Хронічний простатит – прояв хвороби, діагностика, лікування

Якщо симптоми простатиту зберігаються понад 3 місяці, його називають хронічним. Пацієнт може не знати про своє захворювання, оскільки воно супроводжується лише непрямими ознаками. Такий простатит найчастіше діагностується у віці 20-40 років. Від хвороби страждає кожен п’ятий чоловік, який звернувся до лікаря із проблемами сечостатевої сфери.

Причини хронічного запалення

Існують 2 основні причини хронічного запалення передміхурової залози. Перша – не до кінця пролікована гостра форма захворювання. Друга – проникнення інфекції у передміхурову залозу.

На виникнення хвороби впливають стан органів малого тазу та кровообігу в них, рівень імунітету та наявність супутніх захворювань.

До факторів ризику хронічного запалення простати відносяться:

• пієлонефрит;
• цистит;
• уретрит;
• стриктура уретри;
• орхіт;
• епідидиміт;
• гайморит;
• тонзиліт;
• карієс;
• кишкові інфекції;
• хронічний бронхіт;
• пневмонія;
• рідкісне сечовипускання;
• катетеризація урогенітальних проток, сечового міхура;
• незахищений анальний секс;
• фімоз.

Неінфекційного походження

Небактеріальний простатит розвивається внаслідок застійних явищ у малому тазі. Це порушує іннервацію, а також бар’єрну, моторну, секреторну функції передміхурової залози. Причини неінфекційного запалення простати:

• тривале утримання від сексу;
• практика пролонгованих чи перерваних статевих актів;
• тривале сидіння;
• гіподинамія;
• надмірна статева активність;
• професійні шкідливості, наприклад, вібрація;
• аденома простати;
• запори;
• геморой;
• травми спинного мозку.

Інфекційного

До основних уропатогенів відносять ентерококи, клебсієли, коринебактерії, грибки, протеї. Запалення передміхурової залози можуть викликати мікоплазми, гонококи, хламідії, трихомонади. Ці бактерії провокують гранулематозний простатит, у якому здорові клітини залози замінюються фіброзною тканиною. Мікрофлора проникає у простату такими шляхами:

• висхідним – через уретру;
• низхідним – при закиданні сечі із сечового міхура;
• гематогенним – разом із струмом крові;
• лімфогенним – за лімфатичними колекторами.

Симптоми хронічного простатиту

Для перебігу хронічного запалення простати характерні місцеві та загальні прояви симптоматики.

Зверніть увагу, що у 25% пацієнтів хвороба протікає майже безсимптомно.

Це є основною причиною пізнього звернення до лікаря.

Місцеві прояви

Група місцевих проявів хронічного запалення простати проявляється простатичною тріадою. До неї входять такі симптоми:

• Тазовий біль . Відчувається у паху, над лобком, у сфері геніталій і промежини.
• Дизурія . Виявляється прискореним і хворобливим сечовипусканням, частими нічними позивами, печінням в уретрі.
• Порушення статевої функції . Ерекція стає болісною, спостерігаються рання еякуляція, втрата статевого потягу, стерті оргазми.

Загальна симптоматика

Прояв загальних ознак особливо виражено під час загострення запалення простати. У цей час у чоловіка спостерігаються такі симптоми:

• млявість;
• дратівливість;
• тривожність;
• гарячка;
• швидка стомлюваність;
• втрата апетиту;
• порушення сну;
• зниження працездатності;
• незначне підвищення температури тіла.

Методи діагностики

Первинний огляд лікарем спрямовано з’ясування скарг пацієнта та виявлення симптомів, притаманних хронічного запалення простати. Мета інструментальних та лабораторних досліджень – визначення функціональних та структурних змін передміхурової залози. Основні методи діагностики простатиту:

• загальний аналіз сечі;
• ТРУЗІ (трансректальне УЗД простати);
• дослідження секрету передміхурової залози;
• бактеріологічний аналіз мазка із уретри;
• РІФ дослідження зіскрібка на статеві інфекції;
• аналіз на рівень простат-специфічного антигену (ПСА)

Лікування хронічного простатиту

Пацієнт може одужати, але все залежить від його настрою, своєчасності звернення до спеціаліста та дотримання всіх приписів лікаря. Усе це впливає прогноз.

Захворювання рідко виліковується повністю, частіше воно входить до стадії тривалої ремісії.

Ознаки хронічного простатиту при цьому вщухають.

Навіть при поліпшенні стану хворий повинен дотримуватись приписів лікаря та періодично проходити профілактичні огляди, курси масажу, фізіотерапії. Основа лікування – прийом медикаментозних препаратів. У сучасній урології для боротьби з простатитом хронічного типу використовують такі групи ліків:

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ)

Зменшення болю та запалення.

Розслаблення м’язів сечового міхура та простати.

Блокування розмноження бактерій, що спричинили запалення простати.

Покращують циркуляцію крові

Усунення застійних процесів у малому тазі.

Чим небезпечний хронічний простатит

Ускладнення розвиваються, коли чоловік, приймаючи ремісію за одужання, перестає дотримуватися рекомендацій лікаря. Хвороба у своїй продовжує прогресувати, протікаючи безсимптомно і іноді викликаючи загострення. Найнебезпечніші ускладнення простатиту хронічної форми:

• аденома простати;
• везикуліт;
• уретрит;
• пієлонефрит;
• імпотенція;
• кіста простати;
• порушення ерекції;
• психологічні розлади;
• склероз простати;
• цистит;
• безпліддя.

Хронічний простатит: як лікувати

Хронічний простатит – це тривалий запальний процес в простаті, який може бути викликаний інфекцією або іншими неінфекційними чинниками. Деякі з цих чинників взагалі невідомі і не зрозумілі для сучасної медицини. Більш детально про хронічний простатит можна прочитати у статті «ІІІ. Яка ефективність лікування простатиту? Висновки непрофесіонала: лікування повинне бути комплексним».

На жаль, хронічний простатит дуже важко лікується, а його симптоми негативно впливають на якість життя хворого. Чесно кажучи, я думаю, що його в принципі не можливо стовідсотково вилікувати. Власне, про це говорить і його назва «хронічний».

Залишається лише один варіант – комплексне лікування для підтримування більш – менш нормального життя з мінімізацією негативних симптомів простатиту.

Декілька методів боротьби з хронічним простатитом:

• Медикаментозне лікування: використання антибіотиків, особливо якщо простатит викликаний бактеріями. Протизапальні ліки, альфа-блокатори та інші типи медикаментів використовуються для зменшення негативних симптомів простатиту. Про лікарські засоби, які використовуються для лікування простатиту можна прочитати в статті «Ліки від простатиту в поєднанні з народною медициною».
• Фізіотерапія: вправи для тазового дна, теплові процедури та інші методи, які можуть допомогти зменшити біль і покращити функціонування простати.
• Психологічна підтримка. У багатьох чоловіків з хронічним простатитом можуть виникнути стрес та анксіозність. Психотерапія та стратегії контролю стресу можуть бути корисними.
• Зміни в способі життя: регулярну фізичну активність, правильне харчування, уникнення алкоголю та кави, які можуть подразнювати простату.
• Фітотерапія: деякі трави, такі як червоний корінь (копійочник забутий), кропива дводомна, любисток, корінь пирію повзучого, раувольфія зміїна можуть бути корисні для зменшення симптомів хронічного простатиту. Всі ці лікарські трави входять до фітокомплексу «ПРОСТАНОРМІН».

Важливо зазначити, що лікування може відрізнятися в залежності від причини простатиту та симптомів кожного окремого пацієнта. Необхідно проконсультуватися з лікарем для розробки індивідуального плану лікування.

д.х.н., проф. Сергій Ярмолюк,
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України

У продовження теми: