Блокування банківського рахунку: як дізнатися про причини та зняти арешт

У листопаді 2020 року Міністерство юстиції почало впроваджувати систему автоматизованого арешту банківських рахунків боржників. розбиралося, за що можуть заарештувати рахунок, де знайти інформацію про арешт і що робити, щоб арешт із рахунку зняли.

Як в Україні можуть заарештувати рахунок?

Накласти арешт в Україні можуть або на гроші, які є на рахунку, або на здійснення операцій за рахунком. З вересня 2020 року набула чинності постанова Національного банку України (НБУ) № 129 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України». Постановою надано право банкам закривати поточні рахунки клієнта за наявності підстав, які передбачені законодавством із питань фінансового моніторингу, і заборонив банкам закривати поточні рахунки клієнтів у разі, якщо грошові кошти, які є на їхніх рахунках, заморожені (зупинені) відповідно до законодавства з питань фінансового моніторингу.

Водночас Мін’юст використовує систему автоматизованого арешту рахунків. Якщо банк приєднується до цієї системи, то арешт рахунків у цій установі відбуватиметься автоматично.

«Виконавець натисне кілька кнопок на своєму комп’ютері — і рахунки будуть заарештовані. Для банку, який приєднається до системи, спочатку це буде нібито мінусом, адже його клієнти розумітимуть, що їхні рахунки можуть бути заарештовані миттєво. Але чим більше банків приєднається до системи, тим більша ймовірність того, що ваші боржники, які заборгували вам гроші, не зможуть їх сховати», – повідомляв раніше міністр юстиції Денис Малюська.

Рішення щодо арешту виносить суд та/або виконавча служба.

Підписуйтесь на нас в Google News!

За що можуть заарештувати рахунок?

Заарештувати рахунок або обмежити здійснення операцій за ним в Україні можуть за несплату аліментів, штрафів, за борги за кредитом або комуналкою, через підозру у відмиванні злочинних доходів. Також це може статися через стягнення для забезпечення виконання судового рішення. Арешт рахунку або картки може статися в день, коли було винесено рішення, одразу після того, як це рішення отримає банк. Якщо рішення надійшло в неопераційний час, арешт проведуть наступного робочого дня. Простими словами, після ухвалення рішення щодо арешту та направлення його до банку триває перевірка наявності рахунків клієнта в банку, а вже після цього відбувається арешт. Клієнт банку має отримати повідомлення про арешт.

Чи можуть заблокувати зарплатну або пенсійну картку?

У НБУ нагадують: якщо клієнт банку підписує договір про кредит, він бере на себе зобов’язання щодо погашення тіла кредиту разом із комісіями та відсотками за користування. Якщо клієнт порушує умови, потрібно розуміти, що банк має право звернутися до суду, до державного або приватного виконавця, які можуть заарештувати кошти.

Однак зарплата, пенсія, стипендія, соціальна допомога та інші соцвиплати – це так звані кошти цільового призначення. Але банк може не мати технічної можливості відкривати окремий рахунок для цільового зарахування виключно таких коштів.

Тому здебільшого відкривається звичайний поточний рахунок фізособи для власних потреб, на який можуть зараховуватися будь-які грошові кошти, зокрема й кошти цільового призначення.

Отже, якщо рахунок фізособи є поточним, то на нього може бути накладено арешт відповідно до регулятивної частини постанови про арешт коштів боржника, навіть якщо на нього здійснюється зарахування зарплати, пенсії, стипендії або соцвиплат.

Де можна дізнатися про арешт рахунку?

Якщо рахунок було заарештовано, клієнт банку отримає СМС-повідомлення або сповіщення в застосунку інтернет-банкінгу.

У Міністерства юстиції є також Єдиний реєстр боржників, де за ПІБ або ІПН можна подивитися інформацію про заарештовані рахунки.

Як зняти арешт із рахунку?

Накладення арешту можна оскаржити через Апеляційний госпсуд упродовж п’яти днів після повідомлення про арешт. Зняти арешт можуть за рішенням суду або згідно з постановою, яку має бути направлено до банку.

Найпростіший спосіб зняти арешт – сплатити штраф, через який цей арешт було накладено. Після цього банк передасть цю інформацію до виконавчої служби, яка закриє провадження про арешт. Якщо банк є учасником Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), то зняття арешту триватиме від 15 хвилин до декількох днів. Якщо банк не є учасником автоматизованої системи, арешт можуть зняти впродовж декількох тижнів.

Якщо державний або приватний виконавець наклав арешт на рахунок із цільовими коштами, необхідно звернутися до органів виконавчої служби та надати документальне підтвердження того, що ваш поточний рахунок використовується виключно для зарахування цільових виплат. Це може бути довідка з бухгалтерії з місця роботи, навчання, органів соціального страхування, пенсійного фонду тощо. Якщо після цього виконавча служба не знімає арешт із коштів, можна оскаржити постанову про арешт коштів, винесену державним або приватним виконавцем, у судовому порядку.

НБУ радить уникати заборгованостей, які призводять до арешту коштів на рахунках.

«Якщо ви опинилися в ситуації, коли не в змозі погасити кредит, необхідно звернутися до банку або фінансової установи, з якими у вас укладено кредитний договір, і домовитися про реструктуризацію боргу», — додали в НБУ.

Арешт банківського рахунку: що робити?

З проблемою арешту, на жаль, може зіткнутися кожен. Тим більше в такій складній економічній ситуації, як зараз. Є податковий борг, а майна для погашення немає? Ось вам і арешт рахунку. Рішення суду по контрагентові не змогли виконати? І знову арешт. Залишається тільки ставити собі питання: хто винен? І що робити з контрагентами, працівниками і податківцями? Що ж, заспокоїмо вас і дамо декілька практичних порад із цього приводу.

Арешт рахунку: стисло про головне

Хто може заарештувати рахунок? Приватний або державний виконавець (далі — виконавець) самостійно або податківці, але останні тільки через суд.

За що? Виконавці можуть накласти арешт для примусового виконання судових та інших рішень, що мають силу виконавчого документа (наприклад, податкової вимоги з ЄСВ-боргом). Якщо ж ми говоримо про податкову, то з підставами для арешту усе не так просто. ВС не може до кінця визначитися ☹.

Є дві позиції. Суть тієї, що старше (див., наприклад, постанову ВС від 21.07.2020 р. у справі № 520/3517/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/90497944): податкова може накласти арешт на банківські рахунки через:

— податковий борг, якщо у платника бракує майна для його погашення (п.п. 20.1.31 ПКУ);

— обставини з п. 94.2 ПКУ (незаконний недопуск до перевірки, продаж майна, що знаходиться в податковій заставі (без дозволу податківців, коли він потрібен) тощо).

Суть більш свіжої позиції (приклад: постанова ВС від 13.01.2021 р. у справі № 520/9872/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/94129647):

причиною арешту банківського рахунку з боку податкової може бути тільки наявність податкового боргу

Знову ж таки якщо у платника недостатньо майна для погашення. І застосувати арешт можна виключно в сумі боргу.

Звичайно ж, друга позиція нам миліше ☺.

До яких рахунків застосувати не можуть? Не заарештовують кошти на рахунках із спеціальним статусом. Наприклад, не підлягають арешту кошти на єдиному рахунку для сплати податків*, а також на рахунку СЕА ПДВ** (п. 7 ч. 3 ст. 18 і ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII). Також не можуть накладати арешт на виплати, стягнення з яких заборонене (див. додаток до цього Закону).

** Хоча це траплялося на практиці неодноразово (див. «Податки & бухоблік», 2018, № 82, с. 25 і 2019, № 17, с. 4).

Припустимо, що гіпотетичні ТОВ «Ромашка» і ФОП Іванов І. І. зіткнулися з арештом. Їм треба платити податки, виплачувати зарплату, розраховуватися із контрагентами.

Що робити?

Тут у наших ТОВ і ФОП два шляхи: (1) виконувати свої зобов’язання в умовах арешту; (2) зняти арешт. Їх можна використати паралельно.

Можна також спробувати відкрутитися від відповідальності за невиконання своїх зобов’язань, посилаючись на відсутність вини. Але шансів тут, вважаємо, мало. Суд може цю вину все ж угледіти. Адже причина арешту, як правило, це якраз таки дії самого боржника. Виняток: ситуації, коли арешт застосували незаконно.

Виконувати в умовах арешту. Залежно від того, кому треба платити, наші герої можуть піти різними шляхами.

1. Якщо винні контрагентам. Можна:

— здійснити переведення боргу. Це можна зробити лише за згодою кредитора (ст. 520 ЦКУ);

— попросити відстрочення виконання зобов’язань у контрагента (оформити краще письмово, наприклад, додатковою угодою);

— укласти договір доручення на погашення боргу з кимось із дружніх підприємств/ФОП з подальшою компенсацією витрат;

— розрахуватися готівкою, якщо її ще не вилучили в рахунок боргів. Пам’ятаймо про обмеження на розрахунки готівкою на день: 10000 грн — між госпсуб’єктами і 50000 грн — з фізособою***.

*** Детальніше про готівкові розрахунки див. у «Податки & бухоблік», 2019, № 41, с. 65.

2. Якщо треба сплатити податки/збори. Можна:

— доручити комусь сплатити податки від їх імені. У п. 38.2 ПКУ встановлено:

сплата податків може відбуватися як безпосередньо платником, так і його представником

В ідеалі, це усе треба оформити договором доручення і довіреністю. Причому якщо довіреність видає ФОП, то податківці наполягають на її нотаріальному посвідченні (129.06 БЗ). Хоча аргументи фіскали наводять сумнівні.

Ми вважаємо, що ані довіреність від імені юрособи, ані довіреність від імені ФОП нотаріального посвідчення не вимагають.

Важливо! Таким макаром не вийде сплатити ПДВ і ЄСВ. ПДВ — через особливості його перерахування (максимум — поповнення рахунку із втратою ліміту), а ЄСВ — оскільки це заборонено (129.04 БЗ, ч. 9 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI). Хоча ВС дозволяв сплачувати ЄСВ у цій ситуації таким чином (постанова ВС від 21.12.2018 р. у справі № 805/1429/17-а // reyestr.court.gov.ua/Review/78770796).

— сплатити податки готівкою (якщо ви маєте в розпорядженні таку суму). Але з ПДВ знову ж таки можуть виникнути проблеми, а точніше з реглімітом. На практиці банки проводять такі платежі, але законодавець такого способу сплати ПДВ не передбачає. Це підтверджують і податківці (101.17 БЗ).

3. Якщо треба виплатити зарплату. Доручити комусь виплатити співробітникам зарплату не вийде. У цій ситуації можна:

— зняти арешт з необхідної суми коштів (про це нижче);

— виплатити зарплату готівкою через касу (знову ж таки якщо є можливість). Обмеження на готівкові розрахунки в цьому випадку не працюють.

Зняти арешт. Тут може бути два способи.

1. Усунути причини застосування арешту. Якщо арешт застосував виконавець, то треба виконати рішення суду. Якщо податкова — погашаємо податковий борг або дивимося в п. 94.2 ПКУ. Тільки врахуйте: зняття «податкового» арешту з банківських рахунків відбувається виключно за рішенням суду.

Причому для зняття арешту в цьому випадку до суду можуть звернутися тільки податківці. На це у них два робочих дні, що йдуть за днем, коли фіскали дізналися про підстави для зняття арешту (п. 2 розд. VII Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 14.07.2017 р. № 632).

2. Оскаржити застосування арешту в адмінсуді. На жаль, боржник оскаржити такі рішення в адмінпорядку (до ДПСУ, начальника держвиконавчої служби або Мін’юсту) не може.

Лайфхаки для зняття арешту

Виконавці. Можна звільнити з-під арешту суму для виплати зарплати працівникам. Минулого року Велика палата Верховного Суду прийняла постанову від 19.05.2020 р. у справі № 905/361/19 (reyestr.court.gov.ua/Review/89961608). Вона була негативна по відношенню до боржника. Але в ній зашита інструкція для тих, хто потрапив в ситуацію, коли арешт виконавець застосував, але зарплату співробітникам виплатити треба. Всього дві дії:

1) написати лист виконавцеві;

2) додати до нього документи, що підтверджують суму для виплат (штатний розпис, положення про оплату праці тощо).

Лист можна сформулювати так:

ТОВ «Ромашка» (або ФОП Іванов І. І.) просить зняти арешт з коштів у сумі ___ грн, що знаходяться на рахунку ___ у зв’язку з необхідністю виплати заробітної плати працівникам. Документи, що підтверджують наведену вище суму, додаються.

Звертаємо увагу: можливість зняття арешту із суми коштів для виплати заробітної плати підтвердила Велика палата Верховного Суду (див. постанову від 19.05.2020 р. у справі № 905/361/10). А висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права (ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII).

Якщо не спрацювало — йдемо до суду.

Податківці. Якщо арешт застосували на підставах, передбачених в п. 94.2 ПКУ (наприклад, недопуск до перевірки), то можна оскаржити це рішення, пославшись на постанову ВС від 13.01.2021 р. у справі № 520/9872/18 (див. вище). Ще раз нагадаємо: у ній суд зазначив, що податківці можуть застосувати арешт до банківських рахунків тільки через податковий борг, на погашення якого у платника недостатньо майна.

Що краще не робити

1. У жодному разі не намагайтеся відкрити новий банківський рахунок під час арешту інших рахунків.

Якщо ви зробите це, то такі дії можуть розцінюватися як невиконання рішення суду. У рамках виконавчого провадження у такому разі виконавець направляє матеріали правоохоронцям про притягнення винних (тобто директора юрособи або ФОП) до кримінальної відповідальності за ст. 382 ККУ (невиконання судового рішення). І такі ситуації на практиці виникали (див. постанову ВС від 10.12.2019 р. у справі № 701/340/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/86365280).

2. Не варто вимагати зняти арешт з рахунку, просто посилаючись на те, що ви виплачуєте з нього зарплату. Цього недостатньо. Як треба в цьому випадку діяти, ми описали вище.

Дійсно, є рішення ВС про зняття арешту з банківських рахунків, які використовуються для сплати податків і виплати зарплати (постанови ВС від 10.10.2019 р. у справі № 916/1572/19, від 27.06.2019 р. у справі № 916/73/19). Судді доходили висновку, що такі рахунки мають спеціальний статус. Крім того, зазначали, що виплата зарплати має пріоритет перед іншими боргами (ч. 5 ст. 97 КЗпП).

Але, по-перше, окремого типу рахунків для виплати зарплати і сплати податків для госпсуб’єктів, на жаль, не існує. Виняток — єдиний рахунок для сплати податків. А, по-друге, той же ВС ухвалював рішення проти боржників і не дозволяв знімати арешт з рахунків, прикриваючись зарплатними зобов’язаннями (постанови ВС від 13.03.2019 р. у справі № 344/8982/17).

ВИСНОВКИ

• Накласти арешт на банківські рахунки можуть як виконавці, так і податківці (через суд).
• Банк знімає арешт з рахунку тільки за рішенням суду.
• Якщо ви усунули причини накладення податкового арешту на рахунки, то для його зняття тільки фіскали повинні звертатися до суду.
• Рішення про накладення арешту можна оскаржити в суді.

Порядок зняття арешту з банківського рахунку в умовах воєнного стану

Зауважимо, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яку в день її винесення надсилають органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника.

З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону “Про правовий режим воєнного стану”, в Україні введено режим воєнного стану.

За розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №198-р “Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану”, а також відповідно до Закону ”Про внесення зміни до розділу XIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону “Про виконавче провадження” тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

• фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких наклали арешт органи державної виконавчої служби, приватні виконавці, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
• юридичні особи – боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких наклали арешт органи державної виконавчої служби, приватні виконавці, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Міністерство юстиції України повідомляє, що у разі відкритого рахунку на кошти якого в цьому банку накладено арешт, клієнт може здійснювати видаткові операції з нього без урахування арешту до закінчення воєнного стану в Україні.

Національний банк проінформував банки про порядок здійснення видаткових операцій із рахунків громадян за наявності арешту на кошти та закликає банки врахувати його під час обслуговування громадян.

Банківська установа, у якій відкрито «арештований» рахунок, у період воєнного стану, зобов’язана надати можливість клієнту користуватися грошовими коштами на рахунку та не брати до уваги постанови державних чи приватних виконавців про накладення арешту.

У разі відмови банківської установи надати можливість здійснення видаткових операцій, особа має право оскаржити такі дії до Національного банку України одним зі зручних способів:

• зателефонувати на «гарячу» лінію за номерами: 0 800 505 240 або +380 44 298 65 55
• подати електронне звернення на електронну адресу [email protected]
• заповнити онлайн-форму звернень за посиланням https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection/citizens-appeals
• подати письмове звернень: вул. Інститутська, 11-б, м. Київ, 01601

Доступ до публічної інформації під час дії воєнного стану

Яке покарання чекає на тих, хто принесе додому незаконно вирубану ялинку

Пільги для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

• Клієнтам
  • Про безоплатну правничу допомогу (БПД)
  • Як отримати безоплатну правничу допомогу
  • Чи маю я право на безоплатну вторинну правничу допомогу
  • Мені до 18 років
  • Доступ до публічної інформації
  • Реєстр адвокатів
  • Конкурс адвокатів
  • Оперативна інформація щодо видання доручень адвокатам
  • Стандарти якості надання правничої допомоги
  • Координаційний центр
  • Всі Центри
  • Анонси
  • Мультимедіа
  • Новини

  Веб-сайт розроблено в межах проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», що фінансується Урядом Данії

  © 2012-2023 Координаційний центр з надання правничої допомоги | При використанні матеріалів сайту посилання обов’язкове