145 років тому в Києві народився Казимир Малевич. У чому секрет «Чорного квадрата»
Виповнюється 145 років із дня народження художника-авангардиста, теоретика мистецтва, основоположника супрематизму, автора однієї із найвідоміших картин ХХ століття «Чорний квадрат» – Казимира Малевича.
Малевич народився 23 лютого 1879 року у Києві у багатодітній родині.
Його батько, Северин Малевич, був представником збіднілого польського роду, а мати, на думку деяких дослідників, була українкою, але перед одруженням перейшла в католицизм, змінивши ім’я Людмила на Людовіка.
Хрестили Казимира Малевича у Київському римсько-католицькому костьолі (нині храм на Костьольній, 17).
Северин Малевич працював інженером на цукрових заводах. У зв’язку з цим родина часто переїжджала.
Ще в дитинстві Казимира Малевича зацікавила вишивка і народне декоративне мистецтво.
Свою першу серйозну картину «Місячна ніч» Малевич написав, коли жив у Конотопі на Сумщині.
Потім Казимира Малевич навчався у художній студії Миколи Пимоненка у Києві.
Казимир Малевич (посередині, Михайло Матюшин (ліворуч), Олексій Кручених (праворуч). 18 липня 1913 року
Деякі дослідники кажуть, що перші ескізи Малевича до «Чорного квадрата» могли бачити в 1910-х роках вишивальниці артілі села Вербівка (тепер Черкащина), якою керувала відома художниця Олександра Екстер.
Брати Бурлюки і Олександра Екстер Виставка «Футуромарення» про український футуризм 20-х років. Мистецький арсенал. Київ, жовтень-листопад 2021 року
Вперше супрематичні роботи Малевича були виставлені на виставці робіт цієї артілі у Москві в лютому 1915 року.
Казимир Малевич чи не єдиний художник того часу, який прямо відреагував на організоване сталінським режимом знищення українського селянства через «розкуркулення», колективізацію і Голодомор. Зокрема, створивши роботу, що на думку мистецтвознавців, ілюструвала народну примову тих часів: «Де серп і молот, там смерть і голод».
На цьому рисунку без назви зображені фігури без облич. На їхньому місці – серп, молот, хрест і труна.
За це, а також за великий вплив на мистецькі кола тогочасного СРСР і Європи, Казимира Малевича переслідувала радянська влада.
Творчість художника ніяк не вписувалася у рамки так званого «соціалістичного реалізму», а відтак йому не давали працювати, позбавили можливості виїздити за кордон, а врешті і заарештували і піддали катуванням.
Найвідомішим українським дослідником творчості Казимира Малевича є мистецтвознавець Дмитро Горбачов.
Радіо Свобода зібрало про художника маловідомі біографічні відомості, знайшло нові факти, зібрало спогади сучасників художника, коментарі провідних дослідників його творчості і мистецтвознавців.
Це дозволило по-новому подивитися на особистість великого супрематиста, відкрити його український вимір і простежити його вплив на світову культуру.
Про все це розповідає фільм Дмитра Джулая «Малевич. Український квадрат»:
10 фактів про Катерину Білокур: сама навчилася малювати і стала відомою на весь світ
10 іпостасей Лесі Українки: нестримна геніальність європейки і витончена українська душа
«Попелюшка» серед дворян Тарновських: історія Юхимії Середи
Ірина Штогрін
Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа».
Таємниці «Чорного квадрату». Що хотів сказати Малевич?
Знаменита на увесь світ картина українського художника Казимира Малевича “Чорний квадрат” – однозначно найтаємничіша і найцікавіша робота 19 століття. Після стількох років вчені все ж змогли знайти відповіді на деякі незрозумілі питання щодо існування цієї картини, а також розшифрувати таємні підтексти, які вклав Малевич у свій квадрат.
У 2015 експерти Третьяковській галереї зробили сенсаційну заяву: під легендарним, знаковим «Чорним квадратом» Казимира Малевича виявлені інші зображення!
«Було відомо, що під зображенням “Чорного квадрата” є якесь під зображення. Ми з’ясували, що таких зображень не одне, а два. І довели, що початкове зображення – це кубофутуристична композиція, а лежить під “Чорним квадратом”, колір якого ви бачите в кракелюр, – протосупрематична композиція », – розповіли фахівці наукової експертизи Третьяковській галереї.
І ще одне відкриття: майже розшифрований напис на «Чорному квадраті» – «Битва негрів в темній печері». Найцікавіше те, що ця фраза відсилає до назви картини французького журналіста, письменника і художника Альфонса Алле «Битва негрів в темній печері пізно вночі», написаної в 1882 році і представляла собою абсолютно чорний прямокутник.
Безумовно Казимир Малевич вклав якийсь сенс у свою картину, хоч на питання про значення і зміст «Квадрату» художник відповідав не охоче. Говорив, що сам не очікував такого ефекту і не цілком ясно розуміє, що все це може означати. Проте, фахівці і експерти в сфері мистецтва все ж змогли висунути деякі припущення щодо сенсу та самого процесу створення картини, а також розвіяти міфи.
1. «Чорний квадрат» – це темний прямокутник
«Чорний квадрат» зовсім не чорний і зовсім не квадратний: жодна зі сторін чотирикутника не паралельна жодної іншої його стороні і жодної зі сторін квадратної рамки, якої обрамлена картина. А темний колір – це результат змішування різних фарб, серед яких не було чорної. Вважається, що це була не недбалість автора, а принципова позиція, прагнення створити динамічну, рухливу форму.
Для футуристичної виставки «0,10», що відкривалася у Петербурзі 19 грудня 1915 року, Малевич мав написати кілька картин. Час уже сплива, і художник чи то не встигав дописати картину до виставки, чи то не був задоволений результатом і зопалу замазав її, намалювавши чорний квадрат. У цей момент у майстерню зайшов один з його друзів і, побачивши картину, закричав: «Геніально!» Після чого Малевич і вирішив скористатися випадком і придумав якийсь вищий сенс свого «Чорного квадрату».
Казимир Малевич неодноразово заявляв, що картина створена ним під впливом «космічної свідомості». Деякі стверджують, що виключно квадрат в «Чорному квадраті» бачать люди зі слаборозвиненою уявою. Якщо ж при розгляді цієї картини ви вийдете за рамки традиційного сприйняття, за межі видимого, то зрозумієте, що перед вами не чорний квадрат, а різнокольоровий куб.
Таємний сенс, вкладений в «Чорний квадрат», можна тоді сформулювати так: світ, що оточує нас, тільки на перший, поверхневий, погляд виглядає плоским і чорно-білим. Якщо людина буде сприймати світ об’ємно і в усьому різноквітті, його життя кардинально зміниться. Мільйони людей, яких, за їхніми словами, інстинктивно притягувало до цієї картини, підсвідомо відчували об’ємність і різнобарвність «Чорного квадрата».
Чорний колір поглинає всі інші кольори, тому побачити в чорному квадраті різнокольоровий куб досить складно. А побачити за чорним біле, за брехнею правду, за смертю життя складніше багаторазово. Але тому, кому вдасться це зробити, відкриється велика філософська формула.
На момент створення картини кубізм досяг свого апогею, набрид усім художникам, і почали з’являтися нові художні напрями. Одним з таких напрямків став супрематизм Малевича і «Чорний супрематичний квадрат» як його яскраве втілення. Термін «супрематизм» походить від латинського suprem, що означає «домінування, перевага кольору над усіма іншими властивостями живопису». Супрематичні картини – це безпредметні живописи, акт «чистої творчості».
Одночасно були створені і експонувалися на тій же виставці «Чорний круг» і «Чорний хрест», представляючи три основних елементи супрематичної системи. Пізніше були створені ще два супрематичні квадрата – червоний і білий. Супрематизм став одним з центральних явищ російського авангарду. Його вплив відчули багато талановитих художників. Подейкують, що Пікассо охолов до кубізму після того, як побачив «Квадрат» Малевича.
Казимир Малевич розкусив суть майбутнього сучасного мистецтва: неважливо що, головне – як подати і продати. Художники експериментували з чорним кольором «суцільно» починаючи аж з XVII століття.
Перший повністю чорно-білий твір мистецтва під назвою «Велика тьма» написав Роберт Фладд в 1617 році, за ним в 1843 році пішли Берталь і його робота «Вид на La Hougue (під покровом ночі)». Через більш ніж 200 років. А далі вже поспіль – «Сутінкова історія Росії» Гюстава Доре в 1854-м, «Нічна бійка негрів в підвалі» Пола Білхолда в 1882-м, «Битва негрів в печері пізно вночі» за авторством Альфонса Алле.
І тільки в 1915 році Казимир Малевич представив публіці свій «Чорний супрематичний квадрат». І саме його картина відома всім, тоді як вище перелічені тільки історикам мистецтва. Екстравагантна витівка прославила Малевича на століття.
Згодом Малевич намалював як мінімум 4 версії свого «Чорного квадрата», що розрізняються малюнком, фактурою і кольором в надії повторити і примножити успіх картини.
Казимир Малевич був тонким стратегом і вміло підлаштовувався під мінливу ситуацію в країні. Численні «чорні квадрати», намальовані іншими художниками за часів царської Росії, так і залишилися непоміченими. У 1915 році «Квадрат» Малевича придбав абсолютно новий, актуальний своєму часу сенс: художник пропонував революційне мистецтво на благо нового народу і нової епохи.
«Квадрат» до мистецтва в його звичайному розумінні не має майже ніякого відношення. Сам факт його написання – це кінець традиційного мистецтва. Більшовик від культури, Малевич пішов назустріч новій владі, і влада йому повірила. До приходу Сталіна Малевич займав почесні посади і успішно дослужився до народного комісара ІЗО Наркомпросу.
Картина знаменувала собою явний перехід до усвідомлення ролі формалізму в образотворчому мистецтві. Формалізм – це відмова від буквального змісту задля художньої форми. Художник, малюючи картину, мислить не так поняттями «контекст» і «зміст», скільки «баланс», «перспектива», «динамічне напруження». Те, що визнав Малевич і не визнали його сучасники, є фактичним для сучасних художників і «просто квадратом» для всіх інших.
Картина була вперше представлена на футуристичної виставці «0,10» в грудні 1915 року разом з іншими 39 роботами Малевича. «Чорний квадрат» висів на самому видному місці, в так званому покуті, де в російських будинках, згідно православним традиціям, вішали ікони. Там на нього і «натрапили» критики-мистецтвознавці. Багато хто сприйняв картину як виклик православ’ю і антихристиянський жест. Найбільший художній критик того часу Олександр Бенуа писав: «Поза сумнівом, це і є та ікона, яку панове футуристи ставлять замість Мадонни».
Малевича називають мало не гуру сучасного мистецтва і звинувачують в загибелі традиційної культури. Сьогодні будь-який сміливець може назвати себе художником і заявити, що його «твори» володіють високою художньою цінністю.
Мистецтво пережило себе, і багато критиків сходяться на думці, що після «Чорного квадрата» нічого видатного вже створено не було. Більшість художників ХХ століття втратили натхнення, багато хто перебував у в’язницях, засланнях або еміграції.
«Чорний квадрат» – це тотальна порожнеча, чорна діра, смерть. Розповідають, що Малевич, написавши «Чорний квадрат», довгий час говорив всім, що не може ні їсти, ні спати. І сам не розуміє, що таке зробив. Згодом він написав 5 томів філософських роздумів на тему мистецтва і буття.
