“Володимирський централ” святкує 225-річчя
Російській в”язниці “Володимирський централ” виповнюється 225 років. Тут перебувають понад 1,1 тис. злочинців, яких засудили від 15 років до довічного ув”язнення.
В”язницю побудували 1783-го за наказом цариці Катерини ІІ. У ній перебували політичні в”язні. Згодом тут відбували строк шпигуни, націоналісти, есери, терористи, білогвардійці та дисиденти. Серед відомих в”язнів — князь Петро Долгоруков, більшовик Михайло Фрунзе, актриса Зоя Федорова, син Йосифа Сталіна Василь Джугашвілі.
В”язниця для особливо небезпечних злочинців складається з чотирьох корпусів. Підйом тут о шостій ранку. Ув”язнених годують тричі на день, вони мають можливість працювати — виготовляють спортивні товари. За роботу отримують 1,7–2,5 тис. рублів. Із них вираховують відсоток за харчування і відшкодування жертвам злочинців. Арештанти також можуть купувати за ці гроші товари у тюремному кіоску.
Щодня в”язнів виводять на 30–45-хвилинну прогулянку. Вони можуть спілкуватися з родичами і двічі на рік отримувати передачі вагою до 20 кг.
— Порівняно з тим, що було у в”язниці в 1960–1970 роках, це — піонерський табір, — каже ув”язнений 68-річний Станіслав Крюков. Він провів за ґратами понад 45 років. — У камерах не по 30–40 людей, а по 5–6. Годують не через день, а три рази на добу. Та й у кіоску можна купити все, навіть ковбасу.
На честь ювілею в”язням влаштують свято. Відбій, можливо, зроблять пізніше — не о 22.00, а о півночі.
Десять слідів князя Володимира у Києві
У Москві планують поставити величезний пам’ятник князю Володимиру, а російський президент Путін навіть обґрунтовував анексію Криму тим, що князь саме там прийняв християнство.
Політики та історики сперечаються, до якої країни, Росії чи України, князь Володимир має більше стосунку. Син київського князя Святослава деякий час правив Новгородом, а з 978-го до смерті у 1015-му – княжив у Києві.
Не підтримуючи ту чи іншу сторону, ВВС Україна зібрала десять слідів Володимира, які кожен може знайти у Києві.
Десятинна церква
Одним із найпопулярніших серед туристів місцем у столиці України є фундамент Десятинної церкви, яку князь Володимир побудував у 996 році.
У Києві цю місцину називають просто – “десятинка”.
На будівництво великої кам’яної християнської церкви князь пустив десяту частину прибутків, звідки і пішла її назва.
Автор фото, UNIAN
Один із проектів відновлення Десятинної церкви в Києві
Церква була у так званому “місті Володимира”, де зараз розташований Національний історичний музей, а напроти фундаменту зараз стоїть відома Андріївська церква.
Десятинна церква у первинному вигляді простояла понад два століття – до 1240 року, коли війська хана Батия взяли Київ й храм зруйнували.
Перші спроби відбудувати “десятинку” зробив митрополит Київський Петро Могила в 17 столітті, а нову церкву таки збудували у середині 19 століття. В 1928 році її знесли більшовики.
Софійський собор
Єдиним збереженим храмом Києва, який історики відносять до доби князя Володимира, є Софійський собор.
Згідно із останніми дослідженнями фресок собору, початок будівництва Софії відносять до 1011 року, ще за життя Володимира, а завершив будівництво вже Ярослав Мудрий.
Хоча раніше вважалось, що собор почали будувати вже після смерті Володимира у 1017 році. Саме цю дату заснування, а також 1037 рік можна знайти у старих літописах.
На 35-ї сесії генеральної конференції ЮНЕСКО вирішили, що в 2011 році варто святкувати тисячоліття заснування Софії Київської.
Автор фото, UNIAN
Софійський собор вважається єдиним збереженим храмом Києва часів Володимира
У червні 2010 святкування тисячоліття заснування собору указом закріпив президент Віктор Янукович.
Заповідник навколо Софії Київської – одне із найпопулярніших туристичних місць Києва, він не належить жодній українській православній церкві.
Зараз храм має зовнішні форми козацького бароко, яких йому надали після реставрації у 17 столітті на кошти гетьмана Івана Мазепи.
Пам’ятник святому Володимиру
Чи не найстарішим збереженим пам’ятником Києва є монумент князю Володимиру на однойменній гірці на дніпровських кручах.
Пам’ятник спорудили в 1853 році над місцем, де, як вважається, в 988 році у місці впадіння річки Почайна у Дніпро князь хрестив киян.
Висота пам’ятника разом з постаментом складає 20,4 метри. Постамент виготовили у Калузі, а саму фігуру князя вилили з бронзи у Петербурзі.
Автор фото, UKRINFORM
Пам’ятник Володимиру в Києві має 20 метрів заввишки
Встановленням пам’ятника опікувався цар Російської імперії Микола I.
Навколо пам’ятника на гірці розбитий парк, до нього можна піднятись на старому фунікулері або ж спуститись від Михайлівського монастиря.
Як і 152 роки тому, зараз від монумента князю Володимиру відкривається краєвид на Дніпро, а сам пам’ятник видно з Труханового острова та лівого берега Києва.
Володимирський собор
До 900-ї річниці хрещення Володимиром Київської Русі керівництво Російської православної церкви ініціювало будівництво у Києві великого собору.
Спорудження храму розпочалось в 1862 році і тривало кілька десятиліть з організаційними проблемами. Гроші на нього збирали по всій Російській імперії.
До будівництва у різні часи долучились відомі київські архітектори Олександр Беретті та Володимир Ніколаєв.
Автор фото, UKRINFORM
Володимирський собор невдовзі після відкриття у кінці 19 століття
У внутрішньому оздобленні брав участь відомий російський художник Віктор Васнецов.
Урочисте відкриття Володимирського собору відбулось в 1896 році у присутності імператора Миколи II.
Зараз Володимирський є патріаршим для УПЦ Київського патріархату.
Університет святого Володимира
Нинішній головний університет країни – імені Тараса Шевченка – до революції 1917 року носив ім’я святого князя Володимира.
Новий університет у Києві відкрили у 1834 році у липні на чергові роковини смерті князя Володимира.
Його створення тоді підтримав цар Микола I.
Частково матеріальною базою університету святого Володимира став закритий перед цим владою ліцей у Кременці на Волині. За 17 років до відкриття університету у Києві закрили Києво-Могилянську академію.
Одна з версій створення університету імені святого Володимира, яку називають історики, – намагання послабити польські впливи у Києві, які були значними у першій половині 19 століття.
Володимирська вулиця
Біля головного корпусу університету в Києві проходить вулиця Володимирська – одна з центральних у столиці. Таку назву вона носить з початку ХХ століття.
На Володимирській розташовані університет, театр опери та балету, відбудовані Золоті ворота часів Київської Русі, головний офіс СБУ, Софійський собор, пам’ятник Богдану Хмельницькому та фундамент Десятинної церкви.
Володимирський узвіз
Автор фото, UNIAN
Університет імені Тараса Шевченка до 1917 року носив ім’я Святого Володимира
Ще одна вулиця, названа у Києві на честь князя Володимира, – Володимирський узвіз.
Володимирський узвіз до початку 19 століття був частиною єдиної Олександрівської вулиці, яка пролягала від Контрактової площі до Арсеналу.
Після Другої світової відтинок від нинішніх Поштової площі та Європейської площі отримав назву Володимирський узвіз, адже саме над ним і стоїть пам’ятник Володимиру.
В 1892 році на ділянці вулиці, яка зараз є Володимирським узвозом, почав їздити перший у Російській імперії електричний трамвай.
З узвозу можна парком піднятися до пам’ятника Володимиру, або ж сходами спуститись до набережної Дніпра.
Барельєф Володимира
Ще один пам’ятник князю Володимиру встановили в Києві на 1025-ліття хрещення Русі в 2013 році.
Тоді до Києва приїздив патріарх РПЦ Кирило. Під цю подію привели до ладу парк на Володимирській гірці та відреставрували сходи, які ведуть з Володимирського узвозу до Дніпра.
У 2013 році біля самого Дніпра в Києві поставили барельєф святого Володимира
Тоді ж на набережній розбили сквер, а біля самої річки, на виході з підземного проходу, поставили кількаметровий барельєф Володимиру хрестителю.
Саме тут, як вважається, до 19 століття у Дніпро впадала річка Почайна, в якій князь хрестив містян.
Цей барельєф завершує низку ландшафтно-монументальних об’єктів, пов’язаних з Володимиром: верхній пам’ятник, гірка-парк, узвіз, сходи до Дніпра і барельєф.
Мозаїка на Золотих воротах
Ще одне відоме зображення князя Володимира – мозаїка на станції метро Золоті Ворота.
Автор фото, TovTob.Livejournal.Com
Князі київські Святослав, Володимир та Ярослав, яких зобразили на станції метро Золоті Ворота
Цю станцію відкрили у 1989 році, за рік після святкування тисячоліття хрещення Київської Русі.
Через це, а також через розташування (виходить до Золотих воріт), станцію оформили за мотивами часів Київської Русі. На стінах та арках зображені найвідоміші київські князі та діячі церкви тих часів, зокрема й Володимир.
2012 року станція Золоті Ворота потрапила до 20 найгарніших станцій Європи за версією видання Daily Telegraph. А з 2011 року мозаїки станції мають статус об’єкта культурної спадщини.
Тризуб Володимира
Один із символів князя Володимира, який зараз легко можна знайти в Києві. Це герб України, який є видозміненим княжим символом – тризубцем.
Символ використовувався ще на монетах, які чеканились князем Володимиром.
Саме тризуб у 1917 році взяла за герб Українська народна республіка, а потім в 1991 році – й Україна.
Зображення на грошах
Зображення самого князя Володимира в Україні є на грошах – одногривневій купюрі та різноманітних ювілейних монетах.
Автор фото, nbu.gov.ua
До 2004 року на одногривневій купюрі Володимир мав вуса, а не бороду
Одногривнева купюра спочатку зображувала молодого князя з вусами, а зі зворотного боку був древній Херсонес.
На новіших купюрах замість Херсонесу розмістили “град Володимира” – дитинець Києва часів князювання Володимира.
Сам Володимир на нових купюрах став “соліднішим” – отримав бороду. Хоча експерти критикували таку новацію, адже доказів, що князь Володимир носив бороду, замало.
