Лісові пожежі: як вони утворюються і чому вони такі небезпечні?

Все, що потрібно знати про лісові пожежі в Україні та наслідки для природи та здоров’я людини.

Останні декілька днів мешканці Києва, Волині та Центральної України, окрім коронавірусу потерпають також від наслідків масштабних лісових пожеж. У Києві два дні поспіль фіксують найвищий рівень забруднення повітря у світі, а українці активно обговорюють можливе підвищення радіаційного фону через пожежі у зоні відчуження.

Державне агентство з управління зоною відчуження повідомило про чотири випадки підвищення рівня радіації у Києві з 4 квітня, але заявило, що ситуація є далеко не критичною.

Explainer пояснює, що сталося, чим небезпечний дим від лісових пожеж у зоні ЧАЕС і як захиститися.

Що сталося?

4 квітня стало відомо про вогонь у Чорнобильській зоні: загорілися трава та ліс на території трьох лісництв. Через сильний вітер рятувальникам не вдавалось швидко загасити полум’я. Труднощі гасіння полягали у тому, що на окремих ділянках був підвищений радіаційний фон.

Через 9 днів вогонь впритул підібрався до сховища радіаційних відходів, який знаходиться поряд із ЧАЕС. Коли вогонь від ЧАЕС відділялио лише декілька кілометрів, рятувальникам вдалося загасити пожежу. У цьому їм допоміг дощ.

16 квітня сильний вітер роздмухав осередки тління і у Чорнобильській зоні знову спалахнув вогонь.

В цей же день почалися лісові пожежі на території 9 лісгоспів Житомирської області. Причиною пожеж став підпал сільгоспугідь та випалення трави в домогосподарствах. Через сильний вітер вогонь швидко розповсюдився на великі площі лісів і будинки.

Станом на 18 квітня горять ліси поблизу сіл в Овруцькому та Олевському районах Личмани, Рудня, Дівошина,Семена.

Люди намагаються протистояти вогню, обкопують села канавами, але пожежа продовжує розповсюджуватися.

16 квітня у київському повітрі з’явився дим, який принесло вітром з пожеж у Житомирській області та з зони ЧАЕС. Індекс якості повітря QIAir показав, що повітря у Києві найбрудніше у світі і дихати ним небезпечно.

Чим ці пожежі відрізняються від попередніх?

Щороку в Україні спостерігається два піки пожеж: весняний – в середині квітня – на початку травня, а потім річний – в кінці липня — серпні. Причиною таких пожеж є те, що селяни й дачники спалюють суху траву й сміття, вважаючи, що таким чином попіл удобрює землю і підвищує родючість.

Цього року через теплу зиму і ранню весну пік пожеж розпочався ще у березні.

Професор кафедри лісівництва Національного університету біоресурсів і природокористування України Сергій Зібцев в ефірі “Українського радіо” заявив, що таких пожеж, які нині відбуваються в Україні, не було за всю її історію. Наразі в Україні близько 28-30 тисяч гектарів були охоплені вогнем за два тижні.

За його словами, українські рятувальники дуже добре справляються з пожежами в 5 тисяч гектарів, але ніколи не стикалися з пожежами, які горять на площі в 10-15 тисяч гектарів.

Ці пожежі кардинально відрізняються від тих, що були у минулому.

Вогонь розповсюджується занадто швидко і на великій площі. Гасити лісові пожежі небезпечно і важко. Пожежникам доводиться терпіти перебування в палаючих лісах, стикаючись з надзвичайною спекою та небезпечним димом не лише одну-дві години, а п’ять-шість годин.

Експерти зазначають, що вирубка лісів, зміни клімату та небезпека виникнення пожеж безпосередньо пов’язані між собою.

Окрім того пожежі продовжують збільшувати парникові гази в атмосфері. За даними Greenpeace, близько 8 мільярдів тонн CO2 щорічно виділяється вогнем.

Тому зараз, як ніколи важливо, зрозуміти, як утворюються лісові пожежі і які їх наслідки для здоров’я людей і навколишнього середовища.

Коли ці пожежі погасять і задимлення закінчиться?

Загасити пожежу, якою охоплені сотні гектарів лісу, практично неможливо. Вогонь можна або зупинити чи обмежити, щоб не дати йому спалити ліс, уже охоплений пожежею, і не пустити вогонь далі.

Єдиним ефективним способом протидії пожежам є створення протипожежних смуг – широких просік, звідки видаляється все, що може горіти: дерева, сучки, гілля, суха трава тощо.

Іноді назустріч вогню від протипожежної смуги пускають зустрічну поверхневу пожежу, щоб випалити сушняк, кущі, листя і хвою – і тим самим позбавити пожежу частини палива на шляху до смуги. Цей прийом, званий зустрічним палом або відпалом, виключає подальше поширення пожежі і є найбільш ефективним способом боротьби з верховими пожежами.

Для гасіння лісових пожеж зазвичай застосовують воду, яку доставляють до осередку пожежі за допомогою такої протипожежної техніки: автоцистерни, пожежні насосні станції, рукавні автомобілі, пожежні літаки, пожежні вертольоти і навіть пожежні поїзди.

Але головною проблемою, з якою стикаються оперативно-рятувальні підрозділи під час гасіння лісових пожеж є гостра нестача вогнегасної речовини – води.

Від 4 квітня рятувальники намагалися загасити вогонь у Чорнобильській зоні, але сильний вітер сприяв швидшому поширенню вогню.

Для гасіння пожежі залучили авіацію, що скидала воду і газонаповнену піну. Але врешті-решт рятувальникам допоміг дощ, який загасив полум’я.

Як починається лісова пожежа?

Лісові пожежі зазвичай трапляються у певні пори року і поширюються залежно від погодних умов. Дев’ять із десяти лісових пожеж спричинені людською діяльністю. Багаття, мангали та підпал сухої трави – найпоширеніші причини.

Лісові пожежі також можуть розпочатися з чогось такого ж випадкового і непередбачуваного, як удари блискавки, що вдаряють у дерево.

Рятувальники зазначають, що тепла погода, посуха і сильний вітер можуть створити катастрофу, яка може перетворити іскру у вогонь тривалістю в кілька тижнів або місяців, який спалює десятки гектарів.

Метеорологи поки не можуть передбачити спалахи лісових пожеж, але є три умови, які можуть спричинити пожежі. Пожежники називають їх трикутником вогню: паливо (листя, гілочки і т.д.), кисень і тепло.

Для гасіння пожежі потрібно усунути один або кілька елементів трикутника вогню.

Типи лісових пожеж

Існує три основні типи лісових пожеж:

• верхові пожежі спалюють дерева по всій довжині до верху. Це найбільш інтенсивні та небезпечні пожежі у лісах.

• поверхневі пожежі спалюють лише траву і чагарники. Це найпростіші пожежі, які можна загасити та завдати найменшої шкоди лісу.

• наземні пожежі (іноді їх називають підземними пожежами) — торф’яні. Ці пожежі рухаються дуже повільно, але можуть стати важкими для повного гасіння або придушення.

Скільки треба часу, щоб ліс відновився?

Начальник відділу охорони і захисту лісів Державного агентства лісових ресурсів України Ігор Будзінський в ефірі “Українського радіо” спростував міф про оновлення рослинності в наслідок підпалення сухої трави. Під час пожежі горить мікрофлора і мікроорганізми, які живуть у ґрунті. Спалюється найродючіший ґрунтовий покрив. Гине багато тварин та птахів

Виконавчий директор екологічної групи “Печеніги” Сергій Шапаренко розповів, що якщо ліс згорів повністю до вугілля або до золи, – екосистема повністю знищена і відновлюватися там просто немає чому. Чим сильніша пожежа, тим довше і важче буде відновлюватися екосистема.

Будзінський заявив, що відновлення лісів після пожеж дуже складна справа, яка потребує багато грошей, і результат не завжди гарантований. Головне завдання лісівників галузі на місцях згарищ, суцільних рубок невідкладно створити лісові культури.

Для того, щоб відновився ліс після пожежі потрібно близько 100 років. На наступний рік після пожежі гар успішно заростає травою, а ще через рік виникають перші чагарники. Природне ж поновлення на згарищах може появитись через 4-5 років, за умови збереження окремих живих дерев після пожежі.

При цьому пройде зміна порід, спочатку появиться береза, клен, сосна та інші породи.

Чи правда що пожежа у зоні відчуження може розносити радіоактивний пил?

Пожежі у Чорнобильській зоні і Житомирській області спричинили задимлення у Києві та області. Станом на 23:00 16 квітня індекс якості повітря в Києві становив 380 пунктів (небезпечно).

Станом на 18 квітня у Києві досі найбільш забруднене повітря у світі — 165 пунктів.

Українські екологи б’ють на сполох – якщо пожежу не вдасться швидко побороти, радіаційний пил тепер може накрити цілі міста.

«У Києві, офіційні джерела кажуть, немає підвищення радіації. А ось в місці, де пожежа – перевищення є. Радіаційний пил осів і в рослинах і грунті. А зараз коли горить ліс через те, що гаряче повітря, цей пил піднімається вгору і з вітром може розноситися. Тобто, йде перерозподіл цього пилу. І де він осяде – це ще питання», – побоюється еколог Марина Ратушна.

У ДСНС, в Укргідрометцентрі запевняють, що радіаційний фон у Києві та області не перевищує норми. У повітрі зафіксовані лише продукти горіння.

У повітрі виявлено мікроскопічне збільшення концентрацію цезію-137, а рівень гама-фону, як в Зоні відчуження, так і за її межами практично не змінився.

Директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда рекомендує обмежити перебування на вулиці. Особливо це стосується ранкової години. У другій половині дня, внаслідок прогрівання підстилаючої поверхні, підвищується температура повітря та починається перемішування повітряних мас, що зменшує концентрацію шкідливих речовин у повітрі.

Як задимлення може нашкодити здоров’ю?

Під час лісових пожеж змінюються склад і структура атмосферного повітря. Повітря забруднюється вуглеводнем, чадним газом, окисом азоту і іншими продуктами піролізу. В результаті неповного згоряння деревини, в повітрі збирається велика кількість органічних речовин з мутагенними і канцерогенними властивостями, в тому числі — кіптява, що містять фенольні сполуки і радіонукліди. Зменшується прозорість атмосфери, погіршується видимість, зростає кількість похмурих днів.

Чадний газ і токсичні гази, які виділяються під час пожежі, потрапляючи в організм, подразнюють слизові оболонки і створюють загрозу здоров’ю населення, викликають серцево-судинні захворювання. Особливо погіршується здоров’я людей з хронічними захворюваннями дихальних шляхів.

Згідно з підрахунками, дим від лісових пожеж в світі вбиває 339 тис. людей на рік. Удесятеро збільшується кількість нападів астми. Дим також містить окис вуглецю, який завдає тривалу шкоду серцю.

Хто стикається з найбільшим ризиком шкоди від диму лісових пожеж:

• Люди похилого віку, як правило, найбільше піддаються впливу диму. У них можуть розвинутся захворювання легенів та серця.

• Люди з захворюваннями легенів або серця, включно з астмою. Вони також піддаються найбільшому ризику диму.

• Дим від лісових пожеж негативно впливає на маленьких дітей. Легені дитини все ще розвиваються і вони вдихають більше диму по відношенню до маси тіла, ніж доросла людина.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов рекомендував українцям, які мешкають поблизу лісових пожеж, якомога більше часу проводити вдома, пити 2-3 літри води на добу, не відчиняти вікна та проводити вологе прибирання.

Зазначається, що дим може спричинити головний біль, кашель, труднощі з диханням, подразнення очей, запалення слизової оболонки носа та гортані, а також низку захворювань та алергій. В разі появи симптомів отруєння продуктами горіння потрібно негайно звертатися до лікарів.

Віце-президент Асоціації дієтологів України Оксана Скиталінська зазначає, що дуже небезпечною є дрібнодисперсна сажа, яку, на відміну від диму, не видно неозброєним оком, однак вона здатна проникнути глибоко в легені і залишитися там назавжди.

Крім того, екотоксиканти спричинюють кисневу недостатність, пригнічують імунітет, порушують роботу організму, збільшують ризик хронічних захворювань дихальних шляхів, зокрема, астми та хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ).

Наслідки лісових пожеж для нашої планети

Лісові пожежі насправді мають можливість нагрівати всю планету, виявило дослідження NASA в 2016 році. У таких екосистемах, як бореальні ліси, які зберігають більше вуглецю, ніж будь-яка інша наземна екосистема на планеті, наслідки зміни клімату відтворюються вдвічі швидше.

На кожен градус, який прогріває наша планета, лісу потрібно 15 відсотків збільшення кількості опадів для компенсації підвищеної сухості.

Від пожеж у Чорнобильській зоні і Житомирській області загинули та постраждали сотні тварин.

Найбільше від вогню постраждали тварини малого та середнього розміру, які не можуть швидко втекти від вогню та задимлення. Скільки тварин загинуло поки невідомо.

Збитки від масштабної пожежі, що два тижні триває в Чорнобильській зоні, сягають десятки мільйонів гривень, проте точна площа вигорання ще невідома.

У Житомирській області наразі встановлюється остаточна кількість постраждалих від пожежі садиб, сума завданих збитків та площі згоряння лісових насаджень.

Пожежа як частина екосистеми

В США, Канаді, Австралії та Німеччині вчені виявили, що пожежі – невід’ємний компонент екосистеми, з яким не завжди потрібно боротися. Більш того, іноді пожежі навіть необхідно ініціювати.

Так виникла концепція профілактичних пожеж (prescribed fires), які використовуються для регулярного і запланованого знищення горючого матеріалу з метою недопущення неконтрольованих пожеж в майбутньому.

Американські вчені виявили, що відсутність пожеж веде до накопичення в лісах горючого матеріалу, здатного провокувати масові неконтрольовані пожежі.

Однак більшість подібних робіт стосується лісів США, Австралії і Середземномор’я, які істотно відрізняються від українських лісів.

Швидше за професійних рятувальників: хто такі пожежники-добровольці та як вони працюють на Львівщині

Останні кілька років в Україні активно створюють добровільні пожежні підрозділи — команди з вмотивованих жителів, які готові подбати про безпеку громади. Вони не чергують постійно, як це роблять професійні пожежники, не звільняються з основного місця роботи, але мають техніку, спецодяг та знання для швидкого реагування на пожежі та інші небезпечні події чи ситуації.

У Львівській області, за інформацією Головного управління ДСНС України в регіоні, діє 40 таких команд. Зокрема, у рамках проєкту «Цивільний захист з добровільними пожежними командами для громад-партнерок Проєкту USAID „ГОВЕРЛА“», який впроваджується Міжнародним Фондом Солідарності, нові команди утворюються і проходять навчання у 10 громадах Львівської області, зокрема у Бродівській, Добротвірській, Городоцькій, Козівській, Оброшинській, Рава-Руській, Сокільницькій, Жовківській, Жидачівській та Золочівській громадах. Найбільше ж команд наразі сконцентровано у Самбірському та Львівському районах.

LVIV.MEDIA поспілкувалося з однією з команд, яка запрацювала у селі Бунів Яворівського району на початку 2023-го, та дізналося, як це — бути пожежником-волонтером та чому це важливо для громади.

Хто такі пожежники-добровольці

Добровільна пожежна команда — це люди, які першими, часто навіть швидше за професійних рятувальників, прибувають на місце пожежі чи надзвичайної ситуації й починають її ліквідовувати.

Пожежники-добровольці не чергують постійно. Переважно вони мають основну роботу, але разом з тим за потреби завжди готові вирушити ліквідовувати пожежу.

Добровольчі команди можуть складатися з різної кількості учасників. До прикладу, у селі Бунів загін налічує вже 12 людей, серед них є 6 жінок та 6 чоловіків. Усі вони, крім того, що тепер можуть приборкувати вогонь, працюють і на інших роботах.

Так, керівник добровільної пожежної команди Віталій Бутурин працює касиром-контролером у розташованому неподалік Краківці. Водій загону Василь Дума за сумісництвом є комунальником у Буневі. Ще один пожежник-волонтер також працює комунальником, але вже у сусідньому селі. Крім них у команді ще є технічний працівник школи, охоронець, фермер, діловодка, фельдшерка та навіть працівниця народного дому.

Усі вони зізнаються, що нова роль їм подобається та не завдає клопоту.

«Нам зовсім не важко. Ми тут всі не сидимо цілий день, але за потреби дуже швидко можемо бути місці. Я, до прикладу, працюю доба через три, тому вільно можу поєднувати всі заняття», — розповідає керівник добровільної пожежної команди Віталій Бутурин.

Жінки зауважують, що у тому, щоб бути пожежницями, для них немає нічого надзвичайного.

«Жінки в селі вміють робити всю роботу. Тому нам не дивно, що вони залучені до всіх сфер», — пояснює староста Бунева Любов Бутурин.

Як утворилась добровольча пожежна команда Бунева

Ідея створення команди у Буневі виникла після того, як міжнародні партнери оголосили конкурс на участь у проєкті, що мав сприяти розвитку добровольчого пожежного руху.

«Бунів — це віддалена частина громади, сюди тяжкий доїзд. Також тут є торфополе, яке часто горить», — пояснює, чому вирішили створити добровольчий підрозділ головний спеціаліст відділу організаційної та інформаційної роботи Яворівської міської ради Володимир Комар.

Він наголошує, що перемоги у конкурсі вирішили не чекати — у селі організувалися самі. Під керівництвом старости сформували команду та почали облаштовувати приміщення, де б могла розміститися волонтерська пожежна частина, — обрали закинуту радянську котельню, яка попри стан підходила під усі вимоги.

«Тут не було нічого, приміщення було занедбане. Ми його забетонували, зробили ворота, помалювали стіни, утеплили, замінили двері та вікна. Фактично своїми силами все облаштували», — додає Володимир Комар.

Згодом виявилося, що громада перемогла й у конкурсі. Таким чином, їм вдалося отримати нові форми, необхідне для гасіння пожеж обладнання та медичні засоби. Також Яворівське регіональне управління ДСНС України у Львівській області передало одну зі своїх пожежних машин рятувальникам-добровольцям.

Крім того, команда Бунева пройшла всі необхідні навчання від професійних пожежників, а Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф провів їм тренінг щодо лікарської допомоги постраждалим від пожеж та інших надзвичайних ситуацій.

Новоспечених рятувальників застрахували, а міська рада наразі розробляє програми, щоб за волонтерську роботу пожежників можна було винагородити.

«До прикладу, у нас в команді є чоловік, який має четверо дітей. Він працює фермером у селі. Його дітям як винагороду плануємо організувати відпочинок влітку», — ділиться староста Любов Бутурин.