[від гр. palaios – давній, zoe – життя] – перша ера фанерозойської історії Землі тривалістю близько 300 млн рр. (538,8 – 251,9 млн рр. тому).
У середині палеозою виникли перші наземні рослини — псилофіти й плауноподібні. Пізніше розвинулись деревоподібні папороті, хвойні. В кінці палеозою відбулося так зване «автотрофне цвітіння» — феномен планетарного спалаху розвитку рослинності, внаслідок помітного зниження в атмосфері вмісту О2 і підвищення вмісту СО2.
У другій половині палеозою життя опанувало весь суходіл, і біосфера досягла сучасних меж. Формуються наземні екосистеми з такими домінуючими групами, як вищі спорові рослини і земноводні, які згодом змінюються екосистемами з голонасінних рослин і плазунів.
На початку палеозойської ери у Південній півкулі виник материк Гондвана. У морських басейнах були поширені безхребетні, зокрема форамініфери, корали, молюски тощо. З'явились перші морські хребетні — рибоподібні й риби. В середині палеозою виникли перші наземні рослини — псилофіти й плауноподібні.
Carbonian нім. Steinkohlensystem n (Periode f), Karbon n, Kohlenzeit f) — п'ятий період палеозойської ери. Настав після девонського й змінився пермським. Тривав від 358,9 ± 0,4 до 298,9 ± 0,15 млн років тому, тобто близько 60 млн років.
[від гр. palaios – давній, zoe – життя] – перша ера фанерозойської історії Землі тривалістю близько 300 млн рр. (538,8 – 251,9 млн рр.
Джерело. Палеозой або палеозойська ера (від дав.-гр. παλαιός, «старий» і ζωή, «життя», тобто ера «стародавнього життя») ( рос. палеозой; англ. Palaeozoic (Era), нім. Paläozoikum n, Erdaltertum n ) — геологічна ера …
