whoa there, pardner!

Your request has been blocked due to a network policy.

Try logging in or creating an account here to get back to browsing.

If you’re running a script or application, please register or sign in with your developer credentials here. Additionally make sure your User-Agent is not empty and is something unique and descriptive and try again. if you’re supplying an alternate User-Agent string, try changing back to default as that can sometimes result in a block.

You can read Reddit’s Terms of Service here.

if you think that we’ve incorrectly blocked you or you would like to discuss easier ways to get the data you want, please file a ticket here.

when contacting us, please include your ip address which is: 5.182.32.41 and reddit account

Чому я люблю Linux

Для більшості людей вибір операційної системи зводиться до того, яка ОС вже встановлена на купленій ними ж машині. Переважно люди, які не хочуть заморочуватись вибирають Windows, а ті в кого трішки більше вічнозелених в кишені — Mac OS.

Я зробив свій вибір на користь різних дистрибутивів Linux і зараз я розкажу чому.

Перед тим, як ми почнемо хочу наголосити, що вибір ОС — власний вибір кожного і я нікого не закликаю після прочитання статті стрімголов летіти ставити якісь Arch, бо це круто і це “тру”.

Unix-way

Філософія Лінукса… Я взагалі фанат всяких маніфестів, правил, архітектур і тд. Це додає спільноті якоїсь спільної ідеології, вічних цікавих холіварів на тему, що “тру”, а що “не тру”.

Desktop Environment

На відміну від Windows і Mac OS, в яких єдиний вигляд робочого оточення лінукс дозволяє вибирати те, що ти хочеш: дивитись, де кращий графічний інтерфейс, що ефективніше по використанню оперативки і тд.

Взагалі це великий плюс лінукса, що ти можеш налаштувати практично все. Я, як розробник, люблю поколупатись в потрохах різних продуктів, щось там поміняти і дуже засмучуюсь, коли цього зробити не можна.

Суть в тому, що можна міняти все, як тобі заманеться. Взагалі все.

Конфігурабельність

Як я вже казав — у Лінуксі можне налаштувати все. “Ти власник свого дистрибутиву, ти за нього відповідаєш” — як колись дуже давно у своєму блозі сказав Сергій Костюк. До речі, начитавшись його статей і наговорившись про різні лінукс-дистрибутиви з моїм одногрупником Олексієм Ковріжним я і перейшов на дуал-бут(це коли лінукс+вінда) на першому курсі універу, а з 2 або 3 курсу вирішив користуватись тільки лінуксами.

Так от, повернемось до теми. Я користуюсь терміналом. Графічний інтерфейс використовую тільки у всяких браузерах і IDE(так, якщо людина користується лінуксом, то не факт, що вона може в vi/vim/nano — вийти з них вмію і те добре).

Чому термінал? Зручно. Він набагато функціональніший, ніж графічний інтерфейс. Я ще не став гуру терміналу, але вчусь. Тут можна однією командою конвертнути файл з mp3 в wav, подивитись список активних процесів, скільки вони жеруть оперативи і сортувати цей список як тобі хочеться, видалити всі файли по якомусь патерну, перенаправляти потік помилок програми у якісь свій log-файл, віддалено підключитись до іншої робочої станції…коротше все, що прийде в голову тут можна. Навіть можна термінальний браузер розвернути, якшо нема чим зайнятись. Хочеш — можеш перезапустити http чи ssh сервіс, хочеш — стартуй команди по розкладу. І все це не виходячи з терміналу. Як кажуть “любе кіно за ваші гроші”, тільки без грошей. Чуть пізніше про це поговоримо.

В якості термінального емулятора використовую Terminator. Крута штука, якщо хочеш запустити декілька терміналів в одному вікні і не хочеш паритись з terminal multiplexer.

Для мене це топовий термінальний емулятор. Поки потреби шось міняти не виникало. Сюди я ше поставив Ranger(mc не зайшов). Зручно переглядати файли + зразу є прев’ю тексту і картинок. Покажемо на прикладі Markdown-файла:

Чому користувачі вінди рідше використовують командний рядок, ніж лінуксоїди термінал? Давайте погуглимо і побачимо, що командний рядок не був придуманий для того, шоб повністю замінити графічний інтерфейс. Також, через те, що лінукс опенсорсний продукт, ви в праві міняти там все, як вам заманеться — звідси і більше можливостей.

Якшо ви скачаєте, до прикладу, убунту, то там уже буде більшість потрібних вам програм і інструментів. Як мінімум Python i Bash точно будуть. Git, здається, також йде out of the box. Ну і до купи море корисних утиліток.

Перейшовши на лінукс я частіше почав писати свої скрипти. Наприклад, у мене є скрипти, щоб скачати apk-файли потрібної версії моїх програм з artifactory сервера, порозкидати файли по папкам з загрузочної директорії(в якій вічно якісь хлам), скрипти для полегшення копіювання тексту з консолі і тд. Також класна штука — можливість прив’язати до якихось гарячих клавіш виконання вашого скрипта. Так я, натиснувши свою “магічну” комбінацію клавіш, запускаю Shutter(прога для скріншотів), виділяю потрібну мені область мишкою чи тачпадом і ці координати передаються в Shutter, а він в свою чергу робить мені скріншот і зберігає його.

Я власник своєї системи

Саме так. Я вирішую, коли мені оновлюватись і чи оновлюватись взагалі. Ніхто мене не змушує, як в “братніх” системах. Я налаштовую свою систему як хочу і роблю з нею все, що мені заманеться. При чому безкоштовно. І це тоді, як заплативши за вінду вона сама диктує тобі правила і змушує оновлюватись=)

FOSS

Плавно переходимо до ще одного факту — відкрите програмне забезпечення.

Звичайно, не всі дистрибутиви лінукса безкоштовні. Бувають і платні дистрибутиви, але їх мало(всякі там Red Hat Enterprise і йому подібні), але переважно ці виробники мають у своєму арсеналі і безкоштовні версії дистрибутивів.

Коли я тільки перейшов у свою теперішню компанію і заговорив зі своїм новим колегою Open Source, він сказав дуже цікаву фразу, яку я, напевно, ніколи не забуду. Він згадав вислів Ісаака Ньютона: “Якщо я і бачив дальше інших, то це через те, що я стояв на плечах у гігантів”. Тобто Ньютон каже, що досяг таких висот завдяки тому базису, який заклали для нього попередники.

У нашій сфері, якщо хтось доходить до геніальної ідеї, то намагається стати монополістом, піджати під себе весь ринок і не ділитись досвідом з іншими.

З фінансової точки зору це можна зрозуміти, але з якісної — ні. Всім нам відомо як працюють алгоритми шифрування, які зараз використовуються в інтернеті при нашій комунікації один з одним, проте ніхто не спішить вас ламати. Чому? Бо ці алгоритми перевірені спільнотою, яка утворилась навколо них. Люди, які використовують якісь Open Source продукт, відчувають свою відповідальність за нього, тому вони намагаються знайти і залатати всі дири.

Діло в тому, що дири є всюди і їх багато. Якщо це популярний месенджер, над якими працюють десятки людей в компанії-виробнику продукта, якщо це відкрите програмне забезпечення, над ним можуть працювати сотні і тисячі не менш хороших спеціалістів. Наприклад, ownCloud — 450 контриб’юторів. І воно у відкритому доступі.

Я б навпаки менше довіряв якимось продуктам Майкрософта(чи будь-якої іншої корпорації, яка збирає ваші дані, розмови, нав’язує свої правила гри), ніж відкритому програмному забезпеченню. Тим більше, що ти його сам зібрав, сам підлаштував під себе, знаєш, шо там нема частин коду, які збирають твої дані(або хоча б дані, які ти не хотів би розголошувати) як в якомусь Facebook і не продають всяким чортам.

Вінда

Спочатку я почав користуватись різними дистрибутивам, щоб спробувати що воно таке і чому всі їх хвалять. Я довго не бачив сенсу переходити з вінди, але з часом все більше і більше розумів її проблеми.

1. Куча вірусні. Тут проблема, звичайно, була в тому, шо я качав всякі піратські версії програм:D, а вірусня і всякі бандли з браузерами Amigo, Yandex і всяким гамном від Mail.ru була заточена під вінду, як під основну клієнтську ОС. Хапанути щось подібне на лінуксі можна також, якщо бути менш уважним. Тільки ступінь уважності тут потрібна в мільйон разів менша, ніж на вінді. Там треба завжди бути напоготові.
2. Звірське policy стосовно оновлень. Якшо на лінуксі приходять оновлення, то тебе не змушують оновлятись — тобі пропонують оновитись і ти вирішуєш що тобі з тими оновленнями робити. Вінда навпаки змушує + любить оновлятись годинами під час показу дипломних і курсових проектів. Одного разу я прийшов в універ здавати курсач(десь за годину), треба було його роздрукувати, так як принтера в мене не було — вінда це відчула(і не переконуйте мене, шо ця тварюка не відчула всю напруженість ситуації :D) і почала оновлюватись. Я в душі поматюкався і зарікся більше з нею справи не вести. Тепер матюкаюсь тільки на LibreOffice і зарікаюсь не зв’язуватись з тим, шо не можна зробити в Word Online.
3. Звик до терміналу, а термінал на вінді не відповідав моїм наполеонівським планам.
4. Неможливість робити те, що я хочу і як я хочу. Я не можу нічого в цьому болоті поміняти. Воно таке, яким воно є. І хоч нові версії вінди на вигляд норм, але я не люблю бачити один і то й же інтерфейс роками. Ну інтерфейс то ше пів біди, але наконфігурити систему під себе тобі ніхто не дасть. В лінуксі ти сам собі господар і роби, що хочеш. Хоч ядро перезбирай кожен день. Можеш навіть пітона видалити і зламати собі свій любимий дистрибутив (пробувати тільки, якщо ви екстримал з хорошою нервовою системою).
5. Вінда жере оперативку як неадекватна якась. Взагалі непонятно шо вона там з оперативкою робить. Це жирнючий мінус, особливо, якшо у вас оперативи не так уже й багато. Але не тільки оперативкою треба закуплятись перед встановленням вінди, а й нормальним жирним SSD.
6. Вінда платна. Піратство не розглядаємо. Там свої мінуси і взагалі це не ок. З піратською кар’єрою я завершив пару років назад)
7. Драйвери на вінді. Пройшло вже десь 3–4 роки, як в мене на ноуті нема вінди, а я досі просинаюсь холодному поті після жахів з драйверами. В лінуксі таких проблем нема(Принаймні в популярних дистрибутивах, за інші точно не скажу). Я підключу шо захочу в свій ноут і буду з ним працювати, на вінді вічно приходить шукати дрова. Вічно дрова є, але в твоїй версії вінди вони не сапортяться, а на 8, 7 або, не приведи господь, хрюшу вертатись не хочеться. Одні геморої.

Висновок

Лінукс — система, яку варто спробувати і, можливо, ви не залишитесь байдужими. Тут купа дистрибутивів на будь-який смак, конфігенабельність максимального рівня і це FOSS.

Linux для початківців: все, що вам потрібно знати

Світ Росії операційні системи для комп’ютерів він, як відомо, безжальний. Для кожної лідируючої на ринку операційної системи, як-от Windows і macOS, існують десятки незрозумілих альтернатив, які борються за впровадження в нішу. Це майже так, ніби ринок операційних систем активно чинить опір домінуванню однієї сутності. У світлі цього конкурентного середовища, можливо, буде несподіванкою дізнатися, що Linux, безкоштовна операційна система з відкритим кодом, розроблена спільнотою пристрасних волонтерів, сьогодні є однією з найпоширеніших операційних систем у світі. Насправді, ви, мабуть, використовуєте його щодня, не підозрюючи про це. Що таке Linux, чому він був таким успішним і яке його майбутнє? Читайте далі, щоб дізнатися…

трохи історії

Linux — це операційна система з відкритим вихідним кодом, створена розробником Лінус Б. Торвальдс у 1991 році. Назва Linux походить від того факту, що система складається з багатьох різних інструментів програмування, які працюють разом, як «купа кубиків Лего». Насправді Linux була створена як заміна іншої операційної системи під назвою Minix. Торвальдс спочатку планував використовувати Minix на своєму комп’ютері, але через обмежувальну політику ліцензування не зміг цього зробити. Тому він почав розробляти альтернативну операційну систему з нуля, яка була безкоштовною з відкритим кодом.

На початку свого існування використовувався Linux майже виключно програмістами академічного світу. Компанії також використовували операційну систему лише для дуже спеціалізованих програм. Серед пересічних користувачів комп’ютерів не було широкого застосування. Однак у 2001 році популярність Linux почала значно зростати. Саме тоді розробники Linux створили версію операційної системи, яка працювала на комп’ютерах на базі Intel. Пізніше воно стало відомим як «ядро Linux», і найпопулярніша версія досі відома під цією назвою.

Що таке Linux?

Linux — це ядро, хоча воно також використовується як назва для позначення операційної системи з відкритим кодом на основі операційної системи Unix, хоча це не її нащадок, а клон. Linux спочатку був написаний одним програмістом на ім’я Лінус Торвальдс, але пізніше він оприлюднив свій код, дозволивши іншим програмістам вдосконалювати та розширювати його. Ці програмісти поділилися своїм кодом з рештою світу, і народилася спільнота Linux з відкритим кодом. Linux робить усе: від настільних комп’ютерів до суперкомп’ютерів, мобільних телефонів і навіть деяких типів космічних кораблів. Більшість людей використовують Linux щодня, навіть не підозрюючи про це. Наприклад, Android базується на модифікованій версії Linux, як і операційна система Chrome, яка працює на Chromebook. Такі компанії, як Amazon і Microsoft, а також уряди в усьому світі використовують Linux.

Варіанти Linux (дистрибутиви або дистрибутиви)

Існує багато варіантів Linux, але найпопулярнішими є Debian, Ubuntu і Red Hat…

• Debian — це дистрибутив Linux, який в основному використовується для серверів, мережевого обладнання та інших типів інфраструктури.
• Ubuntu є одним із найпопулярніших дистрибутивів Linux, який використовується користувачами комп’ютерів. Він також використовується для пристроїв Інтернету речей тощо.
• Red Hat є комерційним дистрибутивом Linux, який в основному використовується компаніями. На відміну від Ubuntu, його використання не є безкоштовним.

Переваги та недоліки

Linux — це операційна система з відкритим кодом, яка має багато позитивних якостей. Однією з найбільших переваг використання Linux є те, що його можна безкоштовно завантажити та використовувати. Це означає, що після інсталяції Linux на вашому пристрої не буде жодних поточних витрат. Крім того, неважливо, який у вас комп’ютер: Linux працюватиме на Mac, ПК, ноутбуках тощо. Linux також дуже безпечний. Це пов’язано з тим, що існує велика спільнота розробників, які постійно працюють над захистом від хакерських атак. Linux також дозволяє налаштувати певні параметри, щоб бути більш ефективними. Наприклад, ви можете змінити спосіб збереження даних на вашому пристрої та частоту автоматичного оновлення додатків. Ще одна перевага використання Linux полягає в тому, що його можна використовувати для багатьох різних завдань. Це тому, що існує багато різних варіантів Linux, які можна використовувати для ряду програм.

один з основні мінуси Використання Linux полягає в тому, що він не запускає певні програми, якими користуються користувачі Windows і macOS. До них належать iTunes, QuickBooks, деякі програми електронної пошти та деякі форми програм Adobe. Однак існує багато різних варіантів Linux, які компенсують це, включивши ці функції у свою власну операційну систему.

Чому він популярний?

Виявляється, Linux має величезну популярність між розробниками та системними адміністраторами. Модель Linux з відкритим вихідним кодом дозволяє їм вільно обмінюватися кодом, вчитися один у одного та співпрацювати над проектами. У багатьох випадках це означає, що Linux удосконалювався з часом, результатом зусиль і розуміння тисяч найкращих і найрозумніших у галузі. Оскільки Linux є відкритим вихідним кодом, він вважається безпечним і етичним вибором для урядового та інституційного використання. Він також має повністю прозору кодову базу, що полегшує перевірку потенційних вразливостей. Крім того, Linux можна безкоштовно завантажувати та розповсюджувати, що робить його доступним для організацій будь-якого розміру. І хоча Linux вважається операційною системою корпоративного рівня, вона також має широкий спектр зручності використання та параметрів налаштування.

Де можна знайти Linux?

Залежно від того, кого ви запитуєте, Linux можна знайти в багатьох місцях. Залежно від того, як визначено Linux, операційну систему можна знайти на великій кількості пристроїв і програмного забезпечення. Android, наприклад, базується на ядрі Linux. Так само як і сервер OpenSSH. Linux використовується на всіх комп’ютерах Apple Macintosh, а також на операційній системі MacOS. Щоб бути більш конкретним, це місця, де можна знайти Linux:

• Мобільні пристрої: Android, Firefox OS, Sailfish OS, Ubuntu Touch
• Настільні комп’ютери: комп’ютери Apple та ПК
• Сервери Linux
• Інше: розумні годинники, смарт-телевізори (webOS і Tizen), маршрутизатори Cisco, автомобілі Tesla та багато іншого.

Перспективне майбутнє

Незважаючи на те, що Linux не завоював сферу ПК, її чекає світле майбутнє. По правді кажучи, важко передбачити майбутнє будь-якої технології чи продукту. Але одне здається певним: популярність Linux не скоро помре. З усіма інвестиціями та імпульсом, який стоїть за Linux, операційна система з відкритим кодом, ймовірно, продовжуватиме виходити на нові ринки та використовувати. Як вільно розповсюджуваний продукт із відкритим вихідним кодом, Linux також, ймовірно, продовжить розвиватися швидкими темпами, можливо, навіть розгалужуючись на інноваційні нові операційні системи.

Висновок

Linux — це операційна система, яка змінився спосіб взаємодії з технологіями. Він використовувався протягом багатьох років і досі використовується багатьма компаніями по всьому світу. Він також використовується в багатьох продуктах, якими ми користуємося щодня, наприклад, у телефонах, годинниках і навіть автомобілях. Історія Linux, безумовно, цікава і матиме велике значення для нас у майбутньому. Тепер, коли ви знаєте, що таке Linux, чому він такий популярний і де його можна знайти, наступним кроком буде випробувати його на собі.

Повний шлях до статті: ubunlog » Загальне » Linux » Linux для початківців: все, що вам потрібно знати

4 коментарі, залиште свій