Якщо робити епідуральну аналгезію неможливо через протипокази, обов'язково обирається інший метод знеболення. Додаткова причина відмовитись від епідуральної анестезії – це небажання породіллі. Пацієнта може зробити вибір на користь іншого, дозволеного у її випадку, способу знеболення.
Так, введення 5 мг морфіну у вену здатне забезпечити адекватне знеболення при післяопераційному болю на 4-6 годин, а введення всього 1 мг морфіну в епідуральний простір забезпечує стійке зникнення болю на 18-24 годин.
Епідуральна анестезія протипоказана при коагулопатії (знижена кількість тромбоцитів, порушення згортання крові), при наявності гнійничкових утворень в місці постановки катетера, а також при сепсисі (зараження крові). У всіх інших випадках епідуральна анестезія не протипоказана.
Простір поза твердою оболонкою, також відомий як оболонка спинного мозку, є епідуральним простором і охоплює всю довжину спинного мозку. Коли нерви з епідурального простору подразнені або стиснуті, біль може іррадіювати в спину, шию та ноги. Розміщення ін'єкції залежить від того, який нерв уражений.
Воно може бути пов'язане з анатомією пацієнта та/або технікою виконання анестезії, коли пошкодили тверду мозкову оболонку. Через отвір пошкодження може підтікати ліквор, що буде впливати на внутрішньочерепний тиск і викликати постпункційний больовий синдром", – пояснює гінеколог.
При цьому відновлення після пошкодження займає кілька тижнів. Інші можливі ускладнення включають зниження артеріального тиску, субфебрильну температуру тіла, свербіж шкіри, тяжкість і відчуття поколювання в ногах, головний біль, а також утруднення випорожнення сечового міхура під час епідуральної анестезії.
Чи варто відмовлятися від епідуральної анестезії – у яких випадках відмова від знеболення є раціональним рішенням. Чи має епідуральна анестезія недоліки та які вони.
