Після нересту карася можна зловити практично у всіх місцях водойми. Великі особини продовжують триматися на великих глибинах, переважно в ямах. Середні екземпляри можна зустріти як на мілководді, так і в глибоких місцях. Дрібна риба намагається триматися ближче до берега.
Ловити карася найкраще в цей час в тих місцях, де вода добре прогріта, тобто на мілководді і заростях підводних рослин. Це час року – найбільш стабільний для риболовлі на карася. Хоча харчуватися в цей час рибі є чим, але саме тоді можна зловити досить великий екземпляр.
Кара́сь звича́йний (Carassius carassius), або кара́сь золоти́й — риба родини коропових. Живе у прісноводних водоймах, переважно в озерах, водосховищах, ставах.
Мешкають лише в болотистих і долішніх озерах та річках. У гірських озерах і взагалі в гірських місцевостях карась трапляється рідко. Карась — дуже живуча риба, тому дрібного карасика часто використовують як живця для ловлі щуки.
Кожен вид риб зимує по-різному. Наприклад, коропи та карасі зариваються як можна більше в мул на дно водойми, і переживають так до весни. Вони абсолютно нерухомі. Більшість риб впадають у сплячку – це соми, лящі, лини, плотва.
Універсальної наживкою для карася є черв'як. Цікаво, що його найкраще добувати безпосередньо на водоймі. Помічено, що карасю подобається місцевий черв'як, навіть якщо він непоказний і виглядає не апетитно. Так само хорошими наживками є бовтанка (тісто з манної крупи), перловка, м'якуш хліба.
Карась є яскравим представником сімейства коропових і однойменного роду – роду карасів. У карася високе тіло, стиснуте з боків. Спинний плавець довгий, а сама спина товста. Тіло покрите щодо великою, гладкою на дотик, лускою. Забарвлення риби може незначно змінюватися в залежності …
