Чи можна обійтися без мінеральних добрив у сучасних умовах?

Цієї весни питання мінерального живлення посівів в Україні набуло особливої гостроти. За умов браку оборотних коштів у агровиробників ціни на традиційні селітру, карбамід і нітроамофоску підскочили до неймовірних показників. І хоча нині міндобрива дещо подешевшали, однак немає і мови про довоєнні щедрі норми їх внесення.

Тому кожен фермер вимушений відшуковувати альтернативні варіанти забезпечення сільгоспкультур поживними речовинами, звертаючи увагу, зокрема, на нетрадиційні для інтенсивного агровиробництва України підходи. Як альтернатива розглядаються дефіцитний на сьогодні перегній, сидерати як зелене добриво і деякі інші ресурси, якими раніше чимало фермерів відверто нехтували.

Ми пригадуємо, як восени катастрофічно посушливого 2020 року відвідали господарство на півдні Київщини, де застосовують мікробіологічні препарати для підживлення та захисту посівів. Того літа в регіоні за щастя було зібрати три повних тонни кукурудзи з гектара, проте у цьому господарстві її врожайність становила від 6,2 до 8,3 т/га. І це все багато в чому завдяки біопрепаратам, про які фермер зачудовано сказав, що не вірив у них на початку, бо норма внесення становила «буквально столова ложка» на гектар…

Існує вираз, що розумний вирощує рослину, а мудрий — дбає про ґрунт насамперед за його біологічну активність», — стверджує Людмила Білявська, докторка біологічних наук, завідувачка відділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України.

Причому скепсис окремих аграріїв щодо біопрепаратів Людмила Білявська пояснює просто.

«Один окремий елемент чи біопрепарат, вирваний із контексту цілісної технології, навряд чи забезпечить очікувану ефективність. Ви маєте знати біологічну активність свого ґрунту, знати його особливості, проблеми та хвороби, й на підставі цих даних сформувати оптимальну технологію захисту і мінерального живлення», — зазначає науковиця.

Людмила Білявська навела результати вирощування різних сільгоспкультур на виробничих полях на Черкащині із застосуванням мікробних біопрепаратів, і вони видаються дуже цікавими.

Наприклад, на посівах сої вдалося отримати врожайність 35 ц/га, тоді як середній результат по регіону становив близько 30 ц/га. Підготовка полів розпочалася ще восени з унесенням поліпшувача ґрунту та біодеструктора пожнивних решток — БіоСтимікса Нива з Активатором. Для інокуляції насіння використовували шість різних біопрепаратів, які проявляли фітозахисну, рістрегулювальну, імуномоделювальну та антистресову дії, також провадили три фоліарних підживлення в комбінації по 6–7 мікробних препаратів і біостимуляторів водночас. Єдине підживлення мінеральними добривами було здійснено перед сівбою — 50 кг/га карбаміду. Попри те, що схема із використанням сумішей мікробних біопрепаратів має дуже солідний вигляд, її витратна складова у грошовому вимірі становила всього 3700 грн/ га. Плюс 2240 грн/га — на карбамід. Фактично всі біопрепарати разом обійшлися за вартістю як один хороший хімічний пестицид. Додамо сюди багатотисячну економію на міндобривах і додаткових 5 ц урожайності, і ми отримуємо просто відмінний показник.

Аналогічні високі результати продемонструвала і мікробіологічна технологія вирощування озимої пшениці. За витрат на біопрепарати 4050 грн/га та внесення всього 100 кг/га селітри вдалося отримати врожайність двох різних сортів пшениці на рівні 65,1 і 75,3 ц/га. І це з тим, що впродовж вегетації неодноразово складалися стресові для рослин ситуації — наприкінці зими рослини почали відновлювати вегетацію, а тоді знову вдарив мороз, що спричинило пошкодження частини посівів. До того ж у фазу наливання зерна стояла сильна посуха, яка спровокувала щупле зерно і його недовиповнення.

Цікавий результат було отримано на Полтавщині у виробничих умовах на посівах кондитерського соняшнику, який вирощували за технологією strip-till із застосуванням мікробних біопрепаратів. Тут живими мікробіологічними препаратами замінили РКД при підживленні, а КАС перед сівбою давали разом із активаторами та метаболічними препаратами, що знижують токсичність мінерального добрива не лише для рослин, а й ґрунтової мікробіоти, і це пішло, безумовно, на користь. Результати за біотехнології виявилися на пів тонни вищими, ніж у сусідніх господарствах за традиційної — 35 ц/га проти 30. І знову ж таки, витрати на біопрепарати, що підвищили активність поглинання живлення і сформували повноцінну систему захисту, становили помірні 3800 грн/га, а на міндобрива — всього 2440 грн/га.

Посіяна там само кукурудза забезпечила солідну для регіону врожайність 110 ц/га за порівнюваних помірних витрат.

Тут слід зробити важливу ремарку — йдеться знову ж таки не про якусь «чудодійність» застосованих засобів, а про комплексний ефект від правильно обраної технології. Почнімо з того, що внаслідок використання мікробних біопрепаратів, порівнюючи з контролем, у кілька разів зросла кількість корисних мікроорганізмів у ґрунті на полі, де вирощували сільгоспкультури. Наприклад, чисельність амоніфікаторів зросла у 3,27 раза, азотфіксаторів — у 2,28, фосфатмобілізаторів — у 1,77, педотрофів — у 4,1 раза проти полів, де застосовували традиційну технологію. Іншими словами, ґрунтова біота ожила та забуяла, і завдяки цьому коренева система рослин отримала доступ до зв’язаних раніше поживних речовин у ґрунті та значної кількості біологічно активних речовин (фітогормони, амінокислоти, ліпіди тощо).

«З тим це комплексний процес. Разом з активізацією азотфіксувальних і фосформобілізувальних бактерій рослини отримали не лише в доступній для них формі азот і фосфор, а й калій і широкий спектр макрота мікроелементів», — пояснює Людмила Білявська.

Окреме питання становить забезпеченість ґрунтової мікробіоти елементами живлення, зокрема вуглецем (органічною речовиною) за надлишку азотних добрив. Оскільки для їх засвоєння важливим є наявність доступної органіки в ґрунті, інакше відбувається розкладання гумусу, через що виснажуються його запаси та неухильно знижується врожайність. Запаси гумусу можуть відновити тільки гриби та стрептоміцети, чисельність яких вкрай низька через застосування значної кількості хімічних пестицидів. Якщо ж поцікавитися, звідки ж ґрунт поповнюватиметься елементами живлення, то науковець радить звернути увагу на пожнивні рештки сільгоспкультур.

«Узявши до уваги середній показник складових рослинних решток у вигляді 4 т соломи пшениці на 1 га, ми маємо знати, що у цій біомасі міститься: 1,6 т вуглецю, 14–22 кг азоту, 3–7 кг фосфору, 22–25 кг калію, велика кількість кальцію, магнію та до 0,5 кг мікроелементів. Це неоціненний ресурс, який може бути недоступний протягом багатьох років і який потрібно навчитися правильно використовувати», — зазначає Людмила Білявська.

Річ у тім, що найчастіше просто приорати солому на полі недостатньо. Вона може мінералізуватися роками, і причому не факт, що ця маса повністю віддасть свій ресурс рослинам на полі й не спровокує розвиток фітопатогенів. За низької активності ґрунтової біоти значна частина елементів живлення може бути втрачена й перейде у недоступні для рослин форми. Натомість, використовуючи конкретний набір мікробних біопрепаратів, ми можемо пришвидшити процес мінералізації соломи й потурбуватися, щоб елементи живлення стали повністю доступними для прийдешніх посівів. А отже, ми маємо змогу істотно знизити потребу в міндобривах, підвищивши таким чином рентабельність вирощування сільгоспкультур.

Цікаво, що переваги такого підходу полягають не лише у сфері оптимізації мінерального живлення рослин, а й у формуванні природного біозахисного екрана для захисту посівів від хвороб і шкідників та зниженні стресових чинників усіх видів. Наприклад, додаючи спеціальний біопрепарат до складу РКД чи КАС або замінюючи стартові мінеральні добрива на органічні з біологічною складовою, ми нівелюємо їх очевидний стресовий вплив на тендітні сходи рослин. Те саме відбувається, коли ми додаємо метаболічні біопрепарати до складу гербіциду.

«Фактично сходи рослин не втрачають ті 3–5 днів, які їм потрібні, щоб впоратися з наслідками хімічного стресу від дії гербіцидів чи рідких мінеральних добрив. Це надзвичайно важливо у стартовий період розвитку сільгоспкультур», — наголошує Людмила Білявська.

Ще один момент — це принципово відмінний механізм дії захисту біологічних препаратів від різноманітних шкідників на посівах. Річ у тім, що, на відміну від хімічних засобів захисту, принцип дії біоінсектицидів базується на тому, що вони впливають і на шкідника (контактна дія), і на рослину (системна дія), змінюючи біохімічну складову рослин, що випереджає фази розвитку шкідливих комах, які стають фертильними й просто не мають змоги виводити нові покоління. І надзвичайно важливо вносити такі препарати вчасно, відповідно до рекомендованої технології.

«Окреме питання — нематоди. Невидимий шкідник, який, пошкоджуючи кореневу систему, відчиняє ворота для потрапляння бактеріальних і грибних хвороб. Незрідка фермери жаліються на те, що молоді сходи кукурудзи немовби прижухли. Їм зазвичай радять додати по листку фосфору та калію, бо на вигляд це ніби брак цих елементів. Це ніби трішки допомагає, так здається, але проблема криється в нематоді, що пригнічує розвиток рослин. Наразі в окремих випадках перевищення порогу шкідливості сягає 30 і більше разів, а це втрати врожаїв понад 50–70%», — розповідає пані Людмила.

Натомість застосування комплексу мікробних метаболітних біопрепартів захищає рослини від цієї й інших проблем заздалегідь.

Приємно зазначити, що для підживлення та захисту посівів застосовують високоефективні препарати вітчизняного виробництва. Коротко про них розповімо.

Ековітал — комплексний інокулянт на основі бульбочкових бактерій і фосфатмобілізаційних мікроорганізмів для бобових.

Ризобін — комплексний інокулянт на основі асоціації різних штамів бульбочкових бактерій.

Екофосфорин — комплексний препарат на основі агробактерій, азотобактера та фосфатмобілізаційних мікроорганізмів для інокуляції зернових, технічних та овочевих культур.

Азотобактерин К — комплексний препарат на основі асоціації різних штамів азотобактера для обробки по вегетації.

Споразин та Інсектурин — живі мікробні біопрепарати широкого спектра дії на основі ефективних біозахисних штамів бактерій як для інокуляції насіння, так і для обробки по вегетації.

Зазначимо також унікальні полікомпонентні метаболітні біопрепарати на основі водно-етанольних екстрактів ґрунтових стрептоміцетів — Аверком Н, Віолар, Фітовіт та новітні ефективні біостимулятори Регоплант і Стимпо, що проявляють біостимуляційний та біозахисний ефект. Метаболічні комплексні біопрепарати контактно-системної дії із фітозахисними (інсекто-акаринематоцидна), антимікробними, рістстимулювальними, імуномодулювальними, антистресовими й адаптогенними властивостями для протруювання насіння, санації ґрунту, обробки розсади, вегетуючих рослин, садивного матеріалу тощо та сумісного застосування з гербіцидами й мінеральними добривами. Взагалі цей перелік є доволі значущим і ефективним у комплексному поєднанні та дає змогу компонувати оптимальну технологію для кожного поля і кожної культури. Зазначимо, що фахівці інституту можуть сформувати оптимальну технологію для кожного клієнта, хто готовий працювати системно.

І наприкінці зауважимо, що, на відміну від хімічних препаратів, мікробні метаболітні біопрепарати й біостимулятори нового покоління не потрібно вносити у великих кількостях. Найчастіше йдеться про 50, 100 чи 250 мл/га, що істотно полегшує логістику та додатково свідчить про їх ефективність.

Як виростити овочі та зелень без жодної хімії? Кейс фермера з Сумщини

Родину Андрія та Світлани Марченко знають не тільки у рідному селі Клишки, що на Сумщині, а й по всій Україні.

Родину Андрія та Світлани Марченко знають не тільки у рідному селі Клишки, що на Сумщині, а й по всій Україні. Адже вони є засновниками першого в Сумській області фермерського органічного господарства “Світовоч”. Ще 20 років тому Марченки почали вирощувати овочі для себе, але традиційно з використанням хімічних препаратів та добрив. Через кілька років зрозуміли, що таким шляхом отримати здоровий урожай неможливо. Тому у 2004 році перейшли на органічне землеробство і повністю відмовились від хімії. Тепер на своїх 0,5 га землі фермер вирощує органічні овочі та зелень, які споживають не тільки на Сумщині, а й по всій Україні.

Ми поспілкувались з Андрієм Марченком та дізнались у нього про всі секрети успішного вирощування культур, а також як отримати хороший органічний урожай без будь-яких хімікатів.

Андрій Марченко

Родом з села Клишки, що на Сумщині. З 2004 року займається вирощуванням органічних овочів. Засновник першого органічного фермерського господарства в Сумській області “Світовоч”.

Вісім років навіть не отримував прибуток від фермерства

Я почав займатись овочівництвом ще у 1999 році. Спочатку я хотів стати спеціалістом комп’ютерної техніки чи будівельником, а також працював електромонтером. Але мій батько був агрономом і ще з дитинства навчав мене вирощувати рослини. Тому і я пішов у сільське господарство.

Це був дуже важкий шлях. Моя дружина працювала вчителем англійської мови у місцевій школі, й ми всі свої дві зарплатні повністю віддавали на те, щоб розвивати бізнес. Але у нас зовсім нічого не виходило, ми не отримували врожаї і перші п’ять років взагалі працювали в мінус. Наші батьки нас постійно відмовляли, мовляв, нащо воно вам треба, тільки гроші викидати. Але я не хотів здаватись.

Перший прибуток ми отримали десь через 8 років і тоді побудували першу зимову теплицю. Далі поступово розвивались, але всі зароблені кошти інвестували у будівництво теплиці та обладнання. Але, напевно, моя впертість і фанатизм призвели до того, що ми не покинули цю справу і вже більше 20-ти років вирощуємо овочі та зелень та відкрили своє фермерське господарство.

Від хімії до здорової органічної продукції

Спочатку вирощувати овочі для себе і як і всі використовували хімічні препарати та добрива. Але зрозуміли, що це хибний шлях, бо здорового врожаю таким способом отримати неможливо. До того ж у нас народились донечки, і ми дуже хотіли, щоб вони споживали здорову продукцію.

“Відмовились від хімії, щоб діти споживали здорову продукцію”, – Андрій Марченко

У 2002 році я почав серйозно вивчати агрохімію. У теплицях почались постійні проблеми з хворобами, і всі шкідники, які існують, були у нас. Після хімічних препаратів рослини з часом хворіють та піддаються зараженням. У нас виходив такий дисбаланс, коли штучні рослини добре росли, але водночас були дуже смачними для шкідників і вразливими до хвороб. Я зрозумів, що це дорога в нікуди. Бо огірки росли, плодили 2-3 тижні, а потім просто гинули.

Якось я прочитав в журналі про американського фермера, який вирощує овочі без хімії та використовує біопрепарати, які оздоровлюють ґрунт. І я загорівся цією ідеєю. Інформації про органічне землеробство ніде не було, але я повірив в те, що можливо вирощувати здоровий урожай без хімікатів. І сьогодні я на 100% впевнений, що якщо є здорова земля, то буде здорова рослина. Так, у нас є шкідники, але вони не так активно проявляються. Це як у здорової людини віруси проходять майже непомітно, так і у нас в теплицях. Ми створили таку екосистему, де сформована мікрофлора і багато різноманітних бактерій, тому там важко процвітати патогенам.

Вже 17 років ми не користуємось жодними штучними добривами, пестицидами та засобами захисту, тільки біопрепаратами для профілактичних цілей.

Якщо раптом розвивається якась хвороба, тоді користують біофунгіцидами. Так я вже більше 15-ти років вирощую овочі взагалі без використання хімікатів. В Україні вже є достатньо біопрепаратів, і їх ефективність не менша, ніж від хімічних засобів. Я користуюсь і довіряю компанії БТУ-ЦЕНТР та їх біопрепаратам ТМ Жива Земля. Вони виготовляють сертифіковані біопрепарати, які дозволені для використання в органічному овочівництві. Ці засоби дуже ефективні, коли з’являються проблеми у вирощуванні, наприклад шкідники чи хвороби.

На початку я взагалі постійно користувався їх МІКОХЕЛП та ФІТОЦИД, які вони ефективно працюють від фітофтори. А якщо нападають шкідники, то гарно працюють ЛЕПІДОЦИД-БТУ та БІТОКСИБАЦИЛІН-БТУ.

Жива Земля створює біопрепарати, що дозволені для використання в органічному землеробстві

Саме біопрепарати допомогли нам відродити екосистему. Зараз я можу з впевненістю сказати, що всі хімічні технології можна замінити на біологічні й цього буде достатньо, щоб впоратись з усіма проблемами рослин. Якщо порівняти з людиною, то хімічні препарати – це як антибіотики, які лікують швидко, але тоді ти ще кілька років після такого лікування відновлюєшся. А біопрепарати – лікують повільно, але надійно. Так, це не одразу помітно. Тому багато хто і боїться органічного рослинництва. Бо це не просто поприскати й забути, це цілий комплекс дій, який потребує праці.

В органічних овочах нітратів менше в рази

Зараз я вирощую понад 40 видів овочевих культур на 30 сотках. У мене є 400 квадратних метрів зимових опалювальних теплиць, а ще 1000 – неопалювальні. Крім того, маємо ще 20 соток відкритого ґрунту. Для органічного вирощування потрібна і зимова теплиця, і літня, і відкритий ґрунт. Адже навіть влітку не всі овочі можна вирощувати у теплицях. Наприклад, зелень та капуста потребують відкритого ґрунту. Ми вирощуємо всі традиційні овочеві культури – огірки, помідори, перець, редис, кабачки, капусту, кукурудзу та різні види зелені. Огірки та помідори в теплиці вирощуємо з касетної розсади.

Завдяки агротехніці нітратів у наших рослинах до 10 разів менше за норму. Наприклад, якщо для огірків допускається 400 мг на кілограм, то у нас інколи виходить 20-25.

У наших теплицях ми створили екосистему зі змішаних насаджень, тобто і огірки, і помідори ростуть на одній грядці з зеленню. Так і хвороб набагато менше. Щоб зменшити кількість шкідників, ми використовуємо земляних жаб. Вони дуже активно поїдають слимаків, білокрилок та попелиць, тобто тих шкідників, які дуже шкодять органічному виробництву. Овочам жаби не приносять ніякої шкоди. Тільки самому не дуже приємно, коли ти зриваєш салат, а жаба сидить під листком.

Головна відмінність від традиційного овочівництва – живий ґрунт. Наша земля є дійсно живою з купою бактерій, жучків і комашок. Ми навіть спеціально розводимо черв’яків для кращої структури ґрунту. У землю додаємо деревний попіл, який багатий на кальцій, калій та мікроелементи, компост, трав’яні настої, а також послід своїх курей, який до речі можна замінити й біопрепаратами.

Можливо, це і не зовсім правильно, але ми навіть не міряємо вологість ґрунту, як це роблять у звичайному овочівництві. Раніше, коли у нас була ще хімічна технологія, ми могли приїхати з ринку, а наші теплиці стоять вже з в’яленими рослинами. Бо там було все штучне і тому доводилось постійно поливати. Після переходу на органічне землеробство я вже дуже багато років не бачив в’ялих рослин, тому що там волога підтягується з нижнього шару і її достатньо для зволоження.

Хороші урожаї та теплова система з пластикових пляшок

За сезон в зимових теплицях ми можемо отримати десь 45 кілограмів огірків з метра квадратного за два обороти, помідорів – 30-35 кілограмів. У літніх теплицях виходить десь втричі менше. Урожай ми збираємо всією родиною – я, дружина та троє дітей. Всі активно допомагають в міру можливостей. Також у нас є кілька найманих працівників.

Окрім органічного вирощування овочів я маю ще одне велике хобі – енергоощадження. Я по життю економіст і довго шукав, як же досить економно можна зберігати тепло. У зимових теплицях це вдається завдяки полікарбонату, яким вони накриті, а влітку не перегріваються. Теплиці опалюються дровами. Мікроклімат та система підігріву ґрунту контролюються автоматично. Але через те, що у зимових теплицях менше світла, там рослини ростуть повільніше.

Я дізнався, що звичайна вода є найкращим у природі теплонакопичувачем. Тому я облаштував таку саморобну систему з пластикових пляшок. Їх я наповнив водою, додав ЕМ-кераміки та шунгіту проти зацвітання і розвісив по всіх теплицях.

Пляшка з водою може нагрітись до 30-35 градусів, а одна тонна віддає 15 кіловат-годин тепла, яке просто вдень зібралось з повітря, а вночі віддається. Ці кіловати рятують при мінусовій температурі, коли теплиця за годину може втрачати до 30-ти кіловатів. Це дуже зручно та економно. Єдине, що трохи складно набирати стільки пляшок з водою та завісити ними всю стіну.

“Нас називали сектантами й не вірили в органічність продукції”

Щоб знайти свого споживача, ми перепробували все. Починали працювати з гуртовиками, але їм все одно органічна продукція чи ні, безпечна чи ні. Головне – дешевше купити. Також ми продаємо овочі на ринку у місті Шостка, але там реалізуємо тільки залишки. Бо звичайний ринок не розуміє, чому потрібно платити за продукцію дорожче. Тому ми відкрили у себе в місті магазин органічних продуктів, де маємо своїх постійних покупців. Дуже багато продукції продаємо через інтернет. Десь шість років тому ми створили власний сайт, отримали органічний сертифікат відповідності, розмістили про це інформацію і відразу зріс потік клієнтів.

Знаєте, нас часто називають якимись сектантами. Бо така віра і фанатизм у власну справу дійсно схоже на якусь релігію. Я дійсно вірю в органічне землеробство і намагався всіх сюди затягнути. Але поки людина сама не захоче вирощувати нормальні овочі без хімікатів – ти її не змусиш. Всіх хто хоче освоїти органічні технології вирощування, я навчаю в Клубі органічного землеробства в місті Шостка. Так само їздив по Україні й ділився досвідом вирощування органічних овочів.

Я хочу продавати свою продукцію і ділитись досвідом з людьми, які це цінують. Колись агітував бабусь на ринку, але вони мені не вірили та вважали, що без хімії взагалі нічого виростити неможливо. Але я дуже вірю в органічне землеробство і тільки так виростити справді корисні та смачні овочі та фрукти.