§19. Сполучені Штати Америки
визначити особливості суспільного та економічного життя США в XIX ст.; проаналізувати тенденції тогочасного політичного становища країни; дізнатися про шляхи й методи територіального зростання США; характеризувати «доктрину Монро», причини її появи та вплив на процеси в Західній півкулі.
1. Коли утворилися США? 2. Яким був державний устрій США? 3. Визначте характерні риси соціально-економічного та політичного розвитку США після їх утворення. 4. Що таке громадянська війна?
1 СУСПІЛЬНЕ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ США в першій половині XIX ст.
На початку XIX ст. США були федерацією штатів, землі якої простягалися на 2 тис. км уздовж Атлантичного узбережжя Північної Америки. У 1803—1867 рр. територія країни збільшилася з 2,1 до 9,3 тис. км 2 , а кількість населення — із 5,3 до 31,4 млн осіб. Швидке зростання території цих земель, дух вільного підприємництва, який панував у США, робили їх привабливими для переселенців. У 1820—1856 рр. до країни емігрувало понад 4,2 млн осіб.
Федерація — назва союзної держави, що складається з кількох державних утворень, кожне з яких, зберігаючи власні органи влади, підпорядковується загальнофедеративним органам влади.
Із XVII ст. до Північної Америки завозили негрів-рабів з Африки. У цей період їхня кількість у складі населення США збільшилася з 1 млн осіб у 1800 р. до понад 4,4 млн осіб у 1860 р. Рабовласницька система господарювання існувала на Півдні країни. Працю негрів-рабів тут використовували на плантаціях бавовни, цукрової тростини, рису й тютюну. У 1808 р. було запроваджено заборону на ввезення нових рабів до США. Після цього їх стали «розводити» тут, як худобу, для продажу або завозити нелегально.
Наприкінці XVIII ст. в США виник рух аболіціоністів, які виступали за скасування рабства, вважаючи за гріх мати у власності людину. У 1816 р. вони придбали землі на узбережжі Африки та заснували державу Ліберія. Аболіціоністи збиралися викуповувати в плантаторів рабів, звільняти їх і перевозити сюди. Однак ця ідея не набула розвитку: рабовласники не бажали відмовлятися від дешевої робочої сили, а більшість негрів, що народилися в Америці, не погоджувалися залишати її.
ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ
Активну допомогу у втечах колишніх рабів до Канади надавав фермер-аболіціоніст Джон Браун. У 1854—1855 рр. він із п’ятьма синами брав участь у боях із рабовласниками в штаті Канзас. У 1858 р. Дж. Браун склав проект тимчасової конституції США, у якій висунув вимогу повної ліквідації рабовласництва в країні. У 1859 р. він підняв повстання у штаті Віргінія, сподіваючись на підтримку рабів. Повстання було придушено, а Дж. Брауна стратили. У роки Громадянської війни 1861—1865 рр. пісня «Тіло Джона Брауна» стала гімном військ Півночі.
Аболіціонізм — суспільний рух у США наприкінці XVIII — у XIX ст. за ліквідацію рабства.
Із заснуванням у 1852 р. «Американського товариства боротьби з рабством» і початком видання тижневика «Ліберейтор» («Визволитель») (1831—1865 рр.) аболіціонізм перетворився на вагомий чинник суспільного життя США, що об’єднував близько 250 тис. противників рабства в країні. У 1840 р. в США виникла «Партія свободи», що розгорнула боротьбу проти рабства.
Переважна більшість лідерів аболіціонізму на чолі з Вільямом Гаррісоном, засновником тижневика «Ліберейтор» і майбутнім президентом США, вважала, що з рабством необхідно боротися виключно моральним осудом, не застосовуючи силу. Однак частина аболіціоністів, очолювана відомим діячем визвольного руху чорношкірого населення США Фредеріком Дугласом, вважала збройну боротьбу єдиним дієвим засобом у справі скасування рабства. У 1838 р. у Північній Кароліні виникло «Товариство підземної залізниці», за допомогою якого аболіціоністи переправляли колишніх чорношкірих рабів до Канади.
Корінне населення Америки — індіанців — різними шляхами позбавляли їхніх земель і, незважаючи на опір, поступово витісняли на захід. У 30-х рр. XIX ст. всіх індіанців, що залишилися на схід від річки Міссісіпі, силою переселили до резервацій — територій, відведених для проживання індіанців, за межами яких їм заборонялося перебувати.
Характерною рисою американського життя XIX ст. стало освоєння переселенцями Дикого Заходу. На його землях вони засновували нові господарства та ставали фермерами — орендарями або власниками землі, які вели на ній господарство переважно своєю, а також найманою працею. Це було для них втіленням «американської мрії» — уявлення про Америку як країну, де кожна людина завдяки власній рішучості, підприємливості та наполегливій праці може реалізувати свої прагнення.
Активне освоєння нових земель супроводжувалося появою тут поселень, які із часом перетворювалися на великі міста. Захід ставав ринком збуту для промисловості Півночі, а також джерелом сировини й продуктів харчування.
У цей період у США відбувалися суттєві зміни в соціально-економічній сфері, пов’язані з розгортанням промислового перевороту, що розпочався в північних штатах в останньому десятилітті XVIII ст. Однією з важливих особливостей цього процесу була відсутність тих докапіталістичних пережитків, що перешкоджали розвитку промисловості в країнах Західної Європи. Здійсненню промислового перевороту сприяло також
Фредерік Дуглас
Чорношкірі раби на бавовняних плантаціях. XIX ст.
Яку інформацію про працю рабів на плантаціях у США можна отримати за ілюстрацією?
територіально вигідне географічне розташування країни, яке дозволяло американцям, з одного боку, відмежуватися від боротьби між Англією та Францією за панування в Європі, з іншого — отримувати чималі прибутки від торгівлі з Європою. Важливу роль в економічному зростанні США відігравало збільшення кількості населення (в основному за рахунок переселенців із Європи). У жодній країні світу воно не зростало такими темпами.
Вирішальне значення у промисловому перевороті мали робоча сила, техніка, інтелект і капітал із Європи. Перші парові машини, що використовувалися на текстильних фабриках, завозилися до країни з Англії наприкінці 80-х рр. XVIII ст., незважаючи на заборони британського уряду. На середину XIX ст. американська текстильна промисловість за обсягами виробництва продукції у світі поступалася лише англійській. Так, якщо в 1808 р. в країні працювало лише 15 бавовняних фабрик, то до середини століття число фабрик і заводів збільшилося в кілька разів.
Проте на середину XIX ст. США в цілому залишилися аграрною країною, де більшість населення працювала в сільському господарстві. Промисловий переворот завершився лише на Півночі. Його розвиток гальмували південні штати, де панувало плантаційне господарство, засноване на праці рабів.
Зростанню країни сприяв розвиток транспорту. На початку XIX ст. з’явилося багато річкових пароплавів. Численні канали об’єднали річки між собою та з узбережжям Атлантичного океану. У 1830 р. відкрилася перша залізниця завдовжки 64 км. Протягом 1830—1850 рр. довжина залізниць збільшилася в 300 разів, унаслідок чого на кінець 50-х рр. XIX ст. США вийшли на перше місце у світі за її загальною протяжністю в країні.
У результаті промислового перевороту сформувалися нові верстви американського суспільства — промислова буржуазія та наймані робітники. Чимало майбутніх американських магнатів походили з «низів». Зокрема, Ендрю Карнегі, залізничний і сталеплавильний магнат другої половини XIX ст., починав свій трудовий шлях у 12 років підсобним робітником на текстильній фабриці. Американці були дуже рухливими. Вони легко змінювали місце проживання та заняття, якщо бачили можливість отримати більший прибуток.
Вождь індіанців із племені лакота сіу, керівник повстання проти переселення в резервації. XIX ст.
Чому, на вашу думку, індіанці чинили опір переселенню до резервацій?
2 ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ США.
Політичне життя Сполучених Штатів характеризувалося формуванням двопартійної системи. Завдяки цій системі виборну посаду обіймав представник партії, що отримала відносну більшість голосів виборців.
Першими політичними партіями США стали федералісти (послідовники Джорджа Вашингтона, які виступали за міцну федеральну владу, захищали інтереси торговельної та фінансової буржуазії, а також частково багатих плантаторів) і демократичні республіканці (прибічники Томаса Джефферсона, які виступали за зміцнення влади штатів і спиралися на підтримку фермерів та інших верств населення із середніми прибутками).
Джон Куїнсі Адамс, 6-й президент США, син 2-го президента США Джона Адамса
У 1828 р. утворилася Демократична партія, яка існує в США й сьогодні. Вона не повністю наслідувала політику демократичних республіканців, але також підтримувала ідею збільшення повноважень влади штатів. За часів президентства Джона Адамса (1825—1829 рр.) його прихильники заснували партію Національних республіканців, що поділяла позиції колишніх федералістів, які припинили діяльність раніше.
Упродовж наступних років американські політичні партії набиралися досвіду, вчилися працювати з виборцями й здобувати їхню підтримку. Вони створювали мережу місцевих організацій у штатах, проводили партійні з’їзди, де висували кандидатів на виборні посади, збирали кошти на передвиборчі кампанії тощо. Напередодні президентських виборів, раз на чотири роки, відбувалися національні партійні з’їзди, які затверджували кандидатів на посаду президента.
У 1841 р. політику національних республіканців продовжила нова партія вігів. У Демократичній партії в цей час посилювався вплив представників рабовласницького Півдня. Біги були схильні до пошуку компромісу з ними. У ситуації загострення суперечностей між Північчю та Півднем зростала потреба в політичній силі, яка рішуче протистояла демократам.
У 1854 р. в Чикаго було створено Республіканську партію, яка існує в США й у наш час. Її першим лідером став Авраам Лінкольн (1809—1865). До складу партії увійшло чимало колишніх вігів. Республіканців підтримували фермери, підприємці та наймані робітники Півночі й Заходу.
Ставлення обох партій до однієї з основних тогочасних проблем — рабства — суттєво відрізнялося. Демократи вважали, що кожний штат має самостійно вирішувати, чи дозволяється на його території рабство. Республіканці не вимагали негайного скасування рабовласництва, однак виступали за його непоширення на нові землі Заходу.
3 ТЕРИТОРІАЛЬНА ЕКСПАНСІЯ США.
У 1803—1867 рр. американський уряд різними засобами здійснював територіальну експансію в Північній Америці. Однією з її важливих причин була потреба в нових землях у зв’язку зі стрімким зростанням у світі попиту на бавовну.
Роберт Фултон
ЦІКАВІ ФАКТИ
У 1807 р. ірландський переселенець, інженер-самоук Роберт Фултон збудував перший у США колісний пароплав «Клермонт». Він працював на паровій машині Джеймса Ватта та мав довжину 43 м. Свій перший рейс у 270 км від Нью-Йорка до Олбані річкою Гудзон пароплав подолав (проти течії, при сильному зустрічному вітрі) за 32 години.
Експансія — розширення зони впливу або панування в різних напрямках (територія, економіка, політика) шляхом захоплення земель, ринків збуту, джерел сировини інших держав.
У 1803 р. за президентства Томаса Джефферсона США зробили перше велике територіальне придбання, купивши за 15 млн доларів колонію Луїзіана у Франції. Наполеон Бонапарт, що погодився на це, вважав за краще поповнити бюджет країни, ніж утримувати ці далекі землі. У результаті приєднання Луїзіани США збільшили свою територію вдвічі й отримали великий порт Новий Орлеан.
У 1812—1814 рр. США вели війну з Великою Британією, намагаючись відібрати в неї Канаду. Однак після того як британський десант захопив Вашингтон, а флот бомбардував портові міста, США погодилися визнати існуючий кордон і відмовилися від своїх намірів. У 1818 р. британці віддали США свою колонію Ред-Рівер. Сполучені штати вирішили скористатися слабкістю Іспанії у зв’язку з Війною за незалежність іспанських колоній у Латинській Америці. У 1813—1819 рр. США поступово окупували півострів Флорида, а потім сплатили за нього іспанцям 5 млн доларів. Після цього вони стали стрімко просуватися на захід, до Тихого океану.
100-доларова банкнота Республіки Техас
Американські війська в Мехіко під час американо-мексиканської війни. 1847 р. Невідомий художник
Чимало американських переселенців після здобуття Мексикою незалежності від іспанців оселилися на півночі країни. У 1836 р. в результаті повстання американці проголосили створення незалежної від Мексики держави Техас. Через дев’ять років Техас увійшов до складу США як новий штат. Це стало причиною успішної для США американо-мексиканської війни 1846—1848 рр. У результаті Мексика втратила не лише Техас, а й усі свої північні землі, що становили 55 % території держави, отримавши у вигляді компенсації 15 млн доларів. Тут було створено штати Аризона, Каліфорнія, Невада, Нью-Мексико та Юта.
ЗРОСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ США в 1803—1867 рр.
Блог проф. Пономарева: як правильно – ЗША чи США
Читач Станіслав завважує, що переклад англійського united як сполучений – неточний, пропонує замінити його словом з’єднаний і писати не Сполучені Штати Америки, а З’єднані Штати Америки.
Назва країни, столицею якої є Вашингтон, давно усталилася як Сполучені Штати Америки (США).
Тож її навряд чи треба міняти на ЗША. Слова з’єднувати і сполучати майже тотожні значенням. Англійське united – це і з’єднаний, і об’єднаний, і сполучений.
Роман Мацюк пропонує низку слів на заміну нехарактерного для української мови слова ведучий.
Пропоновані читачем назви ведько, провідця, ведунчик, ведунько, заведій, завідця не дуже відповідають цьому слову.
Мені найбільше подобається запропоноване одним харківським мовознавцем слово відник.
Читачка Тетяна пише, що вона вже знає, що слова казначейство в українські мові немає. Українською це – державна скарбниця, російське казна – скарбниця, казначей – скарбник. Але як утворити від скарбниця прикметник?
Від цього слова прикметника немає, тому, наприклад, казначейский билет українською мовою – білет державної скарбниці.
Читача Олега цікавлять питання, як краще: аеропорт чи летовище, і які прийменники вживати з ними у (в) чи на?
Аеропорт і летовище – це синоніми.
Перше слово вживаємо з прийменником у (в) – в аеропорту, а летовище – з прийменником на: на летовищі.
Львів’янин Андрій Горбунов пише: Борис Антоненко-Давидович стверджує, що правильно не підписка, а передплата. Але як же це слово можна застосовувати тепер, коли маємо інтернет та инші засоби?
Антоненко-Давидович має цілковиту рацію. Це був видатний борець за культуру української мови.
Слово передплата набуло нового значення, і не треба вигадувати якихось нових слів. Нам треба вчитися в греків, чехів та инших народів, які навіть для слова комп’ютер використовують свої лексеми, надаючи їм нового значення.
Від топоніма Перемишль прикметник – перемиський.
Це відповідь Лесі Басараб.
Саша Бондаренко запитує, як англійське digital українською: діджитал чи диджитал?
За так званим правилом “дев’ятки”, пишемодиджитал.
Одесит Василь Милосердний запитує, як перекласти російське слово краснодеревщик.
У словниках є два відповідники: червонодеревець і червонодеревник.
Свої запитання надсилайте на адресу [email protected], вказавши в темі листа “Запитання до професора Пономарева”.
Якщо ви хочете запитати про значення котрогось слова, будь ласка, спочатку загляньте до словника – можливо, там уже є відповідь на ваше запитання.
Попередні записи в блозі професора Пономарева.
