Повідомлення на тему “Тропічна пустеля”
Тропічна зона займає територію в Південному і Північному півкулі нашої планети. Одні пустелі вдало розташувалися уздовж берегів і західних узбереж. Інші, навпаки, зайняли великі простори в самому центрі континентів.
Ці місця характеризуються досить посушливим кліматом, сильними вітрами і відсутністю багатої рослинності. Тварин в цих краях так же мешкає не так багато, але вони є, і звикли до суворих складнощів свого існування. Пустелі відрізняються відсутністю постійний річок, деякі з них з’являються тільки після рясного дощу, який, на жаль, буває дуже рідко. Найбільші площі пустель зайняті пісками, глиною і камінням. У пустелі майже відсутні родючі грунти, а якщо такі і є, то тільки близько оазисів. Тропічні пустелі знаходяться в тих областях, де переважає високий атмосферний тиск, це призводить до постійних сухим вітрам. Дуже часто дощ не торкається поверхні землі, він випаровується ще в повітрі. Настільки тут сухо і жарко. Вся волога, яка утворюється, миттєво випаровується.
У денний час над пустелею паляще світить яскраве сонце, у всій пустелі стоїть нестерпна спека. Коли настає вечір, температура миттєво опускається, стає більш прохолодно. Вся земля немов остигає. Вітру, які частенько вирують в пустелі, переносять пісок з місця на місце, від цього утворюються пилові бурі. Пустельні грунту занадто бідні корисними речовинами. Тут дуже мало трави і рослинності. Все живе, і трава з чагарниками і дерева з тваринами, все знайшли свій будинок близько оазисів. Решта пустельні рослини пристосувалися зберігати і вбирати вологу. Наприклад, кактуси можуть довгий час жити без вологи, вони її вбирають і самі переганяють за своїм стеблу. Оазиси розташовуються в тих місцях, де ґрунтові води підходять дуже близько до поверхні землі. Саме тут і кипить життя. Найчастіше оазиси утворюються в долинах діючих річок, тут добре розвивається садівництво і землеробство. Люди навчилися вирощувати бавовну, пшеницю, оливу і цукрова тростина. Великим попитом користується фінікова пальма. Її плоди відмінно використовуються в приготуванні їжі.
Варто відмітити, що території пустель збільшуються з кожним роком, саме через це губляться сільськогосподарські грунту, яких в цих краях і так мало. Найвідомішою і великий вважається пустеля Сахара. Тут дуже мало рослинності, так як переважають пустельні тропічні ґрунти, з малою кількістю органічних речовин. Як і в інших пустелях, життя в Сахарі зосереджена близько оазисів. Тут живуть птахи, качки, хижі тварини. Прекрасно ростуть дерева і чагарники. Через те, що в Сахарі рідко можна зустріти такий оазис, тому рослинний і тваринний світ дуже бідний. В таких умовах виживають лише пристосовані, і ті, які можуть довгий час накопичувати в своєму організмі воду.
Ще одна цікава пустеля Наміб, вона зайняла південну берегову територію Африки. Ці краю характеризуються суворим кліматом. Через відсутність дощів в пустелі немає рослинності. Тут тільки пісок і камені. Напівпустеля Калахарі трохи відрізняється від інших. Тут спостерігається більше опадів і трохи багатшими рослинний світ. У Калахарі ростуть чагарники, трава. Великим попитом, як у людей, так і у тварин, користуються дикі кавуни. Саме вони добре рятують в посушливий час. Люди і тварини пристосувалися жити в пустелях, напевно, іншого життя вони просто не знають.
Африка. Пустелі, напівпустелі, зона твердолистих вічнозелених лісів і чагарників
Пустелі північної частини Африки. Ви вже знаєте, що саме тут знаходиться найбільша пустеля світу Сахара. Майже скрізь у межах цієї пустелі річна сума опадів менша за 50 мм. У внутрішніх районах дощі можуть не випадати роками. Жахлива спека та сухість повітря, неймовірно сильне нагрівання поверхні призводять до того, що навіть тоді, коли йде дощ, краплі води не долітають до землі, а випаровуються в повітрі.
Значні добові коливання температури повітря, особливо взимку, призводять до інтенсивного фізичного вивітрювання. Найміцніші гірські породи розтріскуються і згодом перетворюються на пісок.
У межах Сахари розрізняють численні регіони: Аравійська, Лівійська, Нубійська пустелі, Великий Східний і Великий Західний Ерги, пустеля Талак тощо.
Величезні площі в Сахарі займають кам’янисті (тамади), піщані (ерги) та глинисті (серіри) пустелі. Уявіть собі, приміром, перші. Ніби могутня рука невідомого будівничого принесла та розрівняла щебінь. Такі пустелі тягнуться на десятки кілометрів. Але каміння хоча б не рухається. А от дюни та бархани піщаних пустель перебувають у постійному русі.
Здавалося б, за таких умов нічого живого в Сахарі просто не може бути. Але можливості пристосування рослин і тварин до екстремальних природних умов просто вражають. Біологічний світ тут бідний, але в Сахарі можна зустріти до 1200 видів рослин! На 1000 км 2 у середньому зростає 150 видів, але це в 10 разів менше, ніж в Україні й у 25 разів, ніж у вологих екваторіальних лісах.
Серед рослин переважають багаторічні посухостійкі злаки та чагарники з могутньою кореневою системою до 20 метрів углиб. Є окремі рослини, які з’являються лише після випадання дощів, які швидко виростають, цвітуть, плодоносять і відразу висихають.
Рослини не вкривають суцільним килимом землю. За таких умов у пустельних тропічних ґрунтах майже не накопичується перегній і на величезних площах кам’янистих і піщаних пустель ґрунти взагалі відсутні.
Там, де близько до поверхні землі підходять ґрунтові води, виникли оази, де ростуть фінікові пальми, оливкові дерева, цитрусові, інжир.
Тваринний світ Сахари також доволі бідний: близько 60 видів ссавців, які можуть місяцями обходитись без води. У пустелі є декілька видів газелей, а в масивах Ахаггар та Тібесті зустрічаються муфлони.
З хижаків відомою є лисиця-фенек із великими вухами, які допомагають охолодженню організму. У Сахарі багато плазунів: варани та змії, кобри, рогата гадюка тощо. Більшість тварин у Сахарі активні лише вночі. Денну спеку вони перечікують у норах та інших прихистках.
Пустелі південної частини Африки. У тропічній зоні Південної Африки на заході знаходиться пустеля Наміб, мовою місцевих мешканців ця назва звучить так: «Місце, в якому нічого немає», у центрі — пустеля Калахарі, на сході — савани та рідколісся.
Пустеля Наміб простяглася уздовж узбережжя Атлантичного океану за умов, де вологість повітря вища, ніж у будь-якому іншому спекотному куточку планети, але дощі випадають тут украй рідко. На сухий пісок пустелі майже щодня лягає густий туман.
Тут зустрічається рослина, яку вчені досі не можуть вірогідно класифікувати. Це вельвічія мірабіліс. Відомо і цілком виправдано, що рослини пустелі, яким необхідно зберігати вологу, мають маленьку поверхню листя. Площа випаровування таким чином зменшується до мінімуму. А листя вельвічії досягає 2 м у ширину і понад 6 м у довжину. Саме за його допомогою рослина поглинає вологу з туману, який приходить з океану. Під час туману пори рослини розкриваються та поглинають вологу, а коли водяна пара розсіюється, щільно закриваються і не випаровують її у сухе повітря.
З пустельних і напівпустельних районів Калахарі походять і відомі вам соковиті кавуни.
Серед цікавих плазунів у пустелі Наміб трапляється карликова гадюка, яка пересувається стрибками по піску, адже по ньому складно рухатися. Крім того, польоти в повітрі трохи охолоджують тіло.
Узагалі, рослинний і тваринний світ пустель і напівпустель південно-східної частини Африки більш характерний для зони саван і рідколісся.
Величезне царство піску, пустеля Калахарі, займає близько 600 000 км 2 . Пісок Калахарі грає всіма відтінками червоного кольору — від рожевого до буро-коричневого, що пов’язано з наявністю в піску окису заліза. Спека в Калахарі може досягати +40 °С, а від +12 до +29 °С — це середня температура.
Тваринний світ Калахарі як не дивно багатий переважно завдяки її найбільшому оазису — дельті річки Окаванго.
Природна зона твердолистих вічнозелених лісів і чагарників. На півночі та півдні Африки панує субтропічний (середземноморський) клімат, який тепліший за клімат нашого південного узбережжя Криму. Зима тут тепла та волога, а літо сухе та спекотне. За цих умов тут сформувалася твердолиста вічнозелена рослинність із дрібним і твердим листям. Багато рослин «озброїлися» шипами та колючками. Поширені карликові пальми.
Усі рослини природної зони твердолистих вічнозелених лісів і чагарників добре пристосувались до спеки й посухи, яка стоїть тут у літній період.
Природні умови цієї зони Африки доволі комфортні для проживання людей, тому ці землі здавна густозаселені. Про це вам відомо з уроків історії. За тисячоліття люди вирубували на спорудження будівель, суден і на паливо цінні породи дерев. Наприклад, поширені тут із незапам’ятних часів ліванські кедри зараз залишились окремі гаї.
Серед тварин у субтропіках збереглася берберська макака, дикий кабан, заєць, кролик. Зустрічається до 20 видів змій. Є ящірки, скорпіони, фаланги, сколопендри.
Рослинний і тваринний світ субтропіків Південної Африки дуже своєрідний. До 80 % рослин Південної Африки ніде в світі більше не зустрічається, це ендеміки. Серед деревних порід зустрічаються цінні породи: араукарії, падуби. На південному сході, де дмуть вологі вітри з океану, знаходяться вологі субтропіки. Тут у минулому всі схили гір були вкриті суцільним килимом змінно-вологих лісів із хвойних і листяних порід дерев.
