§ 24. Еритроцити. Групи крові. Правила переливання крові

Ви вже знаєте, що одними з формених елементів крові є червоні кров’яні тільця, або еритроцити.

Яка будова і які функції еритроцитів? Еритроцити – клітини крові, що здійснюють в організмі важливу функцію – транспорт газів. Вони переносять кисень від легень до всіх клітин нашого організму, а вуглекислий газ – від клітин до легень. Еритроцити – дрібні, без’ядерні клітини діаметром 7-8 мкм 1 та 1-2 мкм завтовшки. Кількість їх дуже велика: в 1 мм 3 крові дорослої людини міститься в середньому 5-5,5 млн еритроцитів. Еритроцит має форму двоввігнутого посередині диска (мал. 90). Така форма збільшує його поверхню і сприяє кращому проникненню кисню. Уявіть, загальна площа поверхні всіх еритроцитів крові становить приблизно 3800 м 2 , що майже у 1800 разів перевищує площу поверхні тіла людини.

У нормі еритроцити живуть близько 120 днів, а потім руйнуються в селезінці й печінці. Селезінка – непарний орган, який міститься у черевній порожнині в лівому підребер’ї поблизу шлунка (на рівні 9-11-го ребер) (мал. 91). Вона бере участь у процесах кровотворення (особливо під час зародкового періоду) та захисних реакціях організму людини. Селезінка слугує також «депо» крові – у стані спокою в ній може міститися до 16 % загальної кількості крові (до 500 мл).

Кров постійно поповнюється новими еритроцитами, що утворюються в червоному кістковому мозку із стовбурових клітин. Пригадайте: ці клітини, на відміну від еритроцитів, мають ядро, яке під час дозрівання еритроцитів руйнується. Характерними рисами стовбурових клітин є те, що вони не спеціалізовані (не диференційовані) і здатні до поділу. Після поділу одна з утворених клітин залишається не спеціалізованою, а інша – диференціюється, перетворюючись на клітину певного типу. Таким чином, стовбурові клітини дають початок усім типам клітин нашого організму.

1 Мікрометр (скорочено мкм) – одна тисячна частка міліметра.

Мал. 90. Компактне розміщення еритроцитів у капілярі

Мал. 91. Селезінка

В еритроцитах міститься гемоглобін (його скорочено позначають Нb). Як ви вже знаєте, це білкова сполука, що містить атом Феруму (див. мал. 83). Саме він надає гемоглобіну, а відповідно й еритроцитам, червоного забарвлення.

Цікаво знати

Розшифрували будову молекули гемоглобіну і створили її модель 1960 р. англійські вчені М. Перутц і Дж. Кендрю. За це їм 1962 р. присуджено Нобелівську премію.

Гемоглобін може утворювати нестійкі сполуки з газами – киснем і вуглекислим газом: він здатний на певний час зв’язувати їх та від’єднувати. Сполука гемоглобіну з киснем набуває яскраво-червоного кольору, її називають оксигемоглобіном (НbО₂, див. мал. 83). Кров, насичену киснем, називають артеріальною. У капілярах тканин гемоглобін віддає кисень клітинам і приєднує вуглекислий газ. Кров, насичену вуглекислим газом, називають венозною. Вона має темніший колір, ніж артеріальна.

Полічіть, яку максимальну кількість кисню може містити кров, якщо загальна кількість гемоглобіну в крові людини приблизно 650 г. За повного насичення крові киснем 1 г гемоглобіну може зв’язати 1,34 мл кисню.

Гемоглобін здатний приєднувати й чадний газ (СО), що виділяється при неповному згорянні палива або під час пожежі. Він утворює з ним стійку сполуку – карбоксигемоглобін (НbСО). Такі еритроцити втрачають здатність приєднувати і переносити кисень. Отже, чадний газ здатний спричиняти важке отруєння нашого організму. У невеликій кількості карбоксигемоглобін утворюється під час тютюнокуріння.

Що таке недокрів’я? За норми вміст гемоглобіну в чоловіків становить 130-160 г/л, у жінок – 120-150 г/л (г/л означає число грамів гемоглобіну на 1 л крові). Проте під впливом різних негативних чинників уміст гемоглобіну в організмі може зменшуватись. Унаслідок цього кров переносить менше кисню. Настає киснева недостатність, яка впливає на розумову діяльність і фізичну працездатність. Такий стан називають недокрів’ям, або анемією.

За недокрів’я спостерігають кисневе голодування всіх органів і тканин організму. Людина скаржиться на задишку, відчуває слабкість, шум у вухах тощо. Шкірні покриви і слизові оболонки бліднішають. Спричинити недокрів’я можуть: недостатнє харчування, особливо – нестача вітамінів і солей Феруму, руйнування еритроцитів алкоголем, промисловими викидами. Особливо шкідливо впливає на утворення еритроцитів радіаційне забруднення довкілля. Недокрів’я розвивається і за порушення діяльності червоного кісткового мозку. Спричинити недокрів’я можуть і різні захворювання, наприклад малярія, різні види паразитичних червів тощо.

Збалансоване харчування, правильний режим праці й відпочинку – це чинники, які допомагають відновити та підтримувати нормальний вміст гемоглобіну в крові.

У разі значних крововтрат і деяких захворювань виникає потреба в переливанні крові. Для цього кров беруть у дорослої здорової людини. Без шкоди для її здоров’я за один раз можна взяти 200 мл крові. Цю кров консервують, додаючи спеціальні хімічні речовини, що запобігають її зсіданню. Така кров може зберігатися тривалий час.

У минулому переливання крові часто призводило до смерті хворого, поки не стало відомо, що кров однієї людини не завжди сумісна з кров’ю іншої.

Що таке групи крові? У людей виділяють чотири основні групи крові, які успадковуються від батьків і не змінюються упродовж життя (див. таблицю 7).

У складі клітинної мембрани еритроцитів є особливі сполуки – комплекси білків і вуглеводів – аглютиногени. Їх позначають літерами латинського алфавіту А та В. В окремому еритроциті може бути присутній лише один з двох аглютиногенів (А чи В) або вони взагалі відсутні.

У плазмі крові міститься два типи білкових сполук – аглютинінів. Їх позначають літерами грецького алфавіту – α (альфа) та β (бета).

ГРУПИ КРОВІ ЛЮДИНИ ТА МОЖЛИВІ ВАРІАНТИ її ПЕРЕЛИВАННЯ

Групи крові реципієнта

Аглютиногени в еритроцитах

Аглютиніни в плазмі

Групи крові можливих донорів

Еритроцити в крові: норма. У чому небезпека підвищення і зниження рівня еритроцитів у крові?

Еритроцити – це клітини, які містять найбільшу кількість червоного пігменту гемоглобіну. Основна функція еритроцитів полягає в перенесенні кисню з легенів по всьому людському організму, доставка його в усі тканини і органи. Саме тому безпосередню участь у процесах дихання беруть еритроцити. У крові норма цих клітин становить від 3,7 до 4 на 1 літр.

Еритроцити мають дископодібну форму. Дані клітини по краях трохи товщі, ніж у центрі, а на зрізі мають вигляд двояковогнутої лінзи. Ця будова допомагає їм якомога більше насичуватися киснем і вуглекислим газом, проходячи через кровоносне русло організму. Під дією спеціального гормону нирок – еритропоетину – в червоному кістковому мозку відбувається утворення еритроцитів.

Зрілі еритроцити, що рухаються в крові, не містять ядра і не можуть з ‘єднувати нуклеїнові кислоти і гемоглобін. У еритроцитів низький рівень обміну речовин, і тому тривалість їх життя становить приблизно 120 днів з моменту проникнення в кровотік. Наприкінці терміну “старі” еритроцити руйнуються в печінці і селезінці.

Еритроцити в крові – норма для жінок, чоловіків і дітей

Для нормального функціонування внутрішніх органів і систем в організмі людини в достатній кількості повинні бути присутні кров ‘яні клітини. Провідну роль у цій справі відіграють еритроцити в крові (норма від 3,7 до 4 на 1 літр). Ці клітини відповідають за транспортування кисню з легенів і виведення з організму вуглекислого газу.

Яка норма еритроцитів у крові для людини? Це залежить від статевої приналежності

• Норма для жінок становить 3,7-4,7х1012/л.
• Для чоловіків норма варіюється від 4,0 до 5,3х1012/л.

Норма еритроцитів у крові дитини – від 2,7 до 4,9х1012/л (віком від 2 місяців життя), від 4,0 до 5,2х1012/л (віком від 6 до 12 років). Будь-які відхилення від норми пов ‘язані з наявністю патологічних процесів в організмі. Добові коливання даних клітин у крові не повинні перевищувати 0,5х1012/л.

Що означає коливання показників еритроцитів у крові?

Фізіологічне відхилення числа еритроцитів у більшу сторону може відбуватися при наступних факторах:

• інтенсивна м ‘язова робота;
• емоційне збудження;
• втрата рідини внаслідок підвищеного потовиділення.

Зниження кількості “кисневих” клітин у крові сприяє рясне пиття і прийом їжі. Відхилення від норми, що виникають внаслідок перелічених причин, зазвичай короткочасні, і пов ‘язані ні з чим іншим, як з розподілом еритроцитів, розрідженням або згущенням крові.

Які захворювання сприяють зміні показників еритроцитів?

Для діагностики багатьох захворювань відіграє важливу роль рівень еритроцитів у крові. Норма або відхилення від неї вказують на відсутність або наявність тієї чи іншої
хвороби. При збільшенні числа кров ‘яних клітин мова йде про наявність захворювань, пов’ язаних з кров ‘яною системою або кисневим голодуванням.

Зниження показників еритроцитів у крові є основною лабораторною ознакою анемії. Зазвичай подібні зміни пов ‘язані з великими крововтратами або малокровою. При наявності хронічних крововтрат відхилення від норми можуть бути незначними або зовсім відсутніми.

З чим пов ‘язане збільшення рівня кров’ яних клітин?

Якщо еритроцити в крові вище норми, то це може вказувати на наявність наступних причин, що викликали патологічні процеси в організмі:

• дефіцит вітамінів при неправильній роботі печінки;
• новоутворення, що стимулює вироблення еритроцитів;
• тимчасова або хронічна киснева недостатність;
• зневоднення при фізичних навантаженнях або в спекотну пору року;
• лікування кортикостероїдами або стероїдами;
• придбані або вроджені вади серця;
• проходження курсу променевої терапії;
• вживання забрудненої або хлорованої води;
• нестача ферментів, необхідних для перетравлення їжі;
• куріння, що підвищує рівень карбоксигемоглобіну в організмі.

З ‘ясувати причину збільшення кількості кров’ яних клітин в організмі може тільки досвідчений гематолог. Тому самостійно боротися з подібними змінами в крові не слід: це може призвести до розвитку незворотних процесів. Самолікування, а тим більше народна медицина, в даному випадку не доречні.

Еритропенія

Лідируючі позиції серед клітин кров ‘яного русла за численністю займають
еритроцити в крові. Норма кількості даних клітин зменшується за наявності
наступних факторів:

• малокровія різної генезису;
• гострого витоку сполучної рідини;
• постійної втрати крові (маткова, кишкова або гемороїдальна кровотеча);
• розлади ендокринної системи;
• інфекційних захворювань.

Існує відносне й абсолютне скорочення кількості еритроцитів у крові. При відносному (помилковому) зменшенні в кровотік надходить велика кількість рідини. Кров розріджується, але, незважаючи на це, рівень червоних клітин зберігається.

До абсолютної еритропенії відноситься недостатнє вироблення еритроцитів. Для даного типу захворювання також характерна форсована загибель кров ‘яних клітин внаслідок крововтрат. Зниження кількості еритроцитів у крові вважається критерієм анемії, але ця обставина не вказує на сутність її розвитку.

Діагностика та лікування еритропенії

Для з ‘ясування причини зниження рівня еритроцитів у руслі крові недостатньо проведення тільки загального аналізу. У даному випадку виникає необхідність у призначенні допоміжних обстежень. Якщо взяти до уваги свідчення, отримані на практиці, то пусковим гачком до розвитку анемії є в більшості випадків дефіцит заліза.

Визначити зниження норми кров ‘яних клітин нескладно, досить стежити за своїм самопочуттям і при появі загальної слабкості, частих інфекційних захворювань і субфебрильної температури звертатися до лікаря за допомогою. Поставити точний діагноз еритропенії може тільки фахівець після вивчення результатів розгорнутого аналізу крові. Якщо норма еритроцитів (лейкоцитів) в крові залишається зниженою при проведенні 3-х проб крові поспіль, то хворий потребує негайної медичної допомоги.

Лікування даного захворювання включає в себе виявлення причин розвитку патологічного процесу та його усунення. Впливати на низький рівень кров ‘яних клітин шляхом його підвищення не доцільно. Якщо еритропенія розвинулася внаслідок вживання лікарських препаратів, то їх прийом слід припинити, замінивши їх більш безпечними аналогами.

В якості додаткових дослідницьких процедур призначаються

• УЗД щитовидки та черевної області;
• пункція кісткового мозку;
• загальний аналіз сечі.

Для відновлення нормальних показників еритроцитів у крові важливо приймати лікарські засоби, у складі яких є речовини, що сприяють підвищенню гемоглобіну.

Еритроцитоз (поліцитемія)

Еритроцитозом (поліцитемією) називається збільшення кількості еритроцитів у руслі крові, що супроводжується підвищенням рівня гемоглобіну. Можна виділити первинний, вторинний придбаний і спадковий тип захворювання. Причини
розвитку еритроцитозу полягають у наступному:

• артеріальна гіпоксемія;
• хронічні легеневі захворювання;
• вроджені вади серця;
• патології судин легенів;
• порушення транспортних функцій гемоглобіну.

Клінічною картиною даного захворювання є різноманітність симптомів, які визначаються сутністю провідного патологічного процесу. При проведенні гемограм виявляється збільшення показників кров ‘яних клітин. Норма тромбоцитів і лейкоцитів залишається незмінною. В якості ускладнень слід виділити розвиток панцитозу, що істотно обважнює процеси діагностики захворювання.

Лікування еритроцитозу (поліцитемії)

Принципи лікування поліцитемії ґрунтуються на усуненні причин, що викликають хворобу. За наявності гіпоксичних форм захворювання в обов ‘язковому порядку проводиться киснева терапія. Судинні шунти усуваються за допомогою хірургічного лікування. Курцям рекомендують позбутися цієї шкідливої звички. Особам, які страждають від надмірно ваги, призначається розвантажувальна дієта.

У деяких випадках причину розвитку еритроцитозу не вдається усунути повністю або частково. У подібному випадку оцінюється ступінь загрози, пов ‘язана із захворюванням, і ймовірність розвитку небажаних наслідків. Найчастіше призначається процедура зменшення гематокриту (тканинної гіпоксії). Кровопускання проводиться з обережністю при вадах серця, обструктивних легеневих захворюваннях. Допускаються невеликі кровопускання 1 раз на 7 днів по 200 мл. Рівень гематокриту не повинен знижуватися більш ніж на 50%.

Призначення цитостатичних препаратів при збільшенні кількості еритроцитів не допускається. Прогноз результативності проведеного лікування безпосередньо залежить від прогресування основного патологічного процесу. Небезпека еритроцитозу полягає в розвитку тромботичних ускладнень.

СОЕ – швидкість осідання еритроцитів

Норма осідання еритроцитів у крові є досить відомим показником при проведенні лабораторних досліджень. Якщо показники підвищуються, то це означає, що в організмі порушуються функціональні процеси. Найчастіше рівень осідання еритроцитів збільшується при проникненні в кров бактерій, грибків або вірусів. Це обумовлено зміною білкових співвідношень внаслідок зростання рівня захисних антитіл.

При наявності легких запальних процесів показники зростають до 15 або 20 мм/год, при важких запалення – від 60 до 80 мм/год. Якщо в період лікування показники знижуються, то лікування підібрано вірно. Зверніть увагу, що рівень СОЕ може бути підвищеним при вагітності та менструації.