Постгерпетична невралгія: симптоми і лікування

Постгерпетична невралгія — одне з найбільш поширених ускладнень після перенесення хвороби оперізувальний лишай. Не несе небезпеки для людського життя, але її перебіг проходить досить неприємно. Найчастіше постгерпетична невралгія забирає у людини сон, дуже сильно заважає роботі, викликає дискомфорт при будь-яких рухах, призводить до депресії. Нез’ясовним досі залишається той факт, що багаторазове прояв постгерпетичній невралгії спостерігається у представниць жіночої статі.

Виникає недуга після прогресування оперізувального лишаю. Характерна ознака позбавляючи цього типу – поява на шкірному покриві висипань (переважно на тулубі). Формуються бульбашки, які після певного часу підсихають і утворюють на тілі специфічну скоринку. Відмінною рисою оперізувального лишаю є те, що саме цей вид висипання проявляється на тілі у вигляді довгастих поперечних смуг. Всі стадії прояви висипання супроводжуються сверблячкою, онімінням ураженої частини тіла, болями різної інтенсивності і постійним відчуттям печіння. Все це супроводжується підвищенням температури тіла та інтоксикацією. Найбільш часто висип проступає в області грудної клітини.

Примітно те, що таким видом позбавляючи можуть захворіти лише ті люди, які перенесли вітряну віспу. При позитивному перебігу оперізувальний лишай проходить не залишаючи слідів, але найчастіше залишає на тілі плями. Рідше, нагадуванням про лишаї може служити саме постгерпетична невралгія. Середня тривалість цього ускладнення від захворювання – рік. Але в індивідуальних випадках може протікати кілька років. Лікується під наглядом лікарів або самостійно народними засобами.

Етіологія

Перш ніж говорити про причини виникнення постгерпетичній невралгії, варто позначити деякі фактори ризику:

• основним фактором ризику вважається вік. Більше шансів до виникнення патології у людей старшого віку (60 років і старше). У людей працездатного віку постгерпетична невралгія розвивається дещо рідше (10%);
• важлива також зона висипань при оперізувальному лишаї. Ймовірність прогресування постгерпетичній невралгії зростає, якщо висипання локализировались на тулуб хворого;
• супутні патології – знижений імунітет, СНІД.

В основному такий вид невралгії проявляється, коли вірус оперізувального лишаю або герпесу «атакує» чутливі нервові волокна. Такі нерви починають гірше функціонувати, передають больові сигнали в уражені зони тіла. Нерідко такий патологічний процес супроводжується гіпертермією.

Розвиток оперізувального лишаю

Примітний той факт, що цей тип невралгії прогресує не у всіх пацієнтів, які раніше перенесли оперізувальний лишай. Крім зазначених вище факторів ризику, однією з головних причин розвитку хвороби лікарі вважають несвоєчасне лікування. Чим пізніше починається процес лікування, тим більш висока ймовірність розвитку такого ускладнення.

Симптоми

Головний симптом постгерпетичній невралгії — больовий синдром різного ступеня інтенсивності, який зберігається навіть після загоєння висипань. Біль поділяють на кілька видів:

• постійна. Характер вираження болю тупий і давить, нерідко з палінням;
• періодична. У цьому випадку біль має стріляючий характер;
• раптового характеру. З’являється тільки від зіткнення із зовнішнім подразником. Характеризується підвищенням чутливості в зоні ураження.

У хворої людини може проявлятися як тільки один певний вид болю, так і сукупність усіх типів в один і той же час.

Крім больового синдрому, можуть виникати інші симптоми, які доставляють неприємні відчуття. Це може бути:

• оніміння;
• поколювання, ніби простріл струмом;
• свербіж;
• підвищена чутливість;
• м’язова слабкість;
• головний біль. Симптом частіше з’являється, якщо висипання виникло на обличчі.

Вкрай рідко симптомом виступає параліч, якщо пошкоджений певний нерв.

Основний симптом постгерпетичній невралгії – біль, дуже часто провокує зміну в багатьох сферах життя людини, так як служить причиною:

• зменшення рівня інтенсивності фізичних дій;
• порушення сну або повної безсоння;
• зниження маси тіла, тому, що у хворого пропадає апетит;
• постійного стану депресії, тривоги і занепокоєння;
• зниження активності соціального життя.

В цілому симптоми постгерпетичній невралгії дуже сильно знижують рівень і якість життя людини.

Діагностика

При виникненні зазначених симптомів постгерпетичній невралгії, слід відразу ж звернутися до лікаря. Він, в свою чергу, проведе повний огляд тіла, уважно вивчить уражену зону, детально розпитає пацієнта про загальному перебігу хвороби і відчуттях, які він при цьому відчуває. Для постановки точного діагнозу необхідно провести інструментальну діагностику, що включає в себе:

Після отримання повної інформації про захворювання, фахівець клініки призначить лікування. Медикаментозне лікування або фізіотерапія у великій кількості випадків зменшує прояв симптомів і відновлює норму життя. Але тільки за умови своєчасного звернення до лікаря.

Лікування

Лікування постгерпетичній невралгії відбувається кількома способами – медикаментозно і народними засобами.

В лікуванні невралгії перше місце займають сучасні засоби, які зазвичай застосовують для терапії звичайного герпесу. Для позбавлення від симптомів допоможуть:

• антидепресанти;
• анестетики та анальгетики;
• блокадні препарати;
• місцеві засоби – мазі, гелі або пластирі з вмістом лідокаїну;
• фізіотерапія.

Лікування постгерпетичній невралгії

Ще один дієвий засіб, але вже немедикаментозне – голковколювання. Ця методу дає можливість позбутися від больового синдрому.

Лікувати постгерпетическую невралгію можна народними засобами. Серед яких:

• растирки з соку чорної редьки;
• натирання маслом часнику, змішаний з горілкою;
• компреси з лікувальних трав;
• мазі, основу яких складають продукти бджільництва (наприклад, прополіс).

Для досягнення максимального ефекту і якнайшвидшого позбавлення від симптомів постгерпетичній невралгії рекомендується поєднувати медичні і народні засоби лікування.

Профілактика

Єдиною позитивною стороною постгерпетичній невралгії є те, що її виникнення можна заздалегідь запобігти. Головною ознакою її можливої появи в майбутньому є оперізуючий лишай. Якщо він з’явився, то слід негайно починати профілактичні засоби щодо розвитку невралгії.

Ефективними заходами є:

• вакцинація проти вітряної віспи та оперізувального лишаю;
• противірусні засоби, що можуть призначатися тільки докторами;
• постійна активна фізична діяльність і підтримка м’язів в тонусі;
• правильне харчування і вживання вітамінів.

• Симптоми
• Головний біль
• М’язова слабкість
• Оніміння в ураженій області
• Параліч
• Пекучий біль
• Підвищена чутливість шкіри
• Поколювання шкіри
• Раптовий напад болю
• свербіж шкіри
• Стріляючий біль

Постгерпетична невралгія: лікування в домашніх умовах

Код за МКХ-10 (міжнародного класифікатора захворювань), встановлений для постгерпетична невралгії, – G53.0.

Суть захворювання в тому, що після вітрянки і оперізуючого герпесу, коли зовнішніх проявів інфекції вже немає, печіння і болю тривають, причому саме в тих місцях, де раніше були висипання.

Чому це відбувається? Справа в тому, що волокна нервових вузлів, в яких йшов запальний процес, стали під час хвороби дуже вразливими, роздратування відбувається буквально «на рівному місці», тому больовий синдром відчувається практично постійно.

Справитися з проблемою без медичної допомоги неможливо . Грамотне лікування не провести без точної діагностики, а її можна здійснити, вивчивши історію хвороби (що передувала початку запального процесу), зробивши ретельний огляд пацієнта і провівши лабораторні дослідження.

Тільки так вдасться виключити захворювання зі схожою симптоматикою. Наприклад, міжреберна невралгія іноді буває наслідком остеохондрозу, а невралгія язикоглоткового нерва іноді відбувається в результаті загострення хронічних захворювань.

Не так легко діагностується тригеминальная невралгія, або невралгія трійчастого нерва.

Щоб позбавити пацієнта від болісних відчуттів, деколи потрібно навіть хірургічне лікування. Зрозуміло, що для цього потрібно дуже вагоме обгрунтування – абсолютно точний діагноз.

Невралгія 1 гілки трійчастого нерва (в деяких випадках – 2-й або 3-й) може носити Постгерпетична характер.

Перенесений людиною вірус варицелла-зостер може стати причиною такого захворювання, як невралгія тазового нервового сплетіння.

Відео про особливості терапії після оперізуючого лишаю:

симптоми

Постгерпесная невралгія характеризується наступними симптомами:

• біль різка, пульсуючий, іноді – періодична, а в найважчих випадках – постійна;
• аллодінія – гостра реакція організму на будь-який дотик до больових точок (пальцями, одягом);
• свербіж, відчуття поколювання (ці симптоми з’являються між нападами болю);
• втрата чутливості деяких ділянок (наприклад, запалився грудний відділ – «німіє» шкіра на грудях, поперековий – на спині), при цьому больовий синдром зберігається;
• незрозумілі і неприємні відчуття, ніби-то на шкірі влаштувалося якусь комаху або до тіла «щось прилипло»;
• головний біль (якщо оперізуючий герпес була вражена голова, а висипання спостерігалися на обличчі, в роті);
• ослаблення м’язів, параліч (цей симптом зустрічається рідко, в основному у літніх пацієнтів).

До «шкірним» симптомів додаються більш загальні, такі як:

• безсоння;
• втрата фізичної активності;
• поганий апетит і навіть втрата ваги;
• відчуття тривоги.

У цьому матеріалі детально розглянута інструкція із застосування Зостерін-Ультра, а також відгуки про препарат.

Про те, якою має бути дієта при себорейному дерматиті, можна дізнатися з цієї статті.

Показання до застосування крему Адвантан дітьми описані тут: https://udermatologa.com/prep/kortik/krem-i-maz-advantan-instruktsiya-analogi-otzyvy/.

причини

Оперізуючий герпес атакує різні ділянки шкіри людини, тому що йде за ним, «слід у слід», постгерпетична невралгія теж здатна вражати будь-які нервові волокна: лицьової, зоровий, потиличний або сідничний нерв.

Якщо у людини був генітальний або анальний герпес, зоною невралгічних болів може стати попереково-крижовий відділ хребта, не виключаються сильні болі в животі.

Пошкоджені нервові волокна стають активними настільки, що починають виробляти больовий синдром по своїй «ініціативи» – тобто за відсутності будь-якого зовнішнього подразника.

На думку фахівців, причиною сильних і тривалих болів стають збої в механізмі контролю над активізацією больових нейронів , який (якщо його робота не порушена) зазвичай надійно захищає кожен живий організм.

Чому в одних людей розвивається постгерпетична невралгія, а в інших ні? Ось ряд причин, за якими ймовірність захворювання підвищується:

• похилий вік (у людей за 60 невралгія розвивається в 50 відсотках випадків, у тих, кому більше 75 років – в 75 відсотках випадків);
• локалізація висипу саме на тулуб;
• масштаби висипань – чим їх було більше, тим вище ризик захворіти невралгією;
• наявність больового синдрому вже на стадії висипань;
• час початку медикаментозного лікування оперізувального герпесу – чим раніше була проведена діагностика і розпочато правильне лікування, тим менше неприємних ускладнень очікує хворого.

види

Види болю при постгерпетіческой невралгії ділять на групи:

• періодична – пульсуюча, гостра, як удар струму;
• стійка – з відчуттям печіння, що давить, що супроводжується онімінням ділянок шкіри;
• аллодініческая – раптова, яка з’являється у відповідь на дотик одягу або якийсь інший «несерйозний» подразник і зникає досить швидко.

А ще в розвитку невралгії розрізняють кілька фаз:

• гостра (коли на шкірі були висипання);
• підгостра (коли шкіра очистилася від болячок), що триває в середньому 3 місяці;
• власне постгерпетична невралгія, триває більше 4-х місяців.

Скільки триває ПГН?

У відповіді на це питання є обнадійлива інформація.

Фахівці впевнені в тому, що вилікувати постгерпетична невралгію можна, який би безвихідній не здавалася ситуація змученому болем людині.

Тривалість захворювання у різних пацієнтів – різна. Ось середні цифри:

• у більшості пацієнтів ПГН триває від 15 до 20 днів;
• у кожного 20-го пацієнта – від 2 до 3 місяців;
• у одного пацієнта з півсотні – не проходить протягом року.

Методи лікування (пост-) герпетичної невралгії в домашніх умовах

Звертатися до лікаря людям, які захворіли на оперізувальний лишай, слід обов’язково, і чим швидше – тим краще.

Якщо протягом трьох діб після того, як були виявлені перші ознаки хвороби, розроблена схема лікування і розпочато прийом ліків, то ризик постгерпетична невралгії буде мінімальний.

препарати

Проти самолікування говорить такий факт: при ПГН зняти біль традиційними знеболюючими, які є в кожній домашній аптечці, не вийде.

Позитивний результат можна отримати тільки тоді, коли буде відновлена ​​оболонка нерва, яку пошкодив вірус, а для цієї мети потрібні зовсім інші ліки і лікувальні методики.

Ось кошти, що забезпечують знеболювання і одужання:

• препарати (протисудомні препарати) – Габапентин, Прегабалін, финлепсин;
• трициклічніантидепресанти – Амитриптилин;
• пластирі з лідокаїном, що захищають шкіру від дотиків, тертя об одяг і знижують больовий синдром;
• знеболюючі мазі і креми Капсаицин на основі гострого перцю (застосовують для лікування ПГН у дорослих пацієнтів, але не у дітей, так як препарат сам по собі викликає печіння, яке треба перетерпіти);
• опіоїдні (наркотичні) анальгетики Оксикодон, Метадон – в крайніх випадках, коли позбутися від болю іншими засобами не вдається.

При вагітності знеболювання проводять з великою обережністю, враховуючи всі рекомендації лікаря.

«Нешкідливі» народні кошти і гомеопатія, якої іноді користуються майбутні мами, можуть використовуватися лише за погодженням із лікуючого лікаря.

Народні засоби

Народні засоби можуть допомогти, якщо використовуються в якості доповнення до основного лікування.

Растирки, мазі і компреси бажано робити не на обличчі, де є ризик потрапляння досить їдких сумішей в очі, а, наприклад, на нозі, на руках, на спині (можна розтирати м’язи спини, попереку).

Ось які народні засоби вважаються найбільш ефективними:

• сік чорної редьки, застосовуваний у вигляді розтирання;
• прополіс і бджолиний віск у складі мазі;
• часникова олія (для приготування розтирання беруть столову ложку масла і алкоголь – 500 мл горілки);
• ялицеве ​​масло (їм просочують ватний диск і обробляють хворі ділянки тіла);
• компреси з відварів цілющих трав – герані, полину.

різні терапії

Ефективність лікування, як правило, залежить від індивідуальних особливостей пацієнта. Лікар завжди порекомендує, що робити, якщо те чи інше лікарський засіб не дадуть бажаного результату.

Наприклад, можуть допомогти:

• голкорефлексотерапія;
• фізіотерапія (УВЧ, електрофорез);
• чрескожная електростимуляція;
• міжхребцева блокада лікарськими препаратами;
• сеанси гіпнозу;
• медикаментозний сон;
• крижаний масаж (кубиками замороженої води).

За кордоном, а останнім часом і в України, активно використовується малоінвазивна методика – радіочастотна деструкція нервів. Процедуру проводять під місцевою анестезією для пацієнтів від 18 до 70 років.

У цій статті ви знайдете основні симптоми і лікування токсикодермії народними засобами. А ще причини виникнення захворювання і методи профілактики.

Якщо у вас виявлені igg антитіла при аналізі крові на цитомегаловірус, що це значить? Відповідь на питання підкаже наша публікація.

профілактика

Профілактика ПГН полягає в тому, щоб уберегтися від першопричини невралгії – оперізуючого герпесу.

Для цього потрібні:

• турбота про зміцнення імунітету;
• повноцінне харчування, що включає вітаміни;
• усунення стресових обставин;
• попередження простуд.

Якщо інфекційний вірус все-таки не оминув вас стороною, намагайтеся почати лікування герпесу-зостера якомога раніше, тоді і постгерпетична невралгія або не виникне зовсім, або буде протікати в «щадному» режимі.

Все про невралгії гортанного нерва

Невралгія верхнього гортанного нерва – це патологія, яка супроводжується появою в процесі їжі або ковтання нападоподібний болю, иррадирует в область вуха. На сьогоднішній день не вдалося виявити основну причину, яка …

Чому розвивається невралгія на тлі герпесу

Невралгія – різновид болю, що виникає внаслідок пошкодження нерва. Цей симптом може виникати при різних захворюваннях – травматичних, інфекційних, системних, пухлинах.

Невралгія характеризується високою інтенсивністю, тривалим перебігом (поки не відновиться нервове волокно), важко купірується. Дивуватися можуть будь-які нерви – черепно-мозкові, спинномозкові, периферичні.

Вірус герпесу має тропність до клітин нервової тканини. Після потрапляння в організм він проникає в нервові вузли і залишається там в сплячому стані. Вірус може зберігатися в організмі роками, а при ослабленні захисних сил організму переходить в активну форму.

В результаті цього розвивається запальний процес в нервових вузлах і відповідних нервових корінцях. Пошкодження нерва і запальний набряк викликають сильний больовий синдром.

Також пошкоджений нерв набуває здатності самостійно виробляти больовий імпульс навіть при відсутності подразника. Формуються нові нейронні зв’язки, внаслідок чого біль має таку велику тривалість.

Виділяють кілька особливостей перебігу герпесу, при яких підвищується ризик розвитку подальшої невралгії:

• люди старше 60 років – ослаблення захисних сил організму сприяє більшого пошкодження нерва;
• таким же чином діє і наявний іммуннодефіціт ;
• встановлено, що постгерпетична невралгія частіше формується у жінок , хоча пояснення цьому факту немає;
• локалізація висипань в області обличчя, волосистої частини голови, грудного відділу тулуба частіше викликає невралгію.

Як зменшити ризик постгерпетичній фази?

Щоб знизити виділення вірусу і зменшити його поширення в організмі, необхідно якомога швидше почати приймати противірусні препарати. Герпетична невралгія помітно зменшиться і нові осередки НЕ будуть з’являтися.

діагностика

Діагностика ПГН в більшості випадків не є складною і грунтується на характерних скаргах пацієнта і клінічній картині. Симптоми при постгерпетична невралгії, які полягають в наявності найсильніших больових нападів, переважно під час сну, і зміні психічного і емоційного статусу хворого, є однією зі стадій герпетичної інфекції. Як правило, пацієнт звертається за допомогою до фахівця ще раніше, коли на шкірних покривах з’являється везикулезная і пустулезная висип, змінюється чутливість, розвивається інтоксикаційний синдром. Цих клінічних даних в більшості випадків виявляється досить для діагностики патології.

Але існують ситуації, коли потрібне проведення заходів диференціальної діагностики, які покликані виключити захворювання зі схожою симптоматикою. Це буває необхідно, якщо у пацієнта є супутні хронічні захворювання або шкірні патології з «нашаруванням» клінічних ознак, а больовий синдром виражений не настільки значно. Тоді призначається додаткове інструментальне обстеження: УЗД, МРТ, ЕМГ, КТ.

Огляд ефективних медикаментів

Призначення антиконвульсантів виправдано тим, що практично всі протиепілептичні препарати зменшують больову реакцію периферичного запалення і усувають багато біполярні розлади, до яких відноситься і депресивний психоз. Деякі засоби, такі як «Габапентин», «Нейростін» або «Прегабалін» мають здатність стабілізувати настрій. Вони послаблюють збудження, посилюють гальмування в ЦНС, що сприятливо позначається на відновлювальному періоді. Перераховані ліки позбавлені снотворного дії, тому їх можна приймати вранці і вдень.

Призначення трициклічнихантидепресантів проводиться при масштабних ураженнях нервів, при лікуванні людей похилого віку. Вони показані всім хворим, які мають супутні психічні розлади. З цієї групи для лікування пацієнтів до 50 років прийнято використовувати «», для пацієнтів старшої вікової групи перевага віддається на користь «нортриптиліном» (з огляду на його кращого засвоєння). Доза і тривалість курсу розраховується лікуючим лікарем. Самолікування неприпустимо: у ліків є маса протипоказань і побічних ефектів.

Опіоїдні анальгетики допомагають ефективно боротися з нестерпними болями. Їх можна використовувати тільки нетривалий час, так як виробляється залежність. Найбільш часто застосовуються такі препарати з цієї групи «Оксикодон», «Метадон». Вважається можливою комбінація цих коштів з «габапентину» або з «Прегабалін». Вона демонструє кращу ефективність. Але опіоїдні препарати пацієнтам з невралгією не виписують. У нашій країні їх призначення проводиться тільки раковим хворим. Тому в боротьбі з болем використовуються інші засоби.

Найбільшу популярність мають пластирі з лідокаїном ( «Версатіс»). Вони наклеюються на уражену область і залишаються на 12 годин. У день можна використовувати не більше трьох пластирів. Подібний засіб добре знеболює, крім цього, воно захищає шкіру від дотику одягу, що саме по собі сприяє зменшенню описуваного синдрому. Лідокаїн всмоктується місцево, не надаючи вплив на інші тканини і органи. Ця обставина знижує ризики виникнення побічних ефектів.

Деяким хворим (не всім) може підійти застосування мазі «Капсаицин». Назва препарату збігається з назвою основної активної речовини. Його добувають з пекучого червоного перцю. Механізм дії заснований на виснаженні больових імпульсів: фаза знеболювання настає не відразу, спочатку відчувається сильне печіння. Не кожен здатний винести подібну тортури. Тому призначення капсіціновой мазі здійснюється тоді, коли постгерпетична невралгія має слабовиражений характер.

Якщо перераховані знеболюючі препарати виявляються неефективними, використовують блокаду симпатичних вузлів, здійснюють стимуляцію спинного мозку. В Європі практикується введення ботулотоксину. Теж дуже добре допомагає.

методи фізіотерапії

Ефективним немедикаментозним засобом в боротьбі з герпетичною невралгією може виявитися голкорефлексотерапія. Особам молодше 50 років вона здатна самостійно допомогти позбутися від сильного больового синдрому. Значно полегшити стан хворого також допомагає дарсонваль, електрофорез, УВЧ, лазерна терапія.

Рецепти народної медицини

Існують способи боротьби з невралгією за допомогою народних засобів. Найбільш поширеними з них вважаються:

• розтирання соком чорної редьки;
• розтирання часникової олії;
• трав’яні компреси з використанням настоїв з листя полину і герані;
• мазі, приготовані з прополісу і бджолиного воску.

Але, як показує практика, при наявності яскраво виражених болів подібні засоби виявляються малоефективними. Тому їх обов’язково потрібно комбінувати з медикаментозним лікуванням.

Скільки можуть тривати болю?

Больовий синдром зберігається в середньому 21-30 днів. У 20% відсотках постгерпесная невралгія залишається на 2-3 місяців.

На жаль, випадки, коли біль зберігалася досить довго – до 1 року, теж нерідкі в медичній практиці.

медикаментозна терапія

Медикаментозна терапія передбачає використання наступних груп препаратів:

• Антиконвульсанти ( «Лірика», «Нейронтін», інші). Ці препарати показали хорошу ефективність щодо нейропатичного болю. Однак вони мають ряд побічних ефектів, найчастішими з яких є зниження концентрації уваги, сонливість і набряк ніг;
• Антидепресанти. Деякі антидепресанти ( «Амітриптилін», «Дулоксетин») впливають на вироблення спеціальних речовин головного мозку, які відповідають як за депресивні стани, так і за сприйняття болю. Часто лікарі призначають мінімальні дози антидепресантів в комплексній терапії постгерпетична невралгії. Їх основні побічні ефекти включають в себе: сонливість, сухість у роті, запаморочення;
• При вираженому больовому синдромі і недостатній ефективності інших засобів пацієнтам можуть призначатися наркотичні анальгетики.

Чому лишай – оперізувальний

Шкірні симптоми – це тільки зовнішні прояви захворювання. Основним змінам піддається нервове волокно. На шкірі з’являється спочатку ділянку гіперемії, потім на цьому тлі формується бульбашкова висип. Вона нагадує ветряночного, але розташована на обмеженій ділянці.

У нервового волокна вірус руйнує миелиновую оболонку. Внаслідок цього порушується проведення нервового імпульсу, а сам нерв відчуває постійне роздратування – формується больовий синдром.

Методи боротьби з проявами оперізувального лишаю

У тому випадку, якщо хворий починає приймати противірусні препарати протягом перших 72 годин від початку рецидивного загострення, він встигає блокувати розмноження вірусу і його поширення. Площа висипань помітно скорочується, це допомагає запобігати зайве ураження нервових тканин.

Якщо не вдалося запобігти появі описуваного ускладнення, в кожному конкретному випадку розробляється терапевтична схема, в основу якої можуть входити:

• антиконвульсанти;
• трициклічніантидепресанти;
• опіоїдні анальгетики.

Зняти біль звичайними знеболюючими засобами або нестероїдними протизапальними препаратами ( «ібупрофену», «Диклофенак», «Німесулідом») не вдається.

Герпетична невралгія – групи і фактори ризику

В першу чергу хвороба може проявлятися у людей, вже одного разу познайомилися з вірусом герпесу (ті, які перехворіли на вітрянку), але виробилися одного разу антитіла допоможуть організму справитися з вірусом. Якщо імунні клітини активні, то для людини все закінчиться звичайним бульбашкою, який незабаром покриється скоринкою. На цьому хвороба закінчується. Але є люди, які при активації вірусу герпесу в організмі піддаються герпетичного ураження нервових відростків. До групи ризику входять:

• люди похилого віку і люди похилого віку з ослабленим імунітетом;
• перенесене інфекційне захворювання, ослабле захисні функції організму;
• локалізація висипання, чим ближче до поверхні шкіри знаходяться нервові відростки, тим більша ймовірність їх поразки.

наслідки

Хоча постгерпесная невралгія сама по собі є погіршенням оперізувального герпесу, після неї також можливі ускладнення. Постійна присутність хворобливого збудження сприяє виникненню таких наслідків:

1. Відсутність сну і відпочинку, млявість і зниження працездатності.
2. Зниження апетиту, зменшення ваги.
3. Розсіяне увагу, часта зміна настрою.
4. Постійне почуття занепокоєння і тривоги, що виявляється невроз (у людей похилого віку).

Існують заходи профілактики для запобігання ймовірності захворювання.

Насамперед важливо зробити щеплення від вітрянки, а також ін’єкцію проти оперізуючого лишаю. Обов’язково рекомендується заняття спортом в будь-якому віці, а також правильне збалансоване харчування і прийом вітамінів в осінньо-весняний період.

Виконання правил профілактики дозволить зменшити ймовірність перетікання герпесу в серйозні ускладнення.

лідокаіновий пластирі

Це пластирі, що містять місцевий знеболюючий засіб – лідокаїн. Їх слід наклеювати на уражену ділянку шкіри. За рахунок постійного рівномірного виділення анестетика, такі пластирі приносять тимчасове полегшення, знижуючи больові відчуття і даючи перепочинок.

Рецидив позбавляючи у вагітних

Герпетична невралгія не представляє загрозу плоду, не заважає нормальному перебігу вагітності, але сильні болі можуть спровокувати підвищення тонусу матки. А це пряма загроза переривання вагітності. Тому, якщо під час нападу з’явилося тягне відчуття внизу живота, кров’янисті виділення з піхви, потрібно негайно звертатися за медичною допомогою.

Ігнорувати протягом ускладнення можна, його обов’язково потрібно лікувати, віддаючи перевагу немедикаментозним терапевтичним практикам.

У гострому періоді майбутня мама повинна:

1. Дотримуватися постільного режиму.
2. Для купірування больового синдрому використовувати різні методи фізіотерапії. Практика доводить високу ефективність акупунктури. Полегшення настає вже після кількох сеансів. Наблизити одужання можна, поєднавши голковколювання з лікувальною гімнастикою. Існує цілий комплекс вправ, здатних усувати больові спазми. Добре знімає біль сухе тепло.

Якщо перераховані кошти не допомагають позбутися від нездужання протягом декількох годин, необхідно звертатися за медичною допомогою. Призначення медикаментозних засобів проводиться з урахуванням терміну вагітності і існуючих загроз розвитку плода.

17 способів позбутися від головних болів без таблеток

Пластир з високим вмістом капсаїцину

Це сучасний метод знеболення при постегрпетіческой невралгії, який полягає в наступному: що міститься в пластирі речовина є похідним пекучого перцю, який блокує больові рецептори шкіри. Аплікація такого пластиру може проводитися тільки лікарем. Процедура займає 2 години, але хороший знеболюючий ефект від неї пролонгований і може зберігатися до 3-х місяців. Якщо виникне необхідність, процедуру повторюють.

ускладнення

При тривалому перебігу захворювання, особливо якщо воно супроводжується дуже сильним больовим синдромом, у пацієнтів часто виникають такі ускладнення:

1. депресія;
2. втома;
3. порушення сну;
4. втрата апетиту;
5. складності з концентрацією уваги.

13 продуктів, які ви можете з’їсти ввечері для поліпшення якості сну

За якими симптомами можна розпізнати міжреберної невралгії зліва

Біль з лівого боку в районі ребер завжди насторожує, так як вона є передвісником інфаркту або стенокардії. Однак, це може бути і симптомом міжреберної невралгії. Зміст Загальні відомості про постгерпетичній …

Епідуральний введення анестетиків і стероїдних гормонів

Епідуральна блокада хребта передбачає введення препаратів в епідуральний простір, що призводить до втрати чутливості в області впливу. Це означає, що дана процедура передбачає введення діючої речовини безпосередньо в джерело болю. Досягнення лікувального ефекту в даному випадку можливо за рахунок наступних чинників:

• знеболюючі властивості препарату;
• максимально можлива концентрація в ураженій області;
• рефлекторна дія на всіх рівнях нервової системи.

Місцевий вплив мазями

Терапія повинна проводитися комплексно, включаючи місцеве і загальний вплив.

Місцевий вплив направлено на використання мазей, гелів, пластирів. Застосовують трансдермальні пластирі, мазі, до складу яких входить Лідокаїн, діючий на проблемній зоні до 12 годин. Протягом періоду нанесення препарати знеболюють, зменшують зовнішні подразники.

Можливо вплив кремами, що містять Капсаицин (емульсію червоного перцю). Перше взаємодія зі шкірою викликає печіння, потім поступово спостерігається заморожують ефект. Слід наносити до 3-5 разів на день.

Чим загрожує шийна невралгія

У важких ситуаціях від сильних болів виписують пластирі з наркотиками (Фентаніл). До такого способу впливу на уражені ділянки лікарі вдаються вкрай рідко.

Можливо епідуральний введення стероїдів і анестетиків для втрати чутливості в певних ділянках. Рекомендується малоінвазивна нехірургічна процедура – радіочастотна деструкція нервів, що дозволяє знеболити проблемні місця на тривалий період (до 1 року). Ще один дієвий метод нелекарственного впливу – голкорефлексотерапія. Її тривале використання може посприяти повністю зникнення болю.

клініка захворювання

Постгерпетична невралгія має характерні симптоми, які ні з чим не переплутати. Зовні можна побачити бульбашкову висип на певному сегменті тіла – це може бути особа, тулуб, кінцівки.

Біль при герпесі носить різний характер. Виділяють три типи перебігу невралгії:

• постійний біль – тупий або давить, з чіткою локалізацією;
• переміжна біль – коле або стріляючого характеру, то з’являється, то зникає;
• аллодініческая біль – одна з найгостріших, але зникає практично відразу після появи.

Протягом постгерпетична невралгії виділяють кілька фаз. Симптоматика змінюється в залежності від стадії хвороби:

1. Гостра фаза – біль під час шкірних проявів. Причому вона виникає ще до появи висипань. Триває ця фаза до тих пір, поки висип не зникне. Біль інтенсивна, виникає під впливом будь-якої подразника.
2. Подострая фаза – після зникнення висипань. Триває протягом трьох місяців. Біль стає постійною, тупий або співає.
3. Власне постгерпетична невралгія . Про неї можна говорити, якщо больові відчуття зберігаються більше чотирьох місяців після перенесеного герпесу. Вона характеризується перерахованими вище трьома типами відчуттів. Болі можуть зберігатися протягом декількох років.

Крім самої болю можуть спостерігатися й інші симптоми – відчуття оніміння шкіри, слабкості в кінцівках, головний біль, свербіж шкіри. При тривало існуючій невралгії змінюється особистість людини – він стає дратівливим, неспокійним, розсіюється увага, знижується розумова діяльність.

Симптоми і ознаки невралгії

Головний характерна ознака невралгії – стійкий больовий синдром, що виникає відразу ж після загоєння плямисто-папульозний висипки. У неї може бути різна локалізація: багато що залежить від того, які нерви залучені в зону ураження. Висипання можуть з’являтися вздовж зорового, вушного, троичного лицьового нерва, нижньошийних, верхньогрудних гангліїв.

Неврологічні болі можуть мати різний характер. Вони бувають:

• постійними, тупими, давлять, глибинними;
• періодичними, прострілюють, колючими, порівнянними з ударом струму;
• аллодініческімі, раптовими, пекучими, що виникають як відповідь на зовнішній подразник (дотик одягу, наприклад).

Нерідко у одного хворого спостерігаються відразу всі три типи болю. Синдром поширюється по ходу нервових закінчень, вона відчувається тільки там, де раніше була висип. У деяких людей постгерпетична невралгія супроводжується свербінням. Інші пацієнти скаржаться на відчуття оніміння ураженої ділянки, на відчуття наявності стороннього тіла під шкірою.

Тривалий перебіг описуваного нездужання викликає зниження фізичної активності, поява хронічної втоми. Хворий втрачає апетит, його турбує безсоння, стан тривоги, постійне занепокоєння. У підсумку все це призводить до страшної депресії. Полегшити стан людини допомагає правильно підібране лікування. Чим раніше воно буде розпочато, тим швидше настане одужання.

Постгерпетична невралгія як симптом і наслідок інфекції

Активація вірусу герпесу виражається практично такими ж шкірними висипаннями, як і при вітряної віспи. Безліч бульбашок спочатку мають везикулезной характер (з прозорим вмістом), потім вони стають пустулами, що містять гній і сукровицю, далі вони розкриваються і засихають у вигляді кірочок. Так само, як і при вітрянці, для повторного витка герпетичної інфекції характерний так званий помилковий поліморфізм шкірних проявів. Він полягає в тому, що пацієнт в гострому періоді патології володіє декількома видами висипу одночасно: везикулами різних розмірів, пустулами, корочками. «Помилковим» явищем він названий тому, що вони є послідовними стадіями розвитку однієї і тієї ж інфекції.

Шкірні висипання при оперізувальному герпесі нагадують вітряну віспу

На відміну від вітряної віспи, локалізація шкірних проявів не є дифузійної і повсюдної, а залежить від того, в якій ділянці нервової тканини «гніздився» вірус. Так як в більшості ситуацій це спинальні ганглії, близько спинного мозку, то страждають перш за все міжреберні нерви. Саме тому розвивається оперізуючий герпес, який є проявом вірусного ураження нервових провідників, як би охоплюють корпус людини. В результаті поліморфний висип розташовується на спині, боках, животі або грудей пацієнта у вигляді стрічки. Якщо вражений тригемінальної нерв, то везикули і пустули локалізуються на обличчі, а згодом вельми вірогідна постгерпетична невралгія трійчастого нерва, яка може протікати не тільки з сильними болями, але і з явищами паралічу лицьових м’язів.

Крім змін на шкірі, при активації герпетичної інфекції розвивається і інтоксикаційний синдром. Його характерні ознаки, а саме підвищення температури тіла, млявість і нездужання, погіршення апетиту, з’являються дещо раніше, ніж поліморфний висип по ходу нервових стовбурів. Цей період називається продромальним, тобто попереднім розвитку основних специфічних проявів інфекції. Його симптоми неспецифічні і можуть свідчити про початок практично будь-якого патологічного процесу інфекційного походження в організмі.

Але, як тільки з’являються перші везікулезние бульбашки на тулуб, що супроводжуються найсильнішої болісної болем, діагноз оперізувального герпесу вважається практично стовідсотковим, хоча іноді і потрібне проведення деяких заходів диференціальної діагностики. Причина вираженого больового синдрому полягає в ураженні інфекційним процесом самої нервової тканини, і сигнали про це постійно надходять в больові центри центральної нервової системи.

У гострому періоді, коли відбувається трансформація шкірних проявів (скільки він триває, залежить від площі ураження і стану імунітету пацієнта, в середньому – близько 3-4 тижнів), болі виникають приступами і мають пекучий, дуже інтенсивний характер. Вони не мають схильності до іррадіації в інші області тіла і розвиваються переважно в нічні години.

Без противірусних препаратів впоратися з постгерпетичній невралгією неможливо

Надалі, після закінчення гострого періоду повторної герпетичної інфекції, у більшості хворих повністю зникають всі патологічні ознаки. Але у 20% пацієнтів діагностуються симптоми, що розвиваються при постгерпетична невралгії. Це стан, незважаючи на купірування синдрому інтоксикації і повне зникнення шкірного висипу, характеризується інтенсивним больовим синдромом, які тривають кілька місяців або навіть багато років.

Майбутнє формування хронічної невралгії можна передбачити ще в продромальному періоді і під час появи везикул і пустул. Існують деякі ознаки, що пояснюються, мабуть, особливостями організму пацієнта, за якими це можна зробити:

Також ви можете прочитати: М’язова невралгія спини

• наявність болю, що розповсюджується в зоні іннервації міжреберних або трійчастого нерва, в продромальному періоді, тобто на тлі інтоксикації і до появи висипу;
• широту та інтенсивність шкірних висипань (практично повної поразки шкірного покриву висипом);
• значна інтенсивність больового синдрому в гострому періоді, на тлі вираженої інтоксикації і поліморфної висипки;
• повторний виток герпетичної інфекції в оперізує формі у літніх, після 60 років.

ПГН надзвичайно негативно позначається на фізичному і психічному стані людини. Напади найсильнішої виснажливої ​​болю, частіше виникають вночі, значно порушують сон пацієнта, викликають формування хронічного стресу, знижують працездатність і соціальну адаптацію. Постійне очікування больового нападу ще сильніше погіршує стан людини.

Переважна частина хворих, після одного-двох років лікування постгерпетична невралгії, відзначає поліпшення з практично повним зникненням больового синдрому. Але деякі пацієнти, незважаючи на терапію, продовжують страждати від сильного болю на протязі довгих років, нерідко до кінця свого життя. При цьому на тлі важкого перебігу патології відбувається неминуча зміна психіки. Формується емоційна нестабільність із частими перепадами настрою, астенія, легкодухість і некритичність, байдужість до подій навколо, нерідко знижується пам’ять і відбувається падіння інтелектуального рівня.

Для знеболення можна використовувати спеціальні пластирі

У деяких хворих хронічна невралгія, навпаки, призводить до посилення агресивності, появі постійного похмурого настрою і суїцидальних роздумів. Пацієнт починає цуратися близьких, звинувачувати їх у своєму стані, переоцінювати значущість патології. Надалі через вираженого психічного і фізичного виснаження і зниження здібностей організму до адаптації людина починає відчувати біль гостріше, так як знижується поріг больової чутливості. В результаті формується своєрідний «порочне коло»: біль призводить до виснаження організму, що, в свою чергу, посилює сприйняття болю.

Постгерпетична невралгія: причини, симптоми, лікування, профілактика

Шкірний герпес — захворювання з подвійною симптоматикою.

Шкірні прояви при правильному лікуванні зникають швидко — протягом тижня.

А ось больові відчуття можуть зберігатися терміном до року. Чому так відбувається і що можна зробити в такому випадку?

Про шкірному герпесі детальніше

Це інфекційне захворювання, що викликається вірусом Herpes Zoster. Вірус цей відноситься до вітряної віспи. Людина, яка перехворіла на вітряну віспу, стає довічним носієм цього вірусу. В організмі він знаходиться в нервової тканини — найчастіше в спінальних гангліях.

При несприятливих для організму умовах вірус реактивируется. При цьому виникають шкірні прояви на тій ділянці, який іннервується від пошкодженого ганглія. Це відбувається тому, що вірус здатний переміщатися по нервовим волокнам. Таке захворювання називається герпес зостер або оперізувальний лишай.

Назва це отримано тому, що висипання локалізуються строго в межах одного сегмента тіла, иннервируемого спинномозковим нервом. Цей Сегмент починається від хребта, проходить по лівому або правому боці, і закінчується на передній половині тулуба.

Чому лишай — оперізувальний

Шкірні симптоми — це лише зовнішні прояви захворювання. Основним змінам піддається нервове волокно. На шкірі з’являється спочатку ділянка гіперемії, потім на цьому тлі формується бульбашкові висипання. Вона нагадує вітрянкову, але розташована на обмеженій ділянці.

У нервового волокна вірус руйнує мієлінову оболонку. Внаслідок цього порушується проведення нервового імпульсу, а сам нерв відчуває постійне роздратування — формується больовий синдром.

Чому розвивається невралгія на тлі герпесу

Невралгія — різновид болю, що виникає внаслідок пошкодження нерва. Цей симптом може виникати при різних захворюваннях — травматичних, інфекційних, системних, пухлинах.

Невралгія характеризується високою інтенсивністю, тривалим перебігом (поки не відновиться нервове волокно), важко купірується. Можуть уражатися будь-які нерви — черепно-мозкові, спинномозкові, периферичні.

Вірус герпесу має тропність до клітин нервової тканини. Після попадання в організм він проникає в нервові вузли і залишається там в сплячому стані. Вірус може зберігатися в організмі роками, а при ослабленні захисних сил організму переходить в активну форму.

За темою: Енцефаліт головного мозку: що це таке, симптоми запалення у дорослих, наслідки

В результаті цього розвивається запальний процес у нервових вузлах і відповідних нервових корінцях. Пошкодження нерва і запальний набряк викликають сильний больовий синдром.

Також пошкоджений нерв набуває здатність самостійно виробляти больовий імпульс навіть при відсутності подразника. Формуються нові нейронні зв’язки, внаслідок чого біль має таку велику тривалість.

Виділяють кілька особливостей перебігу герпесу, при яких підвищується ризик розвитку подальшої невралгії:

• люди старше 60 років — ослаблення захисних сил організму сприяє більшого пошкодження нерва;
• таким же чином діє і наявний иммуннодефицит;
• встановлено, що постгерпетична невралгія частіше формується у жінок, хоча пояснення цьому факту немає;
• локалізація висипань в області обличчя, волосистої частини голови, грудного відділу тулуба частіше викликає невралгію.

Клініка захворювання

Постгерпетична невралгія має характерні симптоми, які ні з чим не переплутати. Зовні можна побачити бульбашкову висип на певному сегменті тіла — це може бути особа, тулуб, кінцівки.

Біль при герпесі носить різний характер. Виділяють три типи перебігу невралгії:

• постійна біль — тупий або давить, з чіткою локалізацією;
• переміжний біль — коле або стріляючого характеру, то з’являється, то зникає;
• аллодиническая біль — дуже гостра, але зникає практично відразу після появи.

Протягом постгерпетичній невралгії виділяють кілька фаз. Симптоматика змінюється в залежності від стадії хвороби:

За темою: Нормотензивна гідроцефалія головного мозку (синдром Хакіма-Адамса): причини, симптоми і лікування

Крім самої болі можуть спостерігатися і інші симптоми — відчуття оніміння шкіри, слабкості у кінцівках, головний біль, свербіж шкіри. При довгостроково існуючої невралгії змінюється особистість людини — він стає дратівливим, неспокійним, розсіюється увага, знижується розумова діяльність.

Медична допомога

Для підтвердження діагнозу достатньо факту перенесеного оперізуючого лишаю. Навіть якщо шкірних висипань вже немає, але є вказівка на наявний герпес, невралгію можна встановити завдяки характерним ознаками.

Яких-небудь специфічних методів дослідження немає, можна лише використовувати серологічні методи для виявлення антитіл до вірусу герпесу.

Основним лікуванням є прийом противірусних препаратів. Застосовувати можна звичайний Ацикловір у стандартній дозі 200 мг 5 разів на день. Але ефективніше діють його похідні — Ганцикловір, Валацикловір, Фамцикловір. Вони призначаються в дозі 500 мг 2-3 рази в день.

Чим раніше розпочато лікування оперізувального лишаю, тим швидше проходять болю при постгерпетичній невралгії. Але якщо біль залишається, призначається симптоматичне лікування.

Звичайні знеболюючі препарати в такому випадку не допомагають. Біль буде продовжуватися, поки не відновиться мієлінова оболонка нерва.

Для ослаблення вираженості больового синдрому використовують такі препарати:

Позитивний ефект чинять фізіотерапевтичні методи — УВЧ, електрофорез лікарських препаратів, масаж.

Останнім часом розробляються інвазивні методики лікування. Застосовується введення в область ураженого нервового вузла Дексаметазону і Лідокаїну, міжхребетні блокади розчином Новокаїну. Як експериментальне лікування використовується стимуляція спинномозкових нервів електричним імпульсом.

Існують і такі засоби лікування, як гіпноз і медикаментозний сон.

Сам собі господар і лікар

Профілактика постгерпетичній невралгії насамперед полягає в запобіганні захворювання, її провокує. Для профілактики оперізувального лишаю потрібно дотримуватися здоровий спосіб життя:

• підтримання повноцінного імунітету;
• дотримання правильного харчування;
• усунення стресових ситуацій;
• попередження простудних захворювань;
• відсутність переохолоджень.

Якщо шкірний герпес все ж проявився, невралгію можна якщо не попередити, то хоча б зменшити її вираженість. Для цього необхідно якомога раніше починати специфічне лікування оперізувального лишаю і місцеве лікування знеболюючими препаратами.