8 причин, чому відмінник у школі — не відмінник в житті

Будь-якого батька радують досягнення дитини. Приємно, коли син або дочка чудово справляється із завданнями в школі і регулярно отримує схвалення вчителів. Деякі батьки до цього звикають. А іншим здається, що бути відмінником — прямий обов’язок дитини. Вони продовжують тиснути, навіть коли він втрачає інтерес до якогось предмета.

Але чи так добре отримувати одні п’ятірки і старанно зубрити уроки?

Ми в Social.org.ua склали список пояснень, чому бути відмінником у школі не одно бути успішним у житті. І знайшли причини, за якими вимога від дитини одних п’ятірок може призвести до досить обтяжливих наслідків.

1. Зіпсує здоров’я

Якщо дитина встигає добре вчитися, займатися спортом і спілкуватися з однолітками, значить, все відмінно. Але в реальному світі багато дітей відчувають великі навантаження. Досить рідко робота дитини обмежується однією школою. Часто батьки додають до цього уроки музики, англійської та інші додаткові гуртки. Плюс обов’язки по дому.

У спробі виростити з спадкоємця генія батьки не враховують можливостей його організму. Часто байдуже ставляться до фізичних навантажень, якщо тільки дитина сам не виявляє до них інтересу. Мабуть, тому все більше дітей у світі страждає зайвою вагою, а вільний час проводить за комп’ютером, щоб відключитися від реальності. Однак фізичне і психічне здоров’я дитини важливі так само, як і інтелект: їх необхідно розвивати і захищати, щоб виростити повноцінну особистість.

2. Не навчиться правильно розставляти пріоритети

Що важливіше: отримати п’ятірки з усіх предметів у чверті або розбавити оцінки четвірками, але підготуватися до важливої конференції, яка допоможе вступити у вуз? Відповідь, здавалося б, очевидний. Але тільки не для тих, хто звик вчитися на відмінно. У старшій школі таким дітям, як і раніше важливіше отримувати схвалення вчителів і батьків, ніж вибирати те, що допоможе їм відбутися у дорослому житті.

Гарні оцінки — це добре. Але важливіше навчити дитину не механічно зубрити матеріал, а орієнтуватися в реальному житті і визначати, що насправді буде для нього корисно.

3. Не навчиться самостійно мотивувати себе

Може здатися, що відмінники — це найбільш мотивовані діти. Але це не завжди так. У багатьох з ранніх років, із-за тиску батьків, закріпився навик добре вчитися і вчасно виконувати домашню роботу. У старшій школі такі діти продовжують старанно вчитися, але уникають інших занять, де потрібно самостійно себе контролювати. Інших мотивує страх перед покаранням або розчаруванням батьків, і саме це змушує їх старанно вчитися.

Дорослій людині доводиться самостійно себе хвалити, заохочувати і змушувати. У тих, хто в дитинстві не звик робити що-небудь без зовнішнього тиску, є ризик досить швидко перетворитися з відмінника в невдахи.

4. Не розвине соціальні навички

У підліткових фільмах відмінників уникають і дражнять, а вони не можуть постояти за себе. І цей стереотип, на жаль, не завжди далекий від істини. Знання не замінять спілкування. Можна скільки завгодно говорити собі, що ваш дитина особлива і не рівня невихованим однокласникам. Або думати, що він піде у вуз — і все зміниться. Але соціальні навички не з’являються з нізвідки. Їх, як і інші, треба розвивати. Інакше зрештою розумна дитина буде заздрити граціозному однокласнику-трієчник, який легко спілкується з дівчатами і подобається вчителям так, що вони завищують йому оцінки.

До дорослого віку людині важливо навчитися заводити зв’язки і легко спілкуватися з іншими. Не варто ізолювати дитину від однолітків заради хороших оцінок.

5. Звикне оцінювати себе та інших за зовнішнім досягнень

Діти недолюблюють відмінників ще й тому, що вони вважають себе кращими за інших. Але дорікати в цьому дитину складно: з ранніх років він звикає думати, що хороші оцінки роблять хорошим і його, а погані — навпаки.

Така логіка не тільки завадить завести друзів, але і може зіпсувати доросле життя. Адже якщо оцінювати себе лише за досягненнями, будь-яка невдача буде перетворювати із переможця в лузера. Важливо виховати в дитині безумовну цінність себе та інших, щоб він розумів, що оцінки, так і інші зовнішні досягнення теж, не визначають ні його особистість, ні особистість оточуючих.

6. Буде уникати невдач

Всім рано чи пізно доводиться зіткнутися з провалом. І краще, якщо це станеться рано. Тоді дитина навчиться справлятися з неприємними емоціями і рухатися далі. Якщо ж він звикне до думки, що все повинно даватися легко, у дорослому житті, швидше за все, невдач він буде уникати і боятися.

Для людей, які звикли оцінювати свої здатності як уроджені, провал — це сигнал про те, що вони не так вже розумні і талановиті. Ті, хто розуміє, що здібності розвиваються, відносяться до невдач як до уроків і неминучим помилок на шляху до вдосконалення. Простіше кажучи, дитині корисніше отримати трійку, виправити її і винести з цього урок, ніж відчайдушно зубрити і тремтіти від жаху, що він її отримає.

7. Не навчиться мислити креативно

Високі оцінки — багато в чому результат хорошої пам’яті і посидючості. Але доросле життя не дає готових рішень і не виставляє бали за результати тесту. Дитині доведеться зіткнутися зі складними етичними питаннями, регулярно робити вибір в ситуаціях, де немає однозначно правильного рішення, самостійно аналізувати дані і робити висновки на їх основі.

Фантазія, мислення і логіка набагато корисніше в житті, ніж уміння визубрити за вечір два параграфа. Варто зосередитися на розвитку у дитини цих навичок, а не на отриманні ідеальних оцінок.

8. Не навчиться відстоювати свою точку зору

Якщо син або донька старанно зубрить, відповідально виконує завдання і покірно слідує всім вашим вказівкам, не варто радіти поступливості і послуху.

Діти готові днями грати в футбол, запоєм читати книги з історії або фантастику. І це нормально — відстоювати свої інтереси і намагатися уникати того, чого робити не хочеться. Якщо дитину не цікавить нічого, крім хороших оцінок, він намагається виконувати всі вимоги дорослих і боїться заперечувати — справа погано. Покірність і слабкий характер — не найкращі риси для дорослого життя. Краще надати дитині хоча б мінімальну свободу і відповідальність у прийнятті рішень, у тому числі і в навчанні. Це розвине самостійність і полегшить подальше життя.

Вчитися на відмінно, звичайно, непогано. Але немає нічого страшного в тому, щоб мати середні оцінки. Зрештою, успіх у житті визначає не шкільний атестат. А оцінки в школі вплинули на ваше подальше життя?

Чи варто бути відмінником у школі?

У школі навчаються безліч дітей та підлітків, які мають свої досягнення, перемоги та невдачі в «освітньому житті». Комусь подобається ходити в школу, а хтось йде туди через те, що змусили батьки. Кожен з нас індивідуальний, тому всі обирають ту сторону, яка їм ближча до душі. На жаль, велика кількість представників сучасного молодого покоління надає перевагу другому варіанту, тобто ходять навчатися через силу…

На щастя, є учні, які мають гарні або відмінні знання. Це є великим досягненням, адже, щоб здобути їх, варто дуже плідно працювати, вчити, читати, дивитися, спостерігати. Частіше за все відмінників називають «ботаніками», але я гадаю, що це досить образливо і неприємно. Адже в школі ми зовсім різні, аніж вдома чи десь на вулиці з друзями. Відмінники ставлять перед собою цілі та намагаються їх досягти, працюючи непосильно.

Є діти, які вчаться добре. Вони не хочуть бути останніми і показують досить гарний результат, прагнуть дізнаватися більше інформації і ще краще вчитися.

Також, є школярі, які просто не мають бажання здобувати будь-які знання. Ми їх називаємо двієчниками. Скоріш за все вони більш спритні у спорті або мають творчі переваги.

Кожен з нас влаштований по-різному, і ми не знаємо чи буде залежати наша подальша доля від того, як добре ми вчилися у школі. Багато людей кажуть : « Учні, які були двієчниками і нічого не вчили, досягають в майбутньому в рази більше, ніж відмінники». Запитання досить складне, аби так одразу дати на нього відповідь. Воно змушує нас замислитися і подивитися на нього з різних боків.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що кожен з нас повинен обирати сам, наскільки старанно навчатися у школі. Ті знання, які нам дають у школі- це база, яка є основою нашого подальшого вибору. Ми повинні мати бажання вчитися; дізнаватися нову інформацію, цікаві факти; здобувати знання. Кожен учень має наснагу на нові звершення, і можливо він їх зробить, будучи у школі!

Катерина ШЕВЧЕНКО,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”