«Бустер бустера»: що потрібно знати про повторну ревакцинацію

МОЗ України схвалило рекомендації Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, розроблені у червні. Тепер і у нас можна отримати другу бустерну дозу проти COVID-19, що її рекомендували в Європі й давно застосовують в Ізраїлі, США, Великій Британії, Японії. Щоправда, не всім, не скрізь і не зараз.

Що колотимуть і коли?

Друга бустерна доза вводиться не менш як через чотири місяці після першої. Для цього рекомендовано мРНК-вакцину, і наразі в Україні це Comirnaty/Pfizer. У соцмережах точаться дискусії про те, що на початку року ті, хто щепився «Короноваком», могли за бажанням і перший бустер зробити цією ж вакциною. І чому тоді вибору немає нині, враховуючи, як багато людей похилого віку вакцинувалися ним, оскільки «Короновак» легше переноситься?

У рекомендаціях НТГЕІ у відповідь зазначено: дані про застосування бустерних доз є тільки для мРНК-вакцин. Отримано їх у результаті досліджень, що оцінюють ефективність четвертої дози через чотири місяці після третьої.

– Дослідження демонструють, що особи, які отримали другу ревакцинацію через 4 місяці після першої, мали в десятки разів перевищуючі рівні нейтралізуючих антитіл проти SARS-CoV-2 дикого типу, варіантів «Дельта» та «Омікрон» порівняно з тими, хто отримав тільки одну бустерну дозу, – наголошується у заяві НТГЕІ.

Те, що бустер робиться “Пфайзером”, підтвердили і в кількох пунктах вакцинації. Щоправда, йдеться про першу ревакцинальну дозу.

– У новинах бачили, але нам поки що жодних розпоряджень про другий бустер не надходило, – розповіли «КП в Україні» в одному з вакцинальних пунктів на Дніпропетровщині. – Це не в один день відбувається, та й тут хоч б на перший прийшли – затишшя вже котрий тиждень.

У соцмережах найсвідоміші діляться історіями, як безуспішно намагалися записатися на четверте щеплення. За словами Тетяни з Києва, сімейний лікар відповіла, що поки що це технічно неможливо – база даних не розрахована на другий бустер, він у ній просто не відображається. Тому всім, кому він призначений, доведеться почекати, доки оновиться функціонал електронної системи.

Кому показано «бустер бустера»?

Згідно з рекомендаціями МОЗ, поки що у цьому переліку шість категорій:

1. Ті, кому понад 60 років.
2. Ті, хто живе в будинках для людей похилого віку, геріатричних пансіонатах, у будь-яких установах, де здійснюється догляд за літніми людьми.
3. Люди з інвалідністю.
4. Пацієнти з імуносупресією.
5. Люди віком від 18 до 59 років з медичними станами, що підвищують ризик важкого перебігу коронавірусу (перелік станів – нижче).
6. Пацієнти віком від 18 до 59 років з численними хронічними захворюваннями, що підвищують ризик важкого перебігу хвороби.

Хто може одержати четверту дозу не чекаючи 60 років?

У рішенні Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, де перераховано ці категорії, зазначено: перелік не вичерпний, лікарі можуть його розширювати.

З якими діагнозами точно рекомендовано другий бустер:

• онкопатологія: зокрема, діагностована в останні 5 років онкологія, проведення хіміотерапії та променевої терапії, імунотерапія, прогресування хвороби незалежно від лікування;
• хронічні запальні стани, що вимагають лікування протиревматичними препаратами або імуносупресивної терапії: у тому числі лікування червоного вовчаку, ревматоїдного артриту, хвороби Крона, виразкового коліту;
• хронічні хвороби легень: у тому числі хронічна обструктивна хвороба легень, муковісцидоз, інтерстиціальна хвороба легень, тяжкий ступінь бронхіальної астми;
• хронічні захворювання печінки: у тому числі цироз, аутоімунний гепатит, неалкогольна жирова хвороба печінки, алкогольна хвороба печінки;
• тяжкі захворювання нирок: 4-я чи 5-а стадії;
• хронічні неврологічні хвороби: зокрема інсульт, деменція, хвороба Паркінсона, розсіяний склероз, церебральний параліч, міопатії, епілепсія;
• цукровий діабет, що потребує лікування;
• хронічні захворювання серця: зокрема ішемічна хвороба, застійна серцева недостатність, кардіоміопатія, погано контрольована гіпертензія, легенева гіпертензія, захворювання клапанів серця, тяжкі вроджені вади серця;
• люди зі складними проблемами у здоров’ї або численними супутніми хворобами, що підвищують ризик тяжкого перебігу ковіда: наприклад, синдром Дауна або комплекс мультисистемних розладів;
• третій рівень ожиріння з індексом маси тіла більше 40кг/м2;
• виражена мала маса тіла з індексом менше 16,5 кг/м2.

Кому поки що не рекомендовано?

Якщо коротко, то без проблем зі здоров’ям вагітним, медикам та решті, кому ще не виповнилося 60. Обґрунтовують це експерти тим, що дані про користь бустера для молодих і здорових дуже обмежені, а ті, що є, демонстрували її мінімальність.

Тому поки що другу ревакцинальну дозу не отримають: люди до 60 років, які не мають жодних факторів ризику для тяжкого перебігу ковіда; вагітні без супутніх захворювань; люди з професійної групи ризику, зокрема медики, які не мають супутніх хвороб, що підвищують ризики.

Щодо «недопуску» здорових медиків у багатьох є питання, оскільки вони здебільшого вакцинувалися давно і після першого бустера минуло вже 4 та більше місяців. А перед загрозою осінньої хвилі хтось, а медпрацівники насамперед мають бути захищені, інакше хто нас лікуватиме? Але, можливо, дозвільний список другого бустера до осені розшириться.

Чи ефективні «старі» вакцини?

Цієї осені світ чекає на новий бустер, який розробляють фармкомпанії і який повинен захищати від нових штамів «Омікрона» ВА.4/5. Тих, які вже підняли коронавірусну хвилю в США, Європі, Індії.

Подваріант ВА.5, який ухиляється від імунного захисту і після хвороби, і після вакцинації, вчені вже назвали еволюцією цього вірусу. І, здається, який сенс тепер у вакцинації, якщо щеплення не є надійним захистом від зараження?

Про сенс свідчать цифри: за даними Центру контролю та профілактики захворювань США, ймовірність інфікування цим варіантом серед невакцинованих приблизно у п’ять разів вища, ніж у щеплених. У них у 7,5 разу вищий ризик госпіталізацій та у 15 разів – ймовірність летального результату.

І вакцинацію наразі слід розглядати не як гарантію не захворіти, а як захист від смерті, госпіталізації чи підключення до апарату штучної вентиляції легень. Тим більше що ВА.5 вражає легені сильніше, ніж ранні версії «Омікрону», а це означає підвищення ризику перебігу хвороби для найуразливіших груп. Особливо для людей похилого віку: у Європі кількість нових пацієнтів старше 65 років щотижня зростає в середньому на 30%.

Що стосується надії на осінній бустер від нових різновидів «Омікрона», то вчені не надто покладаються на його ефективність. Як працюватимуть препарати, що виробляють імунітет до кількох різновидів коронавірусу, покаже час.

На думку американського епідеміолога, директора Центру досліджень та політики в галузі інфекційних захворювань Майкла Остерхолма, велика ймовірність, що за кілька місяців на зміну ВА.5 прийде щось інше. І переслідуючи вірус і створюючи нові вакцини, людство завжди буде на день спізнюватися. Тому найкраще, що може зробити кожен, – отримати ту вакцину, яка доступна прямо зараз.

Де щепитися?

За інформацією МОЗ, отримати другий бустер можна у будь-якому пункті чи центрі вакцинації, перелік яких можна переглянути тут.

Але краще все ж таки заздалегідь уточнити у сімейного лікаря, чи все вже налагоджено, або зателефонувати за загальним для України телефоном 16-77 чи безпосередньо до пункту вакцинації. Несподіванки можуть бути різні: не відображається вакцина, не працює сам центр, не завезли препарат. Судячи з відгуків у соцмережах, і перший бустер змогли зробити не всі, хто хотів, причому йдеться не лише, наприклад, про Чернігівську область, куди зайшла війна, а й про тихий у цьому сенсі Луцьк.

Тим часом

«Все одно всі помремо», або Чому люди похилого віку не йдуть і за першим бустером

Сімейні лікарі констатують: вакцинальне пожвавлення, яке сталося наприкінці минулого року після смертоносного сплеску «Дельти», змінилося на повний штиль. І черг нема, і вакцина є, але люди не йдуть.

– Із вакцинацією літніх пацієнтів просто біда, – каже сімейний лікар Ірина Лебідь. – За ці кілька місяців на тлі стресу загострилася вся «хроніка» – навіть та, про яку не пам’ятали. Але коли починаєш говорити, що добре б до осені прищепитися, або зробити бустер, або хоча б доробити почате, а багато хто як зробив перед війною одне щеплення, так і забув, – відмахуються. Зрозуміло, що когось підштовхували діти, котрі тепер поїхали. Хтось став жити за принципом «все одно все помремо», хтось вирішив, що це була «змова», тому що тепер ніхто не хворіє. І переконувати, як рік тому, наразі нема кому, хіба що сімейним лікарям – і то якщо вистачає часу та енергії.

Медики просять усіх, хто входить до групи ризику, за першої ж нагоди і «наздогнати» пропущений бустер, і доробити або розпочати первинну вакцинацію. Заразитися буде легко: і імунітет не захищає від нових штамів, і захисту ніхто не дотримується, і восени навіть без «Омікрона» зростають темпи поширення вірусних інфекцій. А з урахуванням війни це ще й додаткове навантаження на лікарів, які й так працюють на межі своїх можливостей.

Чи можна їздити із бустером

Бустер на 90% захищає від госпіталізації при Covid-19, йдеться у дослідженні вчених. Але що робити, якщо захворів на ковід перед бустером?

Чи варто тоді його робити, а якщо варто, то коли? Які реакції можуть бути на бустерну дозу?

Приєднуйтесь до нашої групи “Оперативно” у Телеграм та Вайбер , щ об першими знати важливі та актуальні новини!

Навіщо взагалі бустер?

Бустер – це доза вакцини, яку роблять з метою посилення імунної відповіді, яка згасає з плином часу.

За допомогою бустера забезпечується набагато довша пам’ять організму і ефективніший захист від ковіду, говорить імунолог, кандидат наук Федір Лапій.

Він очолює національну технічну групу експертів з питань імунопрофілактики, яка дає рекомендації щодо вакцинації в Україні.

Згідно з рекомендаціями НТГЕІ та рішенням МОЗ, бустерну дозу в Україні дозволили робити через шість місяців після другої дози. Її вже отримали понад пів мільйона людей.

Дослідження, які провели в американському центрі з контролю та профілактики захворювань, показали, що бустерна доза вакцин Pfizer та Moderna збільшує до 90% захист від ковіду. А саме від госпіталізацій. Тобто навіть вакциновані тричі люди можуть захворіти на Covid-19, але у легкій формі.

Також ефективним науковці називають бустер CoronaVac.

“В чому ефект бустера? Дуже швидко, орієнтовно за тиждень, продукція антитіл відновлюється. Ефект бустера дуже високий, йдеться про близько 90% захисту запобігання госпіталізації”, – зазначає пан Лапій.

Коли робити бустер?

Якщо деякі країни дозволили бустер через п’ять, чотири і навіть три місяці після другого щеплення, у МОЗ оптимальним терміном назвали період 6-9 місяців.

Якщо людина прийде за “бустером” і через 10 місяців, то все одно отримає його, запевняють у МОЗ.

Якщо перехворів, бустер треба?

Зараз в Україні триває чергова хвиля Covid-19. У більшості регіонів переважає варіант Омікрон і щодня виявляють по 40 тисяч нових хворих.

Якщо люди тільки перехворіли на ковід, що тоді робити з бустером, чи варто його відкладати?

Лікарі радять робити бустер навіть тоді, якщо ви захворіли. Але дотриматися інтервалу у 28 днів після хвороби.

“Робити бустер, якщо ще не встигли і захворіли, можна і треба через 28 днів після початку симптомів або позитивного тесту. Сенсу відтерміновувати немає, бо ще треба час на вироблення антитіл”, – каже Дарина Дмитрієвська, сімейна лікарка, співзасновниця ГО “Медичні лідери”.

Як показує досвід, часто після хвороби антитіл вистачає ненадовго, зазначає лікарка, а отримувати їх через хворобу дуже небезпечно. Водночас вакцинація стимулює їхнє додаткове утворення.

“Чи потрібна бустерна доза для тих, хто перехворів? На сьогодні США, Британія кажуть, що так, потрібно. І в Україні ми теж говоримо, що потрібно”, – говорить імунолог Федір Лапій.

Але якщо людина дуже важко хворіла на ковід, то вона має порадитись з лікарем і, можливо, зробити щеплення не через місяць після хвороби, а через два, говорить головний санітарний лікар Ігор Кузін.

Другого бустеру в Україні поки що не планують. Хоча у деяких країнах, наприклад, в Туреччині та в Ізраїлі, певним групам пропонують вже четверту дозу вакцини від ковіду.

“Якщо у день, коли вам ввели бустер, чи через кілька днів у вас виявили ковід, бустер не треба повторювати”, – каже Федір Лапій.

Краще вакцинуватися і отримати антитіла, ніж перехворіти, наголошує медична експертка ЮНІСЕФ в Україні Катерина Булавінова.

“Деякі дуже жорстокі люди кажуть, давайте ми краще перехворіємо на COVID-19, ніж вакцинуємося від нього. Я відповідаю по-одеськи: давайте без давайте. Тому що хворіти на COVID-19 – неприємно і небезпечно…У кого COVID тяжкий – можуть померти від хвороби або її наслідків”, – зазначає пані Булавінова.

Реакції на бустер

Бустерна доза вакцини безпечна та посилює захист від COVID-19, заявляють у МОЗ. Після отримання бустерної дози вакцини проти Covid-19 не реєструється збільшення побічних ефектів, а захист від ризику важкого перебігу та смерті внаслідок коронавірусної хвороби лише покращується, говорить головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.

Водночас Катерина Булавінова з ЮНІСЕФ зазначає, що реакція на бустерну дозу зазвичай навіть менш виражена, ніж після перших двох доз.

З нею згоден і керівник національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики Федір Лапій: “Дослідження показують, що якщо вас ковбасило після першої й другої дози, то після бустера як правило не ковбасить або ковбасить набагато менше”.

Чим робити бустер?

Зараз вакцинацію бустерною дозою можна проводити будь-якою зареєстрованою в Україні вакциною. Хоча раніше говорили, що перевагу будуть віддавати мРНК вакцинам.

Вибір бустерної вакцини має залежати від того, яка вакцина використовувалася для перших двох доз, а також, яка вакцина є в наявності.

Як розповіла Катерина Булавінова з ЮНІСЕФ Україна, можливі такі схеми:

Наприклад, після двох щеплень вакциною CoronaVac ви можете зробити бустер або вакциною CoronaVac або мРНК-вакцинами — Pfizer/Moderna.

Після Pfizer або Moderna бустер робиться мРНК-вакцинами або AstraZeneca. Після AstraZeneca ви будете робити або AstraZeneca або Pfizer/Moderna.

Перегляньте цікаві новини:

Більше рубрик та новин тут