Хочу віддати дитину до дитячого садка. Підкажіть, з чого почати? А прописка важлива?

Травень — час, коли дитячі садки формують групи та розсилають батькам запрошення про зарахування. Загалом в Україні працює близько 15 тисяч дошкільних навчальних закладів, у Києві — 820 комунальних та близько 500 приватних. Попит на місця в дитячих садках усе одно набагато перевищує пропозицію. З початку 2019 року в столичній електронній черзі зареєструвалося 19 120 осіб, тому чекати вступу потрібно роками. Як записатися до електронної черги та які документи потрібні? Що краще — приватний садок чи державний? Мати двох дітей, керівник відділу новин theБабеля Юлія Рябчун зібрала найважливіші батьківські питання і пояснює, як записатися в садочок, не витративши при цьому багато часу та нервів.

Коли починати збирати документи?

Якомога раніше. Пошуками дитячого садка варто зайнятися ще до народження дитини. Ви зможете дізнатися, які садки розташовані у вашому районі, яка у них спеціалізація (класичне виховання та розвиток чи за системою Монтессорі , методикою Домана тощо), які пропонуються гуртки та додаткові заняття. Після появи дитини батьки вже можуть зареєструватися в електронній черзі — номер свідоцтва про народження необхідно вводити при реєстрації на державному сайті Osvita.

Як потрапити в електронну чергу?

На сайті Osvita потрібно створити свій акаунт, вписати імʼя, прізвище, по батькові та номер мобільного телефону. Потім вказати дату народження та стать дитини, номер її свідоцтва про народження, довідку про пільги (якщо є), додати електронну адресу та придумати пароль. Дати згоду, поставивши галочку, на обробку персональних даних і натиснути кнопку реєстрації. Система присвоїть вашій заявці номер, а також покаже місце в електронній черзі. Після реєстрації ви зможете бачити дані своєї дитини в загальній електронній черзі та спостерігати, як вона просувається.

Подавати заявки можна максимум у пʼять дошкільних навчальних закладів. Інформація про кожен садочок, адреса і телефон, його державний номер також є на сайті. Крім того, сади публікують інформацію про наявність вільних місць у групах, назву груп і навіть імена та прізвища вихователів.

Прописка має значення?

Так. З цього року в Києві набуло чинності рішення департаменту освіти і науки Київської міської держадміністрації про те, що до садків насамперед будуть потрапляти діти зі столичною пропискою. Система автоматично просуває їх в електронній черзі вгору.

У державних садках кияни платитимуть тільки за харчування — трохи більше ніж 30 гривень на день. Дітей, які не зареєстровані в Києві, прийматимуть у державні садки за гроші — близько 2 500 гривень на місяць. За рахунок цих коштів навчальні заклади ремонтують і відкривають додаткові групи.

Виняток є лише для пільговиків: діти з багатодітних сімей, сироти, діти інвалідів, переселенці, діти з одним батьком, діти учасників АТО, «чорнобильці». Перевагою в черзі також користуються діти, батьки яких працюють у дитсадку. Крім Києва, така сама система пріоритетного зарахування в дитсадок за пропискою працює в Тернополі.

Як я отримаю запрошення?

Оповіщення приходить у вигляді смс-повідомлення та дублюється на електронну адресу. Протягом 10 днів ви можете розглядати запрошення, думати, а потім натиснути на сайті кнопку «підтвердити» або «відхилити», і тоді ваша черга в цей дитсадок автоматично перейде до наступної людини. При цьому заявки в інші садки не зміняться.

Які документи потрібні?

Якщо ви погодилися прийняти запрошення, перш за все треба прийти на прийом до завідувача дитячого садка та особисто написати заяву. Знадобиться пакет документів: паспорт (одного з батьків або опікуна), свідоцтво про народження дитини, довідка про щеплення за формою 063/у і довідка від педіатра про допуск у дитячий колектив 086/1о . Завідувач вносить ваші дані до електронної бази садка і підтверджує прийом на сайті Osvita.

Чи можна потрапити в садок у середині року?

У рідкісних випадках. Для того щоб садок повідомив про нові місця в електронній черзі необхідно, щоб хтось із дітей вибув. Тоді установа публікує інформацію про «добір» і першим з черги приходить запрошення. Але зазвичай нові групи формуються з вересня. А в кінці літа в садок запрошують на перші батьківські збори.

Що робити, якщо черга не просувається?

Варіантів небагато: або взагалі відмовитися від садка, або ж іти до приватного закладу, в якому черги немає. Але цей бонус компенсується вартістю — у Києві ціни на приватні сади можуть варіюватися від 5 до 30 тисяч гривень на місяць. Усе залежить від розташування садка, умов (у деяких дітям пропонують басейн, йогу, послуги соляної кімнати та масажиста), а також особливостей навчальної програми.

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо

Коли віддавати дитину до дитячого садочку?

Запитання: “Віддавати чи не віддавати дитину в садочок?” У багатьох сім’ях стоїть досить гостро і всі сім’ї по-різному вирішують цю життєву задачу. Одні батьки погоджуються залишатися вдома з дитиною аж до школи, інші не мають такої можливості чи бажання (немає няньки, бабусь) і після декретної відпустки батьки вирішують віддавати дитину в дитячий сад.

Як перевірити, чи готовий ваш малюк до першого в його житті випробування – відриву від дому та залученню до дитячого колективу, до інших умов?

Чи не буде перебування в садочку непосильним тягарем для нього і для вас?

Відповісти на ці питання вам допоможе невеликий тест (для батьків, що мають дітей у віці 2-3 років):

1. Моя дитина – комунікабельна?
2. Любить рухливі ігри? Ліплення? Малювання? Конструювання?
3. Може захоплюватися грою на нетривалий час?
4. Проявляє інтерес до іграшок, до дітей?
5. Спокійно ставиться до нових дорослих?
6. Чи може дитина залишатися вдома з кимось із ваших близьких, поки ви пішли у справах?
7. Дитині цікаво дізнаватися нове, він/вона часто задає питання?
8. Їсть самостійно, без маминих умовлянь і підганянь?
9. Робить спроби самостійно одягатися і роздягатися?
10. Рідко хворіє (застуджується не частіше 4 разів на рік)?
11. Однаковий режим дня вдома і в садку?
12. Лягає спати вдень?
13. Виражає зацікавленність в садочку?

Ідеально, звичайно, якщо ви дали позитивну відповідь на всі питання. Ваша дитина буде легше звикати до дитячого садка, ніж тей малюк, який дуже сильно прив’язаний до мами, до дому.

Якщо навички самообслуговування не сформовані, велика ймовірність, що він буде відчувати дискомфорт в групі. Тут уже як пощастить з садком і з вихователькою. Є такі, які легко і просто навчать вашу дитину самостійно їсти, одягатися, ходити на горщик, орієнтуючись на приклад інших дітлахів, вже вміють все це робити. Але особливо покладатися на це не варто. Ваше завдання, як батьків – встигнути до садка всьому цьому навчити або хоча б це вже почати освоювати.

В якому віці віддавати дитину? Єдиної думки немає. Багато хто віддає вже з 1,5 рочки і дітки добре налаштовані на садок, а деякі і в 3 роки йдуть з плачем і капризами. Все залежить від самої дитини, її темпераменту, стилю виховання, сімейного клімату, і звичайно ж, самого дитячого садка, від чуйності та уважності вихователів.

На наш погляд, найкращим віком, коли дитячий садок по-справжньому цікавий для дитини – це вік 3-4 років. Така дитина зацікавлений в спілкуванні з однолітками і проявляє прагнення грати разом з іншими дітьми. Йому легше перебудувати свій режим, а навички самообслуговування, як правило, вже є.

Якщо ви зацікавлені в тому, щоб дитина психологічно відчував себе комфортно і не страждав від думки, що ви його “кинули” – ви зможете прийняти правильне рішення.

Деякі сумніваються, що залишаючись вдома, дитина не отримає такого розвитку, яке дає програма занять в дитячому саду. Однак, подумайте, якщо дитині там погано, то ніякі “розвиваючі” заняття йому не допоможуть. Цілком можна займатися вдома або в дитячих гуртках, в центрах дитячого розвитку, або підібрати захоплюючі спортивні ігри відповідно до віку. В обстановці емоційного тепла, любові і захищеності діти швидко вчаться новому, краще розвиваються.

Нехай ваш малюк зі свого дитинства винесе тільки позитивні враження. Це можливо, якщо ви будете враховувати його потреби. Тоді і подальший перехід до шкільного життя буде безболісним і спокійним.

Вибираємо дитячий садок. Плюси та мінуси державних та приватних дитсадків

Настав час вибирати дитячий садок. Складний момент відповідальних батьків. Кому довірити свого малюка, з якого 3 роки здували порошинки? Давайте розбиратися на темі вибору дошкільного закладу. Чи варто переплачувати за приватні сади, чи краще зберегти бюджет сім’ї та йти до державного? Але де гарантії, що дитині там буде добре? Поговоримо про плюси та мінуси державних та приватних дошкільних закладів.

Критерії вибору дитячого садка

У мріях вибрати ідеальне місце для своєї дитини. Але перша рекомендація від “бувалих” батьків – не варто ідеалізувати. У чомусь швидше за все доведеться йти на компроміс, але ваше завдання зрозуміти для себе: у чому цей компроміс можливий, а які моменти принципові.

Для того, щоб простіше було порівняти різні дитячі садки, складемо перелік критеріїв, на які можна спиратися при виборі закладу:

1. Завідувачка. З нею ви вирішуватимете адміністративні питання протягом усього періоду навчання, а це 3-4 роки. Якщо проблеми спілкування виникають на старті, подумайте, чи готові ви вступати в діалоги з цією людиною найближчим часом. Чи не буде людина тиснути на вас через дитину? Якщо з порога вам «виставили рахунок», будьте певні, подібна «благодійність» чекає на вас знову і знову. Оцініть, чи готові ви з цим змиритися. Якщо ні – то краще пошукати інший садок, ніж постійно засмучуватися від нових поборів. І не варто думати, що така ситуація скрізь – ні, не скрізь.
2. Огляньте територію. Це можна зробити заздалегідь. Подивіться, як облаштовані майданчики для прогулянок. Чи є навіси, де можна сховатися від дощу. Якщо навісів немає, то будьте впевнені у дощову погоду діти сидітимуть у групі замість виходу на вулицю. Оцініть безпеку ігрових снарядів: пісочниця, гірка, драбини, каруселі. Спирайтеся на власні відчуття, краще за вас дитину ніхто не знає. Поставте собі питання: чи залишу я малюка на цьому майданчику без нагляду? Якщо так, то все добре. Якщо ні, чому? Випишіть свої невдоволення майданчиком, це можна обговорити із завідувачкою. Можливо, якісь недоліки легко усунути.
3. Ознайомтеся з розпорядком дня саду, він має співпадати з робочим графіком батьків. Інакше доведеться наймати няню забирати малюка із саду. Часто дитсадки працюють до 17, а батьки до 18. Але є заклади, які наглядають за дітками до 18.30, а то й до 19. Так само і вранці, зверніть увагу, у котрій годині починається прийом дітей до груп.
4. Відгуки. Куди ж без них? Почитайте, часто корисно. Головне читайте з невеликою часткою скептицизму, оцінюйте їх критично. Якщо видно, що негатив вилитий через особистий конфлікт окремо взятих батьків та адміністрації – це одне. Якщо з відгуку в відгук повторюється якась скарга, будьте впевнені в цьому є частка істини. І зверніть при знайомстві з садком цього моменту особливу увагу. Краще одразу виписати такі пункти, щоб нічого не забути.

1. Знайомство з вихователем. Якщо вам не приємно спілкуватися з цією людиною, вашому малюку буде ще складніше. Дипломи, досвід, сертифікати – все це добре, але поруч із дитиною буде перш за все людина. І в дитячому садку важлива не кваліфікація, а увага до деталей, чутливість до потреб дітей, чуйність, бажання допомагати. Якщо ви чуєте, що «професіонал своєї справи» кричить не своїм голосом на дітей – тікайте. Такий вихователь нічого не дасть, крім психологічних травм, сліз, важкої адаптації, страхів, тривожних розладів тощо.
2. Адаптація. Приділіть цьому моменту особливу увагу. Психологи радять приходити з малюком на прогулянку, щоб він познайомився з іншими дітьми. Почекати поки стане цікаво піти в групу, але пояснити, що мама туди зайти не може, якщо хочеш можеш піти сам. І краще на старті уточнити, чи такий сценарій адаптації дитини можливий у цьому закладі. Адміністрація може запропонує свій варіант, але тоді обговорюйте його з дитячим психологом, він має бути у штаті. Від успіху періоду адаптації залежить те, як дитина відвідуватиме дитячий садок щодня. Якщо ваше чадо, щоранку обливається сльозами, щасливим це не зробить нікого.
3. Приміщення саду та ставлення колективу до гігієни. Тут багато нюансів, і більшість із них стануть відомі у процесі, але слідкуйте за основними:

• Чим миють підлоги в ігровій кімнаті та спальні?
• Як організовано туалет?
• Як слідкують за мікрокліматом приміщень: температура, вологість повітря?
• Що роблять повністю одягнені діти перед прогулянкою в холодну пору року (очікують у роздягальні, коридорі, виходять з вихователем на вулицю, доки няня одягає решту)? Це важливо, бо одягнені та впарені діти, вийшовши на вулицю мерзнуть, як наслідок – часто хворіють.
• Як годують, чи змушують доїдати, догодовують, чи дитина їсть сама за відчуттями?
• Як часто миють іграшки загального користування?
• Як проходять заняття у групах, чи є додаткові гуртки, хто їх оплачує?
• Де діти їдять, грають, сплять? Чи зручні ліжка? Чи підходящі за віком столи для занять?

1. Традиції дитячого садка. Віднесемо до цього пункту будь-яку благодійність: фонди, подарунки, презенти. Краще дізнатися про це відразу та подумати, чи підходить такий варіант вам. “Ламати систему” звичайно можна, але вимагає багато душевних сил і не найприємніших переживань. Тому зіставте готові/не готові. Поспілкуйтеся з батьками старших дітей, вони багато розкажуть на цю тему.

Ми охопили основні моменти, які важливі саме для прийняття рішення, незалежно від того, якою формою власності є дитячий садок: приватний чи державний.

Що рекомендує МОН?

У МОН вимоги конкретніші та їх теж не варто оминати. Ось пункти, на які варто звернути увагу на думку Міністерства Освіти та Науки:

1. Ліцензія. Вона має бути чинною.
2. Територія біля дитячого садка: безпечна (немає сухих дерев, ям, металевих штирів), дитина не може залишити її самостійно, немає доступу стороннім особам, пісочниця накрита від сторонніх забруднень, покриття ігрових майданчиків травмобезпечне.
3. Безпека приміщення: чи захищені розетки, кути, дроти, справність меблів та іграшок, безпека вікон (замки, сітки, доступність для дітей).
4. Чистота та гігієна. Туалети роздільні для дітей та дорослих, чистота у всіх приміщеннях, недоступне для дітей зберігання побутової хімії, наявність засобів особистої гігієни (рушники, папір, мило).
5. Кухня та їдальня: чистота поверхонь, посуду, повноцінне меню, немає доступу на кухню для дітей.
6. Освітня програма: наявність виробів/рисунків вихованців, прогулянки при температурі до -15°С та пориви вітру до 21 м/с, вільна гра, наявність спортивних, творчих активностей.

Тут немає психологічних аспектів, суто гігієнічні правила.

Державний дитячий садок – плюси та мінуси

Основна перевага державних дитсадків – широка мережа, є можливість обрати установу поряд з будинком. Якщо вибирати дитсадок лише за місцем розташування, то велика ймовірність, що очікування від навчального закладу будуть невиправдані. Але на цьому переваги державних садів не закінчуються.

Плюси державного дитячого садка:

• доступна оплата для будь-якого сімейного бюджету, можливість пільг для малозабезпечених сімей;
• держконтроль за основними параметрами роботи установи: харчування, розпорядок дня, виконання санітарно-гігієнічних норм, епідеміологічна обстановка;
• навчальна програма, перевірена роками, відпрацьована на багатьох поколіннях;
• широке коло спілкування з дітьми з різних соціальних кіл, швидша соціалізація та розвиток самостійності у малюка;
• є дитячі садки, де матеріально-технічна база не поступається приватним садкам, а подекуди і перевершує їх.

Мінус державного дитячого садка:

• меню, якість товарів – не обговорюється з батьками, індивідуального підходу, у плані харчування, тут чекати не доводиться;
• групи переповнені, записуватися в чергу потрібно мало не з народження, щоб гарантовано потрапити до дитсадка. У зв’язку з великою кількість дітей страждає можливість у вихователя приділити час кожній дитині;
• часті хвороби у зв’язку з перевищенням норми кількості дітей у групі, відсутність кліматичної техніки у приміщеннях, не завжди відповідність температурних режимів у спальнях та ігрових кімнатах. Часто при нормі для спальні 18⁰С, там може бути 25-30⁰С в опалювальний сезон, як наслідок невідповідність вимогам до вологості повітря;
• додаткові витрати на ремонт приміщень. Як не сумно, матеріально-технічна база державних садків лягатиме на плечі батьків і у фінансовому плані, і у трудовитратному;
• відсутність розвиваючих гуртків у саду. А це необхідність витрачати гроші та час на те, щоб після навчального дня вести дитину на додаткові заняття.

Іноді підрахувавши всі витрати на державний дитячий садок, зваживши ставлення вихователів та розвиток здібностей дитини, батьки мимоволі замислюються: «Чи не перейти в приватний дитячий садок?».

Приватний дитячий садок – плюси та мінуси

Заплатив – живи спокійно, чадо у безпеці. Саме з таким настроєм мами та тата ведуть своїх малюків у приватні дитсадки. Але чи це завжди так? Як і у державних садків тут є свої плюси та мінуси.

Плюси приватного дитячого садка:

• дітей у групі від 6 до 15 осіб, а вихователів 2. Це дозволяє приділити увагу кожній дитині;
• сучасні системи безпеки, наприклад, відеоспостереження з віддаленим доступом для батьків. Кліматична техніка, що автоматично підтримує необхідні параметри повітря у приміщеннях, знижуючи рівень захворювань;
• повний штат співробітників: логопед, психолог, хореограф, художник, фахівець із підготовки до школи, педіатр. А це різноманітні та цікаві для діток заняття;
• сучасні меблі, гарний ремонт, комфортні приміщення, ортопедичні матраци;
• передові методики навчання: Монтесоррі, Вальфдорська методака, «Щасливе дитинство» тощо. Це допомагає всебічно розвивати малюка та розкривати таланти з дитинства;
• можливість віддати дитину в ясла до 3-х років. Є дитячі садки, які приймають дітей від 1 року;
• харчування може бути підлаштоване для індивідуальних потреб дитини. Це особливо важливо при непереносимості окремих продуктів, алергіях, розладах шлунково-кишкового тракту. До того ж меню комплексніше, що обумовлено більшими сумами, виділеними на їжу дітей.

Мінус приватного дитячого садка:

• вартість перебування в дитсадку висока та недоступна для кожної сім’ї. Тому необхідно зважити, чи буде зручно платити певну суму щомісяця;
• не завжди такі установи працюють із повним пакетом документів, тому необхідно при першому знайомстві докладно дізнатися про деталі. Якщо щось трапиться у саду притягти до відповідальності установу без відповідних документів буде складно, бо батьки спочатку не переконалися у профпридатності саду;
• віддаленість від будинку, мережа приватних садів ще не настільки широка, щоб бути у кожному дворі;
• дитина буде обмежена у спілкуванні з невеликою кількістю дітей, які відвідують групу. Однак не всі батьки вважають це мінусом.

Перш, ніж прийняти остаточне рішення, зважте всі за та проти. Завітайте до кількох закладів, подивіться на емоційний стан вихованців. Дорослі можуть посміхатися і підлещуватися, діти не кривитимуть душею. Пройдіться за всіма критеріями, врахуйте плюси та мінуси, щоб вибрати для свого малюка найкраще місце дошкільної освіти.

Сад, в який дитина ходитиме із задоволенням

Заглибившись у муки вибору не забувайте про уподобання та схильності вашої дитини. Не варто віддавати дошкільника до саду зі спортивним ухилом, якщо все, що він любить – малювання. Також об’єктивно оцініть потреби у харчуванні. Малюк буде перебувати в дитсадку цілий день, і якщо 90% їжі, яку пропонує установа він не їсть, то це ризики для здоров’я. Важливою є і психологічна сумісність з вихователем. Має бути повна довіра у зв’язці вихователь-дитина-батьки. Бачите сльози, істерики, чуєте скарги – не ігноруйте почуття маленької людини. Прислухайтеся, спробуйте вирішити питання з педагогом, зверніться за допомогою до психолога, адміністрації. Не вирішується – міняйте заклад. Зрештою, немає нічого важливішого за щастя і здоров’я вашої дитини!

Запис до дитячого садка