Людину художники зображали за встановленими правилами – канонами. Найчастіше обличчя, тулуб і ноги подавали в профіль (наче ви дивитесь на нього збоку), плечі й груди розправлені (наче дивитесь спереду). Око малювали анфас (наче дивитесь людині просто в обличчя).
Форма голови фараона, надзвичайно подовжений овал обличчя, тонкі руки і вузьке підборіддя — всі ці риси дбайливо збережені і відображені в новій традиції, але при цьому всі образотворчі прийоми були закріплені на спеціальних зразках — скульптурних моделях.
З розвитком бальзамування єгиптяни досягли успіхів у галузі медицини. Вони здійснювали розтини небіжчиків, тому добре знали анатомію. Зокрема, зробили відкриття, що організмом керує не серце, а мозок. Давні єгиптяни могли лікувати різні хвороби, а також здійснювати складні хірургічні операції.
У живописних композиціях, якими прикрашали стіни гробниць і храмів, колони й обеліски, детально змальовувати побутові сцени, різноманітні види повсякденної, господарської діяльності людини.
Піраміда Хефрена та найвідоміша єгипетська скульптура – Великий сфінкс.
Єгиптяни завжди зображували богів більшого розміру, ніж фараонів, а фараонів – більшого розміру, ніж звичайних людей.
