Коробка передач

Назначение и особенности устройства КПП. Принцип работы коробок переключения передач. Специфика и плюсы разных видов.

Коробка передач или коробка переключения передач (КПП) – это один из важнейших агрегатов трансмиссии – наряду с карданным валом, сцеплением и задним ведущим мостом. Как составляющая трансмиссии КПП характерна для всех автомобилей ДВС.

Назначение и устройство

• изменения крутящего момента,
• изменения скорости,
• коррекции направления движения автомобиля,
• разъединения ДВС и трансмиссии и, напротив, их соединения (такая потребность актуальна при переключении передач, необходимости получения малых «ползучих» скоростей, кратковременной остановки транспортного средства),
• блокировки гидротрансформатора (функция ценна для уменьшения потери полезной энергии «автомата» при передаче крутящего момента в ситуации, когда выравниваются обороты ведомой и ведущей турбин).

В корпусе устройства коробки передач с “механикой” объединены валы (2, 3 или более), синхронизатор, шестерни, рычаг для переключения скоростей, проволочные кольца, подшипники, сальники.

Устройство АКПП (КПП с “автоматикой”) представляет собой узел, в который входят гидротрансформатор, планетарный ряд, фрикционы, тормозная лента, узел управления (насос + маслосборник + клапанная коробка).

В основе роботизированных коробок могут лежать как решения механического типа с электрической либо гидравлической системой управления сцеплением и передачами, так и автоматические коробки, оборудованные электрогидравлическим приводом сцепления.

На сцеплении, шестернях, валах и синхронизаторах остановимся более подробно.

Сцепление

Предназначено для передачи крутящего момента от маховика коленвала ДВС к первичному валу коробки передач.

Именно благодаря наличию сцепления двигатель на короткий промежуток времени можно аккуратно отсоединить от трансмиссии, а трансмиссию защитить от перегрузок.

Стандартная муфта сцепления большинства транспортных средств с механической коробкой включает маховик, нажимной диск, ведомый диск, выжимной подшипник, привод, вилку и выключатель сцепления.

Один двигатель соединен с колёсами, другой — с ДВС. В момент, когда водитель отпускает педаль, диски прижимаются друг к другу и начинают совместное вращение.

Именно о классическом сцеплении как таковом чаще говорят при использовании механической коробки передач, а при езде с ДВС на АККП говорят о совмещенном решении сцепления и гидротрансформатора. Его непосредственная функция аналогична сцеплению. Но водителю не нужно совершать никаких рутинных действий и выжимать сцепление вручную. За него все будет делать сама КПП.

Что касается роботизированных решений типа DSG (с мехатроникой), то они располагают двумя сцеплениями. Наличие двух сцеплений ценно для повышения мощности транспортного средства, и при этом минимизации пробуксовок, оптимизации расхода топлива.

Ведь физически в момент переключения обороты двигателя при использовании двух сцеплений способны остаются на прежнем уровне.

На картинке ниже вы видите “поведение” сцепления в роботизированной коробке DSG в момент после переключения на вторую передачу.

Шестерни и валы

Шестерни и валы – главные «управляющие» крутящим моментом. Именно шестерни и валы помогают изменять передаточное отношение. Неотъемлемые элементы устройства всех механических КПП и некоторых АКПП (например, Honda).

Устройство механической коробки передач чаще всего сконструировано так, что оси валов находятся в параллельной плоскости. Сверху монтированы шестерни.

Первичный или ведущий вал (ведвал) посредством корзины сцепления присоединен к маховику. Выступы способствуют продвижению второго диска сцепления и направления крутящего момента на промежуточный вал посредством шестерни.

Конец вторичного вала примыкает к подшипнику на хвостовике ведущего. Так как нет фиксированной связи, валы независимы, и нет препятствий для того, чтобы они вращались в разные стороны. Нет препятствий и для варьирования скоростей.

Устройство автоматической коробки передач вместо шестерён и валов предполагает планетарный редуктор. Вращаются шестерни и валы всегда как единое целое. Но конструктивно это могут быть как разные детали, так и неразборный узел.

Синхронизаторы

Синхронизаторы – неотъемлемый элемент КПП с шестернями – кроме решений со скользящими шестернями. Физически работа синхронизаторов обязана силе трения.

Функция синхронизаторов – выравнивание частоты вращения шестерен и валов, благодаря чему создаются все условия для плавного переключения скоростей. Благодаря синхронизаторам КПП меньше изнашивается и меньше шумит.

Синхронизаторы активно присутствуют у МКП и роботизированных КПП. У автомобилей с планетарными АКП альтернатива синхронизаторам – фрикционные управляющие элементы. Синхронизаторы состоят из муфты, блокировочных колец, стопорного кольца, пружины, шестерён.

Как работает стандартный синхронизатор?

• Муфта подается в сторону шестерни.
• Блокировочное кольцо муфты принимает на себя усилие.
• Поверхности зубьев начинают взаимодействовать.
• Блокировочное приобретает положение “на упор”.
• Зубья муфты оказываются напротив зубьев блокировочного кольца.
• Муфта оказывается в зацеплении с венцом на шестерне.
• Муфта и шестерня блокируется.

Казалось бы шагов достаточно много, но все это происходит за доли секунд – в момент включения водителем передачи.

Принцип работы механических коробок переключения передач

КПП с “механикой” во время работы задействуют различные комбинации зубчатых колес.

Принцип работы МКПП базируется на создании соединений между первичным и вторичным валом. Благодаря использованию шестерен с разным количеством зубьев трансмиссия подстраивается под условия на дороге, цели водителя.

При возрастании скорости вращения выходного вала МКПП по отношению к скорости вращения входного величина крутящего момента от ДВС к колёсной базе уменьшается.

При уменьшении скорости вращения выходного вала МКПП по отношению к скорости вращения входного вала величина крутящего момента, от двигателя к ведущим колесам, наоборот увеличивается.

КПП различны по количеству ступеней. Каждая ступень имеет свое передаточное число. Оно представляет собой отношение зубьев количества зубьев ведомой шестерни по отношению к числу зубьев ведущей шестерни.

У пониженной передачи – наибольшее передаточное число, а у повышенной передачи, наоборот, наименьшее передаточное число.Чем ниже передаточные числа, тем быстрее транспортное средство способно разогнаться.

При изменении передаточных чисел и скорости транспортного средства для кратковременного отключения коробки передач применяется сцепление.

В зависимости от конструкции КПП при этом могут быть двухвальные и трехвальные. И устройство, и процесс работы агрегатов несколько отличается.

2-х-вальная коробка передач: устройство и принцип работы

• картер – несущий элемент, корпус. К нему крепятся все остальные детали устройства. Он же защищает агрегат от внешнего воздействия, а человека – от вращающихся деталей, а также выполняет функцию хранилища для масла.
• валы – первичный и вторичный,
• шестерни (в блоках), часть крепится к ведущему, часть к ведомому валу,
• шлиц (соединяет ПВ и сцепление),
• синхронизаторы.

Рычаг переключения – в нейтральном положении: шестерни прокручиваются, крутящий момент от ДВС не передается к колёсам.

Рычаг перемещен – муфта синхронизатора также изменяет положение. Уравниваются угловые скорости соответствующего вала и шестерни. Крутящий момент передаётся с первичного вала на вторичный. От ДВС на ведущие колеса с заданным передаточным числом .передается крутящий момент.

Отдельно на картинке показан задний ход. Для него в КПП есть задняя передача. Для коррекции направления задействуется промежуточная шестерня. Она монтируется на отдельную ось.

3-вальная КПП: устройство и принцип работы

3-х вальные решения популярны у авто с задним приводом.

• Картер.
• Ведвал.
• Ведомый вал. Находится на одной оси с ведущим.
• Промежуточный вал. Монтирован параллельно первичному.
• Шестерни. Блок шестерен ведомого вала свободно вращается на нем. Блоку шестерен промежуточного и ведвала обеспечена жесткая связь, а шестерни на ведомом валу свободно вращаются, четкой фиксации нет.
• Синхронизаторы. Стоят на всех передачах. Благодаря шлицу беспрепятственно перемещаются в продольном направлении.
• Механизм переключения (рычаг + ползунки + блокатор). Монтирован на картере.

Первичный вал работает в тандеме со сцеплением и отвечает за передачу крутящего момента к промежуточному валу. Все детали находятся в зацеплении. Принципиальное отличие – меньше потерь на трение при первой передачи и возможность обеспечить зацепление сразу двух пар зубчатых колёс. Соответственно у решения более высокий КПД на первой передаче.

Виды коробок переключения передач

Рассматривая устройство и назначение КПП,невозможно было не упомянуть, что они бывают разных типов: механические, автоматические, роботизированные. Кроме того, существует ещё такая подгруппа устройств как вариаторы. Рассмотрим эти КПП более подробно.

Механические КПП

“Механика” – это классика. Для работы с “механикой” нужны навыки, понимание, как выполнять выбор передаточных чисел, но при умении управлять в ручном режиме, водитель виртуозно может подстроиться под любые условия движения.

Главное при езде на механике научиться чувствовать, когда точно переключать передачи и как достигать нужную динамику.

Впрочем, умение работать с “механикой” – это не только безупречная езда, но ещё и продление службы эксплуатации самой КПП.

Один из неудобных моментов – требуется постоянно следить за тахометром. Но это важно. ДВС работает правильно, если параметры варьируются от 2,5 до 3,5 тысяч оборотов в минуту, если цифры другие, требуется переключить передачу.

Автоматические КПП

Подбор оптимального передаточного числа осуществляется не водителем, а автоматически – посредством модуля управления. Именно посредством электроники (модуля управления) легко контролировать скорость движения транспортного средства.

Наиболее популярны гидравлические “автоматы”. Крутящий момент у них передаётся с помощью турбин через рабочую жидкость.

Несмотря на то, что для машины с “автоматом” нужно больше топлива, чем с механикой и даже больше времени на разгон, всё чаще водители предпочитают именно “автоматы”. Ведь с ними гораздо удобней, чем с “механикой”.

Тем более, что современные АКПП адаптивны и могут беспрепятственно подстраиваться под абсолютно разные стили вождения. В том числе, спортивный.

Роботизированные вариаторы

Роботизированные (автоматизированные, полуавтоматические) КПП как агрегаты – это промежуточные вариант между “механикой” и “автоматом”.

Переключение может быть и ручным, и автоматическим, а вот управление устройством осуществляется посредством переключателя, джойстика.

Полностью вручную (при любом режиме) нужно только нажимать рычаг переключателя. А вот дальше при выборе автоматического режима работа будет возложена на робота. В том числе, автоматически согласуются частота вращения звеньев и оборотов ДВС.

Вариатор

Отдельно можно выделить вариатор. Это изменяющаяся трансмиссия или бесступенчатая КПП. Изменение передаточного числа производится в заданном диапазоне.

Вариаторы позволяют достигнуть наивысшую топливную экономичность, ведь нагрузки в таких решениях идеально согласованы с оборотами коленвала.

Есть вариаторы, которые по своему устройству ближе к МКПП (с центробежным сцеплением), есть решения, которые ближе к АКПП (такое устройство включает гидротрансформатор).

Но, увы, любая конструкция не позволяет создать очень мощный вариатор. Поэтому на практике поставить вариатор получается только на легковые автомобили, всевозможную мототехнику (очень популярный вариант для скутеров), но не на большегрузный коммерческий транспорт (автобусы, грузовики), т.е. транспортные средства, которые как раз и “съедают” больше всего топлива.

Исключение составляют только лёгкая коммунальная, сельскохозяйственная техника.

Плюсы и минусы

• низкая стоимость (как устройства, так и ремонта),
• хорошая динамика,
• простой ремонт.

• в “пробках” требуется регулярное переключение передач,
• сложность в управлении.

• не нужно думать, какую передачу выбрать,
• простота разгона (нет крена авто назад),
• защита ДВС от перегрева.

• высокая стоимость агрегата,
• высокий расход топлива,
• высокая стоимость ремонта.

• можно выбрать ручной или автоматический режим работы,
• топливная эффективность.

• есть риски крена авто при разгоне,
• возможны
• рывки при переключении передач.

• сниженная нагрузка на двигатель,
• плавность езды.

• высокая стоимость коробки и ее ремонта,
• можно поставить только на маломощный двигатель.

Дополнительную информацию вы можете посмотреть непосредственно в модулях LCMS LCMS ELECTUDE – платформе для обучения автомехаников, автомехатроников, автодиагностов.

Скільки важить коробка передач

Вага двигуна ваз-2106: технічні характеристики – Сайт про знаменитого вітчизняному автомобілі Гранта

• 1 Характеристики
• 2 Пристрій
• 3 Підсумки

Двигун ВАЗ 2106 повністю схожий з двигуном моделі 2103, і швидше навіть, є його модифікацією. В принципі, модельний ряд Авто ВАЗ включає в себе кілька моделей, у який однакові схема і пристрій мотора, тому, крім 3-ї моделі, він підійде і автомобілів: ВАЗ 21053, 2107 і 2121.

Різниця між моторами 2103 і 06 в тому, що конструктори збільшили об’єм циліндрів, і відповідно потужність. Вага агрегату став трохи менше, за рахунок більш тонких стінок циліндра, а технічні характеристики стали краще. Давайте детальніше розглянемо будову та принцип роботи оновленого двигуна.

Характеристики

Так само, як і в третьої моделі Лада, мотор має чотири циліндри, розташовані в один ряд. Їх загальний обсяг становить 1600, а обсяг кожного окремо – 400. Діаметр поршня збільшений до 79 мм. Ступінь стиснення кожного циліндра – 85 кДж, при ході поршня в 80 мм.

Порядок роботи залежить від того, яка схема і пристрій у колінчастого вала, і визначається він послідовністю чисел на блоці, а саме 1-3-4-2.

Максимальна кількість обертів, яке може видати даний агрегат – 8 000, а мінімальне, при якому можлива його неодружена робота – 800 – 900. Оптимальні обороти при русі – від 1500 до 3000. При таких показниках, тиск масла буде достатнім для охолодження всього блоку.

Технічні характеристики знаходяться, так би мовити, на рівні. Номінальна потужність двигуна становить 75 к.с., а швидкість, яку може розвинути автомобіль при цій потужності, дорівнює 148 км / год. До першої сотні, стрілка доходить за 16 секунд, після старту.

Рекомендований бензин – АІ-92. З огляду на обсяг циліндрів і потужність двигуна, 10 літрів палива вистачить на 100 кілометрів, при змішаному циклі. При русі по магістралі, витрата зменшиться до 7,5 літрів. Вага даного зразка становить 120 кг.

Пристрій

Пристрій і схема мотора, складається не тільки з деталей, а й з систем. Наприклад, двигун ВАЗ 2106 складається з:

• охолодження;
• мастило;
• Випуск відпрацьованих газів;
• Харчування.

Кожна з перерахованих систем, несе за собою важливу функцію в загальній роботі. Давайте по черзі розберемо їх.

Система харчування – призначена для того, щоб доставити паливо з бака, в камеру згоряння, попередньо змішавши його з киснем. Схема бере початок з точки, звідки надходить бензин – бензобак. На автомобілі ВАЗ 2106, він розташовується ззаду, справа, в багажному відсіку, під кожухом обшивки. Звідти, бензин йде по паливним магістралях, прямо в карбюратор.

Так як паливний бак розташований досить далеко від карбюратора, бензину потрібно примусово в нього прокачуватися. Для цього використовується паливний насос. Завдяки герметичності системи живлення, його потужність, утворена рухом діафрагми, переганяє бензин під тиском в карбюратор.

Пройшовши через кілька фільтрів, паливо потрапляє в карбюратор, де перемішується з киснем. Фільтри потрібно періодично міняти.

Зрозуміти, що фільтр забитий можна по тому, що його вага буде значно більше, ніж був тоді, коли фільтр був новим. На ВАЗ 2106 встановлюють карбюратори фірми ДААЗ і Солекс, рідше Озон.

Після того, як суміш буде підготовлена ​​і перемішана, вона впорскується під тиском в камеру згоряння.

Схема системи охолодження, буде трохи простіше. Охолоджуюча рідина набирається в радіатор, розташований спереду автомобіля. Обсяг рідини, повинен бути не менше 9,8 літра.

Під час нагрівання, антифриз розширюється, і щоб застерегти руйнування елементів охолоджуючої системи, встановлюється розширювальний бачок. Для того, щоб рідина постійно циркулювала, використовується насос.

Пристрій двигуна розраховане так, що при збільшенні кількості оборотів колінчастого вала, потужність, з якою качає насос, також збільшується.

Схема системи змащення, знаходиться в самому блоці циліндрів. В її пристрій входить тільки масляний насос і фільтр. Обсяг масла, достатній для змащування деталей – 3,75 літра.

підсумки

Модернізація двигуна полягала в тому, що він отримав збільшений об’єм циліндрів. Схема охолодження, змащення, живлення, і в загальному, вся схема двигуна залишилася колишньою. Покращилися технічні характеристики, а саме: швидкість, потужність, зменшився час розгону. Вага агрегату трохи зменшився.

джерело: https://s-tehnika.com.ua/wp-content/uploads/1717cc8bff563eeee3315931e499e3b9-400×267.jpg” alt=”скільки важить коробка передач” width=”400″ height=”267″ >
Skip to content

ЗМІСТ

1 Коробка передач ЗІЛ-130 і її властивості

2 Коробка ЗІЛ-130 схема

3 Синхронизатор

4 Коробка відбору потужності

5 Схема перемикання передач

6 Первинний вал

7 Вторинний вал

8 Проміжний вал

Якщо зчеплення необхідно для передачі крутного моменту від двигуна до трансмісії, то коробка передач служить для його зміни в залежності від умов руху. Коробка забезпечує рух автомобіля заднім ходом і тривалий роз’єднання трансмісії від двигуна.

КПП ЗІЛ-130 має 5 передач для руху вперед і одну для руху назад. Коробка має 3 вала. Первинний, вторинний і проміжний, а також 2 синхронізатора інерційного типу. Встановлені на валах шестерні можна групувати в необхідної комбінації і отримувати передавальні числа відповідають тій чи іншій передачі.

Коробка ЗІЛ -130 схема

Переміщення шестерні веденого вала вперед включається перша передача. 2 передача включається переміщенням муфти синхронізатора назад. Якщо перемістити муфту синхронізатора вперед, то включиться 3 передача.

Переміщенням муфти 2 синхронізатора тому включається 4 передача. Якщо перемістити муфту цього ж синхронна вперед, то включиться 5 передача. Проміжний вал у передачі крутного моменту не бере.

Задній хід включається переміщенням шестірні 1 передачі до включення її з блоком шестерні заднього ходу.

Коробка передач, в якій зміна крутного моменту за величиною проводиться за рахунок зміни передавального числа. Найбільшого поширення набули ступінчаста:

Схема перемикання передач

коробки передач, де зміна передавального числа здійснюється збільшенням або зменшенням передавального відношення зубчастих передач. Механізми, які змінюють в певних межах передавальне число безперервно, називаються безступінчатими передачами.

»На автомобілях застосовуються безступінчаті передачі наступних типів: гідравлічні (Гідродинамічні і гідрооб’ємні, інакше звані гидростатическими), механічні (фрикційні й імпульсні) і електричні.

Найбільшого поширення в якості безступінчатих передач отримали гідродинамічні перетворювачі-гідротрансформатори, які зазвичай встановлюються в поєднанні зі східчастими або планетарними коробками. Такі передачі називають гідромеханічними.

Ступінчасті коробки порівняно прості, по конструкції і дешевше безступінчатих передач, однак кількість передавальних чисел у них обмежене від трьох до п’яти.

На автомобілях підвищеної прохідності і вантажопідйомності число передач збільшується завдяки застосуванню додаткової коробки передач. Крутний момент буде тим більше, чим вище передавальне число шестерень, що знаходяться в зачепленні.

Схема КПП ЗІЛ-130

Ступінчасті коробки передач мають примусове ручне управління, а планетарні і безступінчаті, в основному напівавтоматичне і автоматичне. П’ятиступінчаста коробка передач показана на рис 131 Первинний (ведучий) вал 1 через зчеплення з’єднується з колінчастим валом двигуна. Вторинний (підпорядкований) вал є, як би продовженням первинного вала і розташований з ним на одній осі.

Один кінець вторинного валу насаджений на роликовий підшипник 10, встановлений в кінці первинного вала, тому вторинний вал може обертатися незалежно від первинного; другий кінець валу встановлений в кульковому підшипнику 8.

На проміжному валу 9 насаджені шестерні. Все, вони, крім шестерні першої передачі, виготовлені окремо і закріплені на ньому шпонками. Для зменшення шуму при роботі і підвищення довговічності шестерні, що знаходяться в постійному зачепленні, виконані косозубимі.

Особливістю конструкції коробки автомобіля ЗІЛ-130 є наявність шестерень постійного зачеплення на вторинному валу. Ці шестерні завдяки спеціальній обробці (фосфатуванню) сполучених поверхонь вала і шестерень їх канавок для змащення встановлені на валу без спеціальних втулок і підшипників.

У коробки передач типу МАЗ-500 голчасті підшипники шестерень вторинного валу, що знаходяться в постійному зачепленні, змащуються маслом під тиском. Для цього проти переднього кінця проміжного вала із зовнішнього боку картера коробки передач встановлений шестерний масляний насос, що приводиться в обертання від переднього кінця проміжного

вала. Включення шестерень проводиться пересуванням шестірні по шліцах вала, Але при цьому неминучий удар зубів, так як окружні швидкості шестерень різні. Для легкого і ненаголошеного перемикання передач, необхідно, щоб окружні швидкості шестерень, що вводяться в зачеплення, були однаковими.

Окружна швидкість шестерні залежить від числа обертів вала, на якому вона встановлена, і від її діаметра: чим більше діаметр шестерні і число обертів вала, тим більше її окружна швидкість. Для вирівнювання окружних швидкостей шестерень перед введенням їх в зачеплення застосовують особливий механізм синхронізатор, який забезпечує їх безшумне і безударное включення.

синхронізатор

Синхронізатори забезпечують безшумність при включенні. Різниця в частоті обертання муфти синхронізатора і включення шестерні вирівнюється плавно завдяки виникає між ними силі тертя. Механізм перемикання КПП має фіксуючий пристрій воно утримує стрижні перемикання в необхідному положенні.

Синхронізатор автобусів ЛАЗ-695, ЛАЗ-697 і автомобіля ЗІЛ-130 (рис. 132) працює в такий спосіб.

При переміщенні муфти 11 вліво за допомогою вилки перемикання конічний бронзове кільце пересунеться разом з нею і притулиться до конічної поверхні шестерні 1. Конічні кільця 7 і муфта]] пов’язані між собою не жорстко, а через три фіксують пальця 5 з кульками і пружиною. Шестерня 1 і кільця 7 обертаються з різною окружною швидкістю. До тих пір, поки за рахунок сили тертя ці швидкості не зрівняються, муфта 11 зміщуватиметься (рис. 132, б).

Обидва бронзових кільця 7 жорстко пов’язані один з одним за допомогою пальців 12. Муфта 11 буде пересуватися до того моменту, поки конічна поверхню 10 муфти не впреться в конічну поверхню 9 пальця (рис. 132, а і г).

Коли ж швидкості кілець 7 синхронізатора і конуса шестерні 1 вирівняються, палець 12 розташується по центру отвору муфти 11, що блокують конічні поверхні роз’єднати (рис. 132, в і д), і муфта продовжить своє звільнення.

Її зовнішні зуби 13 увійдуть в зачеплення з внутрішніми зубами шестерні валу 1, яка, таким чином, з’єднається з допомогою синхронізатора з веденим валом 14.

Коробка відбору потужності КОМ

Її назва натякає на то- що вона відбирає частину крутного моменту двигуна і передає його на спеціальні механізми. Це може бути гидронасос або навісне обладнання комунальної техніки. КОМ працює в тісній зв’язці з коробкою передач, а включається з кабіни транспортного засобу. На це маленький пристрій лягає величезний обсяг навантажень і робіт.

Транспортні засоби, що працюють від двигунів внутрішнього згоряння, оснащені трансмісією. Даний механізм передає потужність від силового агрегату на ходову частину. Найчастіше до складу трансмісії входить механічна коробка передач МКПП.

Даний тип коробки користується найбільшою популярністю серед власників авто, завдяки надійності, довговічності та інших відмінним технічним характеристикам.

У процесі руху машини водій самостійно вибирає режим роботи трансмісії, згідно ситуації на дорозі.

Основне призначення МКПП

Коробка передач змінює передавальне число трансмісії, виходячи з необхідного швидкісного режиму авто. Механічна коробка передач представлений у вигляді багатоступінчастого закритого редуктора. Сходинки перемикаються ручним способом. Пристрій дозволяє пересуватися транспортному засобу вперед, заднім ходом, включає нейтральний режим. В механічній коробці, шестерні з косими зубами по черзі входять у взаємне зачеплення, відповідно до обраної передачі.

Цікаво: При створенні механічних коробок використовуються шестерні з косим розташуванням зубів. Під час експлуатації коробка з косими зубцями видає набагато менше шуму. Зуби, виготовлені з легованих сталей за оригінальною схемою, витримують зусилля, набагато вище прямозубих аналогів. Для зменшення зносу в техпроцес виготовлення зубчастих коліс входить операція по поверхневому зміцненню зубів

Дешеве обслуговування, якщо порівнювати з коробкою-автомат. Ремонт такої коробки обійдеться набагато дешевше, ніж ремонт АКПП. До того ж він потрібен набагато рідше. Мало того, досвідчені автомобілісти з певними навичками можуть виконувати ремонт самостійно.

Недосвідчений водій своїми діями навряд чи зможе зашкодити МКПП. Чого не скажеш про АКПП. Хоча сучасні «автомати» мають електронне управління, яке блокує безліч «неправильних» команд водія.

Автомобілі з МКПП дозволяють водіям вибирати різні спеціальні техніки водіння. Автомобілісти з досвідом можуть більш ефективно використовувати машину з «механікою» при русі в ожеледь, по бездоріжжю або бруду. «Механіка» дозволяє водієві повністю контролювати процес їзди. Обороти мотора збільшуються швидко, тому водій сам може вибирати найбільш оптимальний момент для перемикання передач.

Машину з «механікою» можна легко запустити «з штовхача», якщо виникли якісь технічні поломки (вийшло з ладу запалювання або акумуляторна батарея). Автомобіль можна буксирувати з будь-якою швидкістю в будь-яке місце. Евакуатор не знадобиться, можна використовувати жорстку або гнучку зчеплення. При цьому коробка не постраждає, чого не скажеш про авто з «автоматом».

Це основні переваги «механіки».

недоліки МКПП

А тепер додамо трошки гіркоти в цю бочку меду. Природно, у «механіки» є і мінуси, в іншому випадку ніхто б не придумував коробку-автомат. Хоча слід зазначити, що багато досвідчених водіїв не звертають особливої ​​уваги на нижче наведені недоліки та все одно купують автомобілі з механічною коробкою.

Ось основні мінуси МКПП:

Головним істотним недоліком використання «механіки» є безпосередньо процес взаємодії з нею. Адже водієві необхідно постійно вичавлювати зчеплення, перемикати передачі за допомогою важеля, стежити за оборотами мотора, грамотно маніпулювати педалями акселератора і гальма. Це дуже складно, особливо при русі в місті, де доводиться часто гальмувати, зупинятися і розганятися.

Водій авто з «механікою» повинен знати оптимальні режими роботи двигуна і правильне співвідношення швидкості і кожної передачі. Для придбання подібних навичок водіння знадобиться певний час. Тому багато початківці водії і жінки не люблять авто з МКПП. Їм складно до неї пристосуватися, так як вони довго не можуть визначити оптимальну передачу.

Є ймовірність пошкодження зчеплення або вузлів коробки. Знову-таки, це відноситься в основному до починаючим водіям. Так як потрібно постійно вичавлювати зчеплення, новачки можуть його пошкодити. Наприклад, вони часто включають задню передачу замість передньої або не вичавлюють повністю зчеплення.

Якщо некоректно включати передачі, може статися перевантаження двигуна. Цей пункт також стосується початківців автомобілістів, які забувають вчасно переключатися на вищу або нижчу передачу, змушуючи двигун працювати на підвищених обертах.

Скільки важить т 150 – Спецтехніка

Трактор Т-150К – це потужна сільськогосподарська машина, що має чотири провідних колеса, призначена для орання, культивації, посіву і збору врожаю. Крім цього, Т-150К використовується в якості транспорту з причепом і напівпричепом.

• висока енергонасиченість,
• універсальність;
• поєднання якостей сучасного швидкісного трактора загального призначення, і транспортного тягача.

Це дозволяє цілий рік використовувати трактор, в сільському господарстві та інших галузях народного господарства в районах з помірним кліматом.

Особлива увага при проектуванні фахівці приділили створенню комфортних умов для тракториста. У його кабіні все пристосовано для високопродуктивної праці.

Пристрій трактора Т-150К

Трактор Т-150К має переднє розташування двигуна також як у МТЗ 892. За двигуном розташовується (жорстко закріплюється) коробка передач, на ній – кабіна з паливним баком в задній частині. Коробка передач має кілька режимів (транспортний, робочий, тяговий (повільний), задній хід), в кожному з яких 4 передачі перемикаються (гідромуфтами) без розриву потоку потужності (без зупинки, в русі, під навантаженням). В кінцевих передачах застосовані планетарні редуктори.

Т-150К складається з двох полурам: передній – з двигуном, коробкою передач і кабіною і баком; і задній – з навісною системою для кріплення знарядь. Провідні мости – однакові, провідні (задній міст відключається), з однаковими широкими колесами великого діаметру. Це дозволяє використовувати трактор як додаткове обородуованіе для комбайна ДОН-1500.

двигун

Спеціально для трактора Т-150К був розроблений дизельний двигун з турбонаддувом СМД-60.

Тип двигуна: 4-тактний дизель водяного охолодження з турбонаддувом.

Потужність (експлуатаційна), кВт (к.с.): 110 (150).

Номінальна частота обертання колінчастого вала, хв-1: 2000.

Число циліндрів: 6.

Розташування циліндрів V-подібне, кут розвалу 90 °.

Порядок нумерації циліндрів

Порядок роботи циліндрів: 1-4-2-5-3-6.

Діаметр циліндра, мм: 130.

Хід поршня, мм: 115

Паливний насос 2-плунжерний розподільного типу, з відцентровим всережимним регулятором.

Форсунка безштіфтовая закритого типу, з фіксованим розпилювачі.

Фільтри паливні грубої і тонкої очистки (зі змінними паперовими фільтруючими елементами).

Масляний насос 2 -секціонний шестерінчастий.

Масляний фільтр повнопотоковий центрифуга і сітчастий фільтр перед турбокомпресором.

Система охолодження рідинна примусова, закритого типу.

Вентилятор 6-лопатевий, з приводом від колінчастого вала.

Система пуску: пусковий двигун з редуктором, пристосовані до дистанційного запуску. Запуск здійснюється пусковим бензиновим двигуном, який в свою чергу запускається електростартером.

Трансмісія

Трактор обладнується механічною трансмісією з гідроподжімнимі муфтами включення передач, що дозволяє перемикати передачі без розриву потоку потужності (на ходу, під навантаженням). Режими руху (транспортний, робочий, повільний, задній хід) перемикаються при зупинці трактора.

У колісного трактора Т-150К крутний момент від коробки передач передається на роздавальну коробку (в тому ж корпусі), а від неї – до ведучих мостів. Крім того, від коробки передач здійснюється відбір потужності для приводу навісних знарядь типу КЗК-10.

Органи управління трактором і контрольні прилади

Органи управління трактором Т-150К

1 – манометр двохстрілочні, 2 – покажчик тиску масла в системі змащення, 3 – покажчик тиску масла в гідросистемі, 4 – покажчик температури охолоджуючої рідини двигуна, 5 – амперметр, 6 – тахоспідометр, 7 – важіль перемикання передач, 8 – важіль подачі палива, 9 – рульове колесо, 10 – рукоятка центрального перемикача світла, 11 – вмикач стартера, 12 – важіль центрального (стоянкового) гальма, 13 – педаль управління муфтою зчеплення, 14, 15, 16 – важелі управління розподільником гідросистеми заднього навісного пристрою, 17-важіль включення приводу редуктора вала відбору потужності, 18 – важіль включення приводу переднього моста, 19 – важіль перемикання діапазонів коробки передач.

Технічні характеристики трактора Т-150К

трактора Т-150К

Скільки важить коробка ваз 2107 – Авто-майстер

Витрата палива є одним з найбільш важливих показників майже будь-якого легкового автомобіля. Не виключенням є і українська сімка, для якої цей параметр є одним з найважливіших. Якщо карбюратор ВАЗ 2107 жере бензин в великих кількостях, то це свідчить про несправність усунути якою допоможуть поради з сьогоднішньої статті. Нижче будуть перераховані основні причини та способи їх усунення. Але перед цим дізнаємося, яким повинен бути витрата.

Ваз 2107 витрата палива на 100 км карбюратор

Щоб говорити про те, чи багато їсть бензину машина, необхідно знати, яким повинен бути витрата насправді.

Залежно від двигуна, що встановлюється на автомобілі, витрата може бути наступним (детальніше з витратою карбюраторних автомобілів ви можете ознайомитися в нашій таблиці витрати палива для карбюраторних автомобілів):

Різниця очевидна. Однак потужність першого мотора 72 к.с. , А другого – 80. Тому він жере так багато бензину. Однак в разі, коли на обличчя підвищення витрати вище номінального, варто говорити про занадто великому споживанні палива.

Система харчування двигуна

Умовно систему харчування можна поділити на два елементи:

Розглянемо перший варіант. Якщо автомобіль їсть занадто багато бензину, то проблема може критися в забрудненому повітряному фільтрі. Всі водії повинні знати, що без кисню, горіння палива неможливо. Споживання палива повинно здійснюватися в співвідношенні 1 кг палива на 15 кг повітря. Даний параметр є не завжди, але повинен мати приблизні значення.

Якщо повітряний фільтр забруднений, то вийде так, що горіння паливо буде поганим, а значить, знизиться ККД двигуна, що і є причиною, чому ВАЗ 2107 карбюратор має велику витрату палива, але мають місце бути і інші причини, які полягають в роботі самого карбюратора .

Якщо він налаштований неправильно, то лада матиме занадто багату або занадто бідну топливовоздушную суміш. В обох випадках вона жере багато палива і помітно втрачає в потужності. Щоб позбутися від несправності, потрібно правильно налаштувати систему. Якщо ВАЗ 2107, а точніше, його карбюратор все одно жере багато бензину і погано заводиться, то слід перевірити чистоту фільтрів тонкої і грубої очистки.

Система запалювання

Схема безконтактної системи запалювання: 1 – безконтактний датчик; 2 – датчик-розподільник запалювання; 3 – свічки запалювання; 4 – комутатор; 5 – котушка запалювання; 6 – монтажний блок; 7 – реле запалювання; 8 – вимикач запалювання.

Якщо карбюратор автомобіля споживає бензин в номінальних кількостях, то проблема може ховатися в системі запалювання (про правильному регулюванні якого в статті про регулюванню запалювання на ваз 2107). Почати перевірку слід з візуальної оцінки поведінки автомобіля.

Удари в глушнику або детонація на малих обертах можуть вказувати на погану роботу свічок запалювання або неправильно виставлений кут випередження. Викриття свічки і перевірте їх колір.

Чорний нагар вказує на пропуски системи запалювання, коли паливо подається, але не запалюється. Це говорить про те, що свічка не працює. Якщо все свічки такого кольору, то запалювання пізніше і його потрібно відрегулювати.

Білий колір всіх свічок вказує на бідну топливовоздушную суміш, коли витрата палива ВАЗ 2107 з двигуном 2106 або 03 (карбюратор) перевищує 10 літрів на 100 км. При такому режимі присутній раннє запалення, мотор їсть багато повітря, але змушений палити бензин, щоб набрати необхідні обороти.

Їзда на нейтральній передачі

Практично всі автомобілі ВАЗ 2107, оснащені карбюраторним двигуном з економайзером, мають можливість відключення подачі палива при скиданні газу на включеній передачі, чого не було у попередніх версіях жигулів. У зв’язку з чим, відпадає необхідність в русі на нейтральній передачі, щоб, нібито, заощадити.

Економія тут не спостерігається. Під час включення нейтральній швидкості на КПП обороти падають, і в роботу входить автономна система холостого ходу, яка при закритій дросельної заслінки постачає двигун додатковою порцією палива, щоб він не заглох. У такому режимі паливна система їсть дуже багато бензину.

аеродинаміка автомобіля

Багато українські водії вже помітили, що на п’ятій моделі витрата набагато менше, через її аеродинамічних властивостей. Йдеться про решітці радіатора, яка йде врівень з капотом, а не випирає, як на сімці. Високий «ніс» решітки створює додатковий опір повітрю, що і призводить до перевитрати пального. В цьому випадку рекомендується встановити капот і грати саме від ВАЗ 2105.

Друга причина – багажник на даху, який має надто випирає вантаж. Високі валізи, ящики та інші предмети, що перевозяться на даху, також ускладнюють рух автомобіля, що змушує двигун споживати набагато більше бензину, ніж слід. Кращим виходом з проблеми є причіп, який ховається за машиною, має малу вагу і вміщує більше вантажів, ніж багажник.

Відкриті вікна при русі по трасі також перешкоджають нормальному споживанню бензину. Якщо в машині жарко, то можна використовувати центральні повітроводи, який відкриваються на швидкості і задають потік холодного повітря, що набагато зручніше і економічніше.

Агресивний стиль їзди

Багато автовласників вичавлюють з жигулів занадто великі обороти, щоб переключитися на підвищену передачу. Мотор класики не призначений для такого стилю водіння. Він розрахований на спокійну їзду, так як автомобіль не спортивний і не переносить високих обертів.

Оптимальний режим перемикання повинен знаходитися в діапазоні від 2500 до 3000 оборотів в хвилину. Якщо крутити мотор до 3500, то крім підвищеної витрати можна отримати ще й зниження ресурсу силової установки.

Тиск у шинах

Остання причина одна з найпоширеніших – це низький тиск в шинах коліс. Щоб було зрозуміліше, досить спустити у машини колеса і спробувати її штовхнути. Всі знають, що це буде вкрай важко.

Та ж ситуація проявляється і з двигуном, коли він намагається зрушити автомобіль зі спущеними колесами. Йому доводиться витрачати більшу енергію, а це значить, що для цього потрібно більше пального.

Тепер зрозуміло, звідки у ВАЗ 2107 карбюратор велика витрата палива. Причини цього явища можна легко усунути і не потребуватимуть великих витрат. Досить стежити за тих станом свого автомобіля.