Цвітіння води: причини та наслідки

Цвітіння води – це природний процес, причиною якого є активне розмноження мікроскопічних водоростей (переважно синьо-зелених). Внаслідок втручання людини це явище стало більш частим і викликає низку проблем:

• забруднення питної води токсинами, продуктами гниття;
• загибель риби, водних ссавців у річках, морях та рибних господарствах;
• економічні збитки через зниження привабливості туристичних регіонів.

До боротьби із шкідливим цвітінням води залучені не лише природоохоронні організації. Зокрема, NASA постійно здійснює моніторинг цвітіння вод із космосу за допомогою спектрального аналізу. Ця місія називається Coastal Ocean (HICO) і спочатку планувалась як однорічне дослідження, проте NASA подовжило її на 3 роки, і її потужності досі використовуються для моніторингу стану вод [1].

Цвітіння води озера Ері, 2019 рік

Ця система моніторингу показала, як екосистема озера Ері постраждала від цвітіння води, що принесло значні економічні збитки для регіону і охопило одразу 2 країни – США та Канаду. Коли було вжито заходів, ситуація значно покращилася.

Проте в Україні, через відсутність контролю над факторами, які спричиняють цвітіння водойм, ми спостерігаємо цвітіння Дніпра, його приток, а також прибережної акваторії Чорного моря кілька разів на рік.

Про цю проблему пишуть у ЗМІ, її активно освітлюють екологічні та природоохоронні організації, такі як Всеукраїнська екологічна ліга. Вони наголошують на необхідності профілактики та правильної боротьби з цвітінням водойм в Україні [2].

На фото нижче – цвітіння Чорного моря, зафіксоване в червні 2019 року. Подібне масове явище вперше спостерігалося у 2010 році й охоплювало 80% прибережних вод. З того часу воно відбувається щороку і в 2020 році тривало рекордні 2 місяці [3].

Цвітіння Чорного моря у 2019 році поблизу Одеси [4]

Які водорості викликають цвітіння?

Шкідливе цвітіння вод найчастіше спричиняють три типи водоростей:

Ціанобактерії, або синьо-зелені водорості, активно розмножуються у прісноводних озерах, річках або лиманах. Вони виділяють небезпечні для людей і тварин токсини, які при високій концентрації можуть не виводитися водоочисними спорудами. Окрім цього, водорості блокують доступ кисню та сонячних променів у товщу води, що спричиняє масову загибель мешканців водойм.

Діатомові водорості та динофлагеляти зазвичай викликають “червоні припливи” на узбережжі океану, морів або заток. Вони виробляють токсини, що здатні накопичуватися в молюсках і спричиняти отруєння людей, птахів та тварин, які їх споживають.

Чому цвітіння води стало таким масовим саме в останнє десятиліття?

У природі масове цвітіння фітопланктону є рідкісним явищем, проте внаслідок глобалізації економіки воно почало поширюватися навіть на нетипові для нього регіони.

Наприклад, у 2016 році в Атлантичному океані було зафіксовано синьо-зелене цвітіння.

Синьо-зелене цвітіння акваторії на півночі Атлантичного океану [5]

Основними причинами цвітіння вод по всьому світу є:

• висока концентрація поживних речовин у воді. До них належать сполуки азоту і фосфору. Ці речовини потрапляють у водойми із стоковими водами з полів, де використовувались мінеральні добрива, а також із каналізаційними водами, що отримують фосфати з пральних порошків та інших мийних засобів. Цим процесам також сприяють вирубка лісів та ерозія ґрунтів;
• стабільна висока температура. Коли весною вода прогрівається до 20°C і сонячного світла стає достатньо для фотосинтезу, маса водоростей піднімається до поверхні і починає активно розмножуватись;
• стабільні умови. Посуха, видобуток води для зрошення, споживання та запасання, регулювання річок водосховищами й дамбами – все це сприяє послабленню потоків води у річкових системах. Вода рухається повільніше або стає стоячою, що стимулює ріст водоростей [5].

Для України найбільш масовим є синьо-зелене цвітіння води, яке крім зміни кольору води створює ще й неприємний запах. Поширення цвітіння водойм у нашій країні має антропогенну природу:

• уповільнення течії води у річках, перетворення їх на каскади водосховищ;
• збільшення антропогенного навантаження: надлишок стічних вод, що надходять із міст, промислових та аграрних підприємств, містять сполуки нітрогену, фосфору, заліза, кремнію та органічні речовини;
• застосування у сільськогосподарському виробництві мінеральних (фосфатних і азотних) та органічних добрив;
• домашнє використання певнихмийних засобів (пральні порошки, засоби для миття посуду, порошки для чищення), що сприяє забрудненню фосфором.

За достатньо високої температури води усі ці види забруднення вод стають джерелом живлення для синьо-зелених водоростей, які швидко розмножуються, перетворюючись на екологічну катастрофу [2].

В останні 10 років активне господарювання та відсутність регулювання забруднення стокових вод суттєво вплинули на стан українських водойм. Згідно даних Національного університету біоресурсів і природокористування України, саме в останнє десятиліття у водойми потрапила велика кількість сполук азоту та фосфору, які є каталізаторами цвітіння води. Викидання каналізаційних стоків, аварії на очисних станціях також роблять внесок у збагачення водойм поживними речовинами. Нарешті, активне використання води заводами та фермерськими господарствами призводить до обміління річок, що створює оптимальні умови для росту водоростей.

Чим небезпечне цвітіння водойм?

Як уже зазначалося, цвітіння водойм викликає масову загибель риби, водних ссавців, а також рослинності на дні. Деякі види водоростей виділяють токсини в процесі росту, інші розкладаються з утворенням отруйних речовин, і така вода стає непридатною для споживання та купання.

Дослідження американських вчених в 2018 показало зв’язок між погіршенням здоров’я новонароджених і дітей дошкільного віку та цвітінням прісної води [6]. У результаті виявили, що внаслідок заходів очищення водозабірних водойм було заощаджено значні кошти, які витрачались на госпіталізацію та лікування дітей (у середньому $768500 на кожну локальну громаду).

Значних збитків від цвітіння води зазнають туристичні регіони: заборона купатися та непривабливий вигляд туристичних місць знижують місцеві доходи.

Цвітіння водойм рибних господарств також має несприятливі наслідки для людей, навіть якщо риба не гине: продукція таких господарств може бути токсичною (особливо це стосується молюсків і раків). Масове вимирання риби може призвести до банкрутства малого та середнього бізнесу [7].

Чи можна зупинити цвітіння водойм?

На сьогодні вже існують різноманітні види засобів, які стримують ріст мікроскопічних водоростей, вбивають їх і осаджують шкідливі продукти їхньої життєдіяльності. До них належать:

• органічні та неорганічні альгіциди;
• мікробіологічні препарати, які конкурують зі шкідливими водоростями за поживні речовини, але є безпечними для екосистеми;
• спеціальні порошки, які осаджують синьо-зелені водорості, механічно видаляючи їхню біомасу з водойм [8, 9].

Проте, використання цих засобів на таких великих територіях, як Дніпро, його притоки або узбережжя Чорного моря, потребує державного регулювання: дотацій на очищення водойм, більш жорсткого регулювання використання водних ресурсів, якості фільтрації стокових та каналізаційних вод [10].

Укргідроенерго на своїй офіційній сторінці також наголошує на необхідності регуляції складу мийних засобів (у більшості країн ЄС уже введено обмеження щодо використання фосфатів у їхньому складі) та на потребі заходів щодо оздоровлення водних екосистем [11].

Чи може пересічна людина боротися з цвітінням води?

Основним побутовим забруднювачем каналізаційних вод є пральні порошки, мийні засоби на основі фосфатів і фосфонатів. Тому кожен може внести свою лепту, відмовившись від їх використання. Існує велика кількість екологічних засобів побутової хімії: безфосфатних пральних порошків, гелів для прання, засобів для миття посуду тощо, які можна легко придбати на нашому сайті.

Цибулинні квіти

Цибулини – це вкорочені й видозмінені підземні пагони. Цибулини квітів є в різних родинах – серед амарилісових, лілійних, ірисових і навіть серед дводольних рослин. У природі цибулинні зазвичай мешкають у сухому та жаркому кліматі – в Середземномор’ї, в Африці, на Кавказі, в Азії, у Латинській Америці.

Багато цибулинних є ефемероїдами. Значна частина є високодекоративними садовими рослинами – мускарі, гіацинти, рябчики, проліски, пушкінії і, звичайно, лілії. Є й такі, як амариліс та кринум, які краще вирощувати в домашніх умовах. Цибулини садових квітів можна висаджувати взимку на вигонку, щоб отримати до конкретної дати букет у вазоні.

Цибулини квітів можуть бути однорічними, як еритроній або тюльпан, і багаторічними, як амариліс або нарцис. Є дрібноцибулинні культури, як мускарі та проліски, а є квіти з більшими цибулинами, як тюльпани та нарциси. Вирощувати цибулинні квіти зовсім нескладно, а якщо їх вдало підібрати, то можна влаштувати на ділянці ефектну клумбу з одних тільки цибулинних, які цвістимуть із початку сезону й до глибокої осені. Майже всі цибулинні квіти легко розмножуються вегетативним способом – дочірніми цибулинами.

Амариліс

Амариліс прекрасний (Amaryllis belladonna), відомий також як «беладонна лілія» або «прекрасна дама» (дослівний переклад назви з латині) – давній мешканець наших підвіконь. Родом він з пустелі Карру в Південній Африці. Амариліс – ім’я прекрасної пастушки з ідилії давньогрецького поета Теокріта, і, повірте, квітка, названа її ім’ям, дійсно гарна. Початківці квітникарі часто плутають Амариліс з гіпеаструмом, хоча насправді вони не так вже й схожі.

Амариліс – опис цвітіння

Милуючись цвітінням амариліса, чи впевнені ви, що це не гіппеаструм? Адже ці цибулинні квіти мають сильну родинну подібність. Однак є між ними і відмінності. Наприклад, одна квітка формує суцвіття в кінці осені або взимку, а інша цвіте влітку. Одна прекрасно почуває себе і в горщику, і на клумбі, інша ж більше полюбляє затишну домашню обстановку.

Як зрозуміти, яку з квітів ви вирощуєте? Чіткість у цьому питанні необхідна, інакше як ви дізнаєтеся, що настав час припиняти підживлення і готувати рослину до періоду спокою? Прочитавши нашу статтю, ви навчитеся легко визначати різницю між амарилісом і гіпеаструмом, і це напевно принесе вашим рослини користь.

Амариліс (фото видів)

Амариліс належить до родини амарилісових, в природі зустрічається на півдні Африканського континенту. Швидко росте і розвивається. Цвіте Амариліс з кінця літа до середини осені, хоча цвітіння можна зміщувати як завгодно.

Амариліс після цвітіння

Після того, як цибулинні рослини амариліси відцвітуть, їм потрібен час для відновлення сил і закладки квіткових бруньок для наступного цвітіння. Весь цей час цибулини повинні перебувати в землі, а коли процес відновлення і закладки завершиться, цибулини садових амарилісів найчастіше викопують.

Зі статті на нашому сайті ви дізнаєтеся, скільки часу потрібно амарилісу для відновлення сил, коли викопувати його цибулини на зиму і як зберігати їх до наступної посадки. Сподіваємося, що вам також буде цікаво дізнатися, які цибулини можна залишити на зиму в саду і як їх захистити від морозів.

Амариліс: як виростити вдома і в саду

Цибулинні багаторічники – одні з найкрасивіших квітів. Багато з них можна вирощувати як в кімнатній культурі, так і в квітниках. Є серед цибулинних такі чудові рослини, як амариліс та гіпеаструм. Ці близькі родичі дуже схожі один на одного, та й догляд за ними мало чим відрізняється. Однак гіпеаструми цвітуть взимку або ближче до весни, а на амарилісах квітки розпускаються восени.

Як посадити амариліс або гіппеаструм в горщик? Як і коли висаджувати ці рослини у відкритий грунт? В якому порядку і в які терміни здійснюється вигонка амариліса і гіпеаструма? Якими способами розмножуються гіпеаструм і амариліс?

Відповіді на ці та інші питання ви знайдете у нашій статті.

Ацидантера: вирощування і догляд, види і сорти

Ацидантера (лат. Acidanthera) – рід трав’янистих багаторічників родини Ірисові. Назва роду походить від двох грецьких слів, які перекладаються як «гострий» і «квітка» й описують загострені частки оцвітини ацидантери. У роду близько 40 видів, що виростають у тропіках африканського континенту. У культурі ж вирощується переважно ацидантера двоцвітна, або ацидантера Мюріел, або гладіолус Мюріел, або гладіолус гарноквітковий, або гладіолус запашний – популярна садова рослина, уведена в культуру в 1886 році.

Валлота: вирощування вдома, види і сорти

Валлота (лат. Vallota) – рід цибулинних багаторічних рослин родини Амарилісові, представники якого сьогодні переміщені в роди Циртантус і Клівія. Походять ці рослини з Капської області, розташованої в Південній Африці, а назву вони отримали на честь ботаніка з Франції П’єра Валло. У кімнатній культурі вид валлота прекрасна з’явився в XVII столітті. Досі науковці не мають єдиної думки про те, до якого роду мають належати ці рослини, тому ми вам розповімо і про валлоту, і про циртантус, тим більше що цим спорідненим рослинам потрібні однакові умови утримання.

Вирощування тюльпанів

Тюльпани – це квіти, які вже багато років є одними з найбільш улюблених в нашій країні. Та й не тільки у нас, а й в усьому світі. Історію про те, як цибулини цих рідкісних квітів обмінювали на золото і коштовності і про те, як вони потрапили в нашу країну, відомі дуже давно. Але ореол романтики навколо цієї прекрасної квітки за багато років так і не зник. Тюльпани як і раніше вважаються одними з найпрекрасніших весняних квітів. Любителі займаються вирощуванням тюльпанів не тільки в декоративних цілях.

Висаджуємо тюльпани восени за голландською технологією – які є переваги?

Сьогодні я розповім, як я восени висаджую цибулини тюльпанів за голландською технологією.

Гальтонія: вирощування в саду, види і сорти

Гальтонія (лат. Galtonia), або капський гіацинт – цибулинний багаторічник родини Лілійні родом із мису Доброї Надії. Назву рослина отримала на честь Френсіса Гальтона, англійського дослідника флори Південної Африки. У Європі гальтонію культивують як пізньоквітучу рослину з сімдесятих років XIX століття. З чотирьох природних видів роду в культурі вирощується переважно один – гальтонія білувата, або біліюча.

Гемантус: вирощування вдома, види і сорти

Гемантус (лат. Haemanthus) – рід однодольних рослин родини Амарилісові, поширених у природі Південної Америки. У роду понад 40 видів. Піттон де Турнефор назвав рід «гемантус» через яскраво-червоні квітки типового вигляду: в перекладі з грецької мови «гемантус» означає «кривава квітка». У 1753 році Карл Лінней, описуючи рослину, не став міняти назву.

Гіацинти: вирощування в саду, види і сорти

Досвідчені квітникарі говорять, що по цибулині гіацинта можна вгадати, в якій кольоровій гамі він буде цвісти: фіолетова цибулина – будуть сині, голубі чи фіолетові квіти; бордова – рожеві чи червоні; світло-сіра – білі. Беріть на замітку цей простий лайфхак при купівлі посадкового матеріалу!

А ще обов’язково звертайте увагу на стан цибулин, обирайте тільки гладкі, тверді екземпляри без плям та пророслих коренів.

При правильному догляді одна цибулина гіацинта може радувати вас до 12 років! Як же домогтися такого результату?

Який період вважається ідеальним для посадки гіацинтів в наших широтах? Як правильно садити гіацинти «на пісок»? Як уберегти цибулинки від загнивання? Чому дрібнішають квіти гіацинта? Читайте у нашому матеріалі.

Гіменокаліс: вирощування вдома, види і сорти

Гіменокаліс (лат. Hymenocallis) – рід родини Амарилісові, представники якого поширені в тропіках і субтропіках Південної Америки, Вест-Індії та Антильських островів. У культурі їх вирощують як кімнатні або оранжерейні рослини. У літературі гіменокаліс іноді називають «ісмена» («ісмене») або «панкраціум», однак насправді ці рослини належать до різних родів, об’єднаних однією родиною.

Гіпеаструм: вирощування, пересадка, розмноження

Гіпеаструми – дуже гарні рослини, і їх популярність постійно зростає.

Стрілки гіпеаструма з розкішними суцвіттями, більшими, ніж у спорідненого амариліса, можуть стояти у зрізці до двох тижнів, а якщо в приміщенні прохолодно, то і до трьох.

Цибулину гіпеаструма можна посадити на вигонку і отримати букет до святкового різдвяного чи новорічного столу.

Щоб з гіпеаструмом не було проблем, потрібно створити йому близькі до природних умови і дотримуватися нескладних правил догляду за рослиною. Всю необхідну інформацію про вирощування гіпеаструма в кімнатній культурі ви зможете знайти в нашій статті.

Гладіолус – символ мужності та шляхетності

Кажуть, що квіти – це залишки райських садів. Вирощують їх зазвичай для того, щоб милуватися ними в саду, прикрашати житла й дарувати жінкам. А що ж дарувати представникам сильної половини людства? Є одна квітка – прекрасна, елегантна, але водночас мужня. Ім’я їй – гладіолус.

Гладіолус у ландшафтному дизайні

Гладіолус – воістину царська рослина, але дизайнери його чомусь цураються. З’ясуймо причини такої настороженості та спробуймо змінити ставлення до гладіолусів.

Гладіолус: посадка й догляд, викопування і зберігання

У наш час, здається, жодне свято, починаючи з липня і закінчуючи серединою вересня, не обходиться без гладіолусів. Тим складніше нам сьогодні повірити, що колись ці розкішні квіти з гордовитою поставою вважалися бур’яном й затяті хлібороби наполегливо виривали їх ніжні паростки з пшеничних полів.

Як же мав рацію той, хто першим розгледів у гнаній квітці потенціал майбутнього фаворита клумб та святкових букетів!

Популярність гладіолусів серед квітникарів зростає з кожним роком, а значить, з’являються не лише нові приголомшливі сорти, але й перевірені рекомендації, що спрощують догляд за цією рослиною.

Ми зібрали для вас 11 простих правил, дотримання яких гарантує вам регулярне і рясне цвітіння гладіолусів до самої осені.

Гладіолуси – чому вироджуються

Виведення нових сортів гладіолусів для селекціонера стає справою всього його життя. Шлях від насінини до реєстрації нового сорту становить зазвичай довше 10 років. Увесь цей час триває спостереження за тим, як поводиться гібрид, скрупульозно записуються всі зміни, що відбуваються з рослиною, і всі її характеристики.

Гладіолуси та жоржини: найкрасивіші сорти

Гладіолуси та жоржини – прекрасні квітучі рослини, які вирощують не тільки для прикраси саду, а й на зрізання. Ці квіти настільки популярні, що робота з виведення їхніх нових сортів триває безперервно. Ми познайомимо вас із деякими сортами й гібридами, які нам здаються особливо привабливими.

Гладіолуси: вирощування в контейнерах

Одним із напрямків сучасної селекції гладіолусів є виведення дрібноквіткових мініатюрних сортів. Особливо цим захоплюються за кордоном. Це і зрозуміло, адже в європейських країнах вільна земля в дефіциті, а на балкончику великоквіткові сорти виглядатимуть справжніми гігантами.

Дріміопсіс: вирощування вдома, види і сорти

Дріміопсіс (лат. Drimiopsis), або ледебурія – рід квіткових рослин підродини Гіацинтові, що входить до родини Проліскових. Виростають представники роду в Східній і Південній Африці. У роду за різними джерелами від 14 до 22 видів, і два з них вирощуються в кімнатній культурі.

Еритроній: вирощування і догляд в саду

Еритроній (лат. Erythronium) – рід трав’янистих багаторічників родини Лілійні, представники якого виростають у природі в гірських лісах Північної Америки, Європи, Південного Сибіру, Маньчжурії та Японії. Згадку про цей ранньовесняний ефемероїд можна знайти в працях Діоскорида. Латинську назву роду дав Карл Лінней, і утворена вона від грецького імені одного з видів. Деякі види еритронія (кавказький, японський і сибірський) вважаються зникаючими й занесені до Червоної книги. Усього ж у роду 29 видів, і деякі з них вирощуються як культурні рослини.

Еукоміс: вирощування і догляд у саду

Еукоміс, або евкоміс, або ананасна лілія (лат. Eucomis) – рід квіткових однодольних цибулинних рослин родини Спаржевих. У природі представники роду зустрічаються в Південній Африці. У перекладі з грецької мови «еукоміс» означає «гарноволосий». Цю назву рослини роду отримали від Шарля Луї Лерітьї де Брютеля в 1788 році. У культурі вирощують чотири види, хоча всього їх у роду налічується 14. Перевага еукоміса – висока декоративність не тільки під час тривалого цвітіння, а й після нього.

Еухарис: вирощування, види і сорти

Великі квітки амазонської лілії віддалено нагадують нарциси: вони так само величні, ароматні і розташовані на безлистих квітконосах. Належить еухарис до родини Амарилісові, представники якого давно оселилися в наших садах і будинках.

Еухарис в наших широтах може рости тільки в оранжереї або на підвіконні, оскільки потрапив до нас із вологих лісів Південної Америки, де можна зустріти цілі зарості амазонської лілії.

Однак в кімнатній культурі в еухариса іноді виникають складності з цвітінням. Про те, як цього уникнути, як організувати для заморського гостя комфортні умови і як розмножити еухаріс самостійно, ви дізнаєтеся зі статті на нашому сайті.

Зефірантес (Zephyranthes): догляд, фото, види

Зефірантес (лат. Zephyranthes) – рослина, що належить до родини Амарілісові і нараховує приблизно 35 видів рослин. У природі зустрічаються у вологих місцевостях Південної та Центральної Америки.

Іксія: вирощування і догляд, види і сорти

Іксія (лат. Ixia) – рід трав’янистих багаторічників родини Ірисові, котрий за різними даними об’єднує від сорока до понад шістдесят видів, що мешкають у Південній Африці, а точніше – в Капській області. Назва роду утворена від грецького слова, що означає «пташиний клей», і пояснює властивість соку іксії – липкість. У квітникарстві ця рослина з’явилась у XVIII столітті. Сьогодні іксія в саду представлена переважно сортами гібридного походження, відомими під загальною назвою іксія гібридна. Видові іксії в культурі зустрічаються все рідше.

Іфейон: вирощування і догляд, види і сорти

Іфейон (лат. Ipheion) – рід трав’янистих багаторічників підродини Цибулеві родини Амарилісові, який за різними джерелами представлений 6-25 видами, що виростають у зонах із субтропічним і тропічним кліматом Америки. Походження наукової назви роду невідоме. У культурі вирощується вид іфейон уніфлорум, або іфейон одноквітковий (Ipheion uniflorum), що зустрічається в природному вигляді в Аргентині й Перу, а також сорти та гібриди цього виду.

Кали: вирощування в саду і вдома

Батьківщина кали – Південна Африка. У цій частині земної кулі каллу називають родичкою гладіолуса. В Європі «ефіопська красуня» з’явилася у XVII столітті, причому вирощували екзотичну квітку як кімнатну рослину.

У наш час кали прикрашають не тільки підвіконня, але й тераси, лоджії, сади.

Більш того, стало відомо, що гостя з африканського континенту володіє унікальною витривалістю: навіть при зміні освітлення, температури чи вологості кала продовжує цвісти!

У наших широтах кали цвітуть з початку літа й до пізньої осені, при цьому кожна «квітка» живе близько місяця. Якщо забезпечити рослині правильний догляд, на кожному кущику буде по 10-12 суцвіть.

Про тонкощі догляду за калами кімнатними та садовими читайте у нашому матеріалі.

Клівія

Клівія (лат. Clivia) – рослина красива і довгоквітуча. Родом вона з Південної Африки, як майже всі амарилісові. Назву свою Клівія отримала на честь Шарлотти Клайв, герцогині Нортумберлендської, гувернантки майбутньої королеви Великобританії Вікторії. Тривалість життя Клівії в домашніх умовах – 15 років. Вона зовсім невибаглива і в той же час надзвичайно красива. Правда, як і будь-яка інша квітка, вона вимагає дотримання певних правил у догляді. Про ці правила ми зараз і поговоримо.

Клівія (Clivia): догляд, фото, види

Клівія (лат. Clivia) належить до родини Амарилісові і нараховує 3 види рослин. У природі поширені в ПАР.