та виробництва з нього різних виробів. Експозиція змінювала своє місце розташування кілька разів. Сьогодні вона розміщена у Микільській вежі Кремля.

Сама споруда належить до категорії унікальних пам’яток архітектури, які дивом збереглися до наших днів. Більше того: вона практично не зазнавала тотальної розбудови (тільки реконструкції), тому виглядає автентично. Як і більшість міських музеїв, заклад відкрито щодня, за винятком понеділка.

Дані збори називають унікальними: у ньому є справжні сільськогосподарські знаряддя, інструменти для обробки льону, мережива ручної роботи, північні жіночі головні пояси та убори. Льняні вироби сьогодні визнані і офіційною наукою лікувальними, тому що вони мають антибактеріальний ефект, не накопичують статичну електрику, сприятливо впливають на стан шкірного покриву, гіпоалергенні. У цьому дивовижному місці будь-який бажаючий на майстер-класах може долучитися до мистецтва плетіння поясів на бердишках, виготовлення ляльок-оберегів.

Історичний музей

Державну установу вважають найстарішою на Смоленщині. Перші виставки тут проходили ще до революції, у цей же час було зібрано його першу колекцію, присвячену історії краю. Експозиція неодноразово змінювала свої адреси. Проте за минулий час відбулося значне збільшення колекції.

Сьогодні археологічний фонд налічує понад 1500 предметів, більшість із них є унікальними. Крім нього, існують колекції, присвячені періоду об’єднання російських земель, реформ Петра Великого, Смоленської губернії. Тут можна побачити навіть скелет мамонта, що відмінно зберігся. Частина виставкових розділів присвячена найдавнішій історії.

У залах є знаряддя праці, предмети побуту слов’янських народів. Особливу цінність представляють речі, виготовлені давніми людьми ще кам’яному столітті: сокири, інструменти обробки шкур диких тварин. Колекції включають стародавні бронзові прикраси, глиняний посуд, античні амфори, золоті візантійські, срібні арабські монети, берестяні грамоти, зброю витязів і багато іншого.

Міська кузня XVII ст.

Ковальське ремесло в Росії завжди було овіяне особливою містикою. Не дивно, що місцеві жителі вважають ділянку землі, де сьогодні розташована експозиція, своєрідним місцем сили. Цей приватний будиночок був свого часу і архівом, і кузнею. Побудований він приблизно 400 років тому, але до наших днів збереглася тільки влаштована при ньому кузня.

Її оточують сучасні будинки, і від цього та здається ще більш мініатюрною. Близько 40 років тому тут було відкрито музей ковальського ремесла, і з того часу він не змінював свого місця розташування. У його кімнатах можна побачити справжні старовинні ковальські інструменти, вироби місцевих майстрів, створені два-три століття тому за унікальними технологіями. А зустрічає гостей у «своєму» будиночку справжній коваль-екскурсовод, він показує юним та дорослим гостям різноманітні шедеври, створені майстрами.

Історико-архітектурний комплекс «Теремок»

Арт-об’єкт розташований у передмісті, він входить до складу садиби Тенішевих-Талашкіно. Це культове місце для шанувальників російської музики, живопису, пов’язане з іменами Шаляпіна, Рєпіна, Врубеля, Реріха та інших видатних людей. Серцем унікального комплексу є справжній дерев’яний теремок. Він побудований з колод, прикрашений майстерним різьбленням, і сам по собі є шедевром зодчества.

Діти та дорослі тут можуть побачити не лише зразки прикладного мистецтва. Багато предметів у його світлицях створено легендарними особистостями. Тут можна помилуватись розписаними вручну балалайками, подивитися, як виглядали дореволюційні шкільні підручники.

Екскурсії в теремці проходять в інтерактивному форматі, тому у сучасних школярів є можливість побувати на «уроках» чистописання, арифметики, дізнатися, як за старих часів селяни господарювали, займалися бджільництвом і що мала вміти будь-яка дитина селянського стану.

Музей-квартира А.Т. Твардовський у Смоленську»

Вірші Твардовського сьогодні багато хто вважає надто простими, але саме вони надихали мільйони бійців іти в бій. Олександр Трифонович родом із Смоленщини. Серед його предків були ковалі, воєнізовані селяни (представники цього стану в основному жили на межах держави, однаково вміло воювали та обробляли землю), військові.

Розквіт його творчості припав на радянські часи, але сім’ю Твардовських цей факт не врятував від сталінських репресій. І все ж таки це не похитнуло віру молодого журналіста, письменника у правоту вождя народів. У роки війни Твардовський служив воєнкором, а образ безжурного Теркіна створив буквально напередодні нападу фашистської Німеччини на СРСР.

На передовій вірші про безжурному бойці користувалися неймовірною популярністю. Люди, що йшли в бій, ототожнювали його з собою. Примітно, що у творах про Теркіна не було ні грама пропаганди і… цензура ті пропускала. Вірші, поеми про бійця стали візитівкою Твардовського. У самому ж обласному центрі Олександр Трифонович жив лише рік і водночас працював у редакції газети «Червоноармійська правда».

Саме тут він створював свої безсмертні рядки та приймав гостей: фронтових друзів. У кімнатах квартири сьогодні зберігаються його справжні речі, малюнки із зображенням Василя Тьоркіна знаменитого радянського ілюстратора Ореста Верейського.

Культурно-виставковий центр імені Тенішевих

Арт-об’єкт побудований не в старовинному стилі. Це архітектурне рішення свого часу виявилося шоком для городян. А ультрамодна будівля в стилі хай-тек чудово вписалася в міську архітектуру, стала однією з візиток обласного центру. Чим ще унікальне воно? Тут є внутрішній дворик, що нагадують про подібні споруди в римських палацах, італійських аристократів.

Подібного в місті будівлі немає, тому цілком закономірно, що в комплексі постійно відбуваються конференції, форуми різного рівня. У центрі розташовані затишне кафе та художні майстерні. Тут часто проходять майстер-класи, де можна навчитися графіки, ліплення, дізнатися про секрети створення цікавих фотознімків та багато іншого.

У залах одна одною змінюють одне одного виставки гравюр, картин, срібних виробів. Фотовиставки у КВЦ користуються величезною популярністю серед мешканців, гостей Смоленщини. У центрі часто проходять безкоштовні заняття з розвитку мови, музичного слуху для малюків та квести для старших хлопців.

Державний музей «Смоленська фортеця»

Кремль є одним із символів Смоленщини та її унікальної історії. Його стіни не вдалося зберегти в первозданному вигляді, адже на цій землі майже кожне століття точилися кровопролитні битви. Як вважають історики, він мав близько 40 веж і приблизно стільки ж ділянок фортечних стін, які виконували суто фортифікаційні функції.

Глухі прямокутні вежі тут чергуються зі своїми багатогранними, круглими сестрами. Усі споруди є єдиний гармонійний ансамбль, пам’ятник російському зодчеству. На території комплексу можна оглянути 10 веж. Кожна з них має власне ім’я: «Веселуха», «Орел», «П’ятницька», «Волкова» тощо.

Усередині споруд є експозиційні приміщення, де діють різноманітні виставки, у тому числі присвячені російській історії та військовій справі. На території Кремля розташовані ресторани та нічний клуб. Музейний комплекс є улюбленим місцем відпочинку для представників різних поколінь.

Смоленщина у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

Назва сама каже за себе. Експозиція розміщена у дореволюційній будівлі міського училища. Примітно, що його збудовано на честь героїв Вітчизняної війни 1812 року. Пам’ятник архітектури зведений у неоруському стилі, але при цьому на вигляд чимось нагадує… італійську середньовічну фортецю.

Це відновлена ​​будівля після Великої Вітчизняної війни, тобто, по суті, все ж таки копія дореволюційного об’єкта, яку сьогодні називають однією з візитівок Смоленщини. Музейні збори дуже широкі. Воно включає зброю, прапори, військову техніку, справжні карти, документи, фотографії, нагороди, особисті речі радянських, німецьких військових.

Справжньою перлиною колекції історики вважають експонати, що розповідають про військовослужбовців легендарного авіаційного полку «Нормандія – Нєман». Комплексу належать майданчики просто неба, де виставлене військове озброєння різних років. А ще в ньому можна побачити копію партизанської землянки, діаром «Народження Радянської гвардії».

Молодіжний центр-музей імені адмірала Нахімова

Центр розташований у серці міста та займає 6 основних залів. Його колекція вражає різноманіттям. Тут можна побачити картини видатних художників-мариністів, скульптурні портрети, морські прапори, моделі кораблів. Останні є найточнішими копіями морських та повітряних суден.

У центрі є кінозал, де йде демонстрація художніх, документальних, мультиплікаційних фільмів про водні простори. Тут панує дивовижна атмосфера, вона не залишає байдужими дітей та дорослих. Усі, без винятку, експонати центру є унікальними.

Є в ньому меморіальна зала, де відображені імена смолян, які не повернулися з морських походів, і поставлено міні каплицю. У ній перед дзвоном горить свічка. Свого часу саме моряки обороняли місто та брали участь у його звільненні від фашистів. Пам’ять про них також увічнена у центрі. І звичайно ж, тут є раритети, що оповідають про сучасні морські походи та подорожі в далекі країни.

Парк-музей «Форпост 863»

Юрій Гагарін та багато російських, радянських космонавтів родом зі Смоленщини. Парк-музей відкритий саме на них. Він спеціалізується на інтерактивних програмах для представників молодого покоління. Основна частина майданчиків «Форпосту 863» розташована просто неба, комплекс можна відвідувати будь-якої пори року. У парку є автодром, діє школа для юних кореспондентів.

Якщо людина небайдужа до неба, мріє про космічні подорожі, «Форпост 863» підкорить її. Тут не просто можна побачити фотографії, особисті речі, костюми космонавтів: експонати можна торкатися руками і навіть використовувати на себе скафандри. До складу комплексу входить спеціальний полігон для військово-тактичних ігор, на його території збереглися окопи часів Великої Вітчизняної війни.

Художня галерея

Арт-майданчик знаходиться у самому центрі міста. Будівлю галереї вважають однією з найкрасивіших в області. Воно збудовано до революції для реального училища. Триповерховий будинок виглядає велично і водночас витончено. Серед випускників училища було чимало легендарних постатей: художників, військових, мандрівників.

Символічно, що саме у цій будівлі розмістилася галерея, де є можливість побачити шедеври світового мистецтва. Колекція сформована з урахуванням дворянських зборів. Серед її експонатів значну частину складають твори, придбані у Росії, Європі княгинею Тенішевою.

Саме завдяки їй вдалося зберегти безцінні зразки давньоруського мистецтва. Колекція включає шедеври Рєпіна, Айвазовського, Тропініна, Бенуа, Строцці, Пеллегріні. Є у ній твори, які стосуються різних шкіл епохи Відродження, пишають емоціями полотна імпресіоністів, картини сучасних художників.

У галереї часто проходять культурно-масові, просвітницькі заходи для дітей та дорослих, обладнано спеціальну залу для тимчасових виставок, щоб відвідувачі могли знайомитися з унікальними предметами, що зберігаються у її фондах.

Музей-садиба М.І. Глінки

Відстань між селом Новоспаське та обласним центром: 128 кілометрів. Воно є перешкодою для шанувальників творчості великого російського композитора. Цілий рік поспішають побувати в садибі діти та дорослі, щоб зіткнутися зі світом, що вплинув на творчість Михайла Івановича. Барський будинок оточують господарські будівлі, липові алеї, ставки, альтанки, квітники і улюблені Глінкою дуби. Ці дерева були його тотемами.

Вони надихали складати музику, одне з них звалилося буквально відразу після смерті композитора. У кімнатах садиби панує саме та атмосфера, що оточувала Глінку з дитинства. Частину предметів інтер’єру, на жаль, свого часу врятувати не вдалося, тому відвідувачі будинку можуть побачити відновлені реставраторами старовинні меблі.

Зате багато вишивок і мережива в кімнаті матері композитора, картини на стінах, музичні інструменти справжні. Щорічно у садибі відбуваються заходи музичного фестивалю на честь композитора, творчі зустрічі, свята.

Музей-садиба О.Т. Твардовського

Атмосферне місце, де все дихає тишею, затишком, особливою умиротвореністю. Хутір Загір’я відтоді, як народився і виріс поет, зовні не змінився. Однак це ілюзія: до 70-х років минулого століття населений пункт практично нічого не залишився. Громадянська та Вітчизняна війни, розкуркулювання, репресії зробили свою справу.

Після смерті Твардовського літературний критик Дементьєв зробив неможливе: закликав громадськість відновити хутір на згадку про великого поета, і його слова не залишили людей байдужими. До кінця 80-х років хутір, подвір’я Твардовських було реконструйовано. Лихі 90-ті роки, коли в державі валилася система цінностей, не змогли зашкодити новому музейному комплексу.

Історикам по крихтах вдалося відтворити будинок і господарства, що належали родині Твардовських, розташовані неподалік кузню і колодязь. Дивлячись на них, у мандрівників нерідко виникає відчуття, що лиха цей край оминули і не було ні воєн, ні революцій.

Музей-заповідник Гніздове

Археологічний комплекс розташований у передмісті обласного центру дома стародавнього поселення. Свою назву він отримав на честь села, що знаходиться поруч. Якщо правильно порахувати, комплекс охоплює не одне поселення, а 2 городища, 2 неукріплені поселення, які раніше називали селищами, та майже 2000 курганів. Містики вважають Гнєздово місцем сили, протягом тисячоліть воно було точкою тяжіння для різних народів.

У його поселеннях жили не лише ремісники-слов’яни та нащадки вікінгів. Як свідчать поховання, тут мешкали воїни, представники знаті. Місце це зберігає чимало таємниць. Усі гніздовські пам’ятники перебувають під охороною держави. Колекція комплексу включає знайдені археологами зразки виробів древніх гончарів, ковалів, ювелірів, різьбярів по каменю, склодувів, зброярів. У місцевих курганах протягом століть лежали останки воїнів, похованих зі зброєю.

Реліквій збереглося б набагато більше, але при будівництві будинків, кар’єрів багато унікальних пам’яток постраждали, та й свій внесок у розорення курганів внесли чорні копачі. Сьогодні на території комплексу часто відбуваються заходи просто неба.

Екскурсії проводять тут лише у супроводі гідів у 2 форматах: стандартному та авторському. Останній значно цікавіший, адже тоді можна відчути себе у ролі мешканців городищ. Професійні, аматорські фотосесії на території комплексу проводити дозволено.

У світі казки

Це справді казкове місце на карті Росії. Воно притягує дітей та дорослих. Експозиція адресована представникам підростаючого покоління та вперше була відкрита наприкінці минулого століття. Тут все дихає казковою старовиною. Дітлахів зустрічають екскурсоводи, одягнені в костюми казкових персонажів.

З унікальних раритетів найпопулярнішими серед відвідувачів є неймовірно красиві предмети побуту: скринька (у ній жінки зберігали «придане» для немовлят, ріжок для годування (прапрадід сучасних пляшечок), санки. Чого тут тільки немає. У вітринах красуються народні іграшки, чайний фарфор Дюймовочки та її маленьких друзів, створений німецькими майстрами.

У чарівному куточку на відвідувачів чекає та сама хатинка на курячих ніжках. «У світі казки» всі екскурсії відбуваються в інтерактивному форматі та більше нагадують квести. А у холі діє виставка виробів, виготовлених юними відвідувачами.

Де у Полтаві можна сфотографуватися: безоплатні локації

З приходом свят місто вбирає святкові гірлянди, на вітринах магазинів з’являються ялинки, у багатоквартирних будинках миготять різноманітні вогники, а фотостудії облаштовують тематичні зони для фото. Але що робити, коли витрачати задля фото 500 гривень на годину не хочеться?

«Полтавська хвиля» завітала у супермаркети міста, аби зрозуміти, які фотолокації очікують відвідувачів.

Поки ТЦ «Конкорд» прикрашає поруччя гірляндами з дощику, а ТЦ «Екватор» займається встановленням уже традиційного для полтавців червоного крісла на вході — ЦУМ та Епіцентр уже прикрасили свої зали для відвідувачів.

ЦУМ

Цьогоріч у торговельному центрі одна новорічна локація, на фоні якої можна зробити святкове фото. Щоправда, якщо оберете різні ракурси — можете отримати знимку із ялинкою та сніговиком окремо.