Бухгалтерський облік рибництва

Дата 2010-03-29 Тип документу Консультація
Роз’яснення Назва Бухгалтерський облік рибницьких господарств Опублiковано Вісник податкової служби України
№ 12 вiд 2010-03-29 стор.44

Бухгалтерський облік рибницьких господарств

Рибництво є підгалуззю рибного господарства з розведення та вирощування риби та інших водних живих ресурсів у спеціально створених штучних умовах або визначених для цього рибогосподарських водних об’єктах (частина перша Програми № 1516-ІV).

Рибництво виступає специфічною галуззю тваринництва, тому бухгалтерський облік рибницьких господарств ведеться у порядку, передбаченому для тваринництва, проте з урахуванням певних специфічних особливостей, які розглянемо детальніше.

Технологічні особливості вирощування риби

Рибу вирощують зазвичай у водоймищах (ставках тощо). Цикл вирощування становить від одного року до двох чи трьох. Отриману готову продукцію – товарну рибу виловлюють та продають або переробляють на самому підприємстві.

Вирощування риби починається з відкладення ікри, з якої розвиваються личинки, потім мальки, далі так звані цьоголітки, одно-, дво-, три-річки. Для кожної із зазначених фаз розвитку риби існують певні особливості утримання й вирощування. Тому здебільшого рибу певного періоду розвитку утримують в окремому водоймищі. При досягненні наступної фази розвитку рибу виловлюють з одного водоймища і запускають до іншого.

Всі підприємства з риборозведення можна поділити на дві умовні групи – повносистемні та неповносистемні.

На перших риба проходить усі фази розвитку. Тобто повносистемні підприємства складаються із системи водоймищ (ставків) – нерестові, вирощувальні, зимувальні, нагульні тощо.

На других рибу вирощують тільки на окремих фазах. Наприклад, риборозплідницькі неповносистемні господарства вирощують так званий рибопосадковий матеріал (мальків, цьоголіток), який продають товарним неповносистемним господарствам. А вже останні з придбаного рибопосадкового матеріалу вирощують товарну рибу.

Неповносистемні господарства складаються з одного чи двох-трьох водоймищ. Кожне водоймище розглядається як окремий технологічний цикл.

Із наведених технологічних особливостей риборозведення випливають і вимоги до ведення бухгалтерського обліку.

Із теорії бухгалтерського обліку ми знаємо, що всі господарські події, які відбуваються на підприємстві, потрібно документувати -оформляти первинними документами. Як уже зазначалось, технологія риборозведення передбачає такі базові господарські події: вилов риби певної фази розвитку з однієї водойми та запуск до іншої, далі вилов з цієї водойми і запуск до третьої і т. д. Отже, вилов і запуск (зариблення) слід оформляти окремими первинними документами.

Багаторічною практикою вироблено вимоги документування всіх цих операцій.

Щодня на кожну операцію вилову та зариблення окремого водоймища складається окрема накладна (типова форма № М-11): на вилов одна накладна, на зариблення – інша.

Після повного облову риби в окремому водоймищі на підставі накладних складається акт про облов. Дані всіх актів підсумовуються у зведених відомостях актів та звітах про облов. Аналогічно складаються акти про зариблення, зведені відомості та звіти.

Типові форми цих документів в Україні не затверджувалися. Водночас в додатку до листа № 37-27-12/455 рекомендується застосовувати спеціалізовані форми первинних документів, затверджених наказами Мінсільгоспу СРСР (Держагропрому СРСР) у період 1972 – 1990 рр. Відповідні форми для рибництва можна знайти в посібнику “Специализированньїе форми первичной учетной документации й краткие указания по их заполне-нию для предприятий й организаций рьібной промышлености”. – Балаково : Полиграфобьединение “Авангард”, 1975 (розділ “Рыбоводные хозяйства (рыбхозы)”).

Пдприємства не зобов’язані застосовувати саме ці форми, а можуть розробити свої. Головне при цьому, щоб вони містили всі обов’язкові реквізити первинного документа, передбачені п. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наприклад, документ, яким оформлятиметься зариблення нагульного ставка, може називатися “Акт про зариблення нагульного ставка” і містити такі реквізити:

склад комісії, що склала акт;

номер ставка, куди відбулося зариблення;

площа ставка, га;

дані про посаджених риб – кількість (тис. шт. і тис. шт./га), середня маса одного цьоголітка (г), маса (ц і Ц/га);

номер ставка, з якого надійшла риба для зариблення;

підписи членів комісії;

дані про профілактичну обробку риби;

дані про затвердження акта керівником підприємства (підпис і дата).

У свою чергу для документування облову нагульного ставка може застосовуватись документ під назвою “Акт про облов нагульного ставка” з такими реквізитами:

склад комісії, що склала акт;

номер та категорія ставка, де відбувся облов;

середня маса однієї риби, г;

кількість вилову, тис. шт.;

підписи членів комісії;

дані про затвердження акта керівником підприємства (підпис і дата).

Подібним чином складаються й документи щодо інших водоймищ (ставків) – нерестових, вирощувальних, зимувальних тощо.

Особливості бухгалтерського обліку

Згідно з додатком до ПБО 30 та додатком 1 до Методичних рекомендацій № 1315 товарна риба належить до сільськогосподарської продукції, а рибопосадковий матеріал -до додаткових біологічних активів. Отже, при веденні бухгалтерського обліку в рибництві слід керуватися насамперед ПБО 30 та Методичними рекомендаціями № 1315.

Бухгалтерський облік витрат на вирощування риби ведеться на рахунку 23 “Виробництво”, до якого для обліку витрат за кожним технологічним переділом (ставком) доцільно відкрити субрахунки другого та третього порядку, наприклад:

231 “Вирощування рибопосадкового матеріалу” (2311 “Мальки”, 2312 “Цьоголітки”);

232 “Вирощування товарної риби” (2321 “Однорічки”, 2322 “Дворічки”) тощо.

Бухгалтерський облік можна вести і без відкриття субрахунків, тоді витрати кожного окремого технологічного переділу виділяються в аналітичному обліку окремим рядком.

Неповносистемні підприємства, що мають тільки одне водоймище (один технологічний переділ), наприклад для вирощування товарної риби, можуть також не відкривати окремих субрахунків.

Підприємство з вирощування риби несе специфічні витрати, зокрема це насамперед витрати на:

оплату праці працівників, зайнятих на відповідних роботах з вирощування риби;

оплату послуг сторонніх організацій, скажімо, за електроенергію, охорону тощо.

Придбані добрива, корми обліковуються на субрахунку 208 “Матеріали сільськогосподарського призначення”.

Придбаний або вирощений власними силами рибопосадковий матеріал обліковують на субрахунку 212 “Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю”.

Отриману (виловлену) товарну рибу відображають на рахунку 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”.

Як вирощений власними силами рибопосадковий матеріал, так і товарна риба при оприбуткуванні на баланс (на субрахунках відповідно 212 та 27) оцінюється за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на .місці продажу (пункти 9, 12 ПБО 30, п. 6.1 Методичних рекомендацій № 1315). Особливості визначення такої оцінки наведено в пунктах 13 – 15 ПБО 30, пунктах 5.1 – 5.6, 6.6 та 6.7 зазначених Методичних рекомендацій.

Справедливу вартість визначають на рівні продажної вартості рибо-посадкового матеріалу чи товарної риби.

До витрат у місці продажу включається тільки частина витрат на збут, безпосередньо пов’язаних із продажем біологічних активів та сільськогосподарської продукції на активному ринку, зокрема комісійні винагороди продавцям, брокерам, а також непрямі податки, що сплачуються при реалізації цих активів. Транспортні й інші витрати на збут до витрат на місці продажу не відносяться.

Отже, вартість, за якою рибопосадковий матеріал чи товарна риба прибуткується на баланс, визначається за формулою

Первісна вартість (вартість оприбуткування) = Справедлива вартість – Очікувані витрати на місці продажу.

Тут також постає питання щодо того, хто саме повинен визначати первісну вартість (вартість оприбуткування). Вирішується це питання самостійно підприємством. У нашому випадку це може бути комісія, яка складає акти про облов ставка. Про повноваження комісії встановлювати первісну вартість (вартість оприбуткування) доцільно зазначати у наказі по підприємству, яким встановлюється склад цієї комісії.

Отже, на суму первісної вартості (вартості оприбуткування):

вирощений рибопосадковий матеріал відображають кореспонденцією Дт 212 Кт 23;

вирощену товарну рибу – кореспонденцією Дт 27 Кт 23.

Але ж собівартість отриманого ри-бопосадкового матеріалу чи товарної риби, облікована на рахунку 23, навряд чи дорівнюватиме первісній вартості (вартості оприбуткування). То куди ж віднести різницю?

Якщо облікована на рахунку 23 собівартість є вищою за первісну вартість (вартість оприбуткування), різницю списують записом Дт 940 “Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю” Кт 23, а якщо нижчою – Дт 23 Кт 710 “Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю”.

Витрати на вирощування рибопо-садкового матеріалу (зарплата працівників з нарахуваннями, оплата добрив та кормів, послуг сторонніх організацій тощо) становлять 32 400 грн., а його балансова вартість – 28 000 грн.

Рибопосадковий матеріал передано для вирощування товарної риби – зариблено нагульний ставок.

У постачальника придбано добрив та кормів на суму 59 000 грн. Надалі все це використано для вирощування риби.

Вартість послуг, наданих сторонніми організаціями у зв’язку з вирощуванням риби, становить 42 000 грн.

Зарплата з нарахуваннями працівників – 29 000 грн.

Первісна вартість (вартість оприбуткування) виловленої товарної риби – 290 000 грн. (продажна (справедлива) вартість становить 290 000 грн., а витрат на місці продажу підприємство не має).

Рибу продано сторонньому підприємству за 290 000 грн.

Рибницьке підприємство не є платником ПДВ.

Бухгалтерський облік цих операцій подано в таблиці.

Бухгалтерський облік рибницьких підприємств

“Вісник податкової служби України” № 12 березень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)

Бухгалтерський облік витрат. Реферат

Головна мета – управління в момент виникнення факту господарської діяльності в рибницькому господарстві. Одна з проблем управління, пов’язаних з сучасним станом обліку, – це проблема оперативності надходження інформації про витрати на вирощування рибопосадкового матеріалу і товарної риби. Витрати на виробництво є одним із центральних об’єктів обліку в рибництві, оскільки найбільша кількість господарських операцій, що здійснюється на підприємствах, пов’язана з виникненням цих витрат.

Будь-які нові капітальні вкладення ґрунтуються на фінансових розрахунках. Для цього необхідна розроблена номенклатура витрат на виробництво. У рибництві постає проблема наявності багатьох факторів, які не підлягають обліку, оскільки рибницькі господарства страждають від високого рівня ризику.

Сам цей факт необхідно враховувати при розрахунках. Малоймовірно, що процес вирощування риби відбуватиметься відповідно до наміченого, оскільки такі фактори, як “погодні умови”, “поведінка риби”, не підлягають законам обліку. У зв’язку з цим організація та побудова високоефективної системи обліку витрат сприятиме своєчасному надходженню та якісній обробці облікової інформації.

Організація бухгалтерського обліку на рибницьких господарствах має також свої особливості. Специфікою рибоводного виробництва є:

довготривалість виробничого процесу,
сезонний характер діяльності,
неспівпадання процесів праці і випуску певного продукту, як результату праці.

Витрати на вирощування риби розподіляються в основному на весь період вирощування, а продукцію отримують у короткий проміжок цього періоду. Вищевказане відноситься до кінцевого продукту, який отримують у господарствах, що працюють за повним оборотом. У випадку інших оборотів тривалість періодів скорочується.

Рибницькі господарства за способом виробництва поділяються на:

повносистемні, головним завданням яких є вирощування товарної риби – від ікринки до товарної маси. Оборот дво- і трирічний за інтенсивною, рідше екстенсивною формою ведення господарства;
неповносистемні, що вирощують рибопосадковий матеріал (риборозплідники) або товарну рибу із рибопосадкового матеріалу, отриманого від інших господарств (нагульні господарства).

Вирощування рибопосадкового матеріалу і товарної риби у повносистемному господарстві складається з окремих послідовних стадій технологічного процесу (рис. 1).

Рис. 1. Стадії технологічного процесу вирощування рибопосадкового матеріалу і товарної риби.

Отже, ставове рибництво стало однією з важливих підгалузей агропромислового комплексу, що свідчить про визнання потенційного його вкладу в вирішення продовольчої проблеми. Недостатність нормативного та методичного забезпечення процесу обліку витрат на ставових рибницьких господарствах обумовлюють актуальність проведеного дослідження та його загальноекономічне значення.

Питанням теорії й методології обліку витрат на виробництво сільськогосподарської продукції присвятили роботи багато вчених, таких як: М.Білуха, В.Єфіменко, М.Кужельний, В.Лінник, В.Моссаковський, П.Саблук, В.Сопко, Л.Сук, І.Торопова, М.Чумаченко, Л.Шатковська, А.Ярошовець та інші. Серед зарубіжних авторів ці проблеми знайшли висвітлення в наукових працях П.Безруких, Л.Бенеша, К.Друрі, І.Душанової, К.Кеулімжаєва, В.Радостовця та інших.

В.Радостовець та К.Кеулімжаєв пропонують вести облік витрат на вирощування риби таким чином. Облік витрат і виходу продукції рибництва ведуть на рахунку “Виробництво”. Залишок за цим рахунком на початок року показує собівартість незавершеного виробництва. Протягом року на дебеті рахунка “Виробництво” облічуються витрати з утримання тієї або іншої групи, а за кредитом – вихід продукції в оцінці за плановою собівартістю. У кінці року після складання розрахунку фактичної собівартості продукції планову собівартість оприбуткованої протягом року продукції доводять до фактичної шляхом списання на відповідні рахунки розрахункових різниць.

У результаті цього вихід продукції і затрати, що відносяться до неї, будуть повністю списані з рахунка “Виробництво” за винятком витрат, що відносяться до незавершеного виробництва і підтверджені інвентаризаційними описами.

Аналітичний облік витрат і виходу продукції на рибницьких господарствах Радостовцев В.К. рекомендує вести по галузі в цілому. У господарствах, які мають питомні та нагульні ставові площі і вирощують як товарну рибу, так і рибопосадковий матеріал, витрати облічувати на аналітичних рахунках “Вирощування товарної риби” і “Вирощування цьогорічки”.

Погляди В.Радостовця та К.Кеулімжаєва на вирішення питань обліку витрат в рибництві схожі, за невеликими винятками. На нашу думку, доцільно застосовувати таку систему рахунків для ведення обліку витрат на сучасних рибницьких господарствах.

Облік, а також калькулювання собівартості риби, доцільно вести за двома переділами і стадіями вирощування: вирощування рибопосадкового матеріалу (перші три стадії) і вирощування товарної риби (четверта стадія).

Відповідно до цього облік витрат на першій стадії ведеться на рахунку 231 “Вирощування рибопосадкового матеріалу” (у повносистемних господарствах). Перша стадія складається з трьох розділів: вирощування мальків, вирощування цьогорічки, утримання цьогорічки в зимувальних ставах. Облік витрат ведеться на окремих аналітичних рахунках під відповідними назвами: 2311, 2312, 2313.

На аналітичному рахунку 2311 “Вирощування мальків” облічують витрати на утримання маточних, нерестових і малькових ставів, інкубаційних цехів та на утримання плідників у маточних і нерестових ставах (витрачання кормів, органічних і мінеральних добрив для внесення в маточні й нерестові стави, оплата праці по догляду за плідниками тощо).

На рахунку “Вирощування мальків” витрати відображають за заданою номенклатурою витрат, за винятком статті “Сировина”. Витрати за статтею “Сировина”, що відносяться до стадій “Вирощування мальків”,” Вирощування цьогорічки”, для полегшення обліку доцільно відображати лише на стадії “Вирощування цьогорічки”.

При цьому до окремих стадій вирощування відносять витрати на утримання плідників, на сировину, матеріали, знос і ремонт знарядь лову, промислового спорядження і промислового інвентарю, основну і додаткову заробітну плату виробничих робочих з відрахуванням на соціальне страхування, витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання, транспортні витрати. Коли неможливо віднести прямим шляхом транспортні витрати й витрати на знос і ремонт знарядь лову, промислового спорядження і промислового інвентарю, вони розподіляються між стадіями вирощування пропорційно масі товарної риби і рибопосадкового матеріалу.

Отже, за статтею “Матеріали” відображають кількість і вартість кормів, мінеральних, органічних і органо-мінеральних добрив, а також витрати на виготовлення кормів і добрив, внесених у маточні, нерестові й малькові стави.

За статтею “Знос і ремонт знарядь лову, промислового спорядження і промислового інвентарю” фіксують знос і витрати на ремонт знарядь лову, промислового спорядження та промислового інвентарю, що використовується в маточних, нерестових і малькових ставах.

За статтею “Основна заробітна плата виробничих робочих” і “Додаткова заробітна плата виробничих робочих” відображають відповідно основну і додаткову заробітну плату виробничих робочих, які займаються обслуговуванням плідників, проведенням нересту, інкубацією ікри, іншими роботами, пов’язаними з одержанням мальків, а також виловом і посадкою їх із нерестових у вирощувальні стави.

За статтею “Відрахування на соціальне страхування” облічують відрахування за встановленими нормами на соціальне страхування від загальної суми основної і додаткової заробітної плати виробничих робочих.

Статтю “Транспортні витрати” формують витрати власного і залученого зі сторони транспорту, що займається перевезенням плідників із маточного в нерестові стави і назад, мальків із нерестового (малькового) у вирощувальні стави, підвезенням кормів, добрив та інших матеріальних цінностей із центральних складів підприємства до маточних, нерестових і малькових ставів.

Стаття “Витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання” включає витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання, інкубаційних цехів та іншого обладнання (кормороздавачі, очеретокосарки аератори тощо), що використовуються у процесі отримання і вирощування мальків (у маточних, нерестових і малькових ставах). “Загальновиробничі витрати” складаються з витрат, пов’язаних із обслуговуванням виробництва і управлінням цехом, що належать до даної стадії риборозведення (із загальної їх суми виділяють також амортизацію і витрати на поточний ремонт гідротехнічних споруд та інших основних засобів).

За статтею “Інші виробничі витрати” відображають витрати, пов’язані з утриманням маточних, нерестових і малькових ставів, отриманням мальків і посадкою їх у вирощувальні стави та не віднесені на будь-яку з інших статей.

Витрати на вирощування мальків, відображають у відомостях або в картках. Стадія “Вирощування мальків” закінчується після нерестового періоду і посадки мальків у вирощувальні стави. Такі операції оформляються актом про зарибнення вирощувального ставу. Після зарибнення всіх вирощувальних ставів, виходячи з актів про ці дії, складається звіт про зарибнення вирощувальних ставів, який є підставою для визначення загальної кількості мальків, посаджених у ці стави, їх середньої маси, щільності посадки та інших даних.

Після завершення виробничого циклу “Вирощування мальків” усі витрати, пов’язані з утриманням плідників, отриманням мальків і їх посадкою у вирощувальні стави, списуються з аналітичного рахунка стадії “Вирощування мальків” на аналітичний рахунок “Вирощування цьогорічки” та відображаються за статтею “Сировина”.

Записи за бухгалтерськими рахунками матимуть наступний вигляд: